Постанова № 21082628, 19.07.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

Іменем України

м.Київ

19 липня 2011 року 18:09 год.№ 2а-7230/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді КостенкаД.А.,

при секретарі судового засідання Велігурі Д.В.,

за участю представників: позивача ОСОБА_1, відповідача Чайки М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства "ОСОБА_3 і компанія" (далі ПП "ОСОБА_3 і компанія") до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва (даліДПІ) про визнання недійсними та скасування подат кових повідомлень-рішень від 05.01.2011 р. №0000012306/0, №0000022306/0,

в с т а н о в и в:

У позовній заяві ПП "ОСОБА_3 і компанія" (код 36557155) про сить скасу вати податкові повідомлення-рішення ДПІ від 05.01.2011р. №0000012306/0, №0000022306/0, яки ми визна чено грошові зобов'язання з податку на прибуток у сумі 78750,00 грн. та з податку на додану вартість (далі ПДВ) у сумі 63000,00 грн. відповідно.

Під час розгляду справи представник позивача підтримала позов. Свої вимоги позивач обґрунтовує відсутністю порушень податкового законодавства при формуванні валових вит рат і податкового кредиту по господарським операціям з Товариством з обмеженою відпові да льністю (далі ТОВ) "С.Дж.Р.Груп"; помилковістю зазначених в акті перевірки висновків; дійсністю правочину між ПП "ОСОБА_3 і компанія" і названим контрагентом.

Представник відповідача не визнала позов. Відповідач заперечує проти задоволення позову посилаючись на правомірність оскаржуваного рішення та з огляду на результати про веденої податкової перевірки.

З метою встановлення обставин справи, судом допитано свідка ОСОБА_3, який у своїх свідченнях суду не зміг достовірно й чітко зазначити ні обставин випи сування податкових накладних, час їх надходження до позивача, ні порядку виконання названим контрагентом господарських зобов'язань, ні порядку розрахунку вартості робіт, що зазначені у актах виконаних робіт.

Заслухавши пояснення представників сторін та свідка, розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що у грудні 2010 р. ДПІ проведено документальну невиїзну пере вірку ПП "ОСОБА_3 і компанія" з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на прибуток в частині нарахування валових витрат та ПДВ в частині нарахування податкового кредиту з ПДВ за період з 01.01.2010 р. по 30.06.2010 р. по взаємовідносинам з ТОВ "С.Дж.Р.Груп", про що складено акт від 23.12.2010 р. №1064/1-23-60-36557155 (а.с. 19-32).

Перевіркою встановлено порушення:

абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі Закон №334/94) в результаті чого завищено валові витрати на 252000,00 грн., у т.ч.: в І кварталі 2010 р. на суму 133500,00 грн. та в ІІ кварталі 2010 р. на суму 118500,00 грн.;

пп. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2 та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі Закон №168/97), в результаті чого занижено ПДВ на суму 50400,00 грн., у т.ч.: за лютий на суму 13400,00 грн., за березень на суму 13300,00 грн.; за квітень на суму 23700,00 грн.

Висновок про порушення ґрунтується на тому, що правочин здійснений між ПП "Фі латов і компанія" та ТОВ "С.Дж.Р.Груп" носить фіктивний характер і є нікчемним, а суми за цим правочином безпідставно (за відсутності належних підтверджуючих документів) відне сено до валових витрат та податкового кредиту.

На підставі акта від 23.12.2010 р. №1064/1-23-60-36557155 і згідно із пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 і п. 123.1 ст. 123 ПК ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення від 05.01.2011р. №0000012306/0 та №0000022306/0 (а.с. 34, 33), якими визначила грошові зобов'язання ПП "ОСОБА_3 і компанія" відповідно з податку на прибуток у сумі 78750,00 грн. (у т.ч. 15750,00 грн. штрафні (фінансові) санкції) і з ПДВ у сумі 63000,00 грн. (у т.ч. 12600,00 грн. штрафні (фінансові) санк ції).

Спірні правовідносини стосуються правомірності визначення контролюючим органом податкового зобов'язання з податку на прибуток та ПДВ і застосування штрафних санкцій та пов'язані із правильністю формування позивачем валових витрат та податкового кредиту із ПДВ по фінансово-господарським взаємовідносинам із ТОВ "С.Дж.Р.Груп".

На момент виникнення спірних правовідносин спеціальними законами, якими врегульовано дані питання були Закон №334/94 та Закон №168/97.

Згідно із п. 5.1 ст. 5 Закону №334/94 валові витрати сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Як встановлено у абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із п. 1.7 ст. 1 Закону №168/97 податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого вико-ристання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається, ПП "ОСОБА_3 і компанія" віднесло до валових витрат за І, ІІ квартали 2010 р. і до подат кового кредиту за лютий, березень, квітень 2010 р. суми, сплачені на користь ТОВ "С.Дж.Р.Груп" згідно договору від 01.02.2010 р. №01/02/10 про проведення робіт з обслуговування спеціальних конструкцій (далі Договір) (а.с. 96-103).

Згідно із п. 2.1 Договору ТОВ "С.Дж.Р.Груп" (Виконавець) за дорученням ПП "ОСОБА_3 і компанія" (Замовник) проводить роботи по обслуговуванню спеціальних конструкцій Замовника (розміщення рекламних матеріалів та технічне обслуговування) згідно затвердженої адресної програми на період дії даного договору, а Замовник проводить розрахунки з Виконавцем згідно із умовами, визначеними розділом 4 даного Договору.

У п. 2.2. Договору його сторони визначили, що адресну програму (місце розташування (місто, адреса), тип, формат, сторону спеціальної конструкції, наявність або відсутність освітлення включають додатки до даного Договору, які підписуються сторонами Договору та є його невід'ємною частиною.

Пунктом 2.3. Договору визначено перелік робіт, які здійснює Виконавець.

Згідно із положеннями розділу 4 Договору вартість обслуговування Виконавцем спе ціальних конструкцій визначається сторонами в додатку до Договору (п. 4.1), кількість рек ламних поверхонь спеціальних конструкцій, які обслуговуються Виконавцем затвер джуються сторонами в додатках до даного Договору (пп. 4.1.1).

Згідно із п. 4.2 Договору порядок розрахунків вка зується сторонами в додатках до Договору. При цьому пп. 4.2.1 та 4.2.2 Договору встановлено, що Виконавець щомісячно до 27 числа поточного місяця надає Замовнику звіт за поточний місяць та щомісячно до 5 числа поточного місяця надає Замовнику акт виконаних робіт за попередній місяць.

Відповідно до п.5.1 Договору він набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та припиняється 31.12.2010 р.

Як на підтвердження фінансового-господарських взаємовідносин з ТОВ "С.Дж.Р. Груп" згідно даного Дого вору і виконання взятих на себе господарських зобов'язань позивачем були надані копії наступних документів:

акти виконаних робіт: від 28.02.2010 р. № 1 (104-113), від 31.03.2010 р. №3032 (а.с. 115-122), від 30.04.2010 р. №4039 (а.с. 124);

податкові накладні: від 28.02.2010 р. №2054 на суму 80400,60 грн. (ПДВ 13400,00 грн.) (а.с. 114), від 31.03.2010 р. №3032 на суму 79800,00 грн. (ПДВ 13300,00 грн.) (а.с. 123), від 30.04.2010 р. №4039 на суму 142200,00 грн. (ПДВ 23700,00 грн.) (а.с. 125).

З метою встановлення всіх обставин справи ухвалою суду від 26.05.2011 р. витребову валися від позивача доку менти (договори, первинні і розрахункові документи та інші звітні (облікові) матеріали), які підтверджують його господарські взаємовідносини із ТОВ "С.Дж.Р. Груп", а також одночасно пропону валося позивачу подати додаткові докази у підтвердження наведених у позові обставин.

Окрім того, під час розгляду справи судом зверталася увага представника позивача на необхідність виконання вимог ухвали суду та додаткового (протокольно) пропонувалося позивачу надати до суду всі наявні у позивача документи, що підтверджували його взаємо відносини із ТОВ "С.Дж.Р.Груп", у т.ч. і передбачені Договором.

Водночас, окрім названих, позивачем не було подано до суду інших необхідних доку ментів, зокрема тих, які прямо обумовлені у Договорі: додатки до Договору (щодо наявності адресних програм (п. 2.2), щодо вартості обслуговування (п. 4.1), щодо кількості рекламних обслуговуваних поверхонь (пп. 4.1.1), щодо порядку розрахунків (п. 4.2)), фотозвіти про проведення рекламної кампанії, звіти про виконані роботи).

Проаналізувавши документи, подані позивачем на підтвердження правомір ності фор мування спірних сум валових витрат і податкового кредиту, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 9 Закону України від 25.06.1991 р. № 1251-XII "Про систему опо даткування", чинного на час виникнення спірних правовідносин, встановлено обов'язок плат ників податків і зборів (обов'язкових платежів) вести бухгалтерський облік, складати звіт ність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встанов лені законами.

Згідно із ч. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі Закон №996) бухгалтерський облік є обов'яз ковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 цієї статті визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних доку-ментів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із пп. "е" пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначений окремим рядком опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм).

Як вбачається Договір від 01.02.2010 р. №01/02/10 визначає загальний перелік робіт, які має здійснити Виконавець (п. 2.3), але не визначає їх обсяг, кількість, вартість, а складені на його виконання акти виконаних робіт від 28.02.2010 р. № 1, від 31.03.2010 р. №3032, окрім місцезнаходження спеціальних конструкцій та ціни, також не містять переліку вико наних робіт згідно п. 2.3 Договору, змісту та обсягу господарських операцій. При цьому акт від 30.04.2010 р. №4039 на суму 142200,00 грн. взагалі не містить відомостей про зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Подані позивачем податкові накладні від 28.02.2010 р. №2054, від 31.03.2010 р. №3032, від 30.04.2010 р. №4039 також не розкривають зміст та обсяг господар ської опе рації, їх кількісних і вартісних показників.

З огляду на наведені вище законодавчі положення і встановлені судом обставини, а також зважаючи на відсутність у справі необхідних документів, які згідно умов договору повинні визначали кількісні та вартісні показники виконуваних робіт як передумови для проведення розрахунків та складення наступних первинних документів (у т.ч. актів виконаних робіт), а також підтверджували зазначені у актах виконаних робіт та податкових накладних данні, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи не можна вважати належними первинними документами, оскільки вони не відповідають вимогам ст. 9 Закону №996, тому не можуть підтверджувати правомірне відне сення ПП"ОСОБА_3 і компанія" спірних сум до валових витрат і податкового кредиту.

Таким чином, за відсутності належного документального підтвердження, суд, пого джуючись із висновком податкового органу вважає безпідставним віднесення позивачем спірних сум до валових витрат за І, ІІ квартали 2010 р. та податкового кредиту за лютий, березень, квітень 2010 р., що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ.

Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення сум його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 123.1 ст. 123 ПК передбачено накладення на платника податків штрафу у розмірі 25 відсотків суми нарахованого на підставі пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу податкового зобов'язання.

Враховуючи, що встановлені під час податкової перевірки та зазначені у акті порушення знайшли своє підтвердження під час розгляд у справи, суд дійшов висновку, що визначення контролюючим органом грошового зобов'язання позивачу відповідає наведеним положенням національного законодавства, а тому підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень немає.

Водночас твердження відповідача про нікчемність та фіктивність правочину між ПП "ОСОБА_3 і ком панія" та ТОВ "С.Дж.Р.Груп" суд вважає необґрунтованими і безпідстав ними та за відсутності належного доку ментального підтвердження відповідними засобами доказування (вирок суду або рішення суду про визнання правочину недійсним (фіктивним) ст. 234 ЦК) зазначених в запере ченнях відповідача і акті перевірки обставин, не приймає до уваги. Крім цього, посилання відповідача на положення ст.203 ЦК може бути лише підставою для визнання правочинів недійсними і повинні бути доведеними належними і допустимими засобами доказування (рішення суду про визнання правочину недійсним), однак на час вирішення справи доказів визнання правочинів недійсними суду не представлено.

Доводи позивача щодо дійсності правочинів, за відсутності належних підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів, не спростовують наявність порушень і за таких обставин не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних рішень.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 14, 70, 71, 76, 79, 86, 94, 138, 158163 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити Приватному підприємству "ОСОБА_3 і компанія" у задово ленні адміністра тивного позову.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

СуддяД.А. Костенко