Постанова № 21082622, 14.04.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

Іменем України

м.Київ

14 квітня 2011 року 12:38 год.№ 2а-246/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі суддіКостенкаД.А.,

при секретарі судового засідання Тимкович І.О.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (директор), відповідача Завгороднєвої О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Господарського товариства з обмеженою відповідальністю "Раян ЛТД" (даліГТОВ "Раян ЛТД") до Державної подат-кової інспекції у Солом'янському районі м.Києва (далі ДПІ) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.09.2010 р. №0001052305,

в с т а н о в и в:

ГТОВ "Раян ЛТД" звернулося до суду з позовом, у якому просить скасувати рішення ДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.09.2010 р. №0001052305.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позов. Позивач обґрунтовує свої вимоги незаконністю проведення перевірки, оскільки його не повідомлено про прове-дення планової перевірки за 10 днів до її початку; безпідставністю зроблених під час пере-вірки висновків про порушення законодавства та застосування штрафних санкцій.

Представник відповідача не визнала позов. Відповідач заперечує проти позову, поси-лаючись на встановлені під час перевірки порушення, які відображені в акті перевірки.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 17.09.2010 р. з 17:15 год. по 18:30 год. співробітниками ДПА у м.Києві на підставі направлення від 07.09.2010 р. №1432 (а.с. 13) проведено планову пере-вірку ГТОВ "Раян ЛТД" (ід. код 23515563), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вибор-зька, 1, на предмет дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що складено акт від 17.09.2010 р. (а.с. 65, 66).

Згідно із даним актом встановлено порушення п.п. 1, 2, 3, 13 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (даліЗакон №265/95), а саме:

при продажу товару згідно рахунків за 17.09.2010 р. на суму 629,00 грн. розрахункові операції проведено з видачею товару і здачі без застосування реєстратора розрахункових операцій (далі РРО);

невідповідність готівки на місці проведення розрахункових операцій становить 8,00 грн., бо наявна готівка у сумі 6 грн. не відповідає сумі зазначеній у Х-звіті у розмірі 14,00 грн.;

у період з 17.08.2010 р. по 16.09.2010 р. ГТОВ "Раян ЛТД" не забезпечено відповідний друк розрахункових документів на загальну суму 4559,00 грн., а саме в касових чеках не друкується ідентифікаційний код юридичної особи;

на господарській одиниці зберігалися контрольні стрічки за період з 17.09.2010 р. по 16.09.2010 р., інші контрольні стрічки не зберігалися;

на господарській одиниці не зберігається реєстраційне посвідчення РРО, довідка про йо-го опломбування, використана попередня книга обліку розрахункових операцій (КОРО).

29.09.2010 р. ДПІ прийнято рішення №00010152305 (форми "С"), яким за порушення п.п. 1, 2, 3, 6, 13 ст. 3 Закону №265/95 та згідно із п.п. 1, 3 ст. 17, ст. 22 цього Закону до позивача застосовано штраф у сумі 26320,00 грн. (а.с. 14), у т.ч. (згідно розрахунку (а.с. 58)):

3145,00 грн. (5*629) за здійснення розрахункових операцій на суму 629,00 грн.;

22795,00 грн.(5*4559) не роздрукування відповідних розрахункових документів на загальну суму 4559,00 грн.;

40,00 грн.(5*8) невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення роз-рахунків сумі коштів, яка зазначена в фіскальному звіті;

340,00 грн. (20 н.м.д.г.) за не зберігання КОРО протягом встановленого терміну.

Дане рішення ДПІ залишено без змін за наслідками адміністративного оскарження.

Спірні правовідносини стосуються правомірності застосування відповідачем органом штрафних (фінансових) санкцій до позивача відповідно за порушення Закону №265/95 та регулюються зазначеним Законом.

Положеннями ст. 3 Закону №265/95 встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1);

видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п.2);

застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру РРО, з додержанням встановленого порядку їх застосування (п. 3);

забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення (п. 6);

забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (п. 13).

За порушення зазначених обов'язків п.п. 1, 3 ст. 17 та ст. 22 Закону №265/95 передба-чено застосування до суб'єктів підприємницької діяльності за рішенням відповідних органів державної податкової служби України фінансових санкцій у визначених розмірах.

Вирішуючи справу, суд виходить із такого.

Щодо порушення п. 6 ст. 3 Закону №265/95, то подані позивачем для огляду оригі-нали КОРО №2658007561/3, зареєстрованої в ДПІ 25.04.2008 р., та КОРО №2658007561/4, зареєстрованої в ДПІ 17.02.2010 р., копії титульних аркушів яких знаходяться у справі (а.с. 19, 20), вказують на те, що позивачем додержано п. 6 ст. 3 Закону №265/95 і забезпечено збереження як використаної так і робочої КОРО. Відтак враховуючи, що Закон №265/95 не визначає місце зберігання КОРО, суд вважає спростованим висновок про порушення п. 6 ст.3 зазначеного Закону.

Крім цього, Законом №265/95 не встановлено обов'язок суб'єкта господарювання та не передбачена його відповідальність щодо зберігання в господарській одиниці реєстрацій-ного посвідчення РРО, довідки про його опломбування, тому висновок акта про допущене позивачем порушення, а саме не зберігання на господарській одиниці вказаних документів, суд вважає безпідставним та необґрунтованим. При цьому надані позивачем реєстраційне посвідчення РРО від 28.02.2007 р. №НОМЕР_2 (а.с. 23) та довідка про опломбування РРО від 24.04.2008 р. (а.с. 26) спростовують зазначені у акті перевірки обставини.

Щодо порушення п. 1 ст. 3 Закону №265/95 суд зазначає наступне.

Згідно із абз. 4 ст. 2 Закону №265/95 розрахункова операція приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послу-гу), а у разі застосування банківської платіжної картки оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

У підтвердження зазначених в акті перевірки обставин щодо проведення позивачем розрахункових операцій на суму 629,00 грн. без застосування РРО, відповідач посилається на рахунки офіціанта, копії яких містяться у справі (а.с. 68-71), проти яких заперечив позивач.

Однак, дослідивши наявні копії, суд зазначає, що їх оформлення, а саме відсутність: дати, часу, місця складання, П.І.Б. та посади особи, яка його склала, а також інших ідентифі-куючих відомостей та ознак, не дає суду можливість дійти чіткого й однозначного висновку про приналежність даних рахунків саме ГТОВ "Раян ЛТД" та їх складення 17.09.2010 р.

Крім цього, рахунок офіціанта не є документом, підтверджуючим здійснення операції купівлі-продажу, обміну товару тощо.

За таких обставин та зважаючи, що відповідачем не доведено перед судом належність цих розрахунків до справи, суд вважає копії рахунків офіціанта неналежним доказом і не бере їх до уваги.

Як вбачається зі змісту акта перевірки і не спростовувалося представником відповіда-ча, при проведенні перевірки перевіряючими не придбавався і не повертався товар, а розра-хункова операція не проводилася. Між тим, інших доказів того, що ГТОВ "Раян ЛТД" прово-дилося одержання коштів та видача товару, тобто здійснювалися розрахункові операції на суму 629,00 грн. (пояснення осіб, показання свідків, наявність даних коштів на місці проведення розрахунків, фото-, відеофіксація тощо) суду не надано, відтак у суду немає підстав для висновку про не виконання позивачем обов'язку щодо використання РРО, оскільки факт проведення розрахункових операцій на суму 629,00 грн. не доведено.

Щодо не забезпечення ГТОВ "Раян ЛТД" у період з 17.08.2010 р. по 16.09.2010 р. від-повідного друку розрахункових документів суд зазначає наступне.

Згідно із абз. 15 ст. 2 Закону №265/95 розрахунковий документ документ встанов-леної форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний доку-мент тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передба-чених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

Згідно із ст. 8 Закону №265/95 форма, зміст розрахункових документів встановлю-ються Державною податковою адміністрацією України.

Відповідно до п. 3.1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. №614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за №105/5296 (далі Поло-ження) фіскальний касовий чек на товари (послуги) це розрахунковий документ, надру-кований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Пунктом 3.2 цього Положення передбачено, що фіскальний касовий чек має містити для суб'єкта господарювання, що не є платником ПДВ, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери "ІД".

У спірній у справі ситуації, позивач, здійснюючи розрахунки із споживачами, роздру-ковував фіскальні касові чеки, які за своєю формою є різновидом розрахункових документів і підтверджують проведення розрахункової операції з продажу товарів (надання послуг).

Позивачем вірно застосовувалася форма розрахункових документів відповідно до проведених розрахункових операцій, сфери призначення РРО і виду діяльності позивача, зокрема, при одержанні коштів від споживачів через РРО роздруковувався та видавався саме фіскальний касовий чек. Зазначені обставини не заперечувалися представником відповідача в судовому засіданні.

Як вбачається із наявних у справі копій касових чеків, вказані у них відомості відпо-відають вимогам щодо форми і змісту цього виду розрахункового документа, водночас в ньому не зазначено ідентифікаційний код ГТОВ "Раян ЛТД" за ЄДРПОУ, що не відповідає п.3.2 Положення, як вірно зазначено у акті перевірки.

Разом із цим, у ст. 17 Закону №265/95 законодавцем встановлена відповідальність суб'єктів господарювання виключно за порушення норм Закону №265/95, зокрема за нероздрукування відповідного розрахункового документа, водночас цей Закон не визначає умов невідповідності розрахункових документів, а в силу ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Із зазначеними положеннями Закону №265/95 кореспондується ч. 2 ст. 241 Господар-ського кодексу України, згідно з якою перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Матеріалами справи та поясненнями представників сторін підтверджено, що позива-чем розрахункові операції з продажу покупцям товарів (надання послуг), проводився на повну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) через РРО з роздрукуванням і видачею відповідного розрахункового документафіскального касового чека, що підтвер-джує виконання такої розрахункової операції. Отже, позивачем забезпечено додержання вимоги та завдань Закону №265/95.

Формальна відсутність у фіскальному касовому чеку ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ, за умови наявності всіх інших реквізитів суб'єкта господарювання (зокрема найме-нування, місцезнаходження, назви господарської одиниці), що дозволяють достовірно іден-тифікувати особу, яка продає товар (надає послуги), підтвердити факт проведення розрахун-кової операції та її зміст, не вважається порушенням Закону №265/95 та не тягне за собою накладення штрафних санкцій, передбачених ч. 1 ст. 17 цього Закону, оскільки останнім це прямо не встановлено.

З цього ж приводу суд, з метою однакового застосування норм права, бере до уваги правову позицію, висловлену колегією суддів Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 23 листопада 2010 року №К-10340/08.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд, зважаючи на недоведеність відпо-відачем тих обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, дійшов висновку про неправомірність адміністративного нарахування в частині порушення позивачем п.п. 1, 2, 3, 6 ст. 3 Закону №265/95 на суму 26280,00 грн., тому в цій частині рішення ДПІ від 29.09.2010 р. №00010152305 підлягає скасуванню.

Разом з цим, порушення п. 13 ст. 3 Закону №265/95 щодо не забезпечення відповід-ності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, підтверджено під час розгляду справи, оскільки згідно із Х-звітом від 17.09.2010 р. (а.с. 72) сума коштів становить 14,00 грн., водночас на місці проведення розрахунків наявна готівка лише у сумі 6,00 грн., що не заперечувалося позивачем.

Отже, за невідповідність сум готівки на 8,00 грн. відповідачем правомірно накладено на позивача штраф на підставі ст. 22 Закону №265/95 у п'ятикратному розмірі зазначеної суми 40,00 грн., тому в цій частині підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.

Оцінюючи інші доводи позивача суд зауважує, що здійснення ДПІ даної перевірки не вимагало попереднього направлення позивачу повідомлення за 10 днів до її початку, оскільки ст. 111 Закону України від 04.12.1990 р. №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" вимагає таке повідомлення лише щодо проведення планових виїзних перевірок з питань оподаткування, водночас згідно із ч. 7 ст. 111 вказаного Закону планова перевірка ГТОВ "Раян ЛТД" вважається позаплановою.

Виходячи з меж позовних вимог, враховуючи встановлені судом факти і викладені мотиви, та керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 14, 69, 70, 71, 76, 79, 86, 138, 158163 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1.Задовольнити адміністративний позов Господарського товариства з обмеженою відповідальністю "Раян ЛТД" частково.

2.Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29 вересня 2010 року №00010152305 у частині застосування штрафу в розмірі 26280,00 грн.

3.Відмовити у задоволенні адміністративного позову в частині скасування рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29 вересня 2010 року №00010152305 у частині застосування штрафу в розмірі 40,00 грн.

4.Присудити на користь Господарського товариства з обмеженою відповідальністю "Раян ЛТД" судові витрати (державне мито) у розмірі 3,39 грн. з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається до протягом 10 днів з дня отримання її копії.

СуддяД.А. Костенко