Постанова № 21082539, 14.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 листопада 2011 року 11:03 № 2а-16244/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б. при секретарі судового засідання Паньків В. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Краснокутському районі

до Дочірньої компанії "Украгазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

пронадання дозволу на погашення податкового боргу

за участю представників сторін:

від позивача: Семенченко В.В.

від відповідача: Собко О.В.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14.11.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Краснокутському районі Харківської області (надалі по тексту Позивач) звернулася з позовом до Дочірньої компанії „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України” (надалі по тексту Відповідач) про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі, а саме, природного газу.

Позивачем в судовому засіданні подано заяву про уточнення позовних вимог та просить: надати дозвіл на погашення всієї суми податкового боргу Відповідача за рахунок природного газу у кількості 61 041,64 тис. м3. який перебуває у податковій заставі згідно з актами опису №6 від 21.10.2011р. та №7 від 04.11.2011р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у Відповідача наявний податковий борг в сумі (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 21 364 573,28 грн. внаслідок несплати Відповідачем податкових зобовязань з рентної плати за природний газ, газовий конденсат, нафту та процентів за користування розстроченням, а на рахунках Відповідача відсутні кошти, достатні для погашення податкового боргу, внаслідок чого Позивач позбавлений можливості погасити податковий борг Відповідача шляхом стягнення коштів з рахунку Відповідача.

Відповідач проти позову заперечує та в обґрунтування зазначає, що в силу ч.1 ст.10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» природний газ, який знаходиться у податковій заставі не може бути предметом податкової застави та не може бути реалізований Відповідачем в рахунок погашення податкового боргу, оскільки зазначений природний газ повинен бути реалізований Позивачем суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України на формування ресурсу природного газу для забезпечення потреб населення, а в силу ч.4 ст.10 зазначеного Закону природний газ власного видобутку повинен бути реалізований для формування ресурсу природного газу для забезпечення потреб населення.

Також Відповідач зазначив, що він звертався до Позивача з листами, в яких просив Позивача надати дозвіл на відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, однак Позивач зазначені листи залишив без задоволення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що Рішенням ДПС України №32 від 29.04.2011 року Відповідачу було надано розстрочення зазначених зобовязань на суму у 4 797 320,30 грн. На підставі рішення ДПС України №32 від 29.04.2011 року між Позивачем та Відповідачем був укладений договір розстрочення податкових зобовязань від 29.04.2011 року №15.

У звязку з несплатою Відповідачем частки розстрочених податкових зобовязань, ДПС України рішенням №24 від 12.10.2011 року скасувала рішення №32 від 29.04.2011 року, внаслідок чого у Відповідача виник податковий борг з рентної плати за газовий конденсат в сумі 4259599,45 грн.

Рішенням ДПА у Харківській області №44 від 29.04.2011 року Відповідачу було надано розстрочення грошових зобовязань з рентної плати за природний газ на суму у 1 987 007,51 грн. На підставі рішення ДПА у Харківській області №44 від 29.04.2011 року між Позивачем та Відповідачем був укладений договір розстрочення податкових зобовязань від 29.04.2011 року №14.

У звязку з несплатою Відповідачем частки розстрочених податкових зобовязань, ДПА у Харківській області рішенням №44/с від 07.10.2011 року скасувала рішення №44 від 29.04.2011 року, внаслідок чого у Відповідача виник податковий борг з рентної плати за газовий конденсат в сумі 1734807,54 грн.

Відповідачем подані Позивачу розрахунки з рентної плати за природний газ та газовий конденсат від 13.09.2011 р. №9007413749 на суму 7336121,07 грн., №9007413747 на суму 554344,45 грн., №9007413750 на суму 10245,87 грн.

Як зазначає Позивач, Відповідач грошові зобовязання, визначені в вищевказаних розрахунках від 13.09.2011 року, не сплатив, внаслідок чого у нього виник податковий борг в загальній сумі 7900711,39 грн.

Відповідачем подані Позивачу розрахунки з рентної плати за природний газ та газовий конденсат від 13.10.2011 р. №9008490441 на суму 6937924,34 грн., №9008477099 на суму 511442,03 грн., №9008477106 на суму 20088,53 грн.

Відповідач грошові зобовязання, визначені в вищевказаних розрахунках від 13.10.2011 року, не сплатив, внаслідок чого у нього виник податковий борг в загальній сумі 7469454,90 грн.

Позивачем 26 серпня 2011 року сформовано та направлено Відповідачу податкову вимогу №46.

Крім того, 28 вересня 2011 року Позивачем прийнято рішення №24 про опис майна Відповідача у податкову заставу.

Позивачем 21.10.2011 року описано у податкову заставу природний газ, видобутий Відповідачем, у кількості 39700,34 тис.м3 на суму 13895119,00 грн., про що оформлено акт опису майна у податкову заставу №6 від 21.10.2011 року. Позивач вніс до Реєстру обтяжень рухомого майна запис УК №112136 про обтяження природного газу Відповідача згідно з актом опису №6 від 21.10.2011 року.

Також, 04.11.2011 року Позивачем описано у податкову заставу природний газ, видобутий Відповідачем, у кількості 21341,30 тис.м3 на суму 7469454,90 грн., про що оформлено акт опису майна у податкову заставу №7 від 04.11.2011 року Позивач вніс до Реєстру обтяжень рухомого майна запис УК №110331 про обтяження природного газу Відповідача згідно з актом опису №7 від 04.11.2011 року.

Відповідач звернувся до Позивача з листами за №19/1-1553 від 26.10.2011 року та №19/1-1592 від 08.11.2011 року, в яких просив Позивача надати дозвіл на реалізацію природного газу, який перебуває у податковій заставі.

Позивач листами за №582/10/24-12 від 27.10.2011 року та №325/10/24-12 від 08.11.2011 року повідомив Відповідача про свою відмову в наданні дозволу на реалізацію природного газу, який перебуває у податковій заставі.

Крім того, Позивач наступними листами звернувся до банківських установ, в яких просив повідомити про наявність коштів на рахунках Відповідача: листом №153-1/1667 від 01.11.2011 року ПАТ «Державний експортно-імпортний банк»повідомив Позивача, що на рахунках Відповідача, відкритих в зазначеному банку, наявні кошти в сумі 1,23 грн.; листом №26-4-22613 від 01.11.2011 року ПАТ «КБ «Надра»повідомив Позивача, що на рахунок Відповідача в зазначеному банку не обслуговується; листом №20-2-21/3119 від 01.11.2011 року ПАТ «Промінвестбанк»повідомив Позивача, що на рахунках Відповідача, відкритих в зазначеному банку, наявні кошти в сумі 5,12 доларів США; листом №14922/8910/2011 від 01.11.2011 року ПАТ АТ «Укргазбанк»повідомив Позивача, що на рахунках Відповідача, відкритих в зазначеному банку, наявні кошти в сумі 0,28 грн.; листом №w923 від 01.11.2011 року АТ «Містобанк»повідомив Позивача, що на рахунках Відповідача, відкритих в зазначеному банку, наявні кошти в сумі 1,00 грн.; листом №213/5/50 від 31.10.2011 року ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії»повідомив Позивача на рахунках Відповідача, відкритих в зазначеному банку, були наявні кошти в сумі 1899 999,00 грн., однак 31.10.2011 року о 18-33 зазначені кошти в сумі 1899 999,00 грн. були зараховані в рахунок оплати податку на прибуток за 3-йквартал 2011 року; листом №8-075200/10451 від 01.11.2011 року Банк «Фінанси та кредит»повідомив Позивача, що на рахунки, які належали Відповідачу, в зазначеному банку закриті.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи у Відповідача наявний податковий борг з рентної плати за природний газ, газовий конденсат та відсотків за користування розстроченням в загальній сумі 21 364 573,28 грн., що жодним чином не спростовується Відповідачем.

Відповідно до п. 88.1., п.88.2. ст.88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з пп.пп. 89.1.1.,89.1.2. п.89.1 ст.89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Пунктом 89.3. ст.89 Податкового кодексу України встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

З аналізу вищезазначених норм закону вбачається, що описуючи природний газ у податкову заставу, Позивач діяв в порядку та у спосіб встановлений ст.ст.88, 89 Податкового кодексу України.

Судом не приймається до уваги посилання Відповідача про те, що природний газ, видобутий Відповідачем, в силу ст.10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу»не може бути предметом податкової застави та не може бути реалізований Позивачем в рахунок погашення податкового боргу, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Оскільки, базовим нормативно правовим актом, який врегульовує податкові правовідносини є Податковий кодекс України тому Суд застосовує саме Податковий кодекс, а не Закон України «Про засади функціонування ринку природного газу».

Відповідно до п.87.2 ст.87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з абз. 1, 5 п. 89.2 ст.89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 ст.87 Податкового кодексу України визначено, що не може бути використане як джерело погашення податкового боргу майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу».

Відповідно до ст.4 Закону України «Про заставу»предметом застави не можуть бути: культурні цінності, що є об'єктами права державної чи комунальної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання; пам'ятки культурної спадщини, занесені до Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації. Предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом. Предметом застави не можуть бути об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації.

Предметом застави підприємств державної форми власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, та їх структурних підрозділів, що знаходяться в процесі корпоратизації, можуть бути їх товари в обороті або в переробці.

Таким чином, в переліку майна, яке не може бути предметом застави та джерелом погашення податкового боргу відсутнє таке майно як природний газ.

Частиною 1 ст.10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу»встановлено, що підприємства, частка держави у статутному фонді яких становить 50 відсотків та більше, господарські товариства, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких перебувають у статутному фонді інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств, учасники договорів про спільну діяльність та/або особи, уповноважені договорами про спільну діяльність, укладеними за участю зазначених підприємств, щомісяця здійснюють продаж усього товарного природного газу, видобутого на підставі спеціальних дозволів на користування надрами в межах території України, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, для формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення, безпосередньо суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України на формування такого ресурсу, за закупівельними цінами, які для кожного суб'єкта господарювання - власника спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами щороку встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, згідно із затвердженим нею Порядком формування, розрахунку та встановлення цін на природний газ для суб'єктів господарювання, що здійснюють його видобуток.

Зазначена норма встановлює обовязок Відповідача продавати видобутий природний газ безпосередньо суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України на формування ресурсу природного газу для потреб населення, однак жодним чином не визначає зазначений природний газ як майно, яке не може бути предметом податкової застави чи джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до ч.4 ст.10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу»потреби населення у природному газі задовольняються з ресурсів природного газу, видобутого газодобувними підприємствами, що зазначені у частині першій статті 10 цього Закону, а в разі їх недостатності - з інших ресурсів газу суб'єкта, уповноваженого на формування ресурсу природного газу для населення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Разом з цим, відповідно до п.95.7 ст.95 Податкового кодексу України продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації. Продаж майна платника податків на публічних торгах здійснюється у такому порядку: майно, яке може бути згруповано та стандартизовано, підлягає продажу за кошти виключно на біржових торгах, які проводяться біржами, що створені відповідно до закону і визначені органом державної податкової служби на конкурсних засадах; цінні папери - на фондових біржах у порядку, встановленому Законом України "Про цінні папери та фондовий ринок"; інше майно, об'єкти рухомого чи нерухомого майна, а також цілісні майнові комплекси підприємств підлягають продажу за кошти виключно на цільових аукціонах, які організовуються за поданням відповідного органу державної податкової служби на зазначених біржах.

Згідно з п. п.95.13, 95.14 ст.95 Податкового кодексу України під час продажу майна на товарних біржах орган державної податкової служби укладає відповідний договір з брокером (брокерською конторою), яка вчиняє дії з продажу такого майна за дорученням органу державної податкової служби на умовах найкращої цінової пропозиції.

Покупець майна, яке перебуває у податковій заставі, набуває права власності на таке майно відповідно до умов, визначених у договорі (контракті), що укладається за результатами проведених торгів.

Пунктом 95.19 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків або будь-яка інша особа, яка здійснює управління майном платника податків або контроль за їх використанням, зобов'язані забезпечити за першою вимогою безперешкодний доступ податкового керуючого та учасників публічних торгів до огляду та оцінки майна, що пропонується для продажу, а також безперешкодне набуття прав власності на таке майно особою, яка придбала їх на публічних торгах.

Таким чином, ч.1 ст.10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» визначає субєктів, які зобовязані продавати товарний природний газ безпосередньо суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України на формування ресурсу природного газу для потреб населення, а частина 4 зазначеної статті визначає за рахунок яких ресурсів суб'єкт, уповноважений Кабінетом Міністрів України на формування ресурсу природного газу для потреб населення, задовольняє потреби населення у природному газі.

Виходячи зі змісту вищезазначених норм, природний газ, видобутий Відповідачем, може бути предметом податкової застави та джерелом погашення податкового боргу, а дії Позивача по опису такого природного газу у податкову заставу є правомірними.

Як встановлено судом, Відповідач в порядку, встановленому ч.1 п.92 .1 ст.92 Податкового кодексу України звертався до Позивача з листами, в яких просив Позивача надати дозвіл на відчуження предмету податкової застави.

У відповідь на листи Відповідача Позивач у порядку, встановленому ст.92 Податкового кодексу, відмовив Відповідачу у наданні дозволу на відчуження природного газу, який перебуває у податковій заставі.

Таким чином, на день розгляду справи, активи Відповідача (природний газ в обсязі 274 772,90 тис. м3) перебувають у податковій заставі.

Відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Позивачем надано суду довідки банківських установ, які свідчать про відсутність на рахунках Відповідача коштів, достатніх для погашення податкового боргу, а отже податковий борг відповідача підлягає погашенню за рахунок продажу майна відповідача, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з ч.2 п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів сплати зазначеної суми станом на день розгляду спору суду не надано.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Надати дозвіл Державній податковій інспекції у Краснокутському районі Харківської області (Харківська область, смт. Краснокутськ, вул. Леніна, 152 код ЄДРПОУ 34236782) на погашення всієї суми податкового боргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) за рахунок природного газу у кількості 61 041,64 тис. м3. який перебуває у податковій заставі згідно з актами опису № 6 від 26.10.2011р., №7 від 04.11.2011р.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук