Постанова № 21082524, 02.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 листопада 2011 року 10:15 № 2а-7973/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б. при секретарі судового засідання Паньків В. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Айбіес Профіт"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

провизнання протиправними дій

за участю представників сторін:

від позивача: Байчук Д.Л.

від відповідача: Шкодич Ю.В.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 02.11.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Айбіес Профіт», звернувся до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва щодо визнання нікчемними правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «Айбіес Профіт»при придбанні та продажу товарів (послуг) протягом грудня 2010 року та січня-лютого 2011 року; визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва щодо встановлення відсутності обєктів оподаткування за правочинами Товариства з обмеженою відповідальністю «Айбіес Профіт» при придбанні та продажу товарів (послуг) протягом грудня 2010 року та січня-лютого 2011 року, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що співробітниками ДПІ у Печерському районі м. Києва порушений порядок проведення перевірки згідно вимог Податкового кодексу України. Також Позивач, зазначає, що висновки, які викладені в Акті перевірки про нікчемність правочинів укладених між позивачем та його контрагентами не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, оскільки жодних з вищезазначених первинних документів під час

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що перевірка була здійснена у відповідності до законодавства, оскільки позивач був проінформований про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки письмовим повідомленням з врученням копії наказу ДПІ у Печерському районі м. Києва. Крім того, Відповідач зазначає, що Акт перевірки не є рішенням субєктом владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обовязків осіб чи субєктів владних повноважень, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Відповідач наполягає на відмові в задоволенні в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що Начальником Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва видано Наказ від 29.03.2011 р. №456 про проведення невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Айбіес Профіт».

ДПІ у Печерському районі м. Києва здійснено невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Айбіес Профіт»з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з контрагентами-постачальниками та з контрагентами-покупцями за період з 01.12.2010 р. по 28.02.2011 р.

У відповідності до пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755, органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Згідно п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до п.75.1.2. ст. 75 вказаного Кодексу документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

У відповідності 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до ст.79 Податкового Кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Співробітниками Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва було проведено документальну невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з контрагентами-постачальниками та з контрагентами-покупцями за період з 01.12.2010 р. по 28.02.2011 р. За результатами перевірки складено Акт від 29.03.2011 року № 301/23-2/37193820 (надалі Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. Згідно п. 5 ст. 203, п.1, п.2 ст. 215, ст.ст. 216, 655, 658, 662 ЦК України встановлені нікчемні правочини: по операціях з продажу товарів, (робіт, послуг) між ТОВ «Айбіес Профіт»та контрагентами покупцями на загальну суму 7393606,00 грн.; по операціях з придбання товарів, (робіт, послуг) між ТОВ «Айбіес Профіт»та контрагентами покупцями на загальну суму 7314 621,00 грн.

Судом неодноразово була витребувана у Позивача вся наявна первинна документація, а саме, договори, які були укладені з контрагентами Позивача, докази виконаних робіт та докази оплати по договорам. Проте, Позивачем не надано суду витребовуваних документів та не надано пояснення стосовно невиконання вимог суду.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва щодо визнання нікчемними правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «Айбіес Профіт»при придбанні та продажу товарів (послуг) протягом грудня 2010 року та січня-лютого 2011 року Позивачем не доведено та документально не спростовано висновків Відповідача.

Таким чином, вимоги Позивача в даній частині не підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва щодо встановлення відсутності обєктів оподаткування за правочинами Товариства з обмеженою відповідальністю «Айбіес Профіт»при придбанні та продажу товарів (послуг) протягом грудня 2010 року та січня-лютого 2011 року, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно з п.86.1., п.86.2 Податкового кодексу, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження). За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У відповідності до п. 86.7 ст. 87 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

При цьому судом вбачається, що акт перевірки є службовим документом, є носієм доказової інформації, проте, акт не може бути визнаний рішенням чи дією субєкта владних повноважень. З огляду на викладене до акту перевірки не можуть бути застосовані положення про його скасування чи визнання нечинним.

Отже, в процесі розгляду справи не встановлено порушення прав та охоронюваних Законом інтересів позивача у звязку зі складанням акту перевірки та вчинення в процесі складання даного акту відповідачем дій, які б порушували інтереси позивача.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) субєкта владних повноважень.

Виключення з такої передумови для оскарження рішень (дій, бездіяльності), як наявність порушеного права, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена для справ щодо оскарження нормативно правових актів, які можуть оскаржувати ті особи, щодо яких можливе застосування акту.

Розглядаючи можливість закриття провадження у справі суд виходить з такого.

Однією з Конституційних засад судочинства є поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, згідно з частиною другою статті 124 Конституції України.

На підставі викладеного, суд доходить висновків, що у випадку оскарження позивачем рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, які не порушують прав або охоронюваних Законом інтересів позивача, або не підлягають судовому оскарженню взагалі, суд повинен відмовити у задоволенні позову.

Закриття провадження судом вбачається можливим тільки у випадку відсутності владних повноважень відповідача, або у випадку прямого визначення Законом іншої юрисдикції заявлених вимог.

Оскільки іншого порядку оскарження актів органів ДПС України чинним законодавством не встановлено, суд доходить висновків про відсутність підстав для закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук