Постанова № 21081951, 11.01.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2012 р. м. Чернівці           Справа № 2а/2470/3694/11

14:05 год.

          Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

за участю секретаря судового засідання Левчука Д.С.,

сторони в судове засідання не з’явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомКам’янець - Подільської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької областідотовариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство "АРГО"про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Кам’янець – Подільська об’єднана державна податкова інспекція Хмельницької області (далі - позивач) звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство «Арго» (далі – відповідач, ТОВ «Арго») про стягнення з ТОВ «Арго» коштів у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 75776,64 грн.: з рахунків відповідача, відкритих на момент ухвалення судового рішення та з тих, що будуть відкриті в обслуговуючих банках на момент його виконання; за рахунок готівки, що належить відповідачу; в разі недостатності коштів надати дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем обліковується заборгованість перед бюджетом по орендній платі за землю за жовтень – листопад 2011 р. в сумі 75776,64 грн. Оскільки заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена звернулись до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості.

Позивач у судовому засіданні не з’явився, проте подав до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги під тримав повністю.

Відповідач у судове засідання не з’явився, явку представника в судове засідання не забезпечив, причину неявки не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідача повідомлено за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується відмітками про вручення рекомендованих поштових відправлень від 28.12.2011 р.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» відомості внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Згідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою внесеною до відповідного реєстру.

Таким чином, суд вважає, що відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Частиною 2 ст. 5 КАС України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно приписів ч. 4 ст. 128 КАС України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень адміністративного судочинства» від 17.11.2011 р. № 4054-VI, який набув чинності 31.12.2011 р., у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Оскільки, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, проте не прибув без поважних причин, суд вважає, що розгляд справи може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство «Арго» (60022, с. Шилівці, Хотинський район, Чернівецька область, ідентифікаційний номер 22836526) зареєстроване, як юридична особа Хотинською державною адміністрацією 07.05.1993 р. (а.с. 8).

У відповідності до положень п. 1 ст. 54 Податкового кодексу України, відповідач самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

28.01.2011 р. відповідач подав до Кам’янець – Подільської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – податкова декларація) за 2011 р., яку зареєстровано за № 2197 (а.с. 12-14).

Відповідно до поданої декларації та відомостей про наявні земельні ділянки, відповідач визначив суму податкового зобов’язання по орендній платі за землі державної або комунальної власності на 2011 р. за договорами оренди в розмірі 454659,87 грн. по земельній ділянці площею 88138,00 га, з розбивкою річної суми помісячно починаючи з січня місяця 2011 р., зокрема по 37888,32 грн. (а.с. 15).

Підпункт 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі – ПК України) передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до п. 287.1, 287.3 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу (п. 288.7 ст. 288 ПК України).

Пунктом 14.1.175 ст.14 ПК України, визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п. 4.1.1 ст. 4 ПК України, кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положенням цього Кодексу.

Пункт 31.1 ст. 31 ПК України, визначає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Судом встановлено, що на дату розгляду справи в суді сума податкового зобов’язання по орендній платі за землю за жовтень місяць 2011 р. в розмірі 3788,32 грн. та за листопад місяць 2011 р. в розмірі 3788,32 грн. відповідачем не сплачена.

Податковий борг підтверджується дослідженими в судовому засіданні розрахунком податкового боргу по орендній платі, довідкою про податковий борг, зворотнім боком облікової картки платника від 07.12.2011 р. та 11.01.2012 р., а також листом Кам’янець – Подільської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області від 11.01.2012 р. № 522/10/10-013 (а.с. 7, 16-18, 19, 25, 28)

На момент розгляду справи узгоджена заборгованість, яка не сплачена відповідачем, становить 75776,64 грн. (3788,32 грн. + 3788,32 грн.)

Як встановлено судовим розглядом, позивачем вживались заходи по стягненню заборгованості з відповідача, зокрема відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв на момент виникнення боргу, відповідачу надсилалась перша податкова вимога про сплату узгоджених сум податкового боргу від 13.12.2010 р. № 1/502.

Також позивачем, 26.08.2011 р. за № 25 було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу.

Задовольняючи позов частково, суд виходить з того, що відповідно до п. 20.1.28 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби України мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У відповідності до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Розглядаючи позовну заяву в порядку позовного провадження, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу з рахунків відповідача у сумі 75776,64 грн. підлягають задоволенню.

При цьому суд виходить із зазначеного конституційного принципу обов’язковості сплати податків і зборів, а також з того, що заборгованість відповідача самостійно узгоджена відповідачем у податковій декларації та підтверджується матеріалами справи.

Аналогічну позицію викладено в ухвалах Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.10.2011р. у справі №2а/2270/8174/11 та від 29.11.2011р. №2а/2270/7894/11.

Таким чином, враховуючи наявність підтвердженого податкового боргу у відповідача, та відсутність його добровільної сплати суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу з рахунків відповідача.

Відмовляючи в іншій частині позовних вимог суд виходить з того, що орган держаної податкової служби повинен з певною послідовністю звертатися з позовними вимогами в межах повноважень, наданих йому ст. 95 ПК України.

Так, на думку суду, орган держаної податкової служби може звернутися з позовом про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, лише у разі відсутності коштів на рахунках платника. В іншому випадку буде порушено необхідний баланс при вирішенні податковим органом питання щодо вибору джерел погашення податкового боргу.

За таких обставин, позовна вимога про податкового боргу за рахунок готівки, що належить відповідачу, не підлягає задоволенню.

Не підлягає задоволенню вимога також про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

У відповідності до п. 95.1 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Під час судового розгляду справи, позивач не надав суду доказів недостатності коштів відповідача, що перебувають у його власності для погашення податкового боргу, у зв’язку з цим, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час судового розгляду справи відповідач не надав доказів відсутності або погашення податкового боргу визначеного ним самостійно.

За таких наведених обставин, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 75776,64 грн. підлягає частковому задоволенню.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до ст. 94 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 71, 86, 158, 160 - 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство «Арго» (с. Шилівці, Хотинський район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 22836526) податковий борг в сумі 75776,64 грн. з рахунків у банку.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 16.01.2012 р.

Суддя В.К. Левицький