Постанова № 21081936, 17.01.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/2795/11

10:50

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Боднарюка О.В.;

при секретарі судового засідання Самокішин М.І.;

з участю:

представника позивача Василик І.С.;

представника відповідача не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернівці дотовариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Спецтехсервіс"про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м. Чернівці (далі - позивач) звернулася з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми “Спецтехсервіс” (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 206541,45 грн. в дохід місцевого бюджету м. Чернівці.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем обліковується заборгованість по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності на загальну суму 206541,45 грн. Оскільки заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості.

Представник відповідача позову не визнав, подав заперечення в якому вказує наступне.

При розрахунку суми заборгованості позивачем не були враховані наступні обставини. Оскільки у відповідача через нерегулярність грошових надходжень виникали затримки в оплаті оренди за землю і станом на 01.12.2009 року існувала заборгованість в сумі 193900 грн., 08.12.2009 року між ТОВ НВФ «Спецтехсервіс» та ДПІ у м. Чернівці в рахунок погашення боргу був укладений договір про переведення (уступку) права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків. Даний договір діє і до сьогоднішнього дня і його дійсність не оскаржена в судовому порядку. Даний договір був укладений з метою погашення заборгованості, а також як гарантія оплати майбутніх нарахувань.

Відповідно до п.1.1 договору від 08.12.2009 року, платник податків (ТОВ НВФ «Спецтехсервіс») переводить (уступає) на орган стягнення (ДПІ у м. Чернівці) право вимоги дебіторської заборгованості, а орган стягнення набуває право вимоги дебіторської заборгованості, належне платнику податків відповідно до договору купівлі-продажу №32108 від 01.09.2008 року, укладеного між ТОВ НВФ «Спецтехсервіс» та ТОВ «Адвісмаш» на загальну суму 1271900 грн.

Згідно п.3.1 договору від 08.12.2009 року, розрахунки за цим договором здійснюються шляхом проведення заліку дебіторської заборгованості платника податків, право на вимогу якої переводиться (уступається) за цим договором на орган стягнення та кредиторської заборгованості такого платника перед бюджетом зі сплати податків.

Таким чином, уступивши право вимоги дебіторської заборгованості ТОВ «Адвісмаш» за договором купівлі-продажу №32108 від 01.09.2008 року, ТОВ НВФ «Спецтехсервіс» погасило свою заборгованість перед бюджетом по орендній платі за землю, а враховуючи суму відступлених вимог 1271900 грн. навіть здійснило авансову оплату, що станом на день розгляду справи в суді складає 935255,75 грн.

Відповідно ДПІ у м. Чернівці згідно п.1.2 договору 08.12.2009 року набуло право вимоги (замість платника податків) від дебітора (ТОВ «Адвісмаш») сплати основних зобовязань перед ТОВ НВФ «Спецтехсервіс» (ціни договору).

Тому відповідач вважає, що позивач не може вимагати з ТОВ НВФ «Спецтехсервіс» оплати оренди за землю та інших податкових зобовязань, а повинен звертатись із позовом до ТОВ «Адвісмаш», оскільки згідно п.1.5 договору від 08.12.2009 року, зобовязання дебітора, зазначені в п.1.2 договору можуть бути продані органом стягнення третій особі на конкурентних засадах або примусово стягнені за рішенням суду відповідно до чинного законодавства України із наступним спрямуванням отриманих коштів на погашення податкового боргу платника податків.

Крім того, ТОВ НВФ «Спецтехсервіс» регулярно перераховує кошти на оплату оренди за землю вже за рахунок інших надходжень товариства.

Таким чином, на сьогоднішній день не існує заборгованості по орендній платі за землю, яку і намагається стягнути позивач.

В ході судового розгляду представник позивача позов підтримав в повному обсязі та наполягав на його задоволені посилаючись на обґрунтування викладенні в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, перевіривши матеріали адміністративної справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма “Спецтехсервіс” (ідентифікаційний номер 32027290) зареєстроване, як юридична особа виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 09.02.2006 року та взяте ДПІ у м. Чернівці на податковий облік 01.07.2002 року за № 11978(а.с. 13-15).

08 грудня 2009 року між ТОВ НВФ «Спецтехсервіс» та ТОВ «Адвісмаш» укладено договір про переведення (уступку) права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків, яким платник податків переводить (уступає) на орган стягнення право вимоги дебіторської заборгованості, а орган стягнення набуває право вимоги дебіторської заборгованості, належне такому платнику податків відповідно до договору (правочину) №32/08 від 01.09.2008 року укладеного між платником податків та ТОВ «Адвісмаш».

В даному договорі окрім іншого в п.3.1 зазначено, що розрахунки за цим договором здійснюються шляхом проведення заліку дебіторської заборгованості платника податків, право на вимогу якої переводиться (уступається) за цим договором на орган стягнення та кредиторської заборгованості такого платника перед бюджетом зі сплати податків (а.с. 54-56).

28.01.2010 року відповідач подав до ДПІ у м. Чернівці податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 року.

Відповідно до поданої декларації, відповідач задекларував суму орендної плати, яка підлягає сплаті до бюджету в 2010 року за договором оренди в розмірі 377414,28 грн., з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями по 31451,19 грн.(а.с. 10).

Відповідачу було надіслано першу податкову вимогу від 01.05.2010 року, другу податкову вимогу від 07.06.2010 року (а.с. 11).

Крім цього, позивачем було винесено рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу від 08 липня 2010 року (а.с. 12).

05.04.2011 року позивач, на підставі заяви відповідача, керуючись ст. 100 Податкового кодексу України виніс рішення № 09 про розстрочення податкового боргу під проценти за податковим боргом по орендній платі за землю з юридичних осіб в розмірі 296909,45 грн. (а.с. 8).

09.09.2011 року позивач, виніс рішення №03 про скасування розстрочення податкового боргу (а.с. 7).

09.09.2011 року начальник відділу погашення прострочених податкових зобовязань подав службову записку начальнику управління оподаткування юридичних осіб в якій просив здійснити заходи по нарахуванню пені та відповідних штрафних санкцій за дострокове розірвання договору №12 від 05.04.2011 року (а.с. 9).

28.01.2011 року відповідач подав до ДПІ у м. Чернівці податкову декларацію з плати за землю №2083 (а.с. 4-6).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст.2 Закону України “Про плату за землю” від 03.07.1992 року (далі - №2535-ХІІ) (в редакції що діяла на момент виникнення заборгованості) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Згідно ст. 4 зазначеного Закону розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.

Відповідно до підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України плата за землю належить до загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п.п. 14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 14 Закону №2535-ХІІ визначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до ст. 17 зазначеного Закону податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків і зборів зобовязані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закону №2181) (в редакції що діяла на момент виникнення частини заборгованості) податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Днем узгодження податкового зобов'язання платника податків вважається день закінчення процедури адміністративного оскарження.

Згідно п.п. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.5.1. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року (Закону України № 2181), податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.3.1. п.5.3. статті 5 Закону України № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 п.4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпункт 5.4.1. п.5.4. статті 5 Закону України № 2181 в свою чергу передбачає, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Аналізуючи встановлені обставини справи та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що податковим органом правомірно заявлено до стягнення суму податкового боргу в розмірі 206541,45 грн. з урахуванням поданих податкових декларацій та рішення №03 від 09.09.2011 про скасування розстрочення податкового боргу.

Заперечення відповідача про відсутність заборгованості, а навпаки наявність переплати за податковими зобов'язаннями є безпідставними, оскільки договір "про переведення (уступку) права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків" був укладений сторонами 08.12.2009р. (а.с.54-56) і відповідно його чинність поширювалась на правовідносини і податковий борг, який виник до цього часу (періоду), що також підтверджується відомостями облікової картки платника податків про наявність податкового боргу в період до 08.12.2009р. В зазначеному договорі сторонами не передбачено будь-яких додаткових умов, які б передбачали поширення умов договору на правовідносини за наслідками наступних податкових періодів і погашення подальших податкових зобов'язань.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем доведено наявність податкового боргу за відповідачем, що не спростовано в свою чергу останнім, або ж надано докази про сплату такого боргу.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 11, 71, 72, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Спецтехсервіс" (інд. номер 32027290) податковий борг по орендій платі за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 206541,45 грн. в дохід місцевого бюджету м. Чернівці.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі складена 23 січня 2012 року

Суддя О.В. Боднарюк