Постанова № 21081700, 19.01.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/15497/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2012 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіГнап Д.Д.

при секретаріТимощуку І.П.

за участі:представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика "Волочиська" <3-тя особа >до Державної податкової інспекції у Волочиському районі <3-тя особа >про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001462301 від 12.12.2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Птахофабрика "Волочиська" звернулась до суду з позовом до ДПІ у Волочиському районі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001462301 від 12.12.2011 року. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами позапланової виїзної перевірки підприємства було складено Акт перевірки від 25.11.2011 року № 1036/23/34708031, на підставі якого було прийняте податкове повідомлення-рішення від 12.12.2011 року №0001462301, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 34250 грн. В акті перевірки відповідачем безпідставно зроблено висновок про нікчемність вчинених договорів між позивачем та ТОВ "Альтаир юг", ТОВ "АФ "Подільська зернова компанія", не перевірено реальність здійснення операцій, наявність придбаного товару.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, пояснивши, що у позивача наявні всі необхідні первинні бухгалтерські документи, висновки перевіряючих є припущенням, яке є суперечливим та не ґрунтується на правових нормах, а тому просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача позов не визнали, вважають, що позивачем порушено п. 1.32 ст. 1, пп.4.1.6. п. 4.1. ст. 4, п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 п.п. 8.2.2. п. 8.2 ст. 8, п.п. 8.3.1. п. 8.3 ст. 8 Закону України "Про оподаткування підприємств", п.3.1 ст. 3, п.4.1 ст. 4, пп.7.4.1, 7.4.4, пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, та відповідно до пп. 1, 5 ст. 203, пп.1, 2 ст. 215 Цивільного Кодексу України; правочини з ТОВ "Альтаир юг", ТОВ "АФ "Подільська зернова компанія" є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, в результаті чого встановлено заниження суми ПДВ.

Операції з ТОВ «АЛЬТАИР ЮГ», ТОВ «АФ «Подільська зернова компанія» фактично не здійснювалися та не мали на меті подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства (встановлено нікчемність правочинів).

Крім того, позивачем до перевірки не надано Договорів чи Угод укладених з ТОВ ТОВ «АФ «Подільська зернова компанія» на придбання макухи соєвої, з «АЛЬТАИР ЮГ», на придбання макухи соєвої та олії соєвої, згідно виписаних видаткових та податкових накладних, не надано документів, підтверджуючих транспортування чи перевезення даного товару, відсутні докази отримання та відвантаження товарів. Просили в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ТОВ «Птахофабрика «Волочиська» зареєстровано 29.11.2006 року виконавчим комітетом Волочиської РДА і являється юридичною особою.

ДПІ у Волочиському районі в період з 14.11.2011 р. по 18.11.2011 року проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Птахофабрика «Волочиська» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ “«АЛЬТАИР ЮГ»” та з ТОВ «АФ «Подільська зернова компанія» за період з 01.10.2008 року по 31.05.2010 року, за результатами якої було складено акт № 1036/23/34708031 від 25.11.2011 року.

В акті перевірки було встановлено заниження податку на додану вартість, внаслідок порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 року.

12 грудня 2011 року ДПІ у Волочиському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001462301, яким збільшено суму грошового зобовязання по податку на додану вартість за штрафними санкціями на суму 34250 грн.

Висновки ДПІ щодо заниження податку на додану вартість базуються на тому, що в ході перевірки встановлено відсутність Договорів чи Угод укладених з ТОВ «АФ «Подільська зернова компанія», ТОВ «АЛЬТАИР ЮГ» на придбання шроту, макухи соєвої та олії соєвої, згідно виписаних видаткових та податкових накладних, не надано документів, підтверджуючих транспортування чи перевезення даного товару, відсутні докази отримання та відвантаження товарів, акти приймання-передачі товару.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «АЛЬТАИР ЮГ» були укладені договори купівлі-продажу від 02.01.2008 року № 1 та № 3 від 01.01.2009 року предметом яких є купівля товару соєвої макухи та олії. Згідно умов договорів поставка товару здійснюється в строки передбачені договорами, умови поставки товару склад продавця, оплата здійснюється банківським переказом на розрахунковий рахунок продавця з наданням податкової та товарної накладних, що підтверджується вищевказаними договорами купівлі-продажу.

Наявність цивільно-правових відносин між ТОВ «Птахофабрикою «Волочиська» та ТОВ «АФ «Подільська зернова компанія», стосовно постачання макухи соєвої, підтверджується договором від 14 січня 2008 року №14, яким передбачено, що продавець - ТОВ «АФ «Подільська зернова компанія», зобов'язується поставити та передати у власність, покупця - ТОВ «Птахофабрикою «Волочиська», сільськогосподарську продукцію (корма), товари, а покупець зобов'язується прийняти товар (послуги) та оплатити його загальну вартість.

Відповідно до видаткових накладних постачальники ТОВ «АЛЬТАИР ЮГ»та ТОВ "Подільська зернова компанія" на виконання умов договору передавали ТОВ «Птахофабрика «Волочиська» товар макуху, шрот та олію соєву.

Доставка даного товару здійснювалася автотранспортом як продавця так і замовника (ТОВ "Птахофабрика Волочиська"). Позивачем доставка здійснювалася із використанням власного автомобіля КАМАЗ -5320 46, що підтверджується наказами на відрядження, посвідченнями на відрядження, журналом реєстрації довіреностей.

Факт перевезень товару від ТОВ "Альтаир юг" м. Миколаїв та від ТОВ "Подільська зернова компанія" підтвердив допитаний в якості свідка водій позивача ОСОБА_1., який пояснив що неодноразово на протязі 2008-2010 року здійснював поставку олії, макухи та шроту соєвого з м. Миколаїва та зі складу Подільської зернової компанії.

Факт транспортування та отримання ТОВ «Птахофабрикою «Волочиська» товару підтверджується наявністю товарно-транспортних накладних, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні, а копії долучені до справи. Отримання продукції підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 208, видатковими, податковими накладними. Товар було оприбутковано на складах позивача і в наступному використаний для годівлі птиці, що підтверджується долученими до справи актами списання за період грудень 2008 року-травень 2010 року.

Оплата за поставлений товар була здійснена в безготівковій формі, що підтверджується виписками по рахунку, які наявні серед матеріалів справи.

Всі перелічені вище господарські операції відображені позивачем в бухгалтерському та податковому обліку без будь-яких порушень вимог законодавства.

Отримуючи від постачальників (ТОВ «АЛЬТАИР ЮГ», ТОВ «АФ «Подільська зернова компанія») податкові накладні, позивач включав до податкового кредиту за перевіряємий відповідачем період, суми податку на додану вартість, сплаченого ним в ціні товару.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість”№168/97-ВР, який діяв на час існування спірних відносин, встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 цього Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

В силу пп. 11.2.1. п.11.2. ст..11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається одна з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку їх результатів.

Таким чином, платник податку покупець має право збільшити валові витрати після оприбуткування товарів та зарахувати до податкового кредиту суму податку на додану вартість, підтверджену належним чином оформленою податковою накладною, яку він отримав.

Відповідно до пп. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом, який складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) і є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97). Підпунктом 7.4.5 п.7.5. ст.7 вказаного Закону заборонено включати до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

За змістом п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР лише у випадку відсутності податкової накладної покупець позбавлений права включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку даним пунктом не передбачено.

Дослідивши всі наявні докази у справі у їх сукупності, суд вважає, що наявність у позивача податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, виданих продавцями товару (ТОВ «АЛЬТАИР ЮГ», ТОВ «АФ «Подільська зернова компанія») є достатньою підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”фінансова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Суд відхиляє, як необґрунтовані, доводи відповідача щодо нікчемності договорів, укладених між позивачем та ТОВ «АЛЬТАИР ЮГ», ТОВ «АФ «Подільська зернова компанія» та відсутності реальних наслідків їх виконання, а відтак і безпідставного віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, вказаного в податкових накладних, виписаних вказаними постачальниками.

Статтею 627 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтями 204, 205 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Підставою недійсності правочину за змістом ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину у стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

В ході судового розгляду судом не встановлено та не доведено відповідачем невідповідності змісту договорів, укладених між позивачем та його контрагентами вимогам цивільного законодавства.

Судом також не встановлено та не доведено відповідачем, що укладаючи зазначені договори, сторони діяли з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства.

Натомість, досліджені судом докази свідчать про те, що сторони договору: позивач та його контрагенти ТОВ «АЛЬТАИР ЮГ», ТОВ «АФ «Подільська зернова компанія» не лише вчинили всі дії, необхідні для забезпечення реального виконання договорів, а й виконали ці договори.

Судом також враховується, що відповідачем було проведено планові перевірки позивача, під час яких порушень податкового законодавства за період жовтень 2008 року- грудень 2010 року по операціях з контрагентами ТОВ «АЛЬТАИР ЮГ», ТОВ «АФ «Подільська зернова компанія» не вставлено.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене вище ДПІ в Волочиському районі не доведено, а судом не встановлено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення № 0001462301 від 12.12.2011 року, а тому його слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 71, 158 163, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Волочиському районі № 0001462301 від 12.12.2011 року.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика "Волочиська" з Державного бюджету України судові витрати в сумі 28 грн. 23 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 23 січня 2012 року

< чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя/підпис/Д.Д. Гнап

"Згідно з оригіналом" Суддя< для копії >