Рішення № 21081277, 29.01.2012, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 29.01.2012 Справа № 2-757/11

Номер провадження 2/814/22770/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2011 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя

в складі: головуючого судді Лихосенко М.О.

при секретарі Череп М.О.

за участю адвоката - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

21 жовтня 2010 року позивач ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ВАТ «Вуглецевий композит» про скасування наказу відповідача № 46-к від 22.09.2010р. про її звільнення з посади інженера інспектора служби охорони та безпеки за п.1 ст. 40 КЗпП України, як незаконно прийнятий, поновити її на роботі та стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 22.09.2010р. по час винесення рішення суду.

Під час розгляду справи по суті позивачка уточнила свої позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 20 991,82 грн. суму заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 22.09.2010р. по 13.12.2011р., згідно наданого розрахунку.

У судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги у повному обсязі, суду пояснила, що працювала у відповідача з 19.11.09р. на посаді інженера інспекторпа служби охорони та безпеки.

Наказом відповідача 46-к від 22.09.10р. її звільнено з роботи за п.1 ст. 40 КЗпП України у зв»язку зі скороченням штату робітників.

Вважає своє звільнення з роботи незаконним з наступних підстав.

Наказом № 112 від 01 липня 2010р. по ВАТ «Вуглецевий композит» було запропоновано проведення лише реорганізації структури управління підприємства, шляхом зміни штатного розкладу,а саме виключення одних посад у службах підприємства, в тому числі і службі охорони та безпеки, та одночасного введення майже такої служби (служба охорони), без зазначення кількості її робітників. Тож вважає,що самі по собі зміни в організації структури підприємства, не дають законних підстав для розірвання трудового договору за п..1ст.40 КЗпроП України,якщо фактично не відбувається скорочення численності та штату робітників.

Крім того, про майбутнє вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше чим за два місяці. Однак, відповідач не повідомив її належним чином щодо скорочення її посади. Про наявність вказаного вище наказу та про її звільнення вона дізналася лише при самому звільненні, тобто 22 вересня 2010р.

Також, одночасно із попередженням про звільнення з вище вказаних підстав, власник повинен запропонувати робітнику іншу роботу на тому ж підприємстві. Жодної вакансії, що мала місце на ВАТ «Вуглецевий композит», їй запропоновано не було. Ніяких документів щодо її відмови від пропозиції щодо вакансій вона не підписувала, та за її присутності їх складено не було.

Позивачка пояснила суду, що вона була обрана членом профспілкового комітету підприємства. Тож її звільнення без узгодження як профспілки підприємства,так із вищим органом підпорядкування,яким у м. Запоріжжі є обласна рада профспілок виробничо-металургійної групи, є незаконним. Відповідач не звертався до профспілкового органу з поданням про дачу згоди на її звільнення за п.1 ст. 40 КЗпП України.

Просить визнати незаконним та скасувати наказ відповідача 46-к від 22.09.10р. про її звільнення з роботи за п.1 ст. 40 КЗпП України та поновити її на посаді інженера-інспектора служби охорони та безпеки,

Крім того, просить стягнути з відповідача середній заробіток плату за час вимушеного прогулу з 22.09.2010р. по час винесення рішення у розмірі 21388, 19 грн., виходячі із середньоденного заробітку 66 грн. 16 коп., згідно наданого розрахунку.

Представник позивача адвокат ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги позивача, вважає їх законними та обґрунтованими. Суду пояснила, щонаказ № 112 від 01.07.2010р. за своєю суттю не містить обґрунтовані підстави для звільнення робітників за скороченням численності або штату робітників,оскільки запропоновано проведення лише реорганізації структури управління підприємства, шляхом зміни штатного розкладу,а саме як виведення професій так і їх введення до штатного розкладу. А така підстава, як перевірка підприємства контролюючими органами та зміни його керівництва взагалі не надають законних підстав щодо вивільнення працівників за нормою частини 1статті 40 КЗпП України.

За правилами ч.1 статті 49-2 КЗпП України про майбутнє вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше чим за два місяці. Проте ця норма відповідачем дотримана не була,а надане суду попередження не передбачає ні адреси позивачки, ні вихідного номера. Не надано суду підтвердження на одержання позивачкою зазначеного повідомлення,відправленого відповідачем цінним листом поштою,що, в свою чергу, тільки підтверджує незаконність дій з боку відповідача при звільненні ОСОБА_2 Крім того, в усіх випадках звільнення за п.1 ст.40 КЗпП України провадиться з наданням гарантій,пільг і компенсацій, передбачених главою III-А КЗпП України. Протягом 2-ох місяців позивачку жодного разу не запросили до відділу кадрів,не було запропоновано жодної вакансії,не було належним чином і повідомлено її про відсутність вакансій на підприємстві.

Законодавець допускає вивільнення робітників при скороченні їх численності та штату виключно за згодою профспілок. Лист від 14.07.2010р. за № 01/272А не може належним подання на адресу профспілки, тому що він носить лише інформаційний характер та в ньому відсутні вимоги щодо надання згоди на звільнення працівників за скороченням їх численності та штату.

За законодавством господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. На сьогодні згідно розяснень Господарського суду Запорізької області від 24.11.2011р. введено лише процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядника цього майна. Що стосується самого підприємства відповідача, то згідно даних Головного управління статистики у Запорізькій області Відкрите акціонерне товариство «Вуглецевий композит» станом на 25.11.2011р. є дійсним.

Представник відповідача в судове засідання двічі не з»явився, про день та час слухання справи був повідомлений, що підтверджено розписками, причини неявки суду не повідомив, у зв»язку з чим справу розглянуто за відсутності представника відповідача.

Раніше, будучи допитаним в судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, суду пояснив,що звільнення ОСОБА_2 з займаної посади інженера-інспектора служби охорони та безпеки підприємства з підстав п.1ст.40 КЗпП України проведено з додержанням положень чинного законодавства, оскільки наказ №112 від 01.07.2010р. «Про реорганізацію структури підприємства» містить зміни до штатного розкладу та скорочення численності і штату працівників. Саме в ньому вказано які посади підлягають виключенню зі штатного розкладу та зазначені підстави для цього, якими є удосконалення структури управління підприємством, оптимізація адміністративних витрат та обґрунтоване приведення у відповідність реально виконуваних обовязків з найменуванням посад. Зазначає про своєчасне попередження позивачки про вивільнення її з посади з підстав ч.1ст.40 КЗпП України. Спроби повідомити працівників особисто про наступне їх вивільнення мали місце, що підтверджується актами складеними відповідальними особами підприємства від 14.07.2010р,22.07.2010р.,30.08.2010р.та 01.09.2010р. Проте позивачка відмовилася від ознайомлення із наказом №112 від 01.07.2010р. та 121 від 14.07.2010р. Той факт,що позивачка саме 14.07.2010р. була на робочому місці підтверджується списком працюючих в дні простою та табелем обліку робочого часу за липень 2010р.

У звязку з небажанням працівників ознайомлюватися із зазначеними наказами на підприємстві було прийнято рішення про направлення попереджень поштою. Так, позиваці надіслано персональне попередження від 14.07.2010р.,що підтверджується реєстром направленої кореспонденції.

Зазначає,що посадовими особами підприємства не порушено право ОСОБА_2 щодо гарантій, пільг та компенсацій при її звільненні,оскільки вакантні посади, які могли бути їй запропоновані на підприємстві відсутні. Тож вважає,що в цьому випадку застосовуються правила ч.2ст.49-2 КЗпроП України, де робітник за своїм розсудом веде самостійний пошук роботи.

Роботодавцем своєчасно до профспілки було направлене обґрунтоване письмове подання про розірвання трудового договору. Оскільки про відповідне рішення профспілка підприємства не повідомила,тому вважає,що в силу ст.43 КЗпроП України згода на розірвання трудового договору у звязку зі скороченням численності та штату робітників була надана.

Пояснив,що ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.04.2011р. порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Вуглецевий композит»,введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, з публікацією 19.08.2011р. оголошення щодо цього. Кредитори з вимогами щодо виплати заробітної плати мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника,а також документи,щодо їх підтвердження. Вимоги конкурсних кредиторів,заявлені після закінчення 30-денного строку,або не заявлені взагалі не розглядаються та вважаються погашеними. Вважає,що заявлені грошові вимоги позивача не є заробітною платою,а є компенсацією,яка має виплачуватися працівнику у тих випадках, коли суд встановлює його звільнення або відсторонення від роботи. Отже грошові вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відносяться до конкурсних вимог кредиторів та,у звязку з неподанням заяви про вимоги до боржника, вважаються погашеними.

Просив в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, оцінивши всі надані докази у сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно наказу № 58-к від 19.11.2009р. позивача ОСОБА_2 було прийнято до служби охорони та безпеки Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит».

Згідно витягу із протоколу №9 конференції профгрупи заводоуправління від 08.04.2010р. кандидатуру ОСОБА_2 делеговано до складу профспілки заводу .

Протоколом засідання профспілкового комітету ДЗ «Вуглекомпозит» №11 від 09.04.2010р. затверджено кандидатуру ОСОБА_2 до складу профспілки. ОСОБА_2 обрана другим заступником голови профспілки .

Наказом по підприємству № 112 від 01.07.2010р. «Про реорганізацію структури підприємства» були внесені зміни до штатного розкладу,шляхом як виведення одних професій,так і введення інших до штатного розкладу ,що ніяк не підтверджує факт скорочення численності та штату працівників на підприємстві.

Протоколом засідання профспілки ВАТ «Вуглекомпозит» № 17 від 05.07.2010р. наказ № 112 від 30.06.2010р. визнано таким, що грубо порушує положення трудового законодавства,оскільки неможливо за один день скоротити 10 робітників, крім того, за рахунок звільнення пяти членів профспілки фактично зупинялася дія виборчої первинної організації, що є грубим втручанням адміністрації в дії профспілки та є недопустимим .

Наказом по ВАТ «Вуглецевий композит» № 121 від 14.07.2010р. зазначено перелік заходів доручених посадовій особі до виконання, відповідно до наказу №112 від 01.07.2010р. про реорганізацію структури підприємства .

Згідно листа за № 01/272А від 14.07.2010р., направленого адміністрацією підприємства до профспілкового комітету,останнього було повідомлено щодо проведення на підприємстві змін в структурі та штатному розкладі що можливо призведе до скорочення штатних одиниць промислово виробничого персоналу. Будь які вимоги у цьому листі щодо надання згоди на вивільнення працівників у звязку із їх скороченням численності та штату, адміністрація підприємства перед профспілкою не ставить .

За попередженням від 14.07.2010р. про скорочення посади ОСОБА_2 згідно до наказу №112 від 30.06.2010р., на останньому відсутній особистий підпис робітника та дата про його ознайомлення з наступним вивільненням .

Наказом № 46-к від 22.09.2010р. позивача звільнено із займаної посади з 22 вересня 2010р. у звязку із скороченням численності та штату працівників .

Довідкою від 22.09.2010р. фіксується, що на час вивільнення гр..ОСОБА_2 з займаної посади на ВАТ «Вуглекомпозит» відсутні вакансії відповідної до її професії чи посаді, у звязку з чим вона підлягає звільненню .

Відповідно до довідки від 22.09.2010р. за № 08/73 середній заробіток гр.. ОСОБА_2 за два місяця липень,серпень 2010р.складає 1378,09грн..

Згідно ухвали господарського суду Запорізької області від 11.04.2011р. за заявою кредитора Відкритого акціонерного товариства «Український графіт» порушено провадження у справі № 12/5009/1801/11 про банкрутство ВАТ «Вуглецевий композит» .

Згідно листа господарського суду Запорізької області від 24.11.2011р. по зазначеній справі введено лише процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядника цього майна, а справу направлено до Донецького апеляційного господарського суду, яку на сьогодні назад не повернуто .

За даними головного управління статистики у Запорізькій області зроблено витяг із Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, де станом на 25.11.2011р. значиться Відкрите акціонерне товариство «Вуглецевий композит»,та яких не будь змін стосовно його банкрутства чи ліквідації не зареєстровано. .

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю,що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ст.5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до ч.1ст.233 КЗпП України працівник може звернутися до суду з позовом про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Згідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень,крім випадків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб поданим відповідно до ЦПК України,в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно до .2 ст.59 ЦПК України,обставини справи,які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування,не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини,на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень,крім випадків встановлених ст.61 ЦПК України.

Згідно до ст.61ЦПК України обставини визнані сторонами та іншими особами,які беруть участь у справі,не підлягають доказуванню.

Суд вважає,що звільнення позивачки з ВАТ «Вуглецевий композит» проведено з порушенням норм трудового законодавства,виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч.2 статті 36 КЗпП України припинення трудового договору з ініціативи власника з підстав п.1 ст.40 КЗпП України, можливо лише у разі скорочення численності чи штату робітників. Пункт 19 постанови Пленуму ВС України № 9 від 06.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» зазначає, що власник повинен обґрунтувати підстави для звільнення робітників за скороченням штату, вказати про наявність цих підстав, а саме вивільнення провести у відповідності до чинного законодавства про працю,з додержанням необхідних строків.

Дослідивши наказ № 112 від 01.07.2010р. суд вважає, що він не містить обґрунтованих підстав для звільнення робітників за скороченням їх численності чи штату, оскільки цим наказом запропоновано проведення лише реорганізації структури управління підприємства щодо зміни штатного розкладу, шляхом як виведення одних професій,так і введення інших. При цьому підставами для вказаної реорганізації зазначені документи контролюючих органів та рішення Апеляційного суду, які не надають законних підстав для звільнення працівників за нормою частини 1статті 40 КЗпП України. Слід зазначити, що в наказі №46-к від 22.09.2010р. як підставу до звільнення ОСОБА_2 зазначено наказ № 121 від 14.07.2010р.,який містить лише перелік заходів доручених посадовій особі до виконання та не підтверджує фактичного скорочення численності та штату працівників. Судом зазначеним обставинам надана належна оцінка та суд приходить до висновку в безпідставному звільненні позивачки за нормами ч.1 ст.40 КЗпроП України.

Згідно до правил ч.1 статті 49-2 КЗпП України про майбутнє вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше чим за два місяці. Як пояснила суду позивач, про наявність наказу №112 від 01.07.2010р. щодо скорочення її посади вона дізналася лише при самому звільненні, 22 вересня 2010р., та ніякого поштового повідомлення надісланого відповідачем на її адресу вона не одержувала. Проте відповідач стверджує, що позивачу в усній формі 14.07.2010р., саме в цей день ОСОБА_2 була на робочому місці, у присутності посадових осіб їй було доведено до відома про скорочення посади,що посвідчується належним актом від 14.07.2010р.. Більш того,на домашню адресу позивачки поштою цінним листом було направлено попередження про наступне вивільнення. Доводи відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги,оскільки акт від 14.07.2010р.,як доказ в обґрунтування своїх заперечень,відповідачем надано суду з порушенням вимог ст.131 ЦПК України,тому викликає сумнів в своєчасності складення та його обєктивності. Перебування позивачки на робочому місці не є доказом,який підтверджує факт щодо своєчасного та належного її попередження про звільнення з посади. А факт відправки поштою попередження не надає підстав вважати,що позивачка його одержала,тому що єдиним документом,який підтверджує одержання робітником листа є поштове повідомлення з відміткою про дату його вручення та особистим підписом робітника. Тому суд вважає,що відповідачем не доказано дотримання правил ч.1 статті 49-2 КЗпП України при звільненні гр..ОСОБА_2

Згідно до ст.43 КЗпроП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, допускається лише за попередньою згодою профспілкового органу. Крім того розгляд обґрунтованого письмового подання власника до профспілки розглядається у пятнадцятиденний строк за присутності працівника,на якого воно винесено. Згідно до вимог п.3 ст.22 Закону України «Про професійні спілки,їх права та гарантії діяльності» № 1045-XIY від15.09.1999р. (в редакції від 11.06.2009р.) у разі запланованого скорочення робітників адміністрація заздалегідь не пізніше чим за 3 місяці інформує профспілковий комітет про майбутнє вивільнення. При цьому за три місяці до намічених звільнень роботодавець повинен надати профспілки інформацію про причини наступних звільнень, терміни їх проведення та заходи щодо запобігання цих звільнень,або зведення їх до мінімуму. Як вбачається із листа адміністрації від 14.07.2010р. за № 01/272А, направленого до профспілкового комітету, інформація про терміни такого звільнення відсутня, не зазначено щодо порядку попередження працівників, посади яких мають бути скорочені, які прийняті заходи та зовсім відсутній запит щодо згоди профспілки на проведення скорочення численності та штату працівників. Оскільки зазначений лист носить інформаційний характер і не має статусу належного подання, суд вважає, що застосування строків, обумовлених ст.43 КЗпроП України є безпідставним.

За відсутністю належного письмового подання органом профспілки не було надано згоди на звільнення робітників за ч.1 ст.40 КЗпП України, більш того за протоколом засідання профспілки підприємства від 05.07.2010р. наказ №112 від 01.07.2010р. визнано таким, що видано з грубим порушенням норм чинного трудового законодавства. Слід зазначити те,що позивачка, згідно до протоколу № 11 від 09.04.2010р. введена до складу профспілки та одноголосно обрана другим заступником голови профспілки. Відповідачем також не було надано суду належного узгодження щодо звільнення позивачки,як члена профспілки підприємства, з підстав ч.1ст.40 КЗпроП України із вищим органом підпорядкування, яким у м. Запоріжжі є обласна рада профспілок виробничо-металургійної групи. Тому суд вважає, що для звільнення ОСОБА_2 у відповідача не було законних підстав,так як згода виборчого органу профспілкової організації є елементом підстави звільнення, а її відсутність тягне поновлення робітника на роботі.

Згідно до ч.3 ст.49-2 КЗпП України, одночасно із попередженням про звільнення з підстав ч.1ст.40КЗпП України власник пропонує робітнику другу роботу на тому ж підприємстві. Суд, дослідивши матеріали справи,вважає, що відповідачем не доказано факту запропонування позивачці любої вакансії, що, в свою чергу, є грубим порушенням положень КЗпП України. Так, наданий відповідачем акт від 14.07.2010р. спростовує пояснення відповідача,оскільки за своїм текстом зовсім не містить інформації щодо відсутності жодної вакансії на підприємстві. Не містить цього і попередження від 14.07.2010р., яке направлялося позивачу на домашню адресу. Натомість, в матеріалах справи є довідка від 22.09.2010р., яка зазначає відсутність вакансій лише за професією та ОСОБА_2 Щодо інших вакансій на підприємстві, яких не будь даних суду надано не було. Зазначені обставини тільки підтверджують пояснення позивача про те,що їй, у встановлені законом строки, не було запропоновано жодної вакансії,які могли бути на підприємстві, те, що ніяких документів щодо її відмови від пропозицій вона не підписувала, та за її присутності ніяких актів складено не було. Тому суд вважає недоцільним застосування положень ч.2 ст.49-2 КЗпП України,оскільки ні відмови позивача, ні інформації щодо відсутності жодної вакансії на підприємстві за час проведення скорочення робітників, відповідачем належним чином не підтверджено.

За приписами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343- XII від 14.05.1992р. ( в редакції від 15.01.2011р.) ліквідація це припинення діяльності субєкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Тобто за правилами ст.22 зазначеного Закону України господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Згідно до листа господарського суду Запорізької області від 24.11.2011р. по справі № 12/5009/1801/11 введено лише процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядника цього майна, а справу направлено до Донецького апеляційного господарського суду, яку на сьогодні назад не повернуто. Крім того за даними листа головного управління статистики у Запорізькій області від 25.11.2011р. № 15-09/4816 останнім зроблено витяг із Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, де станом на 25.11.2011р. значиться Відкрите акціонерне товариство «Вуглецевий композит»,та яких не будь змін стосовно його банкрутства чи ліквідації не встановлено. Враховуючи відсутність постанови про банкрутство,яка набрала чинності, та відсутність постанови про відкриття судом ліквідаційної процедури,те,що на сьогодні ВАТ «Вуглецевий композит» є дійсним, тому суд вважає за можливим вирішити питання щодо поновлення ОСОБА_2 на займаній посаді інженера інспектора служби охорони та безпеки підприємства.

Крім того слід зазначити,що Положення статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343- XII від 14.05.1992р. ( в редакції від 15.01.2011р.) передбачають право господарського суду вживати заходи на забезпечення вимог кредиторів і мораторій на задоволення вимог кредиторів. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство та зупиняє виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів). Проте ч.6 ст.12 зазначеного Закону України встановлено,що дія мораторію на задоволення вимог кредитора не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів,відшкодування шкоди,заподіяної здоровю та ін..

Згідно до приписів ст.94 КЗпП України та ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода,обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник виплачує працівникові за виконану роботу. Тому при вирішенні питання щодо незаконного звільнення,орган,який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові саме середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а не компенсації. Таким чином суд вважає,що грошові вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не відносяться до конкурсних вимог кредиторів,і тому, в разі неподання заяви про вимоги до боржника,не можуть вважатися погашеними.

На підставі викладеного,суд вважає,що звільнення ОСОБА_2. з займаної посади інженера-інспектора служби охорони та безпеки ВАТ «Вуглецевий композит» є незаконним.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом,який розглядає трудовий спір. При винесені рішення про поновлення на роботі орган,який розглядає трудовий спір,одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу,але не більш ніж за один рік. В разі, коли позовна заява про поновлення на роботі розглядається більш ніж один рік не з вини робітника,орган,який розглядає трудовий спір, приймає рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до постанови КМ України № 100 від 08.02.1995р. середньоденний заробіток інженера-інспектора служби охорони та безпеки ВАТ «Вуглецевий композит» ОСОБА_2, розрахований за липень-серпень 2010р. складає - 66 грн. 16 коп.,що підтверджено довідкою .

Відповідно до вимог постанови КМ України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-XII від 03.07.1991р. (зі змінами станом на 25.03.2005р.) та ч.6 ст.95 КЗпП України індексації підлягають грошові доходи громадян,одержаних ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, у тому числі оплата праці (грошове забезпечення).

Таким чином, розрахунок належного до сплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме з 22.09.2010р. по день прийняття рішення становить- 20991,82 грн.(двадцять тисяч девятсот девяносто одна гривня 82 коп.).

Згідно до вимогст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника та у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати,але не більш ніж за один місяць. Тому позовні вимоги позивачки в цій частині законні та підлягають задоволенню.

Крім того,відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України,якщо позивача,на користь якого ухвалено рішення,звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини позовних вимог. Згідно п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. № 3674-YI, який набрав чинності з 01.11.2011р., від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позову про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Таким чином суд вважає за необхідне стягнути з ВАТ «Вуглецевий композит» судовий збір на користь держави у розмірі 209,92грн. ( 1% від 20991,82грн.).

На підставі викладеного,керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст.5-1,ч.2 ст.36, ст.43, ч.1,3 ст. 49-2,94,95,233,235 КЗпП України, Законом України «Про професійні спілки,їх права та гарантії діяльності» № 1045-XIY від15.09.1999р. (в редакції від 11.06.2009р.), Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343- XII від 14.05.1992р. ( в редакції від 15.01.2011р.), ст.1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995р. ( в редакції від 19.11.2010р.), Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. № 3674-YI, постановою КМ України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-XII від 03.07.1991р. (зі змінами станом на 25.03.2005р.), постановою КМ України «Про затвердження Порядку обчислення заробітної плати» № 100 від 08.02.1995р. (в редакції від 31.11.2005р.), постановою Пленуму ВС України № 9 від 06.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів»,ст.ст.10,11,60,61,88,131,208,212,213,215,367 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати незаконним звільнення ОСОБА_2 з посади інженера-інспектора служби охорони та безпеки Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит».

Скасувати наказ Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит» № 46-к від 22.09.2010р. про звільнення . ОСОБА_2 з посади інженера-інспектора служби охорони та безпеки .

Поновити ОСОБА_2 на роботі у Відкритому акціонерному товаристві «Вуглецевий композит» на раніш займаній посаді інженера-інспектора служби охорони та безпеки.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит» (69600,м. Запоріжжя, МПС-982, вул. Південне шосе,буд.31-А(засоби звязку: 222-11-07),Код ЄДРПОУ 24516317) на користь ОСОБА_2 суму середнього заробітку, нарахованого за час вимушеного прогулу у розмірі 20991,82грн. ( двадцять тисяч девятсот девяносто одну гривню 82коп.), яка повинна бути виплачена з відрахуванням прибуткового податку та інших обов»язкових платежів.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит» (69600,м. Запоріжжя, МПС-982, вул. Південне шосе,буд.31-А(засоби звязку: 222-11-07),Код ЄДРПОУ 24516317) судовий збір на користь держави у розмірі 209,92грн.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати в межах суми за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області протягом 10 днів.

Суддя: Лихосенко М. О.