Постанова № 21079939, 29.12.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" грудня 2011 р.

13 год.37 хв.Справа № 2-а-3060/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Грицай Л.В.,

за участю

представників позивача - Сєрової О.Ю., Душинової І.О.,

представників відповідача - Федченко В.В., Бондаренко Д.Л., Дяденко О.О., Гончаров С.С., Насєка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Глобарт" до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

26 травня 2011 року до Херсонського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобарт» ( далі позивач, ТОВ « Глобарт ») з адміністративним позовом до Каховської обєднаної державної податкової інспекції, в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 20.07.2011 року, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 27.04.2011 року, зокрема,

- податкове повідомлення-рішення № 0000432301 в частині збільшення суми грошового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 6 220 356,19 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0000442301 щодо збільшення суми грошового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість в розмірі 2 484 032,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0000452301 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1 622 140,00 грн.

01 серпня 2011 року позивач надав до суду доповнення до позовних вимог, яким просить суд визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ( форма « Ю » ) № 13 від 27 травня 2011 року щодо стягнення податкового боргу по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 6231494,00 грн.

Одночасно позивач надав суду клопотання про забезпечення даної вимоги шляхом заборони вчиняти дії щодо стягнення вказаної суми податкового боргу до набрання судовим рішенням законної сили.

Ухвалою суду від 03.08.2011 року вказане клопотання було задоволено та зупинено дію податкової вимоги ДПІ за № 13 від 27.05.2011 року.

В обґрунтування вищевказаних позовних вимог представники позивача зазначили, що актом від 11.04.2011р. за № 285/23-542938 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ « Глобарт » за 2010 рік в частині достовірності відображення показників у деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2010 рік встановлено завищення позивачем валових витрат на суму 16 584 493,00 грн., стосовно повноти визначення податкового кредиту за 2010 р. встановлено його завищення у сумі 3 162 199 грн., та як наслідок вказаного порушення встановлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1 622 140,00 грн. Підставою встановлених порушень є висновок ДПІ щодо нікчемності правочинів, укладених ТОВ « Глобарт» з контрагентами постачальниками ПП «Ауріон-Плюс», ПП «Бастіон Юг», ПП «Дім споживчого побуту Бріз » та ПП « Сохо - Плюс», які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, крім тих, що повязані з їх недійсністю, оскільки відсутні дані щодо місцезнаходження ПП «Ауріон-Плюс», ПП «Бастіон Юг», ПП «Дім споживчого побуту - Бріз») та не встановлена, юридична адреса масової реєстрації ПП « Сохо Плюс ». Представниками позивача також було зазначено, що податковим органом без врахування договору від 01.08.2010р. № 01/08, укладеного між TOB « Євротранспорт-ОД » та TOB « Глобарт », та наявних первинних документів був зроблений висновок щодо завищення валових витрат на суму 39 750,00 грн., у звязку з не підтвердженням факту отримання послуг по перевезенню за даним договором. Позивач не погоджуються з вказаними висновками, оскільки встановлені обставини не відповідають дійсності і не є достатньою підставою вважати, що дії TOB « Глобарт » суперечать інтересам держави та суспільства, тому вони є упередженими і порушують його права та інтереси. Крім цього, представники позивача зазначили про відсутність у ДПІ законних підстав щодо прийнятої оскаржувальної податкової вимоги щодо податкового боргу з податку на прибуток на загальну суму 6232071,51 грн., у тому числі основний платіж з урахуванням штрафних санкцій 6 231 494,00 грн., пеня 577,55 грн., оскільки податкові зобовязання з податку на прибуток в сумі 6 231 494,00 грн. є не узгодженими в силу їх оскарження в судовому порядку.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача проти адміністративного позову заперечували та просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи тим, що за результатами виїзної планової перевірки ТОВ « Глобарт » був складений акт від 11.04.2011 року № 285/23-8/32642938, яким встановлені порушення позивача щодо завищення валових витрат та податкового кредиту у зв'язку з неправомірним включенням до складу валових витрат та податкового кредиту операцій по взаємовідносинам з ПП «Ауріон-Плюс», ПП «Бастіон Юг», ПП «Дім споживчого побуту - Бріз», ПП « Сохо - Плюс», як таких, що є нікчемними, крім тих, що повязані з їх недійсністю. Зокрема, перевіркою встановлено, що ПП «Ауріон-Плюс» має стан «місцезнаходження не встановлено»; ПП «Бастіон Юг» має стан «порушено провадження у справі про банкрутство»; відсутнє за місцезнаходженням; ПП « Дім споживчого побуту - Бріз» має стан «місцезнаходження не встановлено»; ПП « Сохо Плюс » має стан «фактична адреса не встановлена, юридична адреса масової реєстрації». Вказані підприємства не мають складських приміщень, достатньої кількості трудових ресурсів при значному задекларованому обсязі операцій, виробничих потужностей та автотранспортних засобів, підтверджуючих документів щодо переміщення товару на всіх етапах його руху та виконання укладених договорів з перевізниками товару. Крім цього, під час перевірки товарно-транспортних накладних, виписаних ПП «Ауріон-Плюс», ПП «Бастіон Юг», ПП «Дім споживчого побуту - Бріз» встановлено, що СПД ОСОБА_8 не здійснювалося транспортування товарів від вищезазначених контрагентів до ТОВ «Глобарт», оскільки вказані у товарно-транспортних накладних транспортні засоби не мають державної реєстрації, номери автомобілів не відповідають ні номеру шасі (кузов, рама) чи марки автомобіля. Під час перевірки товарно-транспортних накладних, виписаних продавцем ПП « Сохо - Плюс » встановлено, що транспортування здійснювалося автотранспортом TOB «Євротранспорт-ОД», яке не належить йому на праві власності або оренди, державні номери не відповідають моделям транспортних засобів. Вищевказане свідчить про відсутність фактичного перевезення ТМЦ від постачальників ПП «Ауріон-Плюс», ПП «Бастіон Юг», ПП «Дім споживчого побуту Бріз » на адресу TOB « Глобарт », що підтверджує факт нікчемності угод між вказаними підприємствами.

У судовому засіданні представник відповідача вказані заперечення проти позову підтримав та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів в їх сукупності, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю « Глобарт » зареєстровано, як юридична особа, виконавчим комітетом Каховської міської ради Херсонської області 25.03.2004 року, про що видане Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.

Згідно Довідки з ЄДРПОУ одним із видів діяльності ТОВ « Глобарт» за КВЕД є виробництво пластмасового обладнання для будівництва.

Судом встановлено, що Каховською обєднаною державною податковою інспекцією у період з 24.02.2011 р. по 07.04.2011 року проведено планову виїзну перевірку ТОВ « Глобарт» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки було складено акт за № 285/23-542938 від 11.04.2011р. ( далі акт перевірки), яким встановлено порушення ТОВ « Глобарт », зокрема:

- ч. 1 ст. 203, ст.ст. 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними ( п.5 ст.203 ЦК України);

- пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1., пп.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3. ст. 5, п.п. 11.3.1. п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. за № 334/94-ВР ( далі Закон України № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями, в наслідок чого, занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4154329,00 грн. у т.ч. за 1 квартал 2010 року на суму 275393,00 грн., за 1 півріччя 2010 року на суму 1845 885,00 грн., за 9 місяців 2010 року на суму 4260638,00 грн., за 2010 рік на суму 4154329,00 грн.;

- п.п. 7.4.1., 7.4.5., п.7.4, п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7 Закону України « Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР ( далі Закон України № 168/97-ВР) в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1656021,00 грн., у тому числі за травень 2010 року в сумі 567637,00 грн., за червень 2010 року в сумі 138700,00 грн., за липень 2010 року в сумі 612621,00 грн., за серпень 2010 року в сумі 337063,00 грн.;

- п.п. 7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України № 168/97-ВР, в результаті чого завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1622140,00 грн., у тому числі за липень 2010 року в сумі 542416,00 грн., за серпень 201 0 року в сумі 555968,00 грн., за вересень 2010 року в сумі 396609,00 грн., за жовтень 2010 року в сумі 127147,00 грн.;

На підставі встановлених порушень та висновків акту перевірки, ДПІ прийняті наступні податкові повідомлення рішення:

- податкове повідомлення-рішення № 0000432301 щодо збільшення суми грошового зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 6 231 494,00 грн.; у т.ч. за основним платежем 4154329,00 грн., за штрафними ( фінансовими) санкціями на суму 2077165,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0000442301 щодо збільшення суми грошового зобовязання по податку на додану вартість на суму 2 484 032,00 грн., у т.ч. за основним платежем на суму 1656021,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 828011,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0000452301 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1 622 140,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття ДПІ оскаржувальних податкових повідомлень-рішень слугував висновок акту перевірки, згідно якому укладені угоди ТОВ « Глобарт » з постачальниками продукції ПП «Ауріон-Плюс» (код 36552544), ПП «Бастіон Юг» код (36794892), ПП «Дім споживчого побуту - Бріз» (код 36673488), ПП «Сохо - Плюс» (код 36851176), здійснені без мети настання реальних наслідків та відповідно до ч. 1 ст. 203, ст.ст. 215. 228. 662, 655, 656 ЦК України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю. Враховуючи, що визнання вказаних договорів недійсними зумовлює виникнення відповідних податкових наслідків в частині обліку операцій з придбання товару від вищевказаних постачальників, тому на думку податкового органу ТОВ « Глобарт » порушені вимоги пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1., пп.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3. ст. 5, п.п. 11.3.1. п. 11.3 ст. 11 Закону України № 334/94-ВР в наслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 4 154 329,00 грн.., а також порушенні п.п. 7.4.1., 7.4.5., п.7.4, п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7 Закону України № 168/97-ВР) в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 656 021,00 грн. та завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на загальну суму 1 622 140,00 грн.

В частині встановлених порушень щодо завищення валових витрат в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4 154 329,00 грн. по взаємовідносинам з ПП « Ауріон-Плюс», ПП «Бастіон Юг», ПП «Дім споживчого побуту - Бріз», ПП «Сохо -Плюс», TOB «Євротранспорт-ОД», суд зазначає наступне.

Як вбачається із акту перевірки, висновки ДПІ мотивовані тим, що первинні документи за господарськими операціями з ПП «Ауріон-Плюс», ПП «Бастіон Юг», ПП «Дім споживчого побуту - Бріз», ПП « Сохо - Плюс », TOB « Євротранспорт-ОД » оформлені неналежним чином, а саме із даних, вказаних у товарно-транспортних накладних, встановлено відсутність фактичного транспортування товарів від вказаних постачальників до ТОВ « Глобарт », оскільки перевізником - СПД ОСОБА_8 надані пояснення щодо не здійснення ним вказаних перевезень, відсутність ліцензії на даний вид діяльності, водії, зазначені у товарно-транспортних накладних, йому не відомі. Згідно інформації ДПІ у Малиновському районі м. Одеси СПД ОСОБА_8 надавав звітність до податкової інспекції з нульовими показниками, яка свідчіть про відсутність господарської діяльності. Крім цього, стосовно автомобілів, вказаних в товарно-транспортних накладних, встановлено відсутність їх державної реєстрації, дані номерів автомобілів не відповідають ні номеру шасі (кузов, рама) чи марки автомобіля, недостовірність відомостей стосовно їх власників.

З огляду на викладене, податковий орган зробив висновок безтоварності операцій між позивачем та ПП «Ауріон-Плюс», ПП «Бастіон Юг», ПП «Дім споживчого побуту - Бріз», ПП « Сохо - Плюс », TOB « Євротранспорт-ОД » тільки за ознакою не відповідності даних товарно-транспортних накладних фактичним обставинам.

Однак, з таким висновком суд не погоджується, так як позивачем на підтвердження правомірності та реальності господарських операцій з його контрагентами-постачальниками надано суду нижче вказані первинні документи, зокрема

По взаємовідносинам з ПП « Ауріон-Плюс » судом встановлено, що відповідно до договору від 28.07.2009 р. ТОВ « Глобарт » на умовах поставки EXW придбано поліетилен хлорований, модифікатор, плівка захисна, АрСтаб-1702, фреза для обробки імпоста 60 та стулки 60, плівка захисна, плівка ПВХ д/лам. на загальну суму 2001698,84 грн. у т.ч. ПДВ 333616,47 грн. на умовах EXW- склад покупця.

Факт отримання ТОВ « Глобарт» товару у власність підтверджується видатковими накладними від 13.01.2010 року за № РН-АС01550, від 14.01.2010 року за № РН-АС01559, від 01.02.2010 року за № РН-АС01727, від 02.02.2010 року за № РН-АС01732, від 03.02.2010 року за № РН-АС01742, від 01.03.2010 року за № РН-АС02032, від 02.03.2010 року № РН-АС02041, від 03.03.2010 року за № РН-АС02049, від 01.04.2010 року за № РН-АС02385, від 02.04.2010 року за № РН-АС02386, від 07.04.2010 року за № РН-АС02435.

Відповідно до умов договору поставки оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ПП "Ауріон-Плюс» протягом 2-х банківських днів від дати отримання покупцем товару. Як встановлено під час розгляду справи, позивач розрахувався з ПП « Ауріон-Плюс» шляхом перерахування грошових коштів та зарахуванням однорідних зустрічних вимог, що підтверджується банківськими виписками від 06.05.2010 року, від 30.04.2010 року, угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.05.2010 року, актом про зарахування зустрічних однорідних вимог до Угоди б/н від 31.05.2010 року, угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.03.2010 року, актом про зарахування зустрічних однорідних вимог до Угоди б/н від 31.03.2010 року, угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2010 року, актом про зарахування зустрічних однорідних вимог до Угоди б/н від 28.02.2010 року.

Договірні відносини щодо транспортування товару від ПП « ОСОБА_9 - Плюс » до ТОВ « Глобарт» підтверджуються договором перевезення вантажу від 12.08.2009 року, укладеним між перевізником ФОП ОСОБА_10 та замовником ПП «Ауріон-Плюс», а факт їх виконання підтверджується актами виконаних робіт від 14.01.2010 року за № 1401-1, від 01.02.2010 року за № 0102-5, від 02.02.2010 року за № 0202-3, від 03.02.2010 року за № 0302-4, від 01.03.2010 року за № 0103-1, від 02.03.2010 року за № 0203-3, від 03.03.2010 року за № 0303-1, від 01.04.2010 року за № 0104-1, від 02.04.2010 року за № 0204-3, від 07.04.2010 року за № 0704-2, від 08.04.2010 року за № 0804-5; товаро - транспортними накладними від 14.01.2010 року за № 01559, від 01.02.2010 року за № 01727, від 02.02.2010 року за № 01732, від 03.02.2010 року за № 01742, від 01.03.2010 року за № 0103, від 02.03.2010 року за № 0203, від 03.03.2010 року за № 0303, від 01.04.2010 року за № 02385, від 02.04.2010 року за № 02386, від 07.04.2010 року за № 02435, від 08.04.2010 року.

По взаємовідносинам з ПП « Бастіон-Юг » судом встановлено, що ТОВ « Глобарт» придбало плівку захисну, плівку для ламінації, кислоту стеаринову, пластик АВБ, клей для плівки ПВХ Novaflex, затверджував до клею ПВХ, стабілізатор, мєтілєнхлорид на загальну суму 1633 167,00 грн. у т.ч. ПДВ 272 194,50 грн.

Факт отримання ТОВ « Глобарт» товару у власність підтверджується видатковими накладними від 05.05.2010 року за № РН-БГ01125; від 05.05.2010 року за № РН-БГ01126; від 05.05.2010 року за № РН-БГ01127, від 06.05.2010 року за № РН-БГ01128, від 06.05.2010 року за № РН-БГ01133, від 07.05.2010 року за № РН-БГ01134, від 12.05.2010 року за № РН-БГ01178.

Договірні відносини щодо транспортування товару ПП «Бастіон Юг» до ТОВ « Глобарт » підтверджуються договором перевезення вантажу від 20.12.2009 року, укладеним між перевізником ФОП ОСОБА_10 та замовником ПП «Бастіон Юг», факт їх виконання № 0505-4, № 0505-6, від 06.05.2010 року за № 0605-3, № 0605-2, від 07.05.2010 року за № 0705-1, від 12.05.2010 року за № 1205-4, товарно-транспортними накладними від 05.05.2010 року за № 01125, № 01126, № 01127, від 06.05.2010 року за № 01128, № 0113, від 07.05.2010 року за № 01134, від 12.05.2010 року за № 01178.

По взаємовідносинам з ПП «Дім споживчого побуту - Бріз» судом встановлено, що згідно договору поставки від 23.05.2010 року за № 23/юр ТОВ « Глобарт » на умовах поставки FCA-перевізник придбало ПВХ, мєтілєнхлорид, полотно ППЕ-3мм; войлок 10мм; плівка п/е, стабілізатор; кислота стеаринова; клей для плівки ПВХ Novaflex, затверджував до клею ПВХ, модифікатор, скоч, пінопласт, плівка захисна; плівка ПВХ д/лам ЕLЕSGО на загальну суму 11098 228,77 грн. у т.ч. ПДВ 1849 704,80 грн. Перевезення продукції здійснювалось СПД ОСОБА_8 на підставі договору на перевезення, укладеного з ПП «Дім споживчого побуту Бріз ».

Факт отримання ТОВ « Глобарт» товару у власність підтверджується видатковими накладними від 01.06.2010 року за № 0106115, від 01.06.2010 року за № 0106116, від 02.06.2010 року за № 020647, від 02.06.2010 року за № 020648, від 03.06.2010 року за № 030633, від 03.06.2010 року за № 030634, від 03.06.2010 року за № 030635, від 04.06.2010 року за № 040628, від 04.06.2010 року за № 040629, від 04.06.2010 року за № 040630, від 07.06.2010 року за № 070643, від 07.06.2010 року за № 070644, від 08.06.2010 року за № 080622, від 09.06.2010 року за № 090623, від 10.06.2010 року за № 100627, від 10.06.2010 року за № 100628, від 01.07.2010 року за № 010745, № 010746, від 05.07.2010 року за № 050735, № 05736, від 06.07.2010 року за № 060719, від 07.07.2010 року за № 070728, № 070729, від 08.07.2010 року за № 080711, № 080712, № 080713, від 09.07.2010 року за № 090711, № 090712, від 12.07.2010 року за № 120718, № 120719, від 13.07.2010 року за № 130714, від 13.07.2010 року за № 130715, від 14.07.2010 року за № 140718, № 140719, від 15.07.2010 року за № 150718, № 150719, № 150720, від 16.07.2010 року за № 160720, № 160721, № 160722, від 19.07.2010 року за № 190715, № 190716.

За умовами договору поставки оплата здійснюється на умовах відстрочення платежу 5 банківських днів від дати поставки. Як встановлено під час розгляду справи, позивач розрахувався з ПП «Дім споживчого побуту - Бріз» шляхом перерахування грошових коштів, що підтверджується банківськими виписками від 22.07.2010 року, від 23.07.2010 року, від 27.07.2010 року, від 28.07.2010 року, від 29.07.2010 року, від 17.08.2010 року, від 18.08.2010 року, від 19.08.2010 року, від 25.08.2010 року, від 26.08.210 року, від 27.08.2010 року, від 30.08.2010 року.

Договірні відносини щодо транспортування товару ПП « Дім споживчого побуту - Бріз » до ТОВ « Глобарт» підтверджується договором перевезення вантажу від 03.10.2009 року, укладеним між перевізником ФОП ОСОБА_10 та замовником ПП « Дім споживчого побуту Бріз », факт їх виконання підтверджується актами виконаних робіт від 01.06.2010 року за № 0106-1, № 0106-2, від 02.06.2010 року за № 0206-2, № 0206-3, від 03.06.210 року за № 0306-3, № 0306-4, № 0306-5, від 04.06.2010 року за № 0406-1, № 0406-2, № 0406-3, від 07.06.2010 року за № 0706-5, № 0706-6, від 08.06.2010 року за № 0806-1, від 09.06.2010 року за № 0906-1, від 10.06.2010 року за № 1006-2, № 1006-1, від 01.07.2010 року за № 0107-2, № 0107-3, від 05.07.2010 року за № 0507-4, № 0507-5, від 06.07.2010 року за № 0607-1, від 07.07.2010 року за № 0707-1, № 0707-2, від 08.07.2010 року за № 0807-3, № 0807-5, № 0807-4, від 09.07.2010 року за № 0907-2, № 0907-1, від 12.07.2010 року за № 1207-1, № 1207-2, від 13.07.2010 року за № 1307-3, № 1307-2, від 14.07.2010 року за № 1407-3, № 1407-4, від 15.07.2010 року за № 1507-1, № 1507-3, № 1507-4, від 16.07.2010 року за № 1607-1, № 1607-2, № 1607-3, від 17.07.2010 року за № 1707-4, № 1707-3, а також товаро - транспортними накладними від 01.06.2010 року за № 010601, № 010602, від 02.06.2010 року за № 020602, № 020601, від 03.06.2010 року за № 030601, № 030602, 030603, від 04.06.2010 року за № 040601, № 040602, № 040603, від 07.06.2010 року за 070601, № 070602, від 08.06.2010 року за № 080601, від 09.06.2010 року за № 090601, від 10.06.2010 року за № 100601, № 100602, від 01.07.2010 року за № 010701, № 010702, від 05.07.2010 року за № 050701, № 050702, від 06.07.2010 року за № 060701, від 07.07.2010 року за № 070701, № 070702, від 08.07.2010 року за № 080701, № 080702, № 080703, від 09.07.2010 року за № 090701, № 090702, від 12.07.2010 року за № 120701, № 120702, від 13.07.2010 року за № 130701, № 130702, від 14.07.2010 року за № 140701, № 140702, від 15.07.2010 року за № 150701, № 150702, № 150703, від 16.07.2010 року за № 160701, № 160702, № 160703, від 19.07.2010 року за № 190701, № 190702.

По взаємовідносинам з ПП « Сохо - Плюс » судом встановлено, що ТОВ « Глобарт» на підставі договору поставки № б/н від 27.07.2010 р. на умовах СРТ придбало модифікатор, ПВХ, плівка захисна, плівка ламінаційна, плівка ламінаційна Elesgo, стабілізатор, клей Novaflex, затверджував на загальну суму 5117 215,44 грн. у т.ч. ПДВ 852 869,24 грн.

Факт отримання ТОВ « Глобарт» товару у власність підтверджується накладними від 02.08.2010 року за № 02089, № 020810, від 03.08.2010 року за № 03084, № 03085, від 04.08.2010 року за № 04085, від 06.08.2010 року за № 06084, від 09.08.2010 року за № 09086, № 09087, від 10.08.2010 року за № 10086, № 10087, від 11.08.2010 року за № 11081, № 11082, від 12.08.200 року за № 12085, № 12086, від 16.08.2010 року за № 16089, № 160810, від 17.08.2010 року за № 17083, від 18.08.2010 року за № 18083,

За умовами договору поставки оплата здійснюється на умовах відстрочення платежу 35 банківських днів від дати поставки. Як встановлено під час розгляду справи, позивач розрахувався з ПП «Сохо-Плюс» за отриману продукцію шляхом перерахування грошових коштів, що підтверджується банківськими виписками від 16.09.2010 року, від 20.09.2010 року, від 22.09.2010 року, від 23.09.2010 року, від 27.09.2010 року, від 29.09.2010 року.

Транспортування продукції від ПП « Сохо-Плюс» до ТОВ « Глобарт» підтверджується договором перевезення від 01.08.2010р. № 01/08, укладеного між TOB «Євротранспорт-ОД» та TOB «Глобарт».

Згідно пункту п. 1.1 розділу 1 вказаного договору передбачено, що перевізник - TOB «Євротранспорт-ОД» бере на себе зобов'язання доставити автомобільним транспортом довірений йому замовником -TOB « Глобарт » вантаж (згідно із транспортною накладною) з місця відправлення до пункту призначення, і видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, а замовник бере на себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантажу, яка визначається в акті дачі - приймання виконаних робіт за виконання кожного замовлення перевезення вантажу. Підтвердженням факту здійснення перевезення товару за вказаним договором позивач надав товарно-транспортні накладні від 02.08.2010 року за № 020810, № 02089, від 03.08.2010 року за № 03084, № 03085, від 04.08.2010 року за № 04085, від 06.08.2010 року за № 06084, від 09.08.2010 року за № 09086, № 09087, від 10.08.2010 року за № 10086, № 10087, від 11.08.2010 року за № 11081, № 11082, від 12.08.2010 року за № 12085, № 12086, від 16.08.2010 року за № 16089, № 160810, від 17.08.2010 року за № 17083, від 18.08.2010 року за № 18083, а також акт надання послуг від 30.08.2010 року та банківська виписка від 17.09.2010 року про оплату вказаних послуг.

Згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568, визначено, що -

товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи; ( розділ 1. Терміни та поняття);

основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. ( пункт 11.1.);

товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). ( пункт 11.5.);

після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. ( пункт 11.6.);

перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. ( пункт 11.7.)

З аналізу вищевикладених правових норм, суд бере до уваги, що відповідно до умов поставки продукції відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів « Інкотермс» ( EXW, FCA, СРТ) за укладеними договорами ТОВ « Глобарт» з його постачальниками, та умов договорів на перевезення, саме постачальник ( продавець) передає товар у розпорядження перевізнику, про що оформлює товарно-транспортну накладну. Оскільки, транспортування продукції на склад ТОВ « Глобарт» здійснювалось безпосередньо автотранспортом перевізника, а обовязок щодо виписки товарно-транспортних накладних на перевезення вантажів автомобільним транспортом покладений на вантажовідправника, тобто на контрагентів-постачальників, тому позивач не повинен нести відповідальність за недостовірність інформації, вказаної вантажовідправниками при складанні товарно-транспортних накладних.

Крім цього, твердження ДПІ щодо не здійснення СПД ОСОБА_8 транспортування продукції від постачальників ПП «Ауріон Плюс», ПП « Бастіон Юг», ПП «Дім споживчого побуту - Бріз» до ТОВ « Глобарт», посилаючись на пояснення СПД ОСОБА_8 спростовуються його показаннями, як свідка, наданими ним в судовому засіданні Одеського окружного адміністративного суду 01.12.2011 року. Зокрема, СПД ОСОБА_8 підтвердив наявність договорів, укладених між ним та ПП "Дім споживчого побуту Бріз" за червень-липень 2010 року, ПП "Ауріон-Плюс" за січень-квітень 2010 року, ПП "Бастіон Юг" за травень 2010 року, щодо перевезення вантажів на адресу вантожоотримувача - ТОВ "Глобарт", виконання яких підтверджується товарно-транспортними накладними. Також наявність в оренді у СПД ОСОБА_8 у період з січня по липень 2010 року автомобілів з державними номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6 та технічної описки щодо державного номеру НОМЕР_1 замість моделі автомобіля, документальним підтвердженням чого є надані СПД ОСОБА_8 копії довідки начальника відділу ОРЕР від 29.11.2011 року, копії договорів найму ( оренди ) від 06.11.2007 року та від 06.07.2007 року, копії довіреностей та витягів з Єдиного реєстру довіреностей на водіїв ОСОБА_11,ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, договір на перевезення від 20.12.2009 року між СПД ОСОБА_8 та ПП «Бастіон Юг» з доданими до нього актами виконаних робіт, витяг з Єдиного реєстру довіреностей та довіреність від 12.10.2007 року, договір перевезення вантажу від 03.10.2009 року, договір перевезення вантажу від 12.08.2009 року з доданими до нього актами виконаних робіт, копії актів виконаних робіт за червень та липень 2010 року.

Пунктом 1.3 Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 7 серпня 1996 року № 228/253, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 28 серпня 1996 року за № 483/1508 передбачено, що для первинного обліку обсягів перевезених вантажів і транспортної роботи автомобільного транспорту необхідними є: подорожній лист вантажного автомобіля та товарно-транспортна накладна.

З огляду на викладене, суд вважає, що недостовірність інформації в товаро - транспортних накладних не може виключати факт їх існування, оскільки тільки відсутність товарно-транспортних накладних, як обов'язкових первинних документів бухгалтерського обліку, може свідчити про не реальність надання транспортних послуг.

Ваговим аргументом на підтвердження реальності господарських операцій позивача з вказаними підприємствами-постачальниками є те, що зазначені у видаткових накладних матеріали були обліковані на складі підприємства та використані у господарській діяльності - для вироблення пластикових підвіконь, що підтверджується матеріальними звітами по складах, зокрема матеріальний звіт по складу матеріалів ( матеріально-відповідальна особа ОСОБА_19) за серпень 2010 року, за липень 2010 року, за червень 2010 року, за травень 2010 року, за квітень 2010 року, за березень 2010 року, за лютий 2010 року, за січень 2010 року; матеріальний звіт по цеху смешения ( матеріально-відповідальна особа ОСОБА_20) за серпень 2010 року, за липень 2010 року, за червень 2010 року, за травень 2010 року, за квітень 2010 року, за березень 2010 року, за лютий 2010 року, за січень 2010 року; матеріальний звіт цех Ламин. ( матеріально-відповідальна особа ОСОБА_9 ) за серпень 2010 року, за липень 2010 року, за червень 2010 року, за травень 2010 року, за квітень 210 року, за березень 2010 року, за лютий 2010 року, за січень 2010 року; матеріальний звіт матеріально-відповідальна особа ОСОБА_21 ( упаковка готової продукції) за червень 2010 року, а також документами, що підтверджують внутрішнє переміщення сировини та матеріалів для виготовлення готової продукції різної номенклатури, зокрема накладні на внутрішні приміщення від 04.08.2010 року за № ПМ-0000140, від 11.07.2010 року за № ПМ-0000150, від 10.08.2010 року за № ПМ-0000149, від 16.08.2010 року за № ПМ-0000156, від 19.08.2010 року за № ПМ-0000168, від 02.07.2010 року за № ПМ-0000062, від 08.07.2010 року за № ПМ-0000068, № ПМ-0000069, від 12.07.2010 року за № ПМ-0000072, від 16.07.2010 року за № ПМ-0000085, № ПМ-0000086, від 19.07.2010 року за № ПМ-0000089, від 02.06.2010 року за № ПМ-0000046, від 04.06.2010 року за № ПМ-0000049, від 08.06.2010 року за № ПМ-0000052, № ПМ-0000053, від 10.06.2010 року за № ПМ-0000058, від 06.05.2010 року за № ПМ-0000034, № ПМ-0000035, від 12.05.2010 року за № ПМ-0000049, від 02.04.2010 року за № ПМ-0000021, № ПМ-0000022, від 08.04.2010 року за № ПМ-0000027, від 03.03.2010 року за № ПМ-0000018, № ПМ-0000019, від 01.02.2010 року за № ПМ-0000007, від 02.02.2010 року за № ПМ-0000011, від 14.01.2010 року за № ПМ-0000002, № ПМ-000001.

Подальша реалізація виготовленої продукції була досліджена податковим органом у ході проведення перевірки та знайшла своє відображення на сторінках 21-26 акту перевірки стосовно відвантаження ТОВ « Глобарт » готової продукції на експорт та в межах України на сторінці 42 акту перевірки, що не заперечувалось представниками відповідача у судовому засіданні.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України № 334/94-ВР до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 названого Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.п.11.2.1. п.11.2 ст.11 зазначеного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Враховуючи вищенаведені вимоги Закону України № 334/94-ВР, позивачем правомірно по даті першої з подій (даті оприбуткування платником податку товарів) віднесено до складу валових витрат понесені витрати з придбання у ПП «Ауріон-Плюс», ПП « Бастіон Юг», ПП «Дім споживчого побуту - Бріз», ПП « Сохо -Плюс» комплектуючої продукції для виробництва пластикових підвіконь.

Суд враховує, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів ( договорів поставки та перевезення, видаткових та податкових накладних, документів про перевезення вантажів, документів, що підтверджують розрахунки за вказаними господарськими операціями), суд приходить до висновку, що господарські операції між ТОВ «Глобарт» та ПП «Ауріон-Плюс», ПП « Бастіон Юг», ПП «Дім споживчого побуту - Бріз», ПП « Сохо -Плюс» мали реальний характер та підстав для неприйняття до заліку вищевказаних товарно-транспортних та видаткових накладних у відповідача не було.

Виходячи із змісту пункту 1.32 ст. 1 Закону України № 334/94 -ВР неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах.

Як вказано в акті перевірки, за перевіряємий період ТОВ «Глобарт» задекларовано скоригований валовий дохід у сумі 157 052 845,00 грн. ( розділ 3.1.1. акту), задекларовано валові витрати у сумі 150 524 369,00 грн. ( розділ 3.1.2. акту ), що підтверджує направленість діяльності позивача на отримання доходу. Крім цього, досліджені в судовому засіданні первинні документи позивача не дають підстав для встановлення будь-яких обмежень щодо віднесення до складу валових витрат вартості придбаних у ПП «Ауріон-Плюс», ПП « Бастіон Юг», ПП «Дім споживчого побуту - Бріз», ПП « Сохо - Плюс» комплектуючої продукції для виготовлення пластикових підвіконь, які реалізовувались позивачем з метою отримання доходу, тому у ДПІ відсутні законні підстави щодо зменшення ТОВ «Глобарт» валових витрат на загальну суму 16 584 493,00 грн. та встановлення порушення пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України № 334/94 -ВР).

Щодо правомірності прийнятих ДПІ податкових повідомлень-рішень щодо визначення суми грошового зобовязання та зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, то суд зазначає про наступне.

З пункту 3.2.1 акту перевірки вбачається, що за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року перевіркою повноти визначення податкових зобовязань не встановлено їх заниження або завищення. Щодо перевірки повноти визначення податкового кредиту за 2010 рік ДПІ встановлено його завищення у сумі 3 162199,00 грн., у тому числі 3 154249,00 грн. по угодам, укладеним ТОВ « Глобарт» з ПП «Ауріон «Бастіон Юг», ПП «Дім споживчого побуту - Бріз» та ПП « Сохо - Плюс», та 7950,00 грн. в зв'язку з не підтвердженням, на думку податкового органу, факту отримання послуг по перевезенню продукції з TOB «Євротранспорт-ОД». З урахуванням податкових зобов'язань, задекларованих TOB «Глобарт», фахівцями Каховської ОДПІ зроблено висновок про заниження сум ПДВ, що підлягає сплаті на суму 1 656021,00 грн. ( зведені дані зазначені в стор.35 акту). На підставі цих висновків винесено податкове повідомлення № 0000442301 від 27.04.2011 року щодо визначення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 2 484 032,0 21 грн., за штрафними (фінансовими ) санкціями на суму 828011,00 грн. Податковим повідомленням - рішенням № 0000452301 від 27.04.2011 року зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1 622 140,00 грн.

В обґрунтування правомірності прийняття вказаних рішень відповідач посилається на порушення ТОВ « Глобарт » вимог п.п. 7.4.1., 7.4.5., п.7.4, п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7 Закону України № 168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 656 021,00 грн., та завищена сума бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1622140,00 грн., оскільки податковий кредит був сформований у звязку з придбанням ТОВ «Глобарт» продукції у ПП «Ауріон-Плюс», ПП « Бастіон-Юг», ПП «Дім споживчого побуту - Бріз», ПП « Сохо - Плюс» та отриманням від TOB «Євротранспорт-ОД» транспортних послуг по перевезенню вантажу, за угодами, які є нікчемними.

Суд зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин). Виходячи із змісту положень наведеної норми права формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку.

Положеннями п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України № 168/97-ВР встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отримані ТОВ « Глобарт » від ПП «Ауріон-Плюс», ПП « Бастіон Юг», ПП «Дім споживчого побуту - Бріз», ПП « Сохо - Плюс» податкові накладні були включені позивачем до реєстру отриманих накладних, а суми ПДВ за ними віднесені до складу податкового кредиту у відповідних податкових періодах, зокрема податкові накладні

- по ПП «Ауріон-Плюс »: від 13.01.2010 року за № НН-АС01551, від 14.01.2010 року за № НН-АС01560, від 01.02.2010 року за № НН-АС01726, від 02.02.2010 року за № НН-АС01731, від 03.02.2010 року за № НН-АС01741, від 01.03.2010 року за № НН-АС02032, від 02.03.2010 року за № НН-АС02041, від 03.03.2010 року за № НН-АС02049, від 01.04.2010 року за № НН-АС02383, від 02.04.2010 року за № НН-АС02384, від 07.04.2010 року за № НН-АС02435;

- по ПП « Бастіон Юг »: від 05.05.2010 року за № 1127, від 05.05.2010 року за № 1128, від 05.05.2010 року за № 1136, від 06.05.2010 року за № 1137, від 06.05.2010 року за № 1138, від 07.05.2010 року за № 1139, від 12.05.2010 року за № 1177;

- по ПП « Дім споживчого побуту Бріз » : від 01.06.2010 року за № 0106115, від 01.06.2010 року за № 0106116, від 02.06.2010 року за № 020647, від 02.06.2010 року за № 020648, від 03.06.2010 року за № 030633, від 03.06.2010 року за № 030634, від 03.06.2010 року за № 030635, від 04.06.2010 року за № 040628, від 04.06.2010 року за № 040629, від 04.06.2010 року за № 040630, від 07.06.2010 року за № 070643, від 07.06.2010 року за № 070644, від 08.06.2010 року за № 080622, від 09.06.2010 року за № 090623, від 10.06.2010 року за № 100627, від 10.06.2010 року за № 100628, від 01.07.2010 року за № 010745, № 010746, від 05.07.2010 року за № 050735, № 050736, від 06.07.2010 року за № 060719, від 07.07.2010 року за № 070728, № 070729, від 08.07.2010 року за № 080711, № 080712, № 080713, від 09.07.2010 року за № 090711, № 090712, від 12.07.2010 року за № 120718, № 120719, від 13.07.2010 року за № 130714, від 13.07.2010 року за № 130715, від 14.07.2010 року за № 140718, № 140719, від 15.07.2010 року за № 150718, № 150719, № 150720, від 16.07.2010 року за № 160720, № 160721, № 160722, від 19.07.2010 року за № 190715, № 190716;

- по ПП « Сохо -Плюс»: від 02.08.2010 року за № 02089, № 020810, від 03.08.2010 року за № 03084, № 03085, від 04.08.2010 року за № 04085, від 06.08.2010 року за № 06084, від 09.08.2010 року за № 09086, № 09087, від 10.08.2010 року за № 10086, № 10087, від 11.08.2010 року за № 11081, № 11082, від 12.08.200 року за № 12085, № 12086, від 16.08.2010 року за № 16089, № 160810, від 17.08.2010 року за № 17083, від 18.08.2010 року за № 18083.

Податкові накладні, які були виписані ПП «Ауріон-Плюс», ПП « Бастіон Юг», ПП «Дім споживчого побуту - Бріз», ПП « Сохо - Плюс » не мають недоліків, які згідно з п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ч. 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, спричиняють втрату вказаними накладними юридичного статусу податкової накладної.

Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам, оскільки факт здійснення господарських операцій протягом 2010 року підтверджується документально, про що вже зазначалось вище.

При цьому, судом не приймається посилання відповідач на нікчемність правочину між ТОВ «Глобарт» та ПП «Ауріон-Плюс», ПП « Бастіон Юг», ПП «Дім споживчого побуту - Бріз», ПП « Сохо -Плюс», TOB «Євротранспорт-ОД» з наступних підстав.

По-перше, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, відсутність підприємства за юридичною адресою відповідачем підтверджується виключно відомостями, викладеними в актах перевірки контрагентів-постачальників позивача щодо відсутності у нього необхідних умов для досягнення результатів господарської діяльності. Акт перевірки є лише документом, що засвідчує виявлені в ході перевірки обставини, однак, не представляє собою доказову базу на підтвердження тих чи інших обставин, які повинні підтверджуватись первинними документами. Суд вважає, що при відсутності дослідження змін майнового стану позивача та його контрагентів, шляхом проведення інвентаризацій, не можна зробити достовірний висновок про «безтоварність» будь-яких операцій здійснених між ними із-за вказаних обставин.

По-друге, не є підставою для визнання нікчемними угоди у разі якщо контрагент за такою угодою неналежним чином оформляє податкову звітність. При цьому, суд приймає до уваги надані позивачем копії податкових декларацій по вказаним контрагентам в підтвердження включення ними до складу податкових зобов'язань сум податку на додану вартість по укладеним угодам, зокрема податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2010 року від 23.03.2010 року по ПП « Ауріон-Плюс », податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2010 року від 22.03.2010 року по ПП « Бастіон-Юг», податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2010 року від 10.08.2010 року та податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2010 року від 23.09.2010 року по ПП «Дім споживчого побуту - Бріз».

По-третє, чинним законодавством України не визначені норми щодо умов для здійснення того чи іншого виду господарської діяльності, у звязку з чим висновок щодо відсутності таких умов має оціночний характер, що базується на припущенні.

Пунктом 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772 (далі - Порядок № 984) передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючих, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Надані позивачем первинні документи, які були досліджені в ході судових засідань підтверджують господарські відносини між вказаними субєктами господарювання та відповідно спростовують наведені в акті перевірки висновки податкового органу щодо визнання нікчемними угоди.

По-четверте, жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба. При цьому, суд враховує, що позивач та його контрагенти на час спірних правовідносин були зареєстровані в ЄДР, знаходились на податковому обліку, що підтверджується матеріалами справи, зокрема витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.07.2011 року по вказаним підприємствам.

Суд зазначає, що відповідач у висновку акту перевірки посилається на ст.ст. 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України щодо недодержання позивачем в момент вчинення правочинів вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними ( п.5 ст.203 ЦК України), при цьому вказує на ст. 203 Цивільного кодексу України, якою визначено, що зміст правочину не може суперечити інтересам держави і суспільству, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з частиною 1 статті 208 цього Кодексу, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, а отже є нікчемним. Як встановлено в частині 2 статті 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до частини 1 статті 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, аналіз вищевикладених норм свідчить, що необхідно встановити наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, хоча б у однієї сторони угоди.

В той же час, обставини, на які посилається ДПІ, не підтверджують те, що у ТОВ « Глобарт» був умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки реальність укладених угод підтверджується договорами та первинними документами щодо їх виконання. Також не доведено те, що ТОВ « Глобарт » було відомо, що особа, яка здійснює транспортування вантажу від його постачальника не має відповідних ліцензій на здійснення такої діяльності, його автотранспорт не має державної реєстрації тощо, що не доводить єдності умислу на укриття доходів у ТОВ « Глобарт».

Таким чином, вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені субєктами господарювання при виконанні договорів, зокрема оформленні товаро - транспортних накладних, не є підставою для визнання правочину недійсним. Відповідачем не надано до суду доказів визнання недійсним у судовому порядку вищезазначених договорів. Зобовязання за договором виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, копії яких приєднано до матеріалів справи.

З урахуванням встановлених фактичних обставини справи, суд приходить до висновку, що дії позивача при формуванні податкового кредиту та визначенні бюджетного відшкодування з ПДВ за липень, серпень, вересень, жовтень 2010 р. свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності.

Перевіривши наведені відповідачем в акті перевірки доводи щодо зменшення позивачу спірним повідомленням-рішенням сум податкового кредиту та бюджетного відшкодування, встановивши фактичні обставини проведених позивачем господарських операцій, суд приходить до висновку, що позивачем не допущено порушень вимог Закону України “ Про податок на додану вартість ” при формуванні податкового кредиту та визначені сум бюджетного відшкодування за липень, серпень, вересень та жовтень 2010 р.

Щодо правомірності прийнятої ДПІ податкової вимоги (форма «Ю») за № 13 від 27 травня 2011 року, то суд зазначає про наступне.

Як встановлено судом, ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000432301 від 27.04.2011 щодо збільшення суми грошового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 6 231 494,0 грн., з яким позивач не погодився і звернувся 26.05.2011 року до суду з позовом про його скасування, що є предметом розгляду у даній справі.

27 травня 2011 року ДПІ прийнято податкову вимогу за № 13, згідно якої станом на 27.05.2011 року сума податкового боргу ТОВ “ Глобарт ” за узгодженим зобовязанням з податку на прибуток становить 6232071,51 грн., у тому числі основний платіж 4154328,96 грн., штрафні санкції 2077165,00 грн., пеня 577,55 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні, зазначив, що оскільки позивач пропустив 10-денний строк щодо оскарження податкового повідомлення-рішення, звернувшись до суду через місяць після його отримання, тому вказана обставина є підставою для визначення такого грошового зобовязання, як податковий борг, і відповідно виникнення у ДПІ права направити позивачу податкову вимогу з метою погашення податкового боргу в порядку, передбаченому Податковим кодексом України.

Суд не погоджується з вказаним доводом відповідача, виходячи із наступного.

Правовідносини щодо оскарження рішень податкових органів врегулюванні Податковим кодексом від 02.12.2010 р., за № 2755-VI ( далі ПК України).

Зокрема, статтею 56 ПК України передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку ( пункт 56.1.); з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. ( пункт 56.18.).

З аналізу вищевказаних приписів ПК України, суд приходить до висновку, що оскільки позивач звернувся до суду у строк, передбачений п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, тому визначені податковим органом у оскаржу вальному податковому повідомленні - рішенні податкові зобовязання є неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з п. 59.3 ст. 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Пунктом 2.3 Наказу ДПА України № 1037 від 24.12.2010 р. про Порядок направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків», передбачено, що протягом строків оскарження суми грошових зобовязань, визначених Кодексом, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.

Таким чином, судом встановлено, що податковим органом передчасно винесена податкова вимога № 13 від 27.05.2011 р., оскільки на момент її винесення сума грошового зобовязання за податковим повідомленням-рішенням № 0000432301 від 27.04.2011 є неузгодженою у звязку з оскарженням вказаного рішення в судовому порядку.

Частиною другою ст.71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, Каховська ОДПІ Херсонської області, заперечуючи проти адміністративного позову, не надала суду відповідні належні докази в підтвердження правомірності та обґрунтованості винесення оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги.

Згідно з ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, з урахуванням наведеного та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Глобарт» правомірні, обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Глобарт" до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.04.2011 року за № 0000432301 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 6 220 356,19 грн. (у тому числі 4 145 418,75 грн. за основним платежем, 2 074 937,44 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.04.2011 року за № 0000442301 щодо визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2 484 032,00 грн. (у тому числі 1 656 021,00 грн. за основним платежем, 828 011,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.04.2011 року за № 0000452301 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1 622 140,00 грн.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 27.05.2011 року за № 13 щодо податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 6 232 071,51 грн.(у тому числі 4 154 328,96 грн. за основним платежем, 2 077 165,00 грн. за штрафними санкціями, 577,55 грн. пені).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 16 січня 2012 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.6