Ухвала суду № 21079891, 10.01.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

___________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2012 р.

15 год. 00 хв. Справа № 2-а-6339/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.

при секретарі: Якущенко К.Ю.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Маркет Холдінг" <Список ><Позивач в особі >до державної податкової інспекції у м. Херсоні <Список ><Відповідач в особі ><3-я особа >про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Приватне підприємство «Маркет Холдинг» ( далі позивач) звернулось з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні ( далі відповідач) у якому просить визнати незаконними дії відповідача стосовно зменшення податкового кредиту на суму 3023242,04 грн., податкових зобов’язань на суму 30693399,6 грн. , а також просить суд зобов’язати відповідача відновити у базі даних «інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» виключені дані стосовно контрагентів по відносинам з якими зменшено податкові зобов’язання та податковий кредит за наслідками акту перевірки від 23.11.2011р. № 4002/23-2/37356417.

Проаналізувавши викладені в резулятивній частині вимоги, суд приходить до висновку, що оскаржуючи неправомірні дії відповідача, зазначені в п.2-5 позову, позивач фактично оскаржує акт перевірки та його висновки.

Позивач вважає, що відповідач визнав як безпідставно задекларовані податкові зобов’язання та податковий кредит у результаті визнання нікчемними правочинів, чим перевищив надані йому владні повноваження та створив перепону у здійснені його підприємницької діяльності. При цьому відсутні посилання на докази чи обставини які можуть про це свідчити, тобто фактично є його припущенням.

З обставин викладених у позовній заяві слідує, що відповідач по результатам перевірки податкове повідомлення рішення не приймав і ніяких санкцій за зазначені в акті порушення не застосовував.

Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ головним завданням податкових органів є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

За ПК України самостійна сплата належних податків і зборів є податковим обов’язком платника податків. Засобом реалізації податкового обов’язку платника податків є визначення зобов’язань з податків і зборів у податковій звітності та сплата задекларованих зобов’язань до бюджету та державних цільових фондів.

За п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів.

За приписами п 62.1. ст..62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: 62.1.1. ведення обліку платників податків; 62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; 62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 71.1. ст..71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань. Тобто інформаційно-аналітичне забезпечення являє собою інформацію, яка надійшла до податкового органу та може свідчити про відсутність або наявність об’єктів оподаткування у платників податків. З метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

За п.58.1. ст.58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, при виявлені порушень податкового та іншого законодавства України, які змінюють наявні податкові зобов’язання платника податків, податковий орган зобов’язаний скласти податкове повідомлення рішення про зміну зобов’язань. Відсутність такого повідомлення рішення є свідченням того, що за наслідками перевірки задекларовані платником податку зобов’язання з податків і зборів були залишені без змін.

Тобто по даній справі відповідач не вчинив дії які б свідчили про зміну податкової звітності позивача, а викладення в акті перевірки суб’єктивної думки ревізора не тягне за собою жодних правових наслідків, оскільки тільки податкове повідомлення рішення є належним способом зміни поданої податкової звітності суб’єктом господарювання. Відсутність такого рішення свідчить про відсутність порушень прав позивача та підстав звернення до суду.

Щодо відображення відповідачем у базі «Деталізована інформація по платнику ПДВ, щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суд зазначає, що за положеннями ПК України податковий орган для оптимізації процесу контролю за справлянням податків і зборів до бюджету має право використовувати інформацію з різних джерел походження і вона, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.

Отже, інформативна база податкових органів це не лише додатковий спосіб оптимізації процесу контролю за оподаткуванням платників податків, а спосіб обробки інформації та її накопичення який не впливає на розмір податкових зобов’язань платників податків і не може бути предметом оскарження.

Таким чином складання акту перевірки жодним чином не впливає на податкові зобов’язання позивача як платника податку на додану вартість тому, не є підставою для зміни показників платника податків зазначених в його податковій звітності.

Відповідно і спосіб відображення показників декларації позивача з ПДВ у базах податкового органу серед яких «Інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» не впливає на розмір податкових зобов’язань позивача і не може бути використано як підстава для перегляду податкових зобов’язань постачальників та покупців позивача, що знову свідчить про відсутність яких-небудь правових наслідків для позивача в результаті складання акту та зазначення в ньому про нікчемність правочинів.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Акти перевірок ДПІ у м. Херсоні є лише носіями доказової інформації про виявлені порушення. Ці акти не є рішеннями суб’єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов’язків осіб чи суб’єктів владних повноважень, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Такі акти, а, отже, і дії податкового органу щодо відображення в них встановлених фактів та надання висновків про виявлені порушення не мають правового значення у розумінні пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України, тому позовні вимоги про визнання таких дій протиправними не підлягають розгляду в адміністративному суді.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства .

Із вищезазначених підстав не підлягає розгляду та задоволенню заява про забезпечення позову.

Дослідивши матеріали справи <Текст >, суд вважає, що провадження у данній справі підлягає закриттю.

Керуючись <Текст >ст.ст. 121, 157 КАС України,

ухвалив:

Закрити провадження у адміністративній справі за позовом Приватного підприємства "Маркет Холдінг" до державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з такою самою позовною заявою не допускається. <Текст >

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення.

Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п"яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суду, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 8