Постанова № 21077718, 26.01.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/10043/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2012 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Дубовик Г.В.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1, (довіреність від 30.11.2011 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергорежим»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення рішення №0002262301 від 15.11.2011 року, суд -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергорежим»(далі ТОВ «Енергорежим»), 24 листопада 2011 року звернулося в Одеський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси (далі ДПІ у Київському районі) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002262301 від 15.11.2011 року про збільшення податку на додану вартість на 363001,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог, в позові зазначено, що з 14.10.2011 року по 20.10.2011 року ДПІ у Київському районі проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Енергорежим»з питань правових відносин з ТОВ «ВСТК»за період червень 2011 року, та складено акт № 2618/23-34/36794946/65 від 21.10.2011 року, який отримано ТОВ «Енергорежим»25.10.2011 року. В акті перевірки зазначено, що правочин, укладений позивачем з ТОВ «ВСТК»є нікчемними, а відтак, податковий кредит позивачем завищено. Висновок податкового органу ґрунтується на висновку ВПМ ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 13.10.2011 року про те, що фактично діяльність ТОВ «ВСТК»припинилась у серпні 2011 року, проте в адміністративному позові позивач зазначає, що його взаємовідносини з ТОВ «ВСТК»мали місце у червні 2011 року, тобто на момент роботи та існування ТОВ «ВСТК». За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0002262301 від 15.11.2011 року, яким збільшено суму грошового зобовязання позивача з податку на додану вартість на 363001,60 грн. Позивач не погоджується з висновками перевірки оскільки вважає, що виконання правочину з ТОВ «ВСТК»підтверджується товарними накладними та банківськими виписками про оплату отриманого товару, тобто, первинними документами бухгалтерського обліку, що свідчить про реальне настання правових наслідків за укладеним правочином. ТОВ «Енергорежим», зазначає в позові, що ДПІ у Київському районі дійшла висновку про нікчемність правочинів, посилаючись на фіктивний характер відносин і нереальністю здійснюваних операцій. Однак фіктивність правочинів відповідно до ст. 234 ЦК України встановлюється рішенням суду. Відтак, позивач вважає, що податковий кредит господарських операцій не був завищений позивачем, а зобовязання по договору з ТОВ «ВСТК»виконані.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання неодноразово не зявлявся, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення викликів до суду.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «Енергорежим»(ідентифікаційний код 3679446), зареєстроване 09.10.2009 року виконавчим комітетом Одеської міської ради , що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (т. 1 а.с. 5)та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Київському районі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 №509-ХІІ із змінами та доповненнями (далі - Закон №509), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).

В період з 14.10.2011 року по 20.10.2011 року на підставі рішення керівника ДПІ у Київському районі м. Одеси від 13.10.2011 року № 857-п головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Бурян С.П. та головним державним податковим інспектором відділу ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Максімовою Т.О. проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Енергорежим»з питань правових відносин з ТОВ «ВСТК»за період червень 2011 року. За результатами перевірки було складено акт від 21 жовтня 2011 року № 2618/23-34/36794946/65 (т.1 а.с.7-15), в висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено: відсутність обєктів, які підпадають під визначення статі 185, 188, 200 ПК України. Дані, наведені в деклараціях з податку на додану вартість за червень 2011 року з відповідними додатками не підтверджують реальність здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «ВСТК»; порушення п. 198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, що привело до заниження ТОВ «Енергорежим»суми податкових зобовязань по податку на додану вартість в тому числі за рахунок завищення податкового кредиту на загальну суму 363000,6 грн.

Відповідач в описовій частині акту зазначає, що за результатами аналізу відповідно до отриманої від ДПІ у Приморському районі м. Одеси інформації стосовно ТОВ «ВСТК», яке в червні 2011 року є постачальником товарів (комплектуючих матеріалів) ТОВ «Енергорежим», встановлено про відсутність підтвердження реального здійснення фінансово-господарських операцій в червні 2011 року з ТОВ «ВСТК», оскільки вищевказаний постачальник не має необхідних основних засобів, складських, виробничих приміщень, транспортних засобів, фактичних трудових ресурсів, не є продавцем товару, робіт, послуг, має ознаки «податкової ями»(т.1 а.с. 12).

На підставі зазначеного акту від 21 жовтня 2011 року № 2618/23-34/36794946/65 відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення рішення №0002262301 від 15.11.2011 року, яким збільшено суму грошового зобовязання позивача з податку на додану вартість в розмірі 363000,60 грн., та визначені зобовязання за штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн. (т. 1 а.с.25).

Суд вважає, що дане рішення підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Порядок формування податкового кредиту визначено Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

24 травня 2011 року між ТОВ «ВСТК»та ТОВ «Енергорежим» укладено Договір поставки товару №72 (т. 1 а.с.26-29).

На підтвердження виконання умов договору № 72 від 24.05.2011 року, позивачем до суду надані:

- податкові накладні за червень 2011 року від ТОВ «ВСТК»№ 57 від 03.06.2011 року (на суму 108003,30 грн., в тому числі ПДВ 18000,55 грн.), №1181 від 22.06.2011 року (на суму 300000,00 грн., в тому числі ПДВ 50000,00 грн.), № 1182 від 30.06.2011 року (на суму 770000,00 грн., в тому числі ПДВ 128333,33 грн.), № 1183 від 30.06.2011 року (на суму 1000000,00 грн., в тому числі ПДВ 166666,67 грн.), (т.1 а.с. 42-52);

- рахунки-фактури № 110106 від 01.06.2011 року, № 110906 від 09.06.2011 року, № 111506 від 15.06.2011 року, № 111506 від 15.06.2011 року, № 112006 від 20.06.2011 року, № 112406 від 24.06.2011 року, № 112506 від 25.06.2011 року, № 111107 від 11.07.2011 року, № 111507 від 15.07.2011 року (т. 1 а.с. 53-61);

- видаткові накладні № РН-0004635 від 03.06.2011 року, № РН-0004745 від 14.06.2011 року, № РН-0000050 від 23.06.2011 року, № РН-0004938 від 25.06.2011 року, № РН-0005407 від 05.07.2011 року, № РН-0005408 від 05.07.2011 року, № РН-0005490 від 06.07.2011 року, № РН-0005564 від 07.07.2011 року, № РН-0006211 від 17.07.2011 року, № РН-0006864 від 25.07.2011 року, № РН-0006892 від 26.07.2011 року, № РН-0007134 від 01.08.2011 року, № РН-0006540 від 05.08.2011 року, № РН-0007327 від 08.08.2011 року (т.1 а.с.62-76).

Відповідно до п.п. 14.1.17, п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, бюджетне відшкодування, це відшкодування відємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу. Податковий кредит, це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Пунктом 201.6 ст. 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

З вище викладенного вбачається, що позивач виконав вимоги ПК України, сплативши податок на додану вартість у ціні товару, придбаного у ТОВ «ВСТК», яким, у свою чергу, виконано вимоги п. 201.10 ст. 201 Кодексу - видано первинні документи (податкові та видаткові накладні) покупцеві ТОВ «Енергорежим», за сплачені суми покупцем за договором № 72 від 24.05.2011 року. На підтвердження зазначеного позивачем надано до суду належним чином завірені копії накладних.

Крім того, факт отримання позивачем у ТОВ «ВСТК»товарів підтверджується використанням таких товарів (комплектуючих матеріалів) у подальшій господарській діяльності ТОВ «Енергорежим», що підтверджено:

- договорами підряду укладеними між позивачем та ТОВ «Хай-Рейз Контракшнз»на виконання робіт з матеріалів ТОВ «Енергорежим»: № 74 від 24.05.2011 року (т.1 а.с. 77-82), № 75 від 24 травня 2011 року (т.1 а.с. 111-116), №79 від 03.06.2011 року (т.1 а.с.129-133), № 80 від 03.06.2011 року (т.1 а.с. 164-168), №81 від 03.06.2011 року (т.1 а.с. 181-185), №82 від 03.06.2011 року (т.1 а.с.216-220), №83 від 09.06.2011 року (т.2 а.с. 1-5), №85 від 21.06.2011 року (т.2 а.с. 21-26), № 86 від 30 червня 2011 року (т. 2 а.с. 40-45). На підтвердження виконаних підрядних робіт по зазначеним договорам підряду укладеним з ТОВ «Хай-Рейз Контракшнз», позивачем до суду надані: пояснювальні записки до договорів, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, акти прийому виконаних підрядних робіт, локальні кошториси (т.1 а.с. 83-95, 117-128, 134-163, 169-180, 186-215, 221-232, т. 2 а.с.6-16, 27-39, 46-133);

- договором підряду №84 від 14.06.2011 року (т.2 а.с.17-19), укладеним між ТОВ «Промтоварний ринок» та позивачем на виконання робіт по заміні скважного насосу на обєкті замовника з матеріалів ТОВ «Енергорежим»(муфта та комплект кріпильних хомутів). На підтвердження виконаних підрядних робіт по договору підряду №84 від 14.06.2011 року, позивачем до суду надано приблизний кошторис (т.2 а.с. 20) та акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000084 (т.1 а.с. 114);

- видатковими накладними ТОВ «Енергорежим»виписаними на адресу ТОВ «Сантек»на отримання товарів № РН-0000044 від 10.06.2011 року, № РН-0000051 від 30.06.2011 року, № РН-0000052 від 08.07.2011 року, № РН-0000053 від 08.07.2011 року, № РН-0000055 від 11.07.2011 року, № РН-0000059, № РН-0000060, № РН-0000061, РН-0000062 від 29.07.2011 року (т.1 а.с. 100-101). Представником ТОВ «Сантек»отримано у ТОВ «Енергорежим»електромонтажні матеріали, згідно зазначених видаткових накладних за довіреностями № 386649, № 386633, № 386627, № 386609 (т.1 а.с. 96-99);

- видатковою накладною ТОВ «Енергорежим»виписаними на адресу ПАТ «Фінбанк»на отримання товару (датчику тиску) № РН-0000063/71 від 04.08.2011 року (т.1 а.с. 109).

При розгляді справи відповідач не наддав до суду доказів того, що операція за договором поставки №72 з ТОВ «ВСТК»мала фіктивний та/або безтоварний характер: безтоварність операції означає відсутність її реального характеру, а відповідно до ст.234 ЦК України від 16.01.2003 року, фіктивним є правочин, що вчинено без наміру створення правових наслідків, обумовлених таким правочином.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року, підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року N 88, обов'язкові реквізити. Пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначено, що первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади.

Згідно з порядком заповнення податкової накладної, як визначено в наказі Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року № 969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення», податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п.6.2).

Податкові накладні (т.1 а.с. 42-52), рахунки-фактури (т.1. а.с. 53-61) та видаткові накладні (т.1 а.с.62-76100-110) наявні у матеріалах справи є первинними бухгалтерськими документи.

Позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому продавцем ТОВ «ВСТК». Із зазначеного слідує, що сума податкового кредиту позивачем сформована правомірно, оскільки ПДВ входить до складу суми сплаченої продавцеві за товар.

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що доказом фіктивності діяльності є виявлені порушення за результатами перевірки ТОВ «ВСТК», оскільки для включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту має враховуватись реальний факт поставки, використання у власній діяльності та обліку товарів саме позивачем, який не несе відповідальності за облікову політику ТОВ «ВСТК», через те що, закон не ставить у залежність сплату податків, ведення податкового та бухгалтерського обліку, складання звітності контрагентами-продавцями із правом на одержання податкового кредиту безпосередньо покупцем.

Проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено, що позивач виконав вимоги приписів Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»щодо документального оформлення операцій та податкового обліку та на підтвердження правомірності формування податкового кредиту надав документи.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З приписів вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність субєкта владних повноважень повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Положеннями ч.2 ст. 19 Конституції України, визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по даній справі не доведено порушення ТОВ «Енергорежим»вимог чинного законодавства.

З урахуванням обставин справи, вище викладеного та приписів ст. 11 КАС України, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси, № 0002262301 від 15.11.2011 року є протиправними, та підлягає скасуванню, оскільки прийняте відповідачем в порушення діючого законодавства, а позовні вимоги позивача засновані на діючому законодавстві, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до статті 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Енергорежим» про скасування податкового повідомлення рішення державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси № 0002262301 від 15.11.2011 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси № 0002262301 від 15.11.2011 року.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 26 січня 2012 року.

Суддя Вовченко O.A.

.