Постанова № 21077649, 24.01.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/8062/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2012 року                                                                                                     м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Юхтенко Л.Р.,

при секретарі судового засідання –Легенченко О.А.,

за участю

представника позивача –ОСОБА_1, за довіреністю

представника відповідача –ОСОБА_2, за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Копійка»»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення №0004782301 від 15.09.2011року, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Копійка»»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення №0004782301 від 15.09.2011року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної фахівцями Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси документальної, невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Копійка»»з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2011 року, був складений та підписаний акт перевірки № 258/23-214/37060369 від 01.09.2011 року, згідно висновків якого позивачем в порушення вимог п. 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Розділу V Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI по декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року було безпідставно завищено податковий кредит з ПДВ у розмірі 221996 грн. На підставі вище зазначеного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси було прийнято податкове повідомлення –рішення №0004782301 від 15.09.2011року про визначення позивачу податкового зобов'язання у розмірі 221996 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1 грн.

Позивач не згоден з висновками акту перевірки та прийнятим на підставі його податковим повідомленням –рішенням №0004782301 від 15.09.2011року, оскільки вважає, що накладні, які були виписані позивачу ПП «Фрутлайн»є дійсними, акт перевірки, на який посилається ДПІ є проміжним документом, а тому не може вважатися письмовим доказом вчинення правопорушення. Крім того, висновки податкового органу щодо визнання угод нікчемними можуть бути зроблені після проведення лише позапланової виїзної перевірки. Висновки податкового органу, щодо укладення позивачем із ПП «Фрутлайн»правочинів не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, ґрунтуються лише на положеннях, викладених в акті перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 04.07.2011 року №218/23-214/32727314, складеного відносно ПП «Фрутлайн», без дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Торговий дім «Копійка»», що є грубим порушенням положень Конституції України та податкового законодавства України, у зв’язку з чим позивач вважає, що всі угоди укладені з ПП «Фрутлайн», є дійсними та направлені на реальне настання правових наслідків.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, вважав вказаний позов необґрунтованим, а вимоги безпідставними та просив відмовити у їх задоволенні з підстав викладених в письмових запереченнях (а.с.212-215).

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом по справі встановлені наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що ТОВ «Торговий дім «Копійка»»зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Одеської міської ради 08.04.2010 року та перебуває на обліку, як платник податків в Державні податковій інспекції у Малиновському районі м. Одеси.

Основними видами її діяльності ТОВ «Торговий дім «Копійка»»за КВЕД є, у тому числі, здавання в оренду власного нерухомого майна, інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами.

Судом встановлено, що на виконання розпорядження ДПА України від 24.02.2011 року №48-р, у зв’язку з надходженням інформації щодо участі ТОВ «Торговий дім «Копійка»»у схемах по незаконному формуванню податкового кредиту за квітень 2011 року та акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси №218/23-214/32727314 від 04.07.2011 року, на підставі рішення в.о. начальника ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, оформленого наказом №1350 від 18.08.2011 року, фахівцями ДПІ у Малиновському районі м. Одеси була проведена документальна, невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Копійка»»з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2011 року.

За результатами вказаної перевірки, фахівцями ДПІ у Малиновському районі м. Одеси був складений акт № 258/23-214/37060369 від 01.09.2011 року (а.с.14-17), згідно висновків якого позивачем у квітні 2011 року були порушені вимоги п. 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Розділу V Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI по декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року, а саме: безпідставно завищено податковий кредит у розмірі 221996 грн.

Такий висновок був зроблений перевіряючим, виходячи зі змісту акту ДПІ у Малиновському районі м. Одеси №218/23-214/32727314 від 04.07.2011 року щодо перевірки ПП «Фрутлайн», який, в свою чергу, був складений на підставі акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси №4230/235/34800893 від 29.06.2011 року «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «Фрут-Імпорт» щодо правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2011 року», яким встановлено нікчемність правочинів ТОВ «Фрут-Імпорт»з ПП «Фрутлайн», відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Враховуючи наведене, перевіряючим встановлено факт безпідставного віднесення ТОВ «Торговий дім «Копійка»» до складу податкового кредиту по декларації з ПДВ за квітень 2011 року суми ПДВ в розмірі 221996 грн., по яким відсутнє документальне підтвердження вчинення правочинів, що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України податку на додану вартість у розмірі 221996 грн.

Судом встановлено, що на підставі акту перевірки №258/23-214/37060369 від 01.09.2011 року відповідачем було винесено відносно позивача податкове повідомлення –рішення №0004782301 від 15.09.2011року про донарахування позивачу податку на додану вартість в сумі 221996 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1 грн. (а.с.22).

Судом досліджені витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відносно ПП «Фрутлайн» (а.с.26-27), договір поставки №ПВ 501/1-10 від 01.10.2010 року (а.с.28-31), податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2011 року з додатком (а.с.33-51), податкові накладні (а.с.52-96), накладні (а.с. 98-140), журнал проводок за квітень 2011 року (а.с.141), договори №1 від 11.04.2011 року, №301 від 03.01.2011року (а.с.157-161), лист ДПІ у Малиновському районі м. Одеси та відповідь на нього (а.с.163-165), договір оренди нежитлового приміщення від 01.07.2010 року з додатком (а.с.173), довіреності (а.с.174-175), висновок державної санітарної-епідеміологічної експертизи (а.с.176-177), карантинні дозволи на імпорт (а.с.178-179), сертифікати відповідності (а.с.180-184), реєстр виданих та отриманих накладних (а.с.191-199), довідка ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 13.10.2011 року (а.с.200-201), акт перевірки №4230/23-5/34800893 від 29.06.2011 року, акт перевірки №218/23-214/32727314 від 04.07.2011 року.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Пунктом 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201. 4 ст. 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 201.6. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість –продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень –з 01 січня 2012 року, понад 100 тисяч гривень –з липня 2011 року. До платників податку, до яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов’язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців 8 і 9 п. 201.10 ст. 201 цього Кодексу.

Таким чином, Податковим кодексом України, передбачені випадки не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку: відсутність податкової накладної, оформлення її з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу, складання податкової накладної особою, яка у встановленому порядку не зареєстрована як платник податку на додану вартість та/або відсутність мети їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний кодекс не передбачає.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не враховані податкові накладні, видані ПП «Фрутлайн», оскільки актом перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси №4230/235/34800893 від 29.06.2011 року зроблений висновок, що оскільки одним із основних постачальників Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Копійка»»у перевіряємому періоді було ПП «Фрутлайн» (контрагент ТОВ «Фрут-Імпорт»), а перевіркою ДПІ у Приморському районі м. Одеси було встановлено відсутність у ТОВ «Фрут-Імпорт» необхідних умов для ведення господарської діяльності, а отже угоди укладені з контрагентами, в тому числі, ПП «Фрутлайн», у квітні 2011 року є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Дослідивши у сукупності наявні у справі докази, провівши правовий аналіз норм чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що такий висновок відповідача є помилковим та хибним, виходячи з наступного.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. №984, акт –це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об’єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п. 6 розділу І Порядку).

З акту перевірки вбачається, що відповідач при встановленні фактів порушення позивачем податкового законодавства посилається на декларацію з ПДВ, інформацію з наявних в інспекції інформаційних баз, акт перевірки №218/23-214/32727314 від 04.07.2011 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, який був складений на підставі акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси №4230/235/34800893 від 29.06.2011 року «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «Фрут-Імпорт» щодо правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2011 року, не беручи до уваги первинну документацію позивача.

В свою чергу, суд критично відноситься до посилання відповідача на дані акту від №4230/235/34800893 від 29.06.2011 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «Фрут-Імпорт» щодо правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2011 року», яким зроблений висновок про наявність ознак нікчемності угод, укладених ПП «Фрутлайн» з ТОВ «Фрут-Імпорт», виходячи з наступного.

Відповідно до п. 10 Розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року, у разі неможливості проведення перевірки складається відповідний акт, який засвідчує такий факт.

Відповідно до пп. 5.2.3 Наказу від 28 лютого 2007 року № 110 «Про затвердження Порядку взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків», якщо за наслідками перевірки встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то складається акт перевірки місцезнаходження платника податків та проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків.

Тобто, зі змісту вищевказаних норм, вбачається, що за результатами перевірки платника податку, місцезнаходження якого не встановлено, складається акт, проте в ньому повинно зазначатися причини неможливості проведення перевірки.

В даному випадку за результатами перевірки складений акт про неможливість проведення перевірки та зроблений відповідний висновок про те, що угоди між ТОВ «Фрут-Імпорт» з ПП «Фрутлайн» у квітні 2011 року мають ознаки нікчемності по податковим зобов’язанням –8619358 грн. та податковому кредиту –215819,04 грн.

Проаналізувавши приписи норм Податкового кодексу України, які регулюють порядок проведення перевірок та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року, Порядку взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків, затвердженого наказом від 28 лютого 2007 року № 110, суд вважає, що у разі відсутності платника податку за місцезнаходженням у акті перевірки повинні зазначатися лише причини неможливості проведення перевірки та ніяким чином не можуть робитися висновки за результатами перевірки, які впливатимуть на права, свободи та інтереси інших осіб, в даному випадку позивача.

Крім того, в матеріалах справи міститься довідка ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 13.10.2011 року №7239/23-8/34800893 «Про проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Фрут-Імпорт»з питань підтвердження взаємовідносин з платниками податків за квітень 2011 року»(а.с. 200), відповідно до якої перевіркою документально підтверджено здійснення ТОВ «Фрут-Імпорт»господарських операцій із платниками податків у квітні 2011 року та встановлено відображення у податковому обліку господарських операцій та розрахунків із платниками податків за квітень 2011 року.

Також з матеріалів перевірки та матеріалів справи вбачається, що контрагент позивача за спірний період був належним чином зареєстрований як платник ПДВ та надані податкові накладні були належним чином оформлені, також товар був придбаний з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів правомірність винесення податкового повідомлення – рішення №0004782301 від 15.09.2011року про донарахування позивачу податку на додану вартість в сумі 221996 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 грн., тому, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд керуючись п. 1 ст. 94 КАС України присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати (судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.) з Державного бюджету України.

З огляду на вищевикладене, відповідно до приписів Податкового кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159-163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Копійка»»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення №0004782301 від 15.09.2011року –задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси №0004782301 від 15.09.2011року.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 24 січня 2012 року.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Л.Р. Юхтенко

.