Постанова № 21076902, 20.01.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2012 р. № 2а-11667/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

за участю секретаря Дасюк О.С.,

за участю представників позивача Яшина В.І., Петришина В.Д., представника відповідача Пилипюка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельна компанія “Вуглепромтехніка” до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.10.2011р. №0001652350, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельна компанія “Вуглепромтехніка” (далі-Товариство) звернулося з позовом у Львівський окружний адміністративний суд до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області (далі-ДПІ) та разом з поданими уточненнеями просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.10.2011р. №0001652350. Позов обґрунтовує тим, що висновки контролюючого органу, викладені в акті документальної позапланової невиїзної перевірки про нікчемність фінансового-господарських операцій є безпідставні, ґрунтуються на припущеннях, спростовується первинними документами щодо факту придбання продукції, робіт та документами по факту використання даної продукції та робіт при виконанні договорів щодо ремонту гірничо-шахтного устаткування, укладених Товариством з його контрагентом.

Представники позивача в судовому засіданні уточнений позов підтримали з підстав зазначених у позові та письмових поясненнях та зазначили, що співпраця з ДП «Волиньвугілля» полягає у наданні послуг щодо капітального ремонту гірничо-шахтного устаткування та поставка матеріалів та запасних частин до нього. Щороку, починаючи з 2006 року, сторонами укладається більше десяти договорів (ремонтні, посередницькі роботи). Виконані роботи мали реальний характер. Просили уточнений позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у заперечення та зазначив, що взаємовідносини Товариства з його контрагентом ТзОВ “Востокметалінвест” мають ознаки нікчемності, оскільки під час перевірки встановлено, що останній не задекларував взаємовідносин з Товариством. Вважає, що наявність оформлених податкових накладних без фактичного здійснення господарських операцій та без використання у межах господарської діяльності платника податків робіт (послуг), не може бути підставою для включення визначенних у таких накладних сум податку на додану вартість по податковому кредиту. Просив відмовити в задоволенні уточнених позовних вимог.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 січня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що уточнений позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельна компанія “Вуглепромтехніка” зареєстровано Виконавчим комітетом Луганської міської ради 02.04.2003р. Станом на момент проведення перевірки перебувало на обліку в ДПІ у Пустомитівському районі. В період що перевірявся було платником податку на додану вартість (далі-ПДВ).

Судом встановлено, що ДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань повноти формування податкового кредиту з ПДВ по взаєморозрахунках з ТзОВ “Востокметалінвест” за період з 01.08.2010р. по 30.09.2010р. за результатами якої ДПІ прийшла до висновку про порушення Товариством п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.4,п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України ?Про податок на додану вартість? від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №168) п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 240084,00грн., в тому числі за серпень 2010 року 10557,00грн., вересень 2010 року 229 527,00грн., що викладено в Акті перевірки від 18.10.2011р. №982/232/32419444.

На підставі Акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.10.2011р. за №0001652350, яким Товариству визначено податкове зобовязання з ПДВ за основним платежем на суму 240 084,00грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 60021,00грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням рішенням Товариство звернулося до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

В акті перевірки зазначено, що згідно деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено відхилення: ТзОВ “Востокметалінвест” не задекларувало взаємовідносин з ТзОВ “Виробничо-торгівельна компанія “Вуглепромтехніка”, а відтак, як це зазначено в акті перевірки, Товариством по взаєморозрахунках з ТзОВ “Востокметалінвест” завищено податковий кредит на загальну суму загальну суму 240084,00грн., в тому числі за серпень 2010 року 10557,00грн., вересень 2010 року 229 527,00грн.

Як вбачається з акта перевірки, в ході перевірок не підтверджено отримання Товариством ТМЦ від ТзОВ “Востокметалінвест”. Отже зазначені правочини є нікчемними, і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю. У звязку з викладеним, відсутні документи, які б підтверджували фактичне отримання та використання у господарській діяльності вказаних послуг.

На підставі вищевикладеного ДПІ прийшла до висновку, що Товариством в порушення вимог Закону №168 та Цивільного кодексу України завищено податковий кредит по взаємовідносинах з ТзОВ “Востокметалінвест”.

Проте з такими висновками ДПІ суд не погоджується виходячи з наступного.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 Закону №168 визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними. Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999р. (далі-Закон №996), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно вимог пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. ДПІ не наведено суду підстав, з яких податкові накладні контрагента позивача не можна було б вважати такими, що підтверджують право позивача на податковий кредит.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку.

Факт здійснення господарських операцій підтверджується дослідженими в судовому засівданні письмовими доказами.

Згідно Договору №27/07-10 від 27.07.2010р. укладеного між Товариством та ВП «Шахтоуправління «НВ»ДП «Волиньвугілля», а також Акта виконаних робіт, були виконані роботи по ремонту лівого шківа типу ШК-2,5 (заводський номер 66, виробництва заводу ім. Нікольського м. Новочеркаськ, Росія, грудень 1984р.) клітьової підйомної установи ВП «Шахтоуправління «НВ»ДП «Волиньвугілля».

У звязку з специфікою робіт: роботи проводяться без демонтажу ШК-2,5 з копра висотою 31,5 м, що, в свою чергу, надавало можливість шахті продовжувати роботу по видобутку вугілля та обслуговуванню її установок, Товариство уклало Договір №26/07-10/1 від 26.07.2010р. з ТОВ Науково-виробнича фірма «Спецремтехнологія»м.Дніпродзержинськ, яка мала як Дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки № 200.07.12-28.52.0, досвід виконання спеціальних робіт, прилади, інструмент, так і фахівців щодо виконання таких робіт. Також було прийняте рішення доставки матеріалів та інструменту від постійного постачальника. Матеріали були передані Товариству згідно Акта приймання-передачі матеріалів №1 від 04.08.2010р. та прийняті представниками шахти відповідальними за виконання даних робіт.

Як пояснили в судовому засіданні представники позивача, такий вид робіт виконується доволі рідко. У Західному регіоні України немає підприємств, які мають дозвіл та здатні його виконати, а відтак на виконання цих робіт було запрошене підприємство з м.Дніпродзержинськ.

Необхідність проведення даних робіт підтверджується записами в книзі Прийняття здавання змін шахти №5 ВПШУ Нововолинське, дозволом на роботу технічного інспектора Ломако М.Д. після ремонту колеса, експертним висновком № 0725.10/6083 з обстеження і оцінки технічного стану лівого копрового шківа типу ШК 2,5 (зав. Номер 66).

На підставі Протоколів засідання атестаційної комісії ТзОВ «ПНП»Коксохимтепломонтаж»№199,200 від 04.08.2010р., та Посвідчень зварювальників ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які допущені до виконання зварювальних робіт на висотних обєктах, протягом десяти робочих днів у м.Нововолинськ на місці знаходження Шківа типу ШК-2,5 було проведено ремонтні роботи працівниками ТзОВ Науково-виробнича фірма «Спецремтехнологія», що підтверджується табелем обліку використаного робочого часу за серпень 2010 року ( працівники ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1).

Як пояснили представники позивача, в процесі виконання робіт було виявлено недостатність ремонтних матеріалів, а оскільки зупинення роботи було неможливим та фінансово затратним, Товариством (Замовник) згідно договору з ТзОВ Науково-виробнича фірма «Спецремтехнологія», вирішено придбати спецзасоби для проведення робіт у ТзОВ «Востокметалінвест», оскільки останнє спеціалізується на продажі обладнання для гірнозбагачувальної промисловості, і купівля такого обладнання не виходила за межі фінансування робіт згідно договору №27/07-10 від 27.07.2010р. з ВП «Шахтоуправління «НВ»ДП «Волиньвугілля».

19 липня 2010 року між ТзОВ «Востокметалінвест»(Продавець) та Товариством (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу №29/07-10, згідно якого ТзОВ «Востокметалінвест» зобовязується передати належну йому продукцію у власність Товариства у повному обсязі згідно Специфікації. Перехід права власності відбувається в момент передачі продукції (оплати), що оформляється видатковою накладною або актом прийому-здачі.

На виконання Договору згідно Специфікації №1 від 19.07.2010р. та Специфікації №2 від 23.07.2010р. ТзОВ «Востокметалінвест»продав, а Товариство купило 02.08.2010р. товар, перелічений в додатку.

В підтвердження здійснення даної господарської операції, оформлено Рахунок №020804 від 02.08.2010р. на суму 63343,10 грн. в т.ч. ПДВ 10557,18 грн., видаткова накладна №020804 від 02.08.2010р. та податкова накладна №020804 від 02.08.2010р.

Дана продукція передана Позивачем до ТзОВ Науково-виробнича фірма «Спецремтехгології»для проведення ремонтних робіт копрового шківа ШК -2,5-1 од. згідно Договору №26/07-10/1 від 26.07.2010р., що підтверджується Актом №1 здачі-прийняття робіт та податковими накладними від 04.08.2010р. та від 09.08.2010р.

Відремонтований копровий шків в подальшому був переданий Товариством ВП «Шахтоуправління «НВ»ДП «Волиньвугілля», що підтверджується Експерний висновком Держохоронипраці від 06.09.2010р.; витягом з Книги приймання-здавання змін за травень-вересень 2010 року; актом здачі-прийняття робіт від 31.08.2010р. між Товариством та ВП «Шахтоуправління «НВ»ДП «Волинвугілля». Перевезення здійснювалось безпосередньо Товариством на орендованому у СПД ФО ОСОБА_8 автомобілі, що підтверджується договором оренди автомобіля від 29.07.2010р.

Згідно з Специфікаціями №3, №4, №5 від 02.09.2010р., ТзОВ «Востокметалінвест»продав, а Позивач купив товар, перелічений в таких Специфікаціях. В підтвердження здійснення господарської операції, ТзОВ «Востокметалінвест» надано видаткові накладні №030905, №030906, №030907 від 03.09.2010р. та податкові накладні №030906, №030907, №030905 від 03.09.2010р. Дане обладнання передано згідно Специфікації №1 від 01.09.2010р. та Актів прийому-передачі від 06.09.2010р. та 07.09.2010р. ТзОВ «Ремгормаш», яке згідно Договору №1/09 від 01.09.2010р., укладеного між останнім та Товариством, зобовязувалося виконати роботи по капремонту комбайна 2 КЦТН, виконання якого, підтверджується актом приймання робіт з капітального ремонту від 08.10.2010р.

Окрім того, 23 серпня 2010 року між ТзОВ «Востокметалінвест»(Виконавець) та Товариством (Замовник) укладено договір на виконання робіт №23/08-10, згідно якого Виконавець зобовязується згідно завданням Замовника з використанням матеріалів Замовника згідно з переліком в акті прийому-передачі такі виконати. Додатком №1 до договору визначено найменування робіт. Виконання робіт підтверджується Актом №ОУ-030911 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.09.2010р., що узгоджується з п.5.1. Договору, податковою накладною №030911 від 03.09.2010р.

В подальшому дану продукцію передано: - ПП ОСОБА_9 для виготовлення скребків на основі Договору виготовлення №1 від 30.09.2010р., виготовлення яких підтверджується Актом прийому-передачі від 30.09.2010р., складених Товариством та ПП ОСОБА_9 та видатковою накладною №ТО-0000001 від 30.09.2010р.; - ТзОВ «ГШО-плюс»для розкрою листової сталі, штампування боковин, та для замка, що підтверджується Актом приймання-передачі від 01.10.2010р., додатком до Договору від 01.10.2010р., рахунком-фактурою №СФ-0000023 від 6 жовтня 2010 року, видатковими накладними №РН-0000025 від 11.10.2010р., №РН-0000031 від 26.10.2010р., №РН-0000030 від 22.10.2010р.

Запчастини та рештак лінійний були передані Товариством ВП «Шахтоуправління «НВ»ДП «Волиньвугілля», що підтверджується Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 26.10.2010р.

Як пояснили представники позивача, Комбайн 2 КЦТГ, ремонт якого проводило Товариство закупивши ремобладнання у ТзОВ «Востокметалінвест», до 2000 року випускав машинобудівний завод ім. Кірова м. Горлівка, Донецька обл. З 2000 року дане обладнання на Україні не виробляється. Підприємства, які здатні провести належним чином ремонт, мають всі Дозволи на проведення капремонту, ГШО та робочі креслення даного комбайну знаходяться на Горлівському машинобудівному заводі та його підрозділах, а також на підприємствах, які мають спеціальні дозволи на ремонт 2 КЦТГ. Одним з таких підприємств є ТОВ «Ремгормаш»м.Дебальцеве, а ТзОВ «ВТК «Вуглепромтехніка»- дилером на території Львівської та Волинської обл. (договір №12/1 від 09.09.2010 р.).

Відремонтований комбайн був поставлений частинами на ДП «Волиньвугілля», про що свідчать акт здачі-пиймання робіт (надання послуг) та акт приймання капітального ремонту, складених ТзОВ «Ремгормаш»та позивачем від 08.10.2010р.

Поставка Комбайн 2 КЦТГ (перевезення) здійснювалось згідно заявки від 04.10.2010р. на здійснення перевезення вантажу до договору перевезення, укладеного з СПД ФО ОСОБА_10 по маршруту: м.Нарцизьк-м.Дебальцево-м.Нововолинськ, акт №07/10-1 виконання робіт по перевезенню від 07.10.2010р.

Позивачем здійснено частковий розрахунок з ТзОВ «Востокметалінвест», на виконання вищенаведених договорів, що підтверджується платіжними дорученнями дослідженими судом.

Також ТзОВ «Ремгормаш»проведено ремонтні роботи Конвейєра СП-46, який є продукцією Скопянського машинобудівного заводу (Росія) та експлуатується лише в парі з комбайном 2КЦТГ. Конвеєр СПМ-46 є складальною одиницею, який має багато елементів, кількість яких коливається від довжини самого конвеєра.

Перевезення комплектуючих, відремонтованих запчастин здійснювалось СПД ФО ОСОБА_8, СПД ФО ОСОБА_10, а також ТзОВ “Вуглепромтехніка», що підтверджується договором перевезення від 05.09.2010р. №10/09-10, товаро-транспортними накладними від 06.09.2010р., актом виконаних робіт щодо надання послуг по перевезенню, складеного Товариством та ФОП ОСОБА_11 від 30.09.2010р.

Представлені представниками позивача в судовому засіданні документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обовязків, а також про фактичне здійснення господарських операцій Товариством та його контрагентами, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх.

Відповідно до підпункту 7.5.1 Закону №168 датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Суд вважає, що з дати отримання податкової накладної у позивача виникло право на податковий кредит.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі-ЦКУ), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦКУ, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦКУ недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім повязаних з його недійсністю.

Актом перевірки підтверджено, що на момент здійснення господарських операцій ТзОВ “Востокметалінвест” знаходилось в Єдиному державному реєстрі, а також мало Свідоцтво про реєстрацію платниками податку на додану вартість.

Роботи (послуги), які були предметом Договорів, не обмежені та не вилучений з цивільного обороту України. Таким чином, господарські операції, що є предметом даного спору, здійснювалися правоздатними юридичними особами і по своїй суті не суперечать інтересам держави.

Позивачем на підтвердження обгрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за перевірений період надано податкові накладні які не мала недоліків та, порядок заповнення яких, відповідає встановленому чинним на момент їх виписки законодавством. Зазначені обставини давали право позивачу включити ПДВ в сумі 240084,00грн. до складу податкового кредиту серпня, вересня 2010 року.

Суд не погоджується з висновком податкового органу щодо нікчемності вищезгаданих правочинів з тих підстав, що ТзОВ “Востокметалінвест” не задекларувало взаємовідносин з ТзОВ “Виробничо-торгівельна компанія “Вуглепромтехніка”, оскільки Товариство не несе відповідальності за своїх контрагентів, які не виконали свого обовязку щодо сплати податків до бюджету, відповідальність за такі негативні наслідки несе саме ця особа-контрагент, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту (позиція ВАСУ, викладена в Інформаційному листі від 20.07.2010р. № 1112/11/13-10.)

Відповідно до п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010р. акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п.6 даного Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Однак, акт перевірки, який є предметом дослідження, не відповідає вимогам вищезгаданого Порядку та складений без обєктивного аналізу господарських операцій, вчинених Товариством і ґрунтується виключно на припущеннях щодо безтоварності операцій.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334 з наступними змінами та доповненнями (далі-Закон №334), господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

В підтвердження обставин реальності господарських операцій судом взято до уваги діяльність позивача: Товариство, як господарюючий субєкт веде діяльність з 2003 року, роботи (послуги), які визначені у досліджених судом Договорах, узгоджуються з предметом діяльності Товариства.

Суд зауважує, що перелік правочинів, які є нікчемними з огляду вимоги ст.228 ЦК України чітко визначені як такі, що порушує публічний порядок, якщо були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження обєктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу обєктів цивільного права тощо.

Під час перевірки господарської діяльності Товариства, як це зазначено в акті перевірки щодо контрагента Товариства - ТзОВ “Востокметалінвест”, були використані лише розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів за цей період, база даних «Система автоматизованого співставлення»та не досліджувались ДПІ жодних первинних документів цих контрагентів по факту придбання та реалізації сировини (продукції), робіт (послуг).

Суд вважає, що ДПІ не надано доказів для встановлення мети вищезгаданих підприємств, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, при проведенні зазначених господарських договорів. Податковим органом не подано жодних доказів на підтвердження висновків, викладених в акті перевірки. При цьому слід зазначити, що одним з основних принципі оцінки податкових спорів є принцип презумпції добросовісності платника, у звязку з яким, дії платника податків, який має на меті одержання податкової вигоди, економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними.

Дослідивши письмові докази суд приходить до висновку, що операції з придбання Товариством у ТзОВ “Востокметалінвест” вищевказаних товарів та послуг мали реальний характер.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідач як субєкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення. Оскільки судом не встановлено порушень позивачем податкового законодавства, то відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що вимоги позивача ґрунтуються на законі, підтверджені матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельна компанія “Вуглепромтехніка” 3,40 грн. судових витрат.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.10.2011р. №0001652350 прийняте Державною податковою інспекцією в Пустомитівському районі Львівської області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельна компанія “Вуглепромтехніка” 3 грн. 40 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст Постанови виготовлено 25.01.2012 року.

Суддя Шинкар Т.І.

З оригіналом згідно

Суддя Шинкар Т.І.