Постанова № 21076901, 16.01.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2012 р. м. Львів№ 2а-11154/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Панчишин Н.Я., представника позивача Алексеєнка А.А., представника відповідача Карпина Я.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Вест-Грант»до державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ПП «Вест-Грант»звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.04.2011 року № 0000992302/0/12209 та № 0001002302/0/12210. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновок органу ДПС про нікчемність правочину з ПП «Львівкомфортгруп-К»не може ґрунтуватись на одних лише висновках акта ДПІ у Сихівському районі м. Львова за наслідками невиїзної документальної перевірки названого контрагента позивача, у яких йдеться про відсутність у нього основних фондів, трудових ресурсів, матеріально-технічного забезпечення, необхідного для здійснення господарської діяльності. На думку позивача, сам по собі факт неподання податкової звітності сторони за договором не може свідчити про укладення правочину з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. Більше того, про те, що ПП «Львівкофортгруп-К»дійсно займається господарською діяльністю свідчить, зокрема, рішення Львівського адміністративного суду від 24.01.2011 року, залишене без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2011 року, згідно з якого суд встановив, що ПП «Вест Грант»та ПП «Львівкофортгруп-К»як сторони за договором поставки реально виконали взяті на себе договірні зобовязання. В даному ж випадку факт отримання товару та його наступного використання у господарській діяльності підтверджується належними первинними документами, зокрема видатковими та податковими накладними, на основі яких ПП «Вест-Грант»віднесло до складу податкового кредиту за грудень 2009 року 6036,00 грн., а також включило до складу валових витрат підприємства 29180 грн., понесених за наслідками господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей у ПП «Львівкофортгруп-К».

Представник позивача таку позицію підтримав, просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву від 07.11.2011 року. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що під час перевірки ПП «Вест-Грант»було використано акт перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 16.02.2011 року «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Львівкомфортгруп-К»з питань правильності формування сум податкового зобовязання та сум податкового кредиту за період з 10.09.2007 року по 30.09.2010 року», за наслідками якої орган ДПС дійшов висновку про те, що ПП «Львівкомфортгруп-К»фактично не здійснювало господарської діяльності у звязку з відсутністю матеріально-технічної бази, а отже укладені ним договори є нікчемними. ПП «Вест-Грант»сформувало валові витрати та податковий кредит на підставі видаткових та податкових накладних ПП «Львівкомфортгруп-К», що виписані за наслідками господарських операцій, які фактично не відбулись. Тому орган ДПС прийняв податкові повідомлення-рішення про нарахування податкових зобовязань з податку на прибуток та податку на додану вартість. Зважаючи на наведені обставини справи відповідач наполягає, що підстав для задоволення позову немає.

Представник відповідача просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, покази свідка, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

Приватне підприємство «Вест-Грант»зареєстроване як юридична особа 22.11.2007 року виконавчим комітетом Львівської міської ради та взяте на облік в ДПІ у Залізничному районі м. Львова (а.с. 8).

З 11 по 16 березня 2011 року державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова (далі орган ДПС) провела позапланову документальну перевірку ПП «Вест-Грант» з питань взаємовідносин з ПП «Львівкомфортгруп-К»за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, за наслідками якої складено акт № 696/23-2/35563456 від 24.03.2011 року (далі акт перевірки від 24.03.2011 року, а.с. 7-19). Перевіркою встановлено, що ПП «Вест-Грант»на підставі усної домовленості з ПП «Львівкомфортгруп-К»придбало у нього товари: нівелір NI 0501993 (згідно накладної №0566 від 21.12.2009 року), лист ст. 3 мм, кутник 40, швелер № 14 мм. (згідно з накладної № 0536 від 21.12.2009 року). Розрахунки між контрагентами проведено, ПП «Вест-Грант»сплатило ПП «Львівкомфортгруп-К»вартість отриманих матеріалів, що підтверджується банківськими виписками від 28.12.2009 р. на суму 1200 грн., в т.ч. ПДВ 200 грн., від 05.01.2009 р. на суму 35016 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 5836 грн. (а.с. 9-10).

При перевірці використано акт ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 16.02.2011 року «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Львівкомфортгруп-К»з питань правильності формування сум податкового зобовязання та сум податкового кредиту за період з 10.09.2007 року по 30.09.2010 року (а.с. 114-134) наступного змісту. ПП «Львівкофортгруп-К»відсутній за юридичною адресою, і місце його знаходження не встановлено. У звязку із відсутністю посадових осіб підприємства документів на підтвердження формування податкового кредиту та податкових зобовязань з ПДВ органу ДПС не надало. Як зазначено у постанові СВ ПМ ДПА у Львівській області від 12.11.2010 року, розслідується кримінальна справа № 179-0467 за ознаками злочинів, передбачених КК України, пособництво в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. ДПІ у Сихівському районі м. Львова зазначила, що під час розслідування встановлено, що в схемі мінімізації податкових зобовязань задіяне ПП «Львівкомфортгруп-К». За даними податкової звітності основні засоби у ПП «Львівкомфортгруп-К»відсутні, до декларацій з податку на прибуток за період, що перевірявся, додатку К-1 немає, рядки 4.10 «витрати на поліпшення основних фондів»та 07 «Сума амортизаційних відрахувань»декларацій з податку на прибуток прокреслені. Відсутність трудових або матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень унеможливлює здійснення ПП «Львівкомфортгруп-К»господарської діяльності. Відповідно до бази даних АІС ОР, податкової звітності, системи автоматизованого співставлення в розрізі контрагентів нарівні ДПА України ПП «Львівкомфортгруп-К»та його контрагентів встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Такими чином, ДПІ у Сихівському районі м. Львова вирішила, що ПП «Львівкомфортгруп-К»відобразило господарські операції щодо придбання товарів (робіт, послуг) та подальшого їх продажу покупцям, які фактично не відбувались, а отже є нікчемними.

Тому відповідач вважає, що діяльність ПП «Вест-Грант»була спрямована на здійснення операцій, повязаних з отриманням податкової вигоди третіх осіб, які не виконували своїх податкових зобовязань. З покликанням на норми Цивільного кодексу України орган ДПС зазначив про нікчемність укладеного ПП «Вест-Грант»правочину щодо придбання товарно-матеріальних цінностей у ПП «Львівкомфортбуд-К», оскільки такий, як він вважає, насправді не відбувся. Як висновок, встановлено порушення п. 1, п. 2 ст. 215, ст. 203, ст. 216, ст. 228 ЦК України, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ПП «Вест-Грант»безпідставно завищило валові витрати у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11»по одержаних товарах від ПП «Львівкомфортгруп-К»на суму 29180 грн., в тому числі за четвертий квартал 2009 року на суму 29180 грн., що призвело до заниження податку на прибуток всього в сумі 7295,00 грн. Крім того, в порушення пп. 7.2.3 п. 7.2, п.п.7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України «По податок на додану вартість»ПП «Вест-Грант»віднесло до податкового кредиту у грудні 2009 року ПДВ в сумі 6036 грн., в результаті чого занижено ПДВ за грудень 2009 року на 6036,00 грн.

На підставі акта перевірки від 24.03.2011 року орган ДПС прийняв податкові повідомлення-рішення від 05.04.2011 року:

1.№ 0000992302/0/12209 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток на 9118,75 грн., у т.ч. 7295 грн. за основним платежем, 1823,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 6);

2.№ 0001002302/0/12210 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість на 7545,00 грн., у т.ч. 6036,00 грн. за основним платежем, 1509,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 5).

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями з наведених вище підстав, ПП «Вест-Грант»звернулось з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного:

До набрання чинності Податковим кодексом України відносини, повязані зі справлянням податку на прибуток та відносини щодо внесення до бюджету податку на додану вартість регулювались Законами України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР та «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.

Відповідно до п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно з норми пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 згаданого Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Правила ведення податкового обліку з податку на прибуток підприємства зафіксовані у статті 11 цього ж Закону; згідно норми пп. 11.2.1 ст. 11 валові витрати можуть підтверджуватись документом, який підтверджує списання грошових коштів в оплату товарів (робіт, послуг), або їх придбання за готівкові кошти, або документом, який підтверджує оприбуткування товарів чи фактичне отримання результатів робіт (послуг).

За змістом ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ст. 9 названого Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 1.7. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Відповідно до пп. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 цього Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до пп. 7.4.1., пп. 7.4.4., пп. 7.4.5. п.7.4 ст.7 цього ж Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді, у звязку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, при цьому такі суми повинні бути підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами, визначеними цим Законом).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до підп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»вважається дата здійснення першої з подій: 1) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; 2) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виходячи зі змісту положень пп. 7.4.4. та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», законом передбачено два випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті ПДВ до податкового кредиту, а саме: придбання товарів (послуг), які не призначені для їх використання в господарській діяльності платника податку, та відсутність податкової накладної.

При цьому, Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає обов'язку або права одного платника податків контролювати господарські операції чи показники податкової звітності іншого платника податків.

Доводи відповідача на обґрунтування правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень зводяться до посилань на висновки акта ДПІ у Сихівському районі м. Львова за наслідками перевірки ПП «Львівкомфортгруп-К»про нікчемність правочинів за його участі, відсутність останнього за місцезнаходженням та про розслідування кримінальної справи № 179-0467 за ознаками злочинів, у вчиненні яких задіяне в т.ч. і ПП «Львівкомфортгруп-К».

Оцінюючи доводи сторін щодо реальності господарських операцій позивача з контрагентом ПП «Львівкомфортгруп-К»суд встановив таке. В грудні 2009 року ПП «Вест-Грант»придбало у ПП «Львівкомфортгруп-К»товарно-матеріальні цінності на загальну суму 36216 грн. (в т.ч. ПДВ в сумі 6036 грн.), а саме: 1) згідно накладної на передачу товару № 0537 від 21.12.2009 року та податкової накладної № 0566 від 21.12.2009 року - нівелір NI 050 1993 р.в. в кількості 1 шт. вартістю 1200 грн., в т.ч. 200 грн. ПДВ; 2) згідно накладної на передачу товару № 0536 від 21.12.2009 року та податкової накладної № 0565 від 21.12.2009 року - лист ст. 3 мм в кількості 2 т., кутник 40 в кількості 3 т., швелер № 14 мм в кількості 1,5 т загальною вартістю 35016 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 5836,00 грн.

Допитай як свідок керівник ПП «Вест-Грант» пояснив, що підприємство в грудні 2009 року виконувало роботи на замовлення Львівської залізниці. Для виконання робіт потрібні були матеріали, вищезгадана металопродукція була придбана в поставщика для передачі кінцевому споживачу вагонному депо «Клепарів». Поставку металопродукції здійснював продавець, за попередньою домовленістю сторін таку позивач отримав від поставщика на території вагонного депо та в подальшому передав на склад покупця. Нівелір підприємство придбало для власних потреб, використовує у господарській діяльності.

З долучених до справи письмових доказів вбачається, що придбаний згідно з накладної на передачу товару № 0536 від 21.12.2009 року та податкової накладної № 0565 від 21.12.2009 року товар ПП «Вест-Грант»передало вагонному депо «Клепарів»як оплату свого боргу за виконані роботи згідно з договору № 209/ВЧДт від 11.06.2009 року. Відповідно до додаткового погодження до названого договору сума заборгованості ПП «Вест-Грант»перед вагонним депо «Клепарів»становить 44937,00 грн. Вагонне депо «Клепарів»погоджується зарахувати як оплату боргу відпущений ПП «Вест-Грант»товар згідно з накладної № РН-0000001 від 23.12.2009 року на суму 35703,00 грн. (лист, кутник та швелер у тій же кількості та тієї ж вартості, як і ті, що були придбані у ПП «Львівкомфортгруп-К») та накладної № 0000002 від 30.12.2009 року на суму 9234,00 грн. (а.с. 54, 56). Товарні цінності ПП «Вест-Грант»передало через уповноважену особу на підставі довіреностей вагонного депо «Клепарів (а.с. 53, 55).

Реальність поставки та факт використання купленого згідно з накладної на передачу товару № 0537 від 21.12.2009 року та податкової накладної № 0566 від 21.12.2009 року нівеліра NI 050 1993 р.в. у господарській діяльності ПП «Вест-Грант»підтверджується актом № 30672 здачі-приймання робіт згідно з договором № 925/33 від 21.12.2009 року та протоколом погодження вартості робіт (а.с. 57), підписаними уповноваженими особами ДП «Львівстандартметрологія»та ПП «Вест-Грант». За змістом зазначеного акта, ДП «Львівстандартметрологія»в січні 2010 року на замовлення ПП «Вест-Грант»провело повірку нівеліра, загальна вартість виконаної роботи становить 309,05 грн. з ПДВ.

Сплачений у вартості придбаних у ПП «Львівкомфортгруп-К»товарів податок на додану вартість в загальній сумі 6036,00 грн. ПП «Вест-Грант»віднесло до складу податкового кредиту за грудень 2009 року, а витрачені на придбання зазначених товарів кошти в сумі 29180,00 грн. відніс до складу валових витрат звітного періоду. Факт оплати придбаного товару підтверджено в ході перевірки та визнається сторонами.

Отже, долучені до матеріалів справи та досліджені в судовому засіданні докази в цілому підтверджують реальність господарських операцій ПП «Вест-Грант»по придбанню у ТОВ «Львівкомфортгруп-К»товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 36216 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 6036 грн. та їх наступне використання у господарській діяльності позивача. По факту отримання товару постачальник позивача виписав податкові накладні, на підставі яких останній і сформував податковий кредит за грудень 2009 року в сумі 6036 грн., а витрати на придбання товару в сумі 29180 грн. відніс до складу валових витрат підприємства.

Щодо аргументів органу ДПС про причетність ПП «Львівкомфортгруп-К»до злочинної діяльності суд встановив таке. Представник позивача надав суду копію обвинувального висновку по кримінальній справі № 179-0467 (а.с. 60-113), який не містить згадок про причетність посадових осіб ПП «Львівкомфортгруп-К»до вчинення злочинів, щодо яких розслідується згадана кримінальна справа.

Щодо твердження органу ДПС про фактичну неможливість реального здійснення ПП «Львівкомфортгруп-К»будь-яких господарських операцій, то таке додатково спростовується обставинами, встановленими постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2011 року у справі № 2а-8831/11/1370, що набрала законної сили. За наслідками розгляду справи суд встановив (а.с. 48), що господарська операція між ПП «Львівкомфортгруп-К»та ПП «Вест-Грант»щодо поставки товарно-матеріальних цінностей була реальною та супроводжувалась фактичною передачею товару (а.с. 48).

Суд також вважає за потрібне зазначити, що відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові Пленуму від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»для того, щоб вважати правочин нікчемним, необхідні передбачені виключно законом для цього підстави; встановлення цього факту не входить до компетенції органу ДПС.

Отже, аргументи, якими відповідач доводить відсутність реального виконання господарської операції та висновок про нікчемність правочину не знайшли підтвердження під час судового розгляду справи; такі не доводять правомірності донарахування ПП «Вест-Грант»податкових зобовязань з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищенаведене, суд прийшов до висновку, що наведені в позовній заяві обставини підтверджуються достатніми доказами та свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав. А тому суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Понесені позивачем судові витрати у формі судового збору на підставі ст. 94 КАС України присуджуються з державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 17-19, 35, 71, 94, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова від 05.04.2011 року № 0000992302/0/12209 та № 0001002302/0/12210.

Стягнути з державного бюджету на користь ПП «Вест-Грант»судові витрати у формі судового збору в сумі 3 (три) гривні 40 копійок.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 20 січня 2012 року.

Суддя Москаль Р.М.

З оригіналом згідно

Суддя Москаль Р.М.