Постанова № 21076807, 16.01.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2012 р. № 2а-10444/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

за участю секретаря Дасюк О.С.,

за участю представників позивача Критовича В.М., Критович І.М., представників відповідача Гроцького Н.З., Цапа П.-А. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Спільного українсько-канадського підприємства «Студія Лева»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова про встановлення відсутності компетенції та визнання дій протиправними, зобовязання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

Спільне українсько-канадське підприємство «Студія Лева»(далі-Підприємство) звернулося з адміністративним позовом у Львівський окружний адміністративний суд до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова (Далі-ДПІ) та з врахуванням поданих узагальнених уточнень від 22.11.2011р., просить встановити відсутність компетенції ДПІ та згідно ч.2 ст. 162 КАС України визнати протиправними дії відповідача, які полягають у проведенні перевірки, предметом якої є факт неподання позивачем декларації по ПДВ за лютий 2011р.; у складанні Акта №1297/204/15-2/04957350 від 26.04.2011р. за формою, яка не затверджена Державною податковою адміністрацією України; у складанні та надсиланні позивачу Акта, що не містить печатки ДПІ; зобовязати ДПІ скасувати (анулювати) результат оскаржуваних дій Акт на підставі в т.ч. п.3 ч.1 ст.10 Закону України «Про доступ до публічної інформації»з врахуванням того, що інформація, зазначена в акті перевірки, створена (зібрана) за відсутності порядку її створення (збирання) та не містить печатки відповідача. В обґрунтування позовних вимог та уточнень зазначає, що неправомірні дії ДПІ полягають у складанні Акта не за формою, встановленою Наказом ДПА України №41 від 25.01.2011р. «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість». Заявою №35 від 21.02.2011р. Підприємство повідомляло ДПІ про прийняття рішення про припинення здавання звітності, яку ДПІ отримало 23.02.2011р., тобто до строку здавання звітності, вказаної в акті. Окрім того, у відповідача відсутня компетенція щодо проведення перевірки, предметом якої є факт неподання Підприємством декларації по ПДВ за лютий 2011 року.

В судовому засіданні представники позивача уточнений позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та узагальнених уточненнях. Просили уточнений позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні уточнений позов не визнали з підстав, викладених у письмових запереченнях та пояснили, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення, згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обовязкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст.86 Податкового Кодексу України, за результатами якої складається Акт у двох примірниках на якому печатка ДПІ не ставиться, та який після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків згідно ст.42 цього Кодексу. Вважають доводи Підприємства безпідставними та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства. Просили відмовити в задоволенні уточнених позовних вимог повністю.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 січня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що уточнений позов підлягає до задоволення частково виходячи з наступних підстав.

Згідно ст.41 Податкового Кодексу України контролюючими органами є, зокрема, органи державної податкової служби щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у п.п.41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.49.2 ст.49 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Судом встановлено, що ДПІ в Галицькому районі м. Львова проведено камеральну перевірку Спільного українсько-канадського підприємства «Студія Лева»на предмет порушення терміну подачі (неподання) податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2011 року, за наслідками якої 26.04.2011р. було складено акт №1297/204/15-2/04957350.

Щодо встановлення відсутності компетенції ДПІ та визнання протиправними дій відповідача, які полягають у проведенні перевірки, предметом якої є факт неподання позивачем декларації по ПДВ за лютий 2011р. та у складанні і надсиланні позивачу Акта перевірки, що не містить печатки ДПІ, суд зазначає наступне.

Згідно п.61.1 ст.61 Податкового Кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У відповідності до п.п.62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового Кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

При цьому, слід враховувати, що відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Кодексу камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно ст.76 Податкового Кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

У відповідності п.86.2 ст.86 Податкового Кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 42.1 ст. 42 Податкового Кодексу України (в редакції чинній на момент проведення перевірки) передбачено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та завірені печаткою такого контролюючого органу.

Наказом ДПА України від 30.07.2010р. №571 внесено зміни до Типової інструкції з діловодства в органах державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України №315 від 01.07.1998р. згідно яких, затверджено примірний перелік документів, на які ставиться гербова печатка серед яких актів перевірок, в тому числі, актів камеральних перевірок немає.

Слід зазначити, що Державною податковою адміністрацією України видано наказ від 25.01.2011р. №41 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.02.2011р. за №197/18935 (далі Наказ №41), яким затверджені форми податкової звітності з податку на додану вартість та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Наказом №41, що набрав чинності з дня його офіційного опублікування в «Офіційному віснику України» №14 від 4 березня 2011 року, затверджено Додаток 3 - Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, форма якого не містить місця для печатки податкового органу, а лише посаду та підпис посадової особи органу ДПС, яка склала акт, прізвище, ініціали та підпис керівника, платника податку, головного бухгалтера.

Представник позивача Кретович І.М. в судовому засіданні пояснив, що заяв на предмет анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Підприємство до ДПІ не подавало, а відтак заява №35 від 21.02.2011р. Підприємства, якою останнє повідомляло ДПІ про прийняття рішення про припинення здавання звітності: декларацій по податку на прибуток, декларацій по податку з доходів фізичних осіб тощо, не може слугувати підставою, для звільнення Підприємства від подання обовязкової податкової звітності по ПДВ.

Аналізуючи норми чинного законодавства суд приходить до переконання, що позов в цій частині вимоги до задоволення не підлягає, оскільки ДПІ уповноважена на проведення перевірки неподання податкової звітності з податку на додану вартість, в тому числі, за лютий 2011 року, складання та надіслання Підприємству акта камеральної перевірки не завіреного гербовою печаткою податкового органу.

Щодо встановлення відсутності компетенції ДПІ та визнання протиправними дій відповідача, які полягають у складанні Акта №1297/204/15-2/04957350 від 26.04.2011р. за формою, яка не затверджена Державною податковою адміністрацією України, суд зазначає наступне.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно Наказу №41, складання Акта про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість передбачено у випадках неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності з податку на додану вартість або виявлення помилок (порушень) у поданій платником звітності з податку на додану вартість.

Даючи оцінку Акту перевірки №1297/204/15-2/04957350 Спільного українсько-канадського підприємства «Студія Лева»на предмет перевірки порушення терміну подання податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2011 року в контексті вимог чинного законодавства суд приходить до переконання, що у ДПІ відсутня компетенція на складання Акта перевірки за формою, яка не передбачена Державною податковою адміністрацією України, а відтак такі дії відповідача слід визнати протиправними.

Щодо зобовязати ДПІ скасувати (анулювати) результат оскаржуваних дій Акт на підставі в т.ч. п.3 ч.1 ст.10 Закону України «Про доступ до публічної інформації»з врахуванням того, що інформація, зазначена в акті перевірки, створена (зібрана) за відсутності порядку її створення (збирання) та не містить печатки відповідача, суд виходив з наступного.

Слід зазначити, що Акт ДПІ №1297/204/15-2/04957350 від 26.04.2011р. не має зобовязального характеру, не є рішенням субєкта владних повноважень, по своїй правовій природі не породжує, не змінює і не припиняє прав та обовязків, а відтак не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору, що узгоджується з позицією викладеній в постанові Верховного Суду України від 08.09.2009р. у справі за позовом ВАТ ?Київхімволокно? до ДПІ про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень і акта перевірки.

Форма Акта про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, що затверджена Додатком 3 до Наказу №41 передбачає право субєкта господарювання на подання заперечень (зауважень), які є невід'ємною частиною (додатком) до акта перевірки. Примірник акта перевірки після вжиття передбачених законодавством заходів передається до структурного підрозділу, в якому зберігається справа платника податків.

Оскільки Акт складений посадовою особою податкового органу не за формою, що встановлена Додатком 3 до Наказу №41, а відомості, які в ньому викладені, не відповідають фактичним даним, оскільки посадовою особою ДПІ в акті перевірки №1297/204/15-2/04957350 від 26.04.2011р. в графі “назва звіту” зазначено “Декларація по ПДВ за лютий 2010р.”, проте з матеріалів справи вбачається, що Підприємством 03.03.2010р. за №4408 подавалась до ДПІ Декларація по ПДВ за лютий 2010р., а відтак такий акт не може бути джерелом інформації та слугувати належним доказом.

Окрім того, Наказом №41 визначено право субєкта господарювання на подання заперечень (зауважень), оскарження рішень і дій посадових осіб органів податкової служби та не передбачає права звернення до ДПІ щодо скасування акта перевірки, а відтак суд приходить до переконання, що вимоги позивача про зобовязання ДПІ скасувати акт камеральної перевірки не узгоджуються з повноваженнями ДПІ, що передбачені чинним законодавством.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що вимоги позивача частково знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а відтак позов підлягає до задоволення частково.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 1,70 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Встановити відсутність компетенції та визнати дії ДПІ у Галицькому районі м.Львова протиправними щодо складання акта перевірки за №1297/204/15-2/04957350 від 26.04.2011р. на предмет порушення терміну неподання податкової звітності за формою, яка не передбачена наказом ДПА України від 25.01.2011р. №41.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Спільного українсько-канадського підприємства «Студія Лева» 1,70 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 21.01.2012 року.

Суддя Шинкар Т.І.

З оригіналом згідно

Суддя Шинкар Т.І.