Постанова № 21076746, 28.12.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2011 р. № 2а-9753/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Денькович Л.І.,

представника позивача Науменко О.М.,

представник відповідач Світенко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського обласного центру зайнятості до Комунального підприємства «Управління будинками № 2»про стягнення боргу,-

в с т а н о в и в :

Львівський обласний центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Управління будинками № 2»(далі - УБ № 2), в якому просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 23298 грн. 05 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що відповідачем в порушення вимог до п.5 ст.20 Закону України “Про зайнятість населення” після вивільнення працівника, не повідомлено в письмовій формі державну службу зайнятості щодо очікуваного та фактичного вивільнення працівника. У звязку із наведеним просить стягнути з відповідача штраф у розмірі річної заробітної плати вивільненого працівника, який становить 23298 грн. 05 коп.

Відповідач подав до суду заперечення, в якому зазначив, що звіт про фактичне вивільнення працівника від 24.03.2011 року було надіслано листом через поштове відділення звязку в Городоцький районний центр зайнятості за № 230 від 24.03.2011 року. Вважає що звіт про фактичне вивільнення працівника УБ № 2 24.03.2011 року № 230 не було вчасно зареєстроване з вини працівника державного центру зайнятості.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві. Додатково пояснив, що при вивільнені працівників у звязку із змінами в організації виробництва і праці, реорганізацією, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це службу зайнятості не пізніше як за 2 місяці в письмовій формі (форма № 4-ПН), а в десятиденний строк після вивільнення направляють списки фактично вивільнених працівників, що і було порушено відповідачем. Просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Додатково пояснив, що з вини працівників Городоцького районного центру зайнятості не було вчасно зареєстровано звіт про фактичне вивільнення працівника УБ № 2 за № 230 від 24.03.2011 року. На підставі повідомлення від 31.05.2011 року Городоцького районного центру зайнятості було повторно надано звіт за формою № 4-ІП. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Львівський обласний центр зайнятості (надалі Львівський ОЦЗ) є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття, який, відповідно п.п. ф п. 4, п.п. л п. 8 Положення про державну службу зайнятості, затвердженого Кабінетом Міністрів України УРСР від 24.06.1991 року № 47 здійснює контроль за дотриманням підприємствами, установи і організаціями усіх форм власності, законодавства про зайнятість населення. Відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»має право стягувати штрафи з підприємств, установ і організацій усіх форм власності у разі неподання або порушення строків подання державній службі зайнятості письмового повідомлення про наступне вивільнення працівників, передбаченого п. 5 ст. 20 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі акту перевірки дотримання законодавства про зайнятість населення № 68 від 07.07.2011 року встановлено, порушення вимог п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення»в частині подання інформації про фактичне вивільнення ОСОБА_3 з порушенням 10-денного терміну. Порушення вимог п. 4 ст. 20 цього Закону, а саме подання інформації не в повному обсязі про наявність вільних робочих місць (форма 3-ПН) та про прийнятих працівників (форма 5-ПН) до державного центру зайнятості.

Пункт 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення»передбачає, що при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів (форма 4-ПН).

На підставі акту № 68 від 07.07.2011 Львівським обласним центром зайнятості винесено припис від 07.07.2011 року № 68 про стягнення штрафних фінансових санкцій згідно із п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення»у розмірі річної заробітної плати ОСОБА_3 та надано місячний термін для інформування про вжиті заходи щодо його виконання.

Річна заробітна плата ОСОБА_3, відповідно до виданої Управлінням будинками №2 від 07.07.2011 року довідки становить 23298 грн. 05 коп.

Згідно з приписом норми п.п. ф п. 4 Положення про державну службу зайнятості вбачається, що державна служба зайнятості відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, законодавства про зайнятість населення. Вживає заходів до запобігання незаконному використанню робочої сили.

Відповідно до п.п. л п. 8 зазначеного вище Положення державна служба має право стягнути відповідно до Закону “Про зайнятість населення”штрафи з підприємств, установ та організацій усіх форм власності у разі неподання або порушення строків подання державній службі зайнятості письмового повідомлення про наступне вивільнення працівників.

12.07.2011 року Львівським обласним центром зайнятості була виставлена вимога №13-2338/0-11, у якій зазначено, що у місячний термін після отримання вимоги необхідно сплатити в добровільному порядку штраф у розмірі 23298 грн. 05 коп. Вказана вимога була залишена відповідачем без задоволення, штраф відповідачем не сплачено.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про надіслання звіту про фактичне вивільнення працівників від 24.03.2011 року у встановлені строки, виходячи з наступного.

Представником відповідача в судовому засіданні надано журнал реєстрації вихідної кореспонденції за період жовтень-грудень 2010-2011 років, з якого вбачається, що відповідачем направлявся звіт про фактичне вивільнення працівників від 24.03.2011 року до Городоцького РЦЗ. Вказаний звіт був отриманий Городоцьким РЦЗ лише 31.05.2011 року, тобто з порушенням, встановленого законом 10 денного строку повідомлення. Інших звітів форми 4-ПН від відповідача за період з 24.03.2011р. по 31.05.2011р. на адресу Городоцького РЦЗ не надходило, що підтверджується журналом вхідної кореспонденції Городоцького РЦЗ.

Відповідачем не подано поштової квитанції про відправлення звіту або інші докази, що підтверджують фактичне направлення звіту на адресу Городоцького РЦЗ.

Для перевірки обставини щодо фактичної відправки поштової кореспонденції відповідачем на адресу Городоцького РЦЗ та можливих порушень відповідним поштовим відділенням строків поштового обігу, судом направлявся запит від 12.12.2011р. до центру поштового звязку №8 Львівської дирекції УДППЗ «Укрпошта», що обслуговує відповідача. Від вказаного центру надійшла відповідь №02-08-12 від 16.12.2011р., в якій вказується про неможливість повідомлення такої інформації, оскільки при врученні та відправленні рекомендованої кореспонденції інформація про відправника не реєструється. Для надання такої інформації необхідно вказати дату відправки та номер квитанції. Крім того, проста кореспонденція не реєструється. Як вже встановлено судом вказана квитанція у відповідача відсутня. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що звіт направлявся простою кореспонденцією.

Крім того, суд враховує великий розрив у часі (більше 2 місяців) між надісланням поштової кореспонденції та її отриманням в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці (м. Городок, Львівська область), а також те, що відповідач не звертався зі скаргами до відповідного поштового відділення у звязку з тривалими строками поштової доставки.

Крім того, як зазначає відповідач у своїх запереченнях, після надходження в телефонному режимі 30.05.2011р. повідомлення від Городоцького РЦЗ про відсутність інформації про фактичне вивільнення працівника, відповідачем було направлено звіт за формою №4 -ПН. Вказаний звіт отриманий Городоцьким РЦЗ 31.05.2011р., що підтверджується журналом вхідної кореспонденції та не оспорюється сторонами.

Таким чином, суд, враховуючи встановлені вище обставини в сукупності, дійшов висновку, що звіт форми №4 ПН року на адресу Городоцького РЦЗ відповідачем 24.03.2011р. фактично не направлявся.

З огляду на це заперечення відповідача в цій частині не відповідають встановленим судом обставин та не заслуговують на увагу.

Суд також враховує те, що відповідачем у встановленому порядку не оскаржені припис позивача №68 від 07.07.2011р. та вимога позивача №13-2338/0-11 від 12.07.2011р., які на момент винесення у справі постанови є чинними.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно винесено вимогу №13-2338/0-11 від 12.07.2011р. про сплату відповідачем штрафу.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Положення ст. 19 Конституції України закріплене у ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 3 ст. 9 КАС України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, та беручи до уваги те, що суми штрафних санкцій відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись наведеним вище та ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Управління будинками № 2»(місцезнаходження: 81500, Львівська область, м. Городок, вул. Авіаційна, 35, код ЄДРПОУ 31417179) на користь Львівського обласного центру зайнятості (місцезнаходження: 79039, м. Львів, вул. Бортнянського, 11а, ЄДРПОУ - 03491180) суму штрафних санкцій у розмірі 23298 грн. 05 коп. (двадцять три тисячі двісті девяносто вісім гривень пять копійок).

3. Судові витрати відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню зі сторін не підлягають.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 03 січня 2012 року.

Суддя Гулик А.Г.

З оригіналом згідно

Суддя Гулик А.Г.