Постанова № 21076676, 10.01.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2012 р. № 2а-11162/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Запотічного І.І.,

з участю секретаря судового засідання Макар Г.В.,

з участю представників: позивача Чорній О.Б., відповідача Голода І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Західенерго»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

<Текст > ВСТАНОВИВ: ПАТ «Західенерго»звернулось до суду з позовом до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Львові та, з наведених у ньому підстав, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення відповідача № 000090802/0802/9062 від 10.05.2011 року, яким ПАТ «Західенерго»збільшено грошове зобовязання по податку на додану вартість в сумі 5250,0 грн., з яких 4200,0 грн. основний платіж, 1050,0 грн. штрафна санкція.

В обґрунтування позовних вимог посилається на необґрунтованість висновків податкового органу про нікчемність та безтоварність операцій за грудень 2010 року по договору укладеному між позивачем та ТОВ «Фірма Парол». Зазначає, що такі висновки податковим органом зроблені без фактичного та повного аналізу самої господарської операції, а тому вважає, що податковим органом протиправно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Представник позивача Чорній О.Б. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково пояснив, що операція купівлі-продажу ПАТ «Західенерго»в особі Ладижинської ТЕС у ТОВ «Фірма Парол»дискових затворів з фланцем діаметром 150 мм. до маслопроводів носила реальний характер, так як вказаний товар був використаний Товариством в господарській діяльності. Реальність операцій підтверджується наявними первинними документами. Просив позов задовольнити.

СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Львові у запереченні на позовну заяву просить відмовити позивачу в задоволенні позову, оскільки вважає, що господарська операція в грудні 2010 року між ПАТ «Західенерго»та ТОВ «Фірма Парол»носила фіктивний характер, не спричинила реального настання правових наслідків, має ознаки нікчемності та є нікчемною по ланцюгу до «вигодонабувача», а відтак податковим органом правомірно винесено податкове повідомлення рішення, яким ПАТ «Західенерго»збільшено грошове зобовязання по податку на додану вартість в сумі 5250,0 грн..

Представник відповідача Голод І.В. в судовому засіданні позову не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

За результатами невиїзної документальної перевірки ПАТ «Західенерго»з питань взаєморозрахунків з ТОВ «Фірма Парол» за грудень 2010 року СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Львові складено акт № 270/08-02/23269555 від 13.04.2011 року та прийнято податкове повідомлення-рішення № 000090802/0802/9062 від 10.05.2011 року, яким ПАТ «Західенерго»збільшено грошове зобовязання по податку на додану вартість в сумі 5250,0 грн., з яких 4200,0 грн. основний платіж, 1050,0 грн. штрафна санкція.

Підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення є встановлені вищезазначеним актом перевірки факти порушення позивачем п.1.7, п.1.8 ст.1, п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5, п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме встановлено завищення дозволеного податкового кредиту в сумі 4200 грн. в рядку 10.1 декларації з ПДВ за грудень 2010 року.

За результатами розгляду первинної та повторної скарг ПАТ «Західенерго»на податкове повідомлення рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Львові № 000090802/0802/9062 від 10.05.2011 року ДПА у Львівській області та ДПА України, відповідно, скарги Товариства залишені без задоволення, оскаржуване рішення податкового органу без змін.

Суд вважає висновки податкового органу викладені в акті перевірки, що стали підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення помилковими, виходячи з наступного.

На момент виникнення спірних правовідносин визначення платників податку на додану вартість, обєкти, бази та ставки оподаткування, перелік неоподаткованих та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету встановлювались Законом України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року з наступними змінами та доповненнями (далі Закон № 168/97-ВР).

Згідно п.1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого у звязку з придбанням (виготовленням) матеріальних та нематеріальних активів (послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника.

Отже, вказана норма Закону № 168/97-ВР повязує настання права на податковий кредит з призначенням придбаних або виготовлених матеріальних та нематеріальних активів (послуг) для використання таких у господарській діяльності платника податку.

Разом з тим, підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону передбачено, крім визначених судом обовязкових підстав виникнення у платника податку права на відшкодування, ще наявність такої підстави, як наявність факту поставки товару.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю. Копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 цього Закону вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

З метою підтвердження чи спростування права платника на податковий кредит слід дослідити чи відбувались господарські операції в дійсності, чи лише їх сутність була відображена платником у податковій звітності з метою отримання права на податковий кредит (на податкову вигоду).

Судом встановлено, що між ТОВ «Фірма Парол»та ВАТ «Західенерго»«Ладижинська ТЕС» було укладено договір № 1253 від 05.11.2010 року щодо купівлі товару за ціною, в асортименті та кількості визначених у специфікації до даного договору.

На підтвердження реальності господарської операції в грудні 2010 року по вказаному вище договору позивач надав податкову накладну №273 від 14.12.2010 року, товаро-транспортну накладну від 27 грудня 2010 року № 210, по якій поставлявся товар, платіжне доручення № 146 від 17.01.2011 року про перерахунок Ладижинською ТЕС 25200,00 гривень ТОВ «Фірма Парол»за дискові затвори, згідно договору № 1253 від 05.11.2010 року.

Всі представлені позивачем первинні документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальний характер господарських операцій з ТОВ «Фірма Парол».

Суд вважає безпідставним покликання податкового органу на нікчемність правочину між ТОВ «Фірма Парол»та ПАТ «Західенерго»Ладижинська ТЕС у звязку з відсутністю товаро-транспортної накладної на товар та з посиланням на акт перевірки податковим органом ТОВ «Фірми Парол»в якому відображено про відсутність у даної фірми трудових ресурсів, рухомого майна та устаткування, що виключає можливість здійснення нею господарської діяльності, оскільки дане твердження спростовується наявними у матеріалах справи вищезазначеними первинними документами, що підтверджують факт здійснення господарської операції.

Також відповідачем не надано суду жодних доказів, які б стверджували факт розірвання, визнання недійсним чи неукладеним договору № 1253 від 05.11.2010 року укладеного між ТОВ «Фірма Парол»та ВАТ «Західенерго»«Ладижинська ТЕС» .

Відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином суд приходить до переконання, що відповідачем не подано доказів правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення № 000090802/0802/9062 від 10.05.2011 року, яким ПАТ «Західенерго»збільшено грошове зобовязання по податку на додану вартість в сумі 5250,0 грн., з яких 4200,0 грн. основний платіж, 1050,0 грн. штрафна санкція.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржуване позивачем податкове повідомлення рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Львові № 000090802/0802/9062 від 10.05.2011 року суд дійшов переконання, що воно прийняте відповідачем без урахування вимог Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР і з порушенням передбачених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 7-14,17,18,49,51,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові № 000090802/0802/9062 від 10.05.2011 року.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 15 січня 2012 року.

Суддя Запотічний І.І.