Постанова № 21076606, 10.01.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2012 р. № 2а-12505/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Денькович Л.І.,

представника позивача Новосядло В.Р.,

представника відповідача Палій М.В.,

представник прокуратури на зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові, за участю прокуратури м. Львова про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна»(надалі ТзОВ «Кроно Україна»звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові (надалі СДПІ ВПП у м.Львові), в якому просить визнати протиправними податкові повідомлення-рішення від 20 травня 2011 року №0000160801/0/9853 форми «В1», яким визначено зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 139910,70 грн., в тому числі з нарахуванням за таке правопорушення штрафних санкцій у розмірі 1 грн. та №0000170801/0/ 9896 форми »В4», яким визначено зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 106106,05 грн., в тому числі з нарахуванням за таке правопорушення штрафних санкцій у розмірі 1 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковий кредит по податку на додану вартість сформовано ним на підставі Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Господарські операції з постачальниками товарно-матеріальних цінностей та виконавцями послуг з перевезення лісопродукції чи виконавцями робіт були реальними, товар (послуги, роботи), отримані ТзОВ «Кроно-Україна», накладні, виписані контрагентами ПП «Пірует», ПП «СІСТЕМ КАРД-ІФ», ТзОВ "БІТімпекс-2009", ТзОВ ТПК «Агроленд», ТзОВ «Хімтранс», ТзОВ «Універсал Сервіс Україна»та ПП «Симетрія»є дійсними, а згадані контрагенти є діючими підприємствами, відповідно включені до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та зареєстровані платниками податку на додану вартість. Крім того, позивач зазначає, що усі суми, які були включені до складу податкового кредиту та бюджетного відшкодування, підтверджені належним чином оформленими податковими накладними та платіжними дорученнями, що засвідчують факт придбання товарів (робіт, послуг) та підтверджують правомірність формування позивачем податкового кредиту. Отримання послуг з перевезення підтверджуються також товарно-транспортними накладними. Позивач також зазначає, що для відшкодування з бюджету податку на додану вартість законодавство України не передбачає норми, які б вказували, що неподання звітності та несплата податку продавцем, відсутність продавців за податковою адресою при фактичному здійсненні господарської операції впливає на податковий кредит покупця (замовника) та суму бюджетного відшкодування. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податку права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені Законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту. Таким чином, вважає, що відповідач незаконно та безпідставно зменшив суму бюджетного відшкодування ПДВ та суму відємного значення ПДВ, яка при наявності у платника податку дає право на бюджетне відшкодування ПДВ. З урахуванням викладеного, просив позов задовольнити в повному обсязі з урахуванням уточнень до позовних вимог, визнати протиправними оскаржувані податкові повідомлення-рішення в частині неправомірного зменшення сум ПДВ з бюджетного відшкодування та неправомірного зменшення відємного значення з ПДВ.

СДПІ ВПП у м. Львові подано до суду заперечення на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, що під час проведення виїзної перевірки ТОВ «Кроно-Україна»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2011р. немає підстав вважати товари фактично отримані від ПП «Пірует», ПП «СІСТЕМ КАРД-ІФ», ТзОВ "БІТімпекс-2009", ТзОВ ТПК «Агроленд», ТзОВ «Хімтранс», ТзОВ «Універсал Сервіс Україна»та ПП «Симетрія», з якими позивач мав фінансово-господарські відносини, встановлено, що вищезазначені підприємства не знаходяться за юридичною (фактичною) адресою, здійснювали безтоварні операції, в них відсутні необхідні умови для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, транспортних засобів, а отже відсутня фінансово-господарська діяльність. Вказані підприємства відносяться до підприємств «групи ризику», мали лише намір одержати податкову вигоду виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності. Тому угоди, укладені між ТзОВ «Кроно-Україна»та ПП «Пірует», ПП «СІСТЕМ КАРД-ІФ», ТзОВ "БІТімпекс-2009", ТОВ ТПК «Агроленд», ТзОВ «Хімтранс», ТзОВ «Універсал Сервіс Україна»та ПП «Симетрія»є такими, що завідомо суперечать інтересам держави та суспільства, а саме - направлені на ухилення від сплати податку на додану вартість, а податкові накладні недійсними, а відтак, оспорюванні податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Представник позивача в судовому засіданні подав уточнення до позовних вимог, просить суд визнати протиправним податкове повідомлення-рішення від 20 травня 2011 року №0000160801/0/9853 форми «В1»в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 132033,70 грн. та скасувати накладені штрафні санкції у розмірі 1 грн. з підстав, викладених в адміністративному позові. Додатково пояснив, що відповідні господарські операції підтверджуються всіма належними та допустимими доказами, в свою чергу, відповідачем не надано жодних доказів в спростування позовних вимог. У звязку з цим просив позов задовольнити повністю

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених в запереченні. Додатково пояснив, що позивачем не надано суду доказів, які б належним чином підтверджували здійснення господарських операцій, а тому позовні вимоги є безпідставними. У звязку з цим просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до листа від 19.12.2011р. №61-3457 вих-11 у розгляд справи вступила прокуратура м. Львова. Прокуратура м.Львова в судове засідання 10.01.2012р. уповноваженого представника не направила, хоча належним повідомлялась про час і місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомила, клопотань про розгляд справи без участі представника не надходило, письмових пояснень по суті позову не надала, а тому суд ухвалив розглядати справу без участі представника прокуратури м.Львова. В судовому засіданні, в якому брав участь представник прокуратури, проти позову заперечив, з підстав, викладених в запереченнях СДПІ ВПП у м.Львові.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

СДПІ ВПП у м. Львові провела позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Кроно-Україна»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2011р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у січні 2011р. За результатами перевірки складено акт від 20.05.2011 р. №502/08-01/31147999, в якому зазначено, що ТзОВ «Кроно-Україна»в порушення п. 14.1.18 п. 14.1.181, ст. 14, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, ст.200, п.201.1, п.201.2 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, завищило відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011 року на 106106,05 грн. та завищило суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за лютий 2011 р. на 139910, 70 грн.

На підставі вказаного акту №502/08-01/31147999 від 20.05.2011 року, СДПІ ВПП у м.Львові винесені податкове повідомлення-рішення № 0000160801/0/9853 від 20.05.2011р., яким визначено зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 139910,70 грн., в тому числі з нарахуванням за таке порушення штрафних санкцій у розмірі 1 грн., а також податкове повідомлення-рішення №0000170801/0/9896 від 20.05.2011р., яким визначено зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 106106,05 грн., в тому числі з нарахуванням за таке порушення штрафних санкцій у розмірі 1 грн. за порушення податкового законодавства щодо ТзОВ «Кроно-Україна»(код ЄДРПОУ 31147999).

Зазначені податкові повідомлення-рішення від 20 травня 2011 року №0000160801/0/9853 та №0000170801/0/9896 оскаржувались позивачем в адміністративному порядку, однак були залишені без змін.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з наступного.

ТзОВ «Кроно Україна»та ПП «Пірует»25.01.2011р. уклали договір про надання послуг по завантаженню і перевезенню лісоматеріалів. У лютому місяці 2011р. ТзОВ «Кроно-Україна»отримало від ПП «Пірует»послуги по завантаженню і перевезенню техсировини та сплатило вартість ПДВ в ціні вказаній у накладних виконавця послуг на загальну суму 563261,93 грн. в тому числі ПДВ 93876,98 грн., про що свідчать податкові накладні від 07.02.2010р. №1941, від 12.02.2011р. №1946, від 19.02.2011р. №1957, від 19.02.2011р. №1951, від 28.02.2011р. № 1953 та від 28.02.2011р. №1955. Відповідно до банківських повідомлень ТзОВ «Кроно-Україна»здійснило оплату за отримані послуги, в тому числі податок на додану вартість. На підставі отриманих від ПП «Пірует»податкових накладних позивач відніс відповідні суми з податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Надані суду товарно-транспортні накладні також підтверджують факт отримання ТзОВ «Кроно-Україна»від ПП «Пірует»послуг по перевезенню техсировини.

ТзОВ «Кроно-Україна» та ПП «СІСТЕМ КАРД-ІФ»уклали договір від 03.01.2011 р. №34/01/2011-ТР-Б про надання послуг по завантаженню і перевезенню лісоматеріалів.

ТзОВ «Кроно-Україна» отримало надані ПП "СІСТЕМ КАРД-ІФ" послуги, про що свідчать: акт №1/ТР прийому-передачі послуг від 15.01.2011р. на загальну вартість послуг 64266,26 грн., в тому числі ПДВ 10710,96 грн. та надані товарно-транспортні накладні із відмітками номерів машин-перевізників. Платіжними дорученнями від 28.01.2011р. №385 та від 04.02.2011р. ТзОВ «Кроно-Україна»здійснило розрахунки за перевезення лісосировини на загальну суму 64266,26 грн., в тому числі ПДВ на суму 10 711,04 грн.

ТзОВ «Кроно-Україна» та ТзОВ «БІТімпекс-2009»уклали договір поставки природного газу від 17.08.2010р. №1708/10. ТзОВ «Кроно-Україна»отримало природний газ на підставі акту прийому-передачі від 31.01.2011р. №0011 на загальну суму 1152158,96 грн., в тому числі ПДВ 192026,49 грн. ТзОВ «Кроно-Україна»платіжними доручення, а саме: №532 від 17.01.2011р. на суму 273419,40 грн., в тому числі ПДВ 45569,80 грн., від 10.01.2011р. №113 на загальну суму 273420, в тому числі ПДВ 45570 грн., від 18.01.2011р. №644 на загальну суму 11432,55 грн., в тому числі ПДВ 1905,49 грн., від 25.01.2011р. № 1150 на загальну суму 81611, 40 грн., в тому числі ПДВ 13601,90 грн., від 31.01.2011р. №416 на загальну суму 13917,72 грн., в тому числі ПДВ 2319,62 грн. сплатило повністю суми ПДВ за отриманий товар та віднесло вказані суми ПДВ до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних від 01.01.2011р. №18, від 17.01.2011р. №41, від 18.01.2011р. № 48, від 25.01.2011р. №80 та від 31.01.2011р. №94.

ТзОВ «Кроно-Україна» отримало від ТзОВ ТПК «Агроленд»товар, про що свідчать отримані накладні від ТзОВ ТПК «Агроленд», а саме: від 17.01.2011р. №02 на загальну суму 3364,88 грн., в тому числі ПДВ 560,81 грн., від 18.01.2011р. № 01 на загальну суму 3051,00 грн., в тому числі ПДВ 508, 50 грн., від 19.01.2011р. №05 на загальну суму 2319,9 0грн., в тому числі ПДВ 386,65 грн., від 19.01.2011р. №04 на загальну суму 3701, 64 грн., в тому числі ПДВ 616, 94 грн., від 25.01.2011р. №06 на загальну суму 3763, 00 грн., в тому числі ПДВ 627, 17 грн., від 21.01.2011р. №07 на загальну суму 6101,16 грн., в тому числі ПДВ 1016,86 грн., від 27.01.2011р. №08 на загальну суму 3949,14 грн., в тому числі ПДВ - 658, 19 грн. Платіжними дорученнями №924 від 21.01.2011р. на загальну суму 3701,64 грн., в тому числі ПДВ 616, 94 грн., від 21.01.2011р. №925 на загальну суму 8735,78 грн., в тому числі 1455, 96 грн., від 28.01.2011р .№293 на загальну суму 13813,30 грн., в тому числі ПДВ 2302,22 грн. ТзОВ «Кроно-Україна»сплатило повністю суми ПДВ за отриманий товар та віднесло до податкового кредиту на підставі податкових накладних.

ТзОВ «Кроно-Україна»уклало договір із ТзОВ «Хімтранс»від 20.12.2010р. №144-х/10. ТзОВ «Кроно-Україна» отримало виконані роботи від ТзОВ «Хімтранс»згідно з актом виконаних робіт від 24.12.2010р. б/н на загальну суму 48150,00 грн., в т. числі ПДВ 8025 грн. Платіжним дорученням від 24.12.2010р. №8773 ТзОВ «Кроно-Україна»оплатило виконані роботи на суму 48150, 00 грн., в тому числі ПДВ 8025,00 грн. повністю та віднесло до податкового кредиту на підставі податкової накладної від 24.12.2010р.

ТзОВ «Кроно-Україна» та ТзОВ «Універсал Сервіс Україна»уклали договір поставки продукції від 01.01.2008р. №082851. ТзОВ «Кроно-Україна»отримало товар від ТзОВ «Універсал Сервіс Україна»про що свідчить видаткова накладна №РН-0000005 від 13.01.2011р. на суму 120000,00 грн., в тому числі ПДВ 20000,00 грн. ТзОВ «Кроно-Україна»здійснило оплату за товар, що підтверджується платіжним дорученням № 8765 від 24.12.2010р. на суму 40000,00 грн., в тому числі ПДВ 8000,00 грн. та віднесло до податкового кредиту на підставі податкової накладної від 24.12.2010р.

ТзОВ «Кроно-Україна»та ПП «Симетрія»уклало договір купівлі-продажу від 15.12.2010р. №1512/1, відповідно до якого ПП «Симетрія» зобовязується продати, а ТзОВ “Кроно-Україна»- прийняти товар (колодки гальмівні). ТзОВ «Кроно-Україна»отримало товар, про що свідчить прихідна накладна від 24.01.2011р. №2262Ф5000017771 на загальну суму 24000,00 грн., в тому числі ПДВ 4000,00 грн. та видаткова накладна від 24.01.2011р. №РН-1240001. ТзОВ «Кроно-Україна»віднесло до складу податкового кредиту на підставі отриманої від ПП «Симетрія»податкової накладної від 24.01.2011р. №1 на загальну суму 24000,00 грн. в тому числі ПДВ у розмірі 4000,0 грн. Відповідно до банківських повідомлень про переказ коштів за отриманий товар від 01.02.2011р. на суму 24000,00 грн., в тому числі ПДВ 4000,00 грн. ТзОВ «Кроно-Україна»здійснило оплату за товар.

Відповідно до п. 198.3. ст. 198 податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Відповідно до п. 198.2. ст.. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до п.198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними вказаним пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Підпунктом 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 вказано, що платник податку зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

З вищенаведених норм вбачається, що обов'язковою умовою отримання права покупця (замовника) на податковий кредит є наявність первинних бухгалтерських та податкових документів. При цьому, законодавець не пов'язує право покупця на податковий кредит з підтвердженням сплати його постачальниками податку на прибуток та податку на додану вартість до бюджету. Сама по собі несплата податку продавцем, у тому числі внаслідок ухилення від сплати, в разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупця.

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Кроно-Україна»сформувало податковий кредит по податку на додану вартість на підставі належним чином оформлених договорів з ПП «Пірует», ПП «СІСТЕМ КАРД-ІФ», ТзОВ "БІТімпекс-2009", ТзОВ ТПК «Агроленд», ТзОВ «Хімтранс», ТзОВ «Універсал Сервіс Україна»та ПП «Симетрія»та отриманих від них видаткових накладних, податкових накладних. Товар, послуги з перевезення, а також виконані роботи були повністю оплачені ТзОВ «Кроно-Україна», що підтверджується платіжними дорученнями чи банківськими повідомленнями про переказ коштів.Представник відповідача в судовому засіданні не спростував доводи позивача про те, що на час здійснення господарських операцій ПП «Пірует», ПП «СІСТЕМ КАРД-ІФ», ТзОВ «БІТімпекс-2009», ТзОВ ТПК «Агроленд», ТзОВ «Хімтранс», ТзОВ «Універсал Сервіс Україна»та ПП «Симетрія»були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платниками податку на додану вартість.

За таких обставин ТзОВ «Кроно-Україна» не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства ПП «Пірует», ПП «СІСТЕМ КАРД-ІФ», ТзОВ "БІТімпекс-2009", ТзОВ ТПК «Агроленд», ТзОВ «Хімтранс», ТзОВ «Універсал Сервіс Україна»та ПП «Симетрія»

Перебування «в групі ризику»чи відсутність ПП «Пірует», ПП «СІСТЕМ КАРД-ІФ», ТзОВ «БІТімпекс-2009», ТзОВ ТПК «Агроленд», ТзОВ «Хімтранс», ТзОВ «Універсал Сервіс Україна»та ПП «Симетрія»за юридичною (фактичною) адресою не є передбаченими законодавством підставами для позбавлення ТзОВ «Кроно-Україна»права на віднесення сплачених сум за товар до витрат та податкового кредиту у разі, коли він виконав усі, передбачені законами вимоги, та має усі документально підтверджені розміри витрат та податкового кредиту. Крім того, вказана обставина сама по собі не свідчить про неможливість здійснення господарських операцій.

Щодо твердження відповідача про те, що ТзОВ «Кроно-Україна»придбавав товар (отримував послуги чи роботи) у ПП «Пірует», ПП «СІСТЕМ КАРД-ІФ», ТзОВ «БІТімпекс-2009», ТзОВ ТПК «Агроленд», ТзОВ «Хімтранс», ТзОВ «Універсал Сервіс Україна»та ПП «Симетрія»та те, що укладені ним угоди є нікчемними, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Таким чином, отриманий від ПП «Пірует», ПП «СІСТЕМ КАРД-ІФ», ТзОВ "БІТімпекс-2009", ТзОВ ТПК «Агроленд», ТзОВ «Хімтранс», ТзОВ «Універсал Сервіс Україна»та ПП «Симетрія»товар (послуги, роботи) були використані в господарській діяльності ТОВ «Кроно-Україна». Більше того, ТзОВ «Кроно-Україна» представило суду товарно-транспортні накладні, які підтверджують факт отримання послуг з перевезення. Однак, суд зазначає, що товарно-транспортна накладна є лише додатковим доказом здійснення господарської операції.

Як вбачається з преамбули наказу Мінтрансу від 14.10.1997р. №363 «Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні», на який посилається Відповідач, Правила, затверджені цим наказом, розроблені для виконання цілої низки нормативно правових актів, спрямованих на забезпечення збереження вантажів, захисту їх від розкрадання, безпеки пасажирів на транспорті, боротьби із злочинністю. Тобто, дотримання Правил, зокрема, вимога про наявність товарно-транспортної накладної під час перевезення вантажів є обовязковою для перевізників. За таке порушення останні можуть бути притягнуті до відповідальності органами Автотранспортною інспекцією, які здійснюють контроль за дотриманням вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення вантажів. Правила, розроблені Мінтрансом України, стосуються виключно порядку здійснення перевезення вантажів та не мають відношення до бухгалтерського та податкового обліку підприємств, які є вантажовідправниками та вантажоотримувачами та не можуть встановлювати правила ведення вказаних видів обліку.

Самі ж товарно-транспортні накладні є документами, які регламентують взаємовідносини тільки перевізника та замовника як учасників транспортного процесу. В той же час, як вбачається з матеріалів справи, замовником (вантажовідпраником) та перевізником є одна і та сама юридична особа відповідний контрагент ТзОВ «Кроно-Україна».

Судом встановлено, що зроблені відповідачем висновки про безпідставне формування ТзОВ «Кроно-Україна»податкового кредиту, нікчемності укладених ним угод не відповідають дійсним обставинам справи. Наявність розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів не є достатньою підставою для визнання правочинів нікчемними.

В судовому засіданні представник відповідача не надав доказів, які би спростували придбання ТзОВ «Кроно-Україна»товару (робіт, послуг) у ПП «Пірует», ПП «СІСТЕМ КАРД-ІФ», ТзОВ "БІТімпекс-2009", ТзОВ ТПК «Агроленд», ТзОВ «Хімтранс», ТзОВ «Універсал Сервіс Україна»та ПП «Симетрія»і, які б свідчили про укладання ТзОВ «Кроно-Україна»угод з метою ухилення від сплати податків.

Суд також звертає увагу і на те, що платник податків, який через покладений на нього законами обовязок щодо сплати податків, зборів (обовязкових платежів) вступає у звязку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обовязку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. Також, слід враховувати і те, що якщо контрагент не виконав свого зобовязання зі сплати податку до бюджету, то це тягне за собою відповідну відповідальність та інші негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків права на віднесення відповідних витрат до валових та сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені умови щодо нього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Крім того, на думку суду, платник податку не повинен нести відповідальність за невиконання постачальником його зобовязань зі спати податку і в результаті чого сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. Такі вимоги стають надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Ця позиція суду узгоджується із постановою Верховного Суду України від 31.01.2011р. та рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Булвес»АД проти Болгарії»від 22.01.2009р. ( заява №3991/03).

З огляду на наведене вище, податкові повідомлення рішення від 20 травня 2011 року №0000160801/0/9853, від 20 травня 2011 року №0000170801/09896 є протиправними, а позов підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що судом не встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства в межах цього спору, застосування до нього штрафних санкцій є протиправним.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

У відповідності до вимог ст.94 КАС України судовий збір у розмірі 28 грн. 23 коп. слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові №0000160801/0/9853 від 20 травня 2011 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 132033, 70 грн.

3. Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові №0000170801/0/9896 від 20 травня 2011 року.

4. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна»судові витрати у розмірі 28 грн. 23 коп. з Державного бюджету України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13 січня 2012 року.

Суддя Гулик А.Г.

З оригіналом згідно

Суддя Гулик А.Г.