Постанова № 21075750, 30.09.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2011 р.                                                                                 № 2а-6020/11/1370

СП ТзОВ "ІнВар"

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Тертичного В.Г.

при секретарі судового засідання Козьміна А.М.

за участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1 (дов. від 14.02.2011 р.),

від відповідача –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Українсько-польського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвар»до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Українсько-польське спільне підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвар»(далі по тексу –СП ТзОВ «Інвар») звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання протиправними дій щодо застосування до активів підприємства права податкової застави та зобов’язання вчинити дії щодо звільнення активів підприємства.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова 03.07.2009 року та 27.08.2009 року на адресу підприємства надіслано податкові вимоги № 1/659 та № 2/785 про необхідність сплати податкового боргу на загальну суму 287300,00 грн. Всупереч Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за заявою відповідача в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу активів підприємства. Позивач посилається на те, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.08.2010 року визнано нечинними першу податкову вимогу ДПІ у Франківському районі м.Львова № 1/659 від 03.07.2009 року, другу податкову вимогу ДПІ у Франківському районі м.Львова № 2/785 від 27.08.2009 року та зобов’язано Державну податкову інспекцію у Франківському районі м.Львова внести зміни в особовий рахунок Спільного Українсько-польського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інвар»по податку на додану вартість. Також позивач посилається на рішення Господарського суду Львівської області від 15.02.2011 року у справі № 28/140, яким встановлено виникнення податкового боргу не з вини позивача, а з вини ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер».

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю. Просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, не повідомив суд про причини неявки останнього, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому справа розглядається у відповідності до вимог ч.6 ст.71 КАС України, на основі наявних доказів, без участі представника відповідача, як передбачено ч.2 ст.128 КАС України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.07.2009 року та 27.08.2010 року ДПІ у Франківському районі на адресу СП ТзОВ «Інвар»надіслано податкові вимоги № 1/659 та № 2/785 відповідно про необхідність сплати податкового боргу на загальну суму 287300,00 грн.

Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 26786895 від 09.04.2010 року, на підставі вказаної податкової заборгованості за заявою відповідача зареєстровано податкову заставу активів підприємства.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, вказані податкові вимоги були визнані нечинними Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.08.2010 року по справі № 2а-3125/10/1370, залишеною в силі Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2011 року по справі № 31101/10/9104.

Відповідно до п. 1.17 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв на час виникнення спірних правовідносин, податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 8.7.1 ст.8.7 даного Закону, активи платника податків звільняються з податкової застави з дня отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми податкового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Судом встановлено, що ДПІ у Франківському районі звільнено активи СП ТзОВ «Інвар»з податкової застави.

Таким чином, позовні вимоги СП ТзОВ «Інвар»про визнання протиправними дій, що полягали у застосуванні до його активів права податкової застави, є обґрунтованими.

Крім того, Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.02.2011 року по справі № 28/140 за позовом ДПІ у Франківському районі м.Львова до Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер», за участю третіх осіб, які не заявляли самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –ТзОВ «Корпорація «КВН», ТзОВ «Золотий Ріг», СП ТзОВ «Інвар», залишеного без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.04.2011 року та Постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2011 року по справі № 28/140, встановлено, що відповідальним за порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів є ВАТ «СКБ «Дністер», а не СП ТзОВ «Інвар».

З огляду на таке, суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин положення ст. 72 КАС України про підстави звільнення від доказування. Згідно п. 1 цієї статті, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, у СП ТзОВ «Інвар»відсутня заборгованість перед бюджетом по сплаті обов’язкових платежів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, Відповідачем в порушення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України у встановленому законом порядку не доведено правомірності свого рішення про застосування права податкової застави. Відтак адміністративний позов підлягає задоволенню.

Щодо понесених позивачем судових витрат, то відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України присуджуються йому з державного бюджету України.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 98, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), суд –

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Франківському районі щодо застосування до активів Українсько-польського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвар»права податкової застави.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Українсько-польського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвар» (79041, м.Львів, вул. Городоцька, 154, код ЄДРПОУ - 20787143) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                             Тертичний В.Г.