Постанова № 21075620, 23.01.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2012 року Справа № 2а-11855/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі:Бурихіні О.С.,

за участю представників

позивача:ОСОБА_1 (довіреність № 378/10 від 10.01.2012),

відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську до фізичної особи підприємця ОСОБА_2, у якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за земельні ділянки у розмірі 1056,40 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що ОСОБА_2 зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Щастинської міської ради Луганської області від 17.07.1995 за № 9065.

Як платник податків перебуває на обліку в ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську з 17.07.1995 за № П-96/449.

Заборгованість відповідача перед бюджетом з орендної плати з фізичних осіб складає 1056,40 грн., що виникла на підставі поданої платником податків податкової декларації від 07.02.2011 за № 3644.

На адресу відповідача ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську направлено податкову вимогу № 169 від 04.03.2011. Але відповідач кошти до бюджету не сплатив.

17.03.2011 ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську прийнято рішення № 4613/24 про опис майна у податкову заставу.

За таких обставин позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 20.12.2011 відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом та справу призначено до розгляду у відкрите судове засідання.

Представником позивача у судовому засіданні до початку розгляду справи по суті подано заяву про збільшення позовних вимог, у яких позивач просив стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_2 заборгованість з орендної плати в розмірі 1162,04 грн. У заяві позивачем зазначено, що станом на 10.01.2012 заборгованість відповідача збільшилася та складає 1162,04 грн. (а.с.22-23).

Представник позивача у судовому засіданні збільшені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та уточненні.

Відповідач у судове засідання повторно не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Так на адресу суду повернулися поштові відправлення на адресу ОСОБА_2 із відміткою такого повернення «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на положення ст.128 КАС України, суд ухвалив розглянути справу за відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на таке.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Щастинської міської ради Луганської області від 17.07.1995 за № 9065 (а.с.7).

Як платник податків перебуває на обліку в ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську з 17.07.1995 за № П-96/449 (а.с.8).

Вирішуючи позов по суті заявлених вимог, суд виходить з такого.

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, яким врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п.9.1.10 п.9.1 ст.9 ПК України плата за землю належить до загальнодержавних податків та зборів.

Згідно ст.269 ПК України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Обєктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності (стаття 270 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є користувачем земельної ділянки, а отже є платником плати за землю.

Згідно із ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідачем до ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську подано податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної форми власності за 2011 рік за № 3644 від 07.02.2011 (а.с.13).

У декларації відповідачем визначено щомісячний розмір орендної плати з січня по грудень 2011 року 105,64 грн.

З облікової картки платника вбачається, що відповідачем самостійно визначені податкові зобовязання сплачено не в повному обсязі, в результаті чого, за ним утворилася заборгованість у сумі 1655,40 грн. за період з лютого по грудень 2011 року (а.с.25-28).

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 ст.95 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську направлено відповідачу податкову вимогу від 04.03.2011 № 169, яка повернулася до позивача із відміткою про причини повернення «за закінченням терміну зберігання» (а.с.15).

Оскільки податкова вимога є чинною (доказів про відкликання податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги п.95.2 ст.95 ПК України.

Згідно із п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи.

На час розгляду адміністративної справи, сума податкового боргу відповідачем не погашена, таким чином, судом позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 КАС України, а також те, що позивач від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 18 січня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 23 січня 2012 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.14, 16, 20, 54, 57, 95, 269, 287 Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з земельного податку, - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України на р/р 33213815700004 ГУДКУ у Луганській області, одержувач місцевій бюджет Жовтневого району, код 24046538, МФО 804013, код платежу 13050500 заборгованість з орендної плати за землю з фізичних осіб у розмірі 1162,04 грн. (одна тисяча сто шістдесят дві гривні чотири копійки).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 23 січня 2012 року.

<Текст >

СуддяК.О. Пляшкова