Постанова № 21075577, 23.01.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2012 року Справа № 2а/1270/377/2012 Луганський окружний адміністративний суд у складі

судді: Смішливої Т.В.

при секретарі: Любімовій Г.Ю.

за участю:

представника позивача:ОСОБА_1, за дов. № 01232/10 від 13.01.2012

представника відповідача: не зявився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області до Комунального підприємства «Брянкатеплосервіс» про стягнення податкового боргу у сумі 41168,76 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

10 січня 2012 року позивач звернувся з позовом до Комунального підприємства «Брянкатеплосервіс» в якому просив стягнути податковий борг з земельного податку у розмірі 41168,76 грн. з яких, 41025,00 грн. основний борг, 143,76 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив. Відповідач Комунальне підприємство «Брянкатеплосервіс» зареєстроване Виконавчим комітетом Брянківської міської ради Луганської області 06 липня 2007 № 13851020000000251, про що внесено запис в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, є платником податків та зборів.

На час подання позовної заяви відповідач має заборгованість перед бюджетом з земельного податку у розмірі 41168,76 грн. з яких, 41025,00 грн. основний борг, 143,76 грн. пеня. Заборгованість перед бюджетом утворилася внаслідок несплати узгоджених податкових зобовязань зі вказаного податку, що підтверджується податковим розрахунком земельного податку від 27.01.2011 № 9000088111. Алчевською ОДПІ в Луганській області з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи, передбачені Законом № 2181, а саме згідно п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 на адресу відповідача направлено першу податкову вимогу від 12.04.2010 № 1/23; у звязку з невиконанням першої податкової вимоги платнику податків направлено другу податкову вимогу від 14.05.2010 № 2/28.

На підставі викладено позивач просить суд стягнути з Комунального підприємства «Брянкатеплосервіс» податковий борг з земельного податку у розмірі 41168,76 грн. з яких, 41025,00 грн. основний борг, 143,76 грн. пеня.

Представник позивача в судовому засіданні надав суду уточнення позовних вимог, згідно до яких просив суд стягнути з Комунального підприємства «Брянкатеплосервіс» податковий борг з земельного податку у розмірі 41168,70 грн. з яких, 41025,00 грн. основний борг, 143,70 грн. пеня. В іншій частині підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що Комунальне підприємство «Брянкатеплосервіс» зареєстроване Виконавчим комітетом Брянківської міської ради Луганської області 06 липня 2007 року № 13851020000000251, про що внесено запис в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (а.с.15-17), є платником податків та зборів, що підтверджується довідкою про взяття на облік платник податків № 91 від 06.07.2007 (а.с.19).

На даний час, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 10432851 від 07.07.2011 державну реєстрацію Відповідача не скасовано (а.с.15-17).

На час подання позовної заяви відповідач має заборгованість перед бюджетом з земельного податку у розмірі 41168,70 грн. з яких, 41025,00 грн. основний борг, 143,70 грн. пеня. Заборгованість перед бюджетом утворилася внаслідок несплати узгоджених податкових зобовязань зі вказаного податку.

Сума податкового боргу з податку на прибуток підтверджується податковим розрахунком земельного податку від 27.01.2011 № 9000088111, згідно до якого відповідач повинен щомісячно сплачувати земельний податок у розмірі 6837,51 грн. (а.с.10-12).

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача податкового боргу з земельного податку за період з 01.06.2011 по 30.11.2011. Згідно вказаного податкового боргу сума боргу за вказаний період становить 41025,06 грн. (6837,51 х 6), однак, позивач просить суд стягнути з відповідача лише 41025,00 грн. податкового боргу.

Також, згідно п.п. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 Закону № 2181-ІІІ та відповідно до Інструкції "Про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби", затвердженої Наказом ДПА України № 290 від 11.06.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.06.2003 за № 522/7843, Наказу Державної податкової адміністрації України № 953 від 17.12.2010 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.12.2010 за № 1350/18645 «Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби» за несвоєчасне погашення узгоджених податкових зобов'язань боржнику нараховується пеня, яка складає 143,70 грн. та підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с.6-9)

Тобто, загальна сума не сплаченої заборгованості складає 41168,70 грн.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Закон України “Про систему оподаткування” втратили чинність.

Проте, у звязку з тим, що правовідносини, щодо нарахування та визначення податкового зобовязання із застосування штрафних санкцій та направлення відповідачу податкових вимог виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку разом із нормами Податкового кодексу України слід застосовувати також норми раніше діючого законодавства.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 4.1.1. пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 (далі - ПКУ) зазначено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Підпунктом 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до ст. 6 Закону № 2181 та з метою погашення податкового боргу податковим органом приймались заходи, передбачені Законом № 2181, а саме: на адресу Комунального підприємства «Брянкатеплосервіс» направлено першу податкову вимогу від 12.04.2010 № 1/23; у звязку з невиконанням першої податкової вимоги платнику податків направлено другу податкову вимогу від 14.05.2010 № 2/28, вищезазначені вимоги отримані уповноваженою особою відповідача 14.04.2010 та 20.05.2011 відповідно, у встановленому законом порядку вищезазначені вимоги не оскаржувалися (а.с.13-14). З вищевикладеного впливає, що сума податкового боргу є узгодженою.

Зазначені заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Відповідно до п.п. 20.1.18 Податкового кодексу України, органи Державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПКУ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Факт наявності у відповідача несплаченого податкового боргу підтверджено обліковою карткою платника податків та іншими матеріалами справи.

Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

З огляду на викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

<Текст >

Позовні вимоги Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з розрахункових рахунків Комунального підприємства «Брянкатеплосервіс» (ід. код 34970460) відкритих у банках, обслуговуючих Комунальне підприємство «Брянкатеплосервіс» до місцевого бюджету м. Брянка Луганської області (розрахунковий рохунок № 33215811700017, код платежу 13050100, одержувач ВДК у м. Брянка, банк - ГУДКСУ в Луганській області, код 37780550, МФО 804013) податковий борг з земельного податку у сумі 41168,70 грн. (сорок одна тисяча сто шістдесят вісім грн. 70 коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

<Текст >

СуддяТ.В. Смішлива