Постанова № 21075266, 10.05.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2011 року 1866/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області

доприватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_1»

простягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Білоцерківська обєднана державна податкова інспекція Київської області (надалі - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_1»(надалі відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 4086,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має податковий борг, який виник внаслідок несплати ним податкового зобовязання по податку на додану вартість у розмірі 4086,00 грн., нарахованого контролюючим органом у ході проведення перевірки відповідача.

Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обовязкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості. Оскільки, у відповідача наявна заборгованість перед бюджетом у розмірі 4086,00 грн., позивач звернувся до суду про її стягнення у судовому порядку.

Позивач у судове засідання 10.05.2011 не зявився. Водночас, матеріали справи містять письмове клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не зявився. Ухвала суду надсилалась відповідачеві за адресою, яка зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: Київська область, м. Біла Церква, вул. Театральна, буд. 11, кв.4.

Однак, до суду повернувся конверт, направлений на адресу відповідача, з довідкою поштового відділення «за зазначеною адресою не проживає».

Відповідно до норм частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином та беручи до уваги положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у письмовому провадженні та на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є юридичною особою та зареєстрований виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області 23.07.2008, про що зроблено відповідний запис за № 1353102 0000 003365 та перебуває на податковому обліку у Білоцерківській обєднаній Державній податковій інспекції Київської області як платник податків з 24.07.2008 за № 158.

Як платник податку на додану вартість відповідач був зареєстрований в Білоцерківській обєднаній державній податковій інспекції Київської області з 05.08.2008 за № 100132227, про що видано свідоцтво НБ № 125578 (а.с.14).

У звязку з тим, що протягом останніх дванадцяти календарних місяців відповідач мав обсяги оподатковуваних операцій менші ніж 300000, 00 грн., ним до податкового органу було подано заяву про анулювання реєстрації його як платника податку на додану вартість, яку було зареєстровано позивачем 30.09.2010 за № 21251/10 (а.с. 15).

1 грудня 2010 року посадовими особами позивача було проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку податкової декларації відповідача з податку на додану вартість за вересень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 01.12.2010 № 3952/15-3/706 (надалі Акт перевірки), у якому зафіксовані порушення відповідачем приписів абзацу 17 пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, яке полягло в тому, що відповідачем у податковій декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року були задекларовані товарні залишки в сумі 20430, 00 грн. У звязку з тим, що платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання відповідачеві було донараховано податок на додану вартість в розмірі 4086,00 грн. по умовному продажу товарних залишків та основних фондів.

На підставі акту перевірки, позивачем прийнято податкове повідомлення рішення форми «Р» від 27.12.2010 № 175262/15-3/521/0 про донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 4086, 00 грн.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вiд 21.12.2000 № 2181-III, який підлягав застосуванню на час виникнення спірних правовідносин (надалі Закон України № 2181), податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначене податкове повідомлення рішення отримане відповідачем 05.01.2011, про що свідчить підпис його посадової особи на копії повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пояснень позивача, в адміністративному чи судовому порядку податкове повідомлення рішення від 27.12.2010 № 175262/15-3/521/0 відповідачем не оскаржувалось, а отже, податкове зобовязання відповідача у розмірі 4086,00 грн. є узгодженим.

В силу положень підпункту 5.3.1 Закону України № 2181, у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Аналогічна правова норма знайшла своє відображення в положеннях Податкового кодексу України, а саме відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Оскільки доказів про оскарження зазначеного податкового повідомлення рішення в адміністративному чи судовому порядку суду не надано, суд дійшов висновку, що граничний строк сплати відповідачем узгодженого податкового зобовязання за платежем «податок на додану вартість»у розмірі 4086,00 грн. закінчився 20.01.2011.

В силу положень підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України № 2181 та пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобовязання (з урахування штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, є податковим боргом (недоїмкою).

За твердженням позивача, сума податкового зобовязання у розмірі 4086,00 грн. відповідачем у встановлений законодавством строк не сплачена, у звязку з чим, враховуючи приписи Податкового кодексу України, набула статусу податкового боргу.

Згідно із пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивач, керуючись положеннями статті 59 Податкового кодексу України та Порядку направлення органами Державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 1037 від 24.12.2010, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 за № 1432/18727, надіслав відповідачеві податкову вимогу форми «Ю» № 28 від 24.01.2011 у розмірі 4086, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова вимога вручена відповідачеві 16.02.2011, про що свідчать підписи його уповноваженої особи на копії повідомлення про вручення поштового відправлення.

Доказів щодо оскарження в адміністративному чи судовому порядку вказаної податкової вимоги суду не надано, як і доказів про її скасування.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Проте, доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надано.

А відтак, станом день розгляду справи судом встановлений факт наявності у відповідача податкового боргу в розмірі 4086, 00 грн.

Приписами статті 67 Конституції України встановлено обовязок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Право органів державної податкової служби на звернення до суду з вимогами про стягнення фінансових (штрафних) санкцій, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, встановлено положеннями пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та підпункту 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та з огляду на те, що податковий борг у розмірі 4086, 00 грн. відповідачем в самостійному порядку не погашений, його існування підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_1» (ідентифікаційний код 36055426, Київська область, м. Біла Церква, вул. Театральна, буд. 11, кв.4) до бюджету податковий борг у розмірі 4086 (чотири тисячі вісімдесят шість) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови10 травня 2011 року