Постанова № 21075205, 09.03.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2011 року           44/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області

довідкритого акціонерного товариства «Іванківрибсільгосп»

простягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Іванківська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області (надалі - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства «Іванківрибсільгосп»(надалі –відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 14315,29 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не сплачено узгоджену суму податкового зобов’язання з фіксованого сільськогосподарського податку за період травень –грудень місяці 2009 року.

Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.

Позивач у судове засідання 09.03.2011 не з’явився. Водночас, матеріали справи містять письмове клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач заперечень проти позову не надав, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не надсилав, двічі у судові засідання не з’являвся.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

          Дослідивши наявні матеріали справи у їх сукупності та враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, однак своїм правом, встановленим приписами статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у письмовому провадженні та на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою та зареєстрований Іванківською районною державною адміністрацією Київської області 19.11.1999, про що зроблено відповідний запис за № 1337120 0000 000029 та перебуває на податковому обліку у Іванківській міжрайонній державній податковій інспекції Київської області як платник податків з 06.07.1993 за № 1896.

В силу положень пункту 2 частини першої статті 9 Закону України від 25.06.1991 №1251-XII «Про систему оподаткування»(в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) (надалі –Закон України «Про систему оподаткування»), платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до податкового органу було подано податковий розрахунок зі сплати фіксованого сільськогосподарського податку на 2009 рік (вх. № 1274).

Згідно з пунктом 1.11 статті 1 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) (далі –Закон України № 2181, документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу) є податковою декларацією.

Тобто, зазначений вище податковий розрахунок є податковою декларацією в розумінні положень Закону України № 2181.

          Відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України № 2181, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті та подає її до податкового органу за базовий податковий (звітний) період у строки, встановлені підпунктом 4.1.4 Закону України № 2181.

Податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України № 2181, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації та не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Суму податкового зобов’язання, яка зазначена у поданій до контролюючого органу платником податку податковій декларації, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України № 2181).

Однак, відповідно до тверджень позивача, сума фіксованого сільськогосподарського податку за 2009 рік на день подання адміністративного позову у повному обсязі відповідачем не сплачена. Заборгованість зі сплати такого податку становить 14315, 29 грн.

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України № 2181, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

А відтак, сума податкового зобов’язання у розмірі 14315, 29 грн., враховуючи приписи Закону України № 2181, набула статусу податкового боргу.

Згідно із підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Позивач, керуючись пунктом 6.2 статті 6 Закону України № 2181, надіслав відповідачеві першу податкову вимогу від 15.04.2009 № 1/137 на суму 2522,61 грн. та другу податкову вимогу від 18.05.2009 № 2/308 на суму 2522,61 грн.

Зазначені податкові вимоги були вручені відповідачеві, відповідно, 15.04.2009 та 18.05.2009, про що свідчать підписи його уповноваженої особи на копіях їх корінців.

Доказів про оскарження в адміністративному чи судовому порядку вказаних податкових вимог як і доказів про їх скасування у спосіб та відповідно до процедури, що регламентована статтями 5 та 6 Закону України № 2181, суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надано.

А відтак, станом день на розгляду справи судом встановлений факт наявності у відповідача податкового боргу в розмірі 14315, 29 грн., який виник внаслідок несплати ним фіксованого сільськогосподарського податку у 2009 році за травень у розмірі 55, 77 грн. (з урахуванням часткової сплати у розмірі 514,61 грн.), за червень - 570, 38 грн., за липень - 2851, 90 грн., за серпень - 2851, 90 грн., за вересень - 2851, 90 грн., за жовтень - 1711, 14 грн., за листопад - 1711, 14 грн., за грудень - 1711, 16 грн.

Приписами статті 67 Конституції України встановлено обов’язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України № 2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Право органів державної податкової служби на звернення до суду з вимогами про стягнення фінансових (штрафних) санкцій, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, встановлено положеннями пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та з огляду на те, що податковий борг у розмірі 14315, 29 грн. відповідачем в самостійному порядку не погашений, його існування підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Іванківрибсільгосп»(ідентифікаційний код 00476671) до бюджету податковий борг у розмірі 14315 (чотирнадцять тисяч триста п’ятнадцять) грн. 29 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н. Д. Панченко

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови 9 березня 2011 року