Постанова № 21073923, 18.01.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2012 р. Справа № 2а/0570/23761/2011

Донецький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Зінченка О.В.,

суддів Чернової О.В., Христофорова А.В.,

при секретарі судового засідання Паращевіній О.О.,

з участю представників:

позивача Цителашвілі Л.Г.,

відповідача не зявились,

третьої особи Думчевої І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Донецького обласного благодійного фонду «Україна-Георгія»до Міністерства охорони здоровя України, третя особа Донецький обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом, про зобовязання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в :

У травні 2011 року Донецький обласний благодійний фонд «Україна-Георгія»(далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства охорони здоровя України (далі відповідач або МОЗ України), третя особа - Донецький обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом, про зобовязання Міністерство охорони здоровя України виділити чи надати Донецькому обласному центру з профілактики та боротьби зі СНІДом необхідну кількість ліків, зазначених в переліку антиретровірусних препаратів для надання медичної допомоги ВІЛ інфікованим та хворим на СНІД особам Донецької області.

В обґрунтування свої позовних вимог позивач посилається на те, що згідно листа Головного управління охорони здоровя Донецької обласної державної адміністрації від 15.04.2011 року № 01/11 702 в Донецькій області склалася така ситуація, коли людина, яка хвора на СНІД не отримує з боку держави антиретровірусні препарати, а сам хворий не може самостійно купити такі ліки, оскільки їх немає у вільному продажу.

Позивач зазначає, що така бездіяльність з боку Міністерства охорони здоровя України, яка не забезпечує наданням необхідної кількості ліків Донецький обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом, є навмисним позбавленням права на охорону здоровя та життя людей, які хворі на СНІД, тому що їм вчасно не призначається АРВ терапія, а це призводить до неминучої смерті людини, хворої на СНІД. Також позивач у своїх позовних вимогах звертає увагу на те, що багато ВІЛ інфікованих та хворих на СНІД осіб, у звязку з небажанням розголошення своєї хвороби, не можуть особисто чи колективно звернутися до прокуратури або до суду для захисту свого невідємного права на охорону здоровя та життя.

Зважаючи на повідомлені обставини, позивач просив суд зобовязати Міністерство охорони здоровя України виділити чи надати Донецькому обласному центру з профілактики та боротьби зі СНІДом необхідну кількість ліків, зазначених в переліку антиретровірусних препаратів для надання медичної допомоги ВІЛ інфікованим та хворим на СНІД особам Донецької області.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

18.01.2012 року через канцелярію Донецького окружного адміністративного суду від відповідача надійшли заперечення проти позову (арк. справи 107-109), в яких відповідач просив розглянути справу за відсутності його представника та просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, з огляду на безпідставність заявлених позовних вимог.

Також відповідач в запереченнях зазначив, що відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення»від 23.12.2010 року № 2861-VI, люди, які живуть з ВІЛ, мають право на безоплатне забезпечення антиретровірусними препаратами та лікарськими засобами для лікування опортуністичних інфекцій у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.

Доступ до профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД в Україні регламентується Загальнодержавною програмою забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки, яка затверджена Законом України від 19.02.2009 року № 1026-VI.

На 2011 рік Програмою затверджено видатки в обсязі 436 176,8 тис. грн. Однак, Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»за бюджетною програмою «Забезпечення медичних заходів по боротьби з туберкульозом, профілактики та лікування СНІДу, лікування онкологічних хворих»КПКВК 2301370 передбачено кошти в обсязі 215 483,8 тис грн., що складає 49,4% від потреби. Отже, недофінансування Програми складає 220692,95 тис. грн., тобто 50,5%.

В межах затверджених видатків за кошти Державного бюджету протягом 2011 року, згідно Комплексного плану розширення доступу населення до профілактики ВІЛ-інфекції, діагностики, лікування, догляду та підтримки хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД в Україні в II IV кварталі 2011 року - І кварталі 2012 року, затвердженого наказом Міністерства охорони здоровя України від 20.05.2011 року № 303, можливо забезпечити антиретровірусною терапією 21 397 ВІЛ-інфікованих в цілому по Україні, по Донецькій області - 3409 ВІЛ-інфікованих.

За даними звітної форми № 56 (звіт про надання АРТ ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД) в закладах охорони здоров'я Міністерства охорони здоровя України та АМН України, станом на 01.07.2011 року загальна потреба в АРТ серед осіб, які перебувають під активним диспансерним спостереженням та зареєстровані в системі моніторингу лікування ВІЛ/СНІДу, складає 32 741 осіб, очікують АРТ (потребують, але не отримують АРТ) 8 330 осіб, з них 8 227 дорослих (старші 15 років) та 103 дитини (віком 0-14 років включно).

Для забезпечення доступу до антиретровірусної терапії ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД, які потребують, але не отримують відповідне лікування через брак коштів, Міністерство охорони здоровя України неодноразово зверталось до Кабінету Міністрів України щодо вирішення питання додаткового відділення з державного бюджету України на 2011 рік коштів в обсязі 82625, 530 тис. грн. на закупівлю антиретровірусних препаратів. Кабінет Міністрів України листом від 01.08.2011 року № 37083/1/1-11 дав доручення Міністерству фінансів України розглянути порушене Міністерством охорони здоровя України питання та про результати проінформувати Кабінет Міністрів України та Міністерство охорони здоровя України.

Листом від 29.08.2011 року № 31-07320-3-8/5770 Міністерство фінансів України проінформувало Міністерство охорони здоровя України, що дане питання буде вирішуватись у разі внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»у порядку, визначеному ст. 52 Бюджетного кодексу України, з урахуванням збалансування цих видатків з наявними бюджетними ресурсами.

За результатами проведення в листопаді 2011 року конкурсних торгів на виконання програми КПКВК 2301370 Міністерством охорони здоровя Україні 09.12.2011 року було укладено договір про закупівлю лікарських препаратів в кількості 11 866 440 одиниць на загальну суму 48 889 732, 80 грн. Розподіл зазначених препаратів відбуватиметься в порядку, визначеному законодавством та відповідно до заявок регіонів.

Хворі на СНІД особи в Донецькій області отримують антиретровірусні препарати, надання яких передбачено законодавством, в тому же порядку, що інші хворі на території України.

Відповідач у письмових запереченнях також звернув увагу суду, що ним в межах компетенції та фінансування виконуються покладені на нього функції в повному обсязі з урахуванням потреб всіх хворих на СНІД на території України.

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог та пояснила, що Донецький обласний Центр з профілактики та боротьби зі СНІДом у 2012 році забезпечений у повному обсязі необхідною кількістю ліків, зазначених в переліку антиретровірусних препаратів для надання медичної допомоги ВІЛ інфікованм та хворим на СНІД особам.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 128 КАС України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Донецький обласний благодійний фонд «Україна - Геогрія»є юридичною особою, ідентифікаційний код 33489989, зареєстрований виконавчим комітетом Донецької міської ради 11.04.2005 року. (арк. справи 83).

Відповідач Міністерство охорони здоровя України є центральним органом виконавчої влади, який здійснює повноваження, покладені на нього відповідно до Положення про Міністерство охорони здоровя України, затвердженого указом Президента України від 13.04.2011 року № 467/2011.

Згідно зазначеного Положення Міністерство охорони здоровя України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я, формуванні державної політики у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів і медичних виробів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням.

МОЗ України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України, а також цим Положенням.

Основними завданнями МОЗ України є: формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я; формування державної політики у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів і медичних виробів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням.

Згідно підпунктів 1, 4, 5 пункту 4 цього ж Положення МОЗ України відповідно до покладених на нього завдань: визначає пріоритетні напрями розвитку сфер охорони здоров'я, санітарно-епідемічного благополуччя населення, створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів і медичних виробів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням; забезпечує нормативно-правове регулювання у сферах охорони здоров'я, санітарно-епідемічного благополуччя населення, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів і медичних виробів; інформує та надає роз'яснення щодо здійснення державної політики у сферах охорони здоров'я, санітарно-епідемічного благополуччя населення, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів і медичних виробів.

Пунктом 2 частини 1 ст. 15 Закону України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ»передбачено, що крім загальних прав і свобод людини і громадянина, люди, які живуть з ВІЛ, мають також право на безоплатне забезпечення антиретровірусними препаратами та лікарськими засобами для лікування опортуністичних інфекцій у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.

З метою раціонального і цільового використання антиретровірусних препаратів для лікування хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД та профілактики ВІЛ-інфікування, закуплених за кошти Державного бюджету України у 2011 році за бюджетною програмою КПКВК 2301370 "Забезпечення медичних заходів по боротьбі з туберкульозом, профілактики та лікування СНІДу, лікування онкологічних хворих", відповідно до протоколу засідання Комітету з конкурсних торгів МОЗ України від 13.09.2011 року № 51, Міністерством охорони здоровя України прийнято наказ «Про розподіл антиретровірусних препаратів для лікування хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД та профілактики ВІЛ-інфікування, закуплених за кошти державного бюджету у 2011 році»N 776 від 11.11.2011 року.

Зокрема, зазначеним наказом Міністерством охорони здоровя України затверджено Розподіл антиретровірусних препаратів для лікування хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД та профілактики ВІЛ-інфікування, закуплених за кошти Державного бюджету України у 2011 році за бюджетною програмою КПКВК 2301370 "Забезпечення медичних заходів по боротьбі з туберкульозом, профілактики та лікування СНІДу, лікування онкологічних хворих", в частині заходів з профілактики та лікування СНІДу.

Так, вказаним Розподілом передбачено розподілення для потреб Донецької області антиретровірусних препаратів для лікування хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД та профілактики ВІЛ-інфікування, закуплених за кошти Державного бюджету України у 2011 році, зокрема наступних препаратів: Комбівудин, табл. N 60 (Зидовудин/Ламівудин, таб. 300 мг/150 мг), ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" у кількості - 2353500 од.; Ламівудин, таб. по 150 мг N 60 (Ламівудин 150 мг), ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" - 365 280 од.; Ламі вір, р-н оральний (50 мг/5 мл) по 100 мл у фл. (Ламівудин, фл. 10 мг - 1 мл), Ципла Лтд., Індія 762200 од.; Віростав, капс. по 30 мг N 60 (Ставудин, 30 мг), Ранбаксі Лабораторіз Лімітед, Індія 107280 од. та інші.

Також, у 2011 році Міністерством охорони здоровя України, згідно наказу «Про Розподіл антиретровірусних препаратів для лікування хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД та профілактики ВІЛ-інфікування, закуплених за рахунок коштів Державного бюджету на 2010 рік»№30 від 24.01.2011 року, для потреб Донецької області розподілялись антиретровірусні препарати для лікування хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД та профілактики ВІЛ-інфікування.

Отже, Міністерством охорони здоровя України антиретровірусні препарати для лікування хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД та профілактики ВІЛ-інфікування, закуплені за кошти Державного бюджету України, для потреб Донецької області розподілялись.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги пояснення представника третьої особи, які надані у судовому засіданні, що Донецький обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом у 2012 році у повному обсязі забезпечений антиретровірусними препаратами для лікування хворих осіб на ВІЛ-інфекцію/СНІД та профілактики ВІЛ-інфікування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач на виконання вимог ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надав суду будь-яких доказів того, що третьою особою - Донецьким обласним центром з профілактики та боротьби зі СНІДом у 2011-2012 роках який-небудь особі відмовлено у лікуванні, у звязку із відсутністю антиретровірусних препаратів для лікування хворих осіб на ВІЛ-інфекцію/СНІД та профілактики ВІЛ-інфікування.

Хоча, як встановлено судом з пояснень представника третьої особи, які надавались у судовому засіданні, у тому разі, якщо медичною установою відмовлено особі у лікуванні, то медична установа зобовязана видати такій особі висновок із зазначенням підстав відмови. Упродовж 2011-2012 років Донецьким обласним центром з профілактики та боротьби зі СНІДом, згідно наданих пояснень представника третьої особи, такі висновки не видавались.

Частинами 1, 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивачемне надано суду жодних доказів про порушення відповідачем його інтересів, а твердження представника позивача, що подача адміністративного позову зумовлена необхідністю в лікуванні хворих осіб на ВІЛ-інфекцію/СНІД, судом оцінюється критично зважаючи на те, що вказані особи не позбавлені можливості особисто звернутися до суду за захистом власних прав, свобод або інтересів. При цьому, жодним Законом не передбачена можливість звернення до суду в інтересах інших осіб благодійною організацією.

Зважаючи на встановлені обставини у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Донецького обласного благодійного фонду «Україна-Георгія»до Міністерства охорони здоровя України, третя особа Донецький обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом, про зобовязання Міністерство охорони здоровя України виділити чи надати Донецькому обласному центру з профілактики та боротьби зі СНІДом необхідну кількість ліків, зазначених в переліку антиретровірусних препаратів для надання медичної допомоги ВІЛ інфікованим та хворим на СНІД особам Донецької області, не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 40, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову Донецького обласного благодійного фонду «Україна-Георгія»до Міністерства охорони здоровя України, третя особа Донецький обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом, про зобовязання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 18 січня 2012 року в присутності представника позивача та третьої особи.

Постанова у повному обсязі складена 20 січня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя Зінченко О.В.

Судді Христофоров А.Б. Чернова О.В.