Постанова № 21073782, 18.01.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2012 р. справа № 2а/0570/22834/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14-15

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Толстолуцької М.М.

при секретаріПеровій В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

Маріупольський міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (м. Маріуполь)

до

ОСОБА_1 (м. Маріуполь)

про

стягнення допомоги по безробіттю у розмірі 8144,06 грн.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 за довіреністю

від відповідача - не з`явився

Маріупольський міський центр зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю у розмірі 8144,06 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав адміністративний позов, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач та представник відповідача у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки.

Частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Уразі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_1 та її представник про дату, час і місце проведення судового розгляду повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив та можливо розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши доводи представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

7 грудня 2011 року Маріупольський міський центр зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю у розмірі 8144,06 грн., мотивуючи свої вимоги тим що, до Орджонікідзівської районної філії Маріупольського міського центру зайнятості 18.02.08р. звернулася ОСОБА_1 за сприянням у працевлаштуванні. 25 лютого 2008 року їй наданий статус безробітної та була призначена виплата допомоги по безробіттю з 25.02.08 р. по 15.09.08р. відповідно до п.п. 1,3,4 ст.22, п. 1 ст.23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно з «Порядком обміну інформацією між Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України та Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України», затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 12.07.2006 року № 259/207 Маріупольським міським центром зайнятості було здійснено обмін інформацією з Державною податковою адміністрацією України та зроблено запит до ЖБК «Орджонікідзевський-147». Згідно відповіді ЖБК «Орджонікідзевський-147» встановлено, що ОСОБА_1 працювала згідно трудового договору у період отримання допомоги по безробіттю, та отримувала заробітну плату.

Відповідно до ч. 3 ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та наданих соціальних послуг.

На підставі розрахунку суми позову, незаконно отримана допомога по безробіттю, складає 8144,06 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача на їх користь виплачене безробітній ОСОБА_1 матеріальне забезпечення на випадок безробіття в сумі 8144,06 грн.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Маріупольський міський центр зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття контролює правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття та проводить розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення.

Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 25 лютого 2008 року звернулася до Орджонікідзівської районної філії Маріупольського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні та була зареєстрована, як така, що шукає роботу.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість це діяльність громадян, повязана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що приносить доход у грошовій або іншій формі.

Згідно ч. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до вимог статей 32, 33 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідачу 16.09.10р. було надано статус безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю.

Згідно ч.2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

За результатами перевірки даних ЖБК «Орджонікідзевський-147» підтвердився факт працевлаштування ОСОБА_1 в період перебування її на обліку як безробітної у центрі зайнятості про що Маріупольським міським центром зайнятості було складено відповідний акт №161 від 19.01.08р.

Згідно пред`явленої трудової книжки остання місце роботи ОСОБА_1 «Допоміжна школа-інтернат».ю дата звільнення з роботи 15.02.08р.

Відповідно до листа ЖБК «Орджонікідзевський-147» за вих.№30 від 18.11.08р. повідомило Маріупольський міський центр зайнятості, що ОСОБА_1 прийняа згідно з протоколом №1 від 25.04.97р. З 01.05.97р., трудового договору №10, з 01.04.01р. по 01.10.06р. заробітна плата не нараховувалась та не виплачувалась. З 01.10.06р. по 01.04.08р. заробітна плата нарахована та виплачена згідно відомостей, додаткової угоди до договору №10 за 1 квартал 2008року у розмірі 2460,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та наданих соціальних послуг.

Згідно відомостей виплат незаконно отримана допомога по безробіттю, складає 8144,06 грн. Вказана сума відповідачем ОСОБА_1 сплачена не була.

Також, з метою досудового урегулювання спору Маріупольським міським центром зайнятості відповідачу направлено лист від 21.11.08р. № 10-704, в якому було запропоновано відповідачу терміново відвідати Орджонікідзівську районну філію Маріупольського міського центру зайнятості з поясненнями, щодо отримання доходу в ЖБК «Орджонікідзевський-147» в період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітної. Вказаний лист було отримано відповідачем 21.11.98р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення рекомендованого листа, але до теперішнього часу відповіді на лист не надійшло та суму боргу на момент подачі позову не сплачено.

Щодо клопотання представника відповідача від 11.01.12р., щодо залишення адміністративного позову без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду за захистом свого права, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.38 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» строк давності в разі стягнення заборгованості перед Фондом не застосовується. Таким чином, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути матеріальне забезпечення на випадок безробіття у сумі 8144,06 грн.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача, який не є субєктом владних повноважень не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись Конституції України, Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Законом України «Про зайнятість населення», ст.ст. 2, 9, 11, 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 160-163, 167, 188, 255, 257 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Маріупольського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю у розмірі 8144,06 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, місце проживання 87557, АДРЕСА_1) на користь Маріупольського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 8144,06 грн. на р/р 37170300901052 в ГУДКУ Донецької області, код ОКПО 24815706, МФО 834016, утримувач Маріупольський міський центр зайнятості.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 18 січня 2012 року.

Повний текст постанови складений 23 січня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Толстолуцька М.М.