Постанова № 21073249, 28.12.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

28.12.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/9618/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Осавуляк О.А.

за участю:позивача -ОСОБА_1

представників відповідача -Стельвага Н.С., Снісаренко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська з вимогами:

1. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 28.07.2011р. № 0000311711, винесене Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська на підставі акту документальної планової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 21.07.2011р. № 2942/17-3/2822607361, та скасувати в повному обсязі визначену у ньому до сплати суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі 3900,00грн.;

2. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 28.07.2011р. № 0000321711, винесене Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська на підставі акту документальної планової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 21.07.2011р. № 2942/17-3/2822607361, та скасувати в повному обсязі визначену у ньому до сплати суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 694698,00грн. за основним платежем та 173674,50грн. за фінансовими санкціями.

3. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 28.07.2011р. № 0000331711, винесене Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська на підставі акту документальної планової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 21.07.2011р. № 2942/17- 3/2822607361, та скасувати в повному обсязі визначену у ньому до сплати суму податкового зобов'язання за фінансовими санкціями з податку на додану вартість у розмірі 170,00грн.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що в перевіряємий період, тобто з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., вона працювала на загальній системі оподаткування, обліку та звітності та була платником податку на додану вартість.

Підтвердженням сплати за послуги за договором № 04/01/10 відповідального зберігання товаро-матеріальних цінностей від 04.01.2010р. укладеного між ТОВ «Торгівельне підприємство Айрон» та Приватним підприємцем ОСОБА_1 є - акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1231 від 31.12.2010р., рахунок-фактура №1231 від 31.12.2010р., податкова накладна №1231 від 31.12.2010р. та виписка ПАТ «Універсал банк» по особовому рахунку позивача за 17.03.2011р. з ПДВ на суму 18000 грн.

Підтвердженням сплати за послуги за договором №2/08 надання посередницьких послуг від 02.08.2010р. укладеного між Приватним підприємством «Комерційна фірма Альпарі» та Приватним підприємцем ОСОБА_1 є - акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 01.10.2010р., виписка ПАТ «Універсал банк» по особовому рахунку позивача за 21.01.2011р. з на суму 11000 грн. та квитанції до прибуткового касового ордеру виписані ПП «Комерційна фірма Альпарі» за № 21 від 16.08.2011р. на суму 10000 грн. та №22 від 17.08.2011р. на суму 1000 грн.

Також, позивач зазначила, що на думку відповідача, ФОП ОСОБА_1 занижено суму податкових зобов'язань по ПДВ за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. у сумі 283265,00грн., а саме за травень 2010р. на суму 251,065,00грн. виникло в зв'язку з тим, що дана декларація не визнана податковою звітністю та заниження податкових зобов'язань за грудень 2010р. на суму 32200,00грн. виникло в зв'язку з тим, що ФОП подана податкова декларація за грудень 2010р. з нульовими показниками.

Проте, зауважень щодо ведення книги обліку доходів та затрат приватного підприємця на загальній системі в акті перевірки не існує. Також не існує і інформації щодо ненадання, неповного надання, відсутності або помилок в оформленні первинних документів, включених в реєстри отриманих та виданих податкових накладних з ПДВ за 2010р.

В реєстрі отриманих податкових накладних з ПДВ за травень 2010р. зазначена підсумкова сума податкового кредиту з ПДВ у розмірі 250716,22 грн., така ж сума зазначена і в не визнаній податковою декларації з ПДВ за травень 2010р. та уточнюючому розрахунку з ПДВ за травень 2010р.

Інформація, викладена в акті перевірки щодо подачі податкової декларації з ПДВ за грудень 2010р. з нульовими показниками є неповною, бо 20.01.11р. відповідач отримав поштою декларацію з ПДВ за грудень 2010р. зі статусом «звітна нова» з виправленими показниками, повністю дублюючими данні реєстрів з ПДВ за грудень 2010р. (де сума податкового кредиту з ПДВ становить 32080,00грн.), на яку відповідач відреагував листом від 21.01.11. № 1878/10/28-215, не визнавши її податковою, тобто причини заниження податкових зобов'язань з ПДВ в грудні 2010р., наведеної в акті перевірки, не існує - отже не існує самого заниження.

ФОП ОСОБА_1 категорично не погоджується ні з самим фактом виявлених порушень, ні з розміром здійсненних відповідачем «донарахувань» з ПДВ та податку з доходів фізичних осіб.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила позов задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували, надали до суду письмові заперечення на позов у яких зазначили, що Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська згідно з планом-графіком перевірок на 3 квартал 2011 року проведена планова невиїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. За результатами перевірки було складено Акт №2942/17-3/2822607361 від 21.07.2011 року.

За результатами перевірки донараховано всього 872442,50 грн., у т.ч. податок на додану вартість у розмірі 868542, 50 грн. ( в т.ч. основний податок -694698,00 грн., штрафна санкція 173844,50 грн.), податок з доходів фізичних осіб у розмірі 3900 грн.

В ході перевірки встановлено, що в порушення ст. 13 розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів України № 13-92 від 26.12.1992р. «Про прибутковий податок з громадян» фізичною особою підприємцем включено до складу валових витрат:

1. Витрати на послуги по зберіганню товару на суму 15000,00 грн., згідно договору відповідального зберігання ТМЦ від 04.01.2010 № 04/01/10 ТОВ «ТП Айрон» (податковий номер юридичної особи 36573512) зобовязується за плату зберігати товар, наданий йому ФОП ОСОБА_1 та повернути даний товар в повному обсязі. Плата за зберігання товару складає 1500,00 грн. в місяць. Згідно акту виконаних робіт від 31.12.2010 р. № 1231 загальна вартість робіт склала 18000,00 грн. (в т.ч. ПДВ-3000,00 грн.) сторони претензій один до одного не мають.

2. Витрати на посередницькі послуги на суму 11000,00 грн., згідно п.1.1. договору

надання посередницьких послуг від 02.08.2010р. №2/08 замовник (ФО-П ОСОБА_1.) доручає, а виконавець (ПП «КФ Альпарі» (податковий номер юридичної особи 37029671) зобовязується в термін до 15.08.2010 р. за винагороду (плату) здійснити пошук контрагентів-покупців для укладання угоди купівлі-продажу листа г/к 25-50 в кількості 65 тон на суму 450000,00 грн., з урахуванням ПДВ, на умовах найбільш вигідних для замовника. У разі виконання умов, вказаних в п.1.1 договору, замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 2,5 % від суми товарообороту по угоді. Згідно акту виконаних робіт від 01.01.2010р. № 1 ПП «КФ Альпарі» згідно договору №2/08 від 02.08.2010р. були виконані посередницькі послуги в оптовій торгівлі металопрокатом. Загальна вартість послуг становить 11000,00 грн. (без ПДВ).

Вищезазначені витрати у сумі 15000,00 грн. та 11000,00 грн. не підтверджені відповідними платіжними документами, а саме відсутня сплата за вказані послуги.

В порушення ст. 13 Декрету №13-92 ФОП ОСОБА_1 занижено оподатковуваний дохід у сумі 26000,00 грн.

Податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності, який донарахований за результатами перевірки з урахуванням вимог п.7.1 ст. 7 Закону № 889 складає 3900,00 грн. (26000,00*15%).

Також, в порушення п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168 ФОП ОСОБА_1 занижено суму податкових зобовязань по ПДВ за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. у сумі 283265,00 грн.

Заниження податкових зобовязань за травень 2010 р. на суму 251065,00 грн. виникло у звязку з тим, що дана декларація не визнана податкової звітністю, про що повідомлено фізичну особу-підприємця листом від 22.06.2010р., в якому зазначено, що «декларація з ПДВ за травень 2010 р. не визнається податковою звітністю».

Згідно реєстру отриманих та виданих податкових накладних та податкових накладних за травень 2010р. сума реалізації товару складає 1506390 грн., в т.ч. ПДВ-251065 грн.

Заниження податкових зобовязань за грудень 2010р. на суму 32200,00 грн. виникло у звязку з тим, що ФОП ОСОБА_1 подана податкова декларація з ПДВ за грудень 2010р. з нульовими показниками.

Згідно реєстру отриманих та виданих податкових накладних та податкових накладних за грудень 2010р. сума реалізації товару складає 193200,00 грн., в т.ч. ПДВ-32200,00 грн.

МДПІ зазначила, що факт заниження податкових зобовязань у грудні 2010р. також підтверджений додатком 5 «Автоматизоване співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

ФОП ОСОБА_1 в порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168 з урахуванням п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону № 168 у січні-квітні 2010р. до складу податкового кредиту були внесені суми ПДВ по податковим накладним за грудень 2007 р. та січень-лютий 2008 р.р. у звязку з отримання податкових накладних із запізненням. Але заява зі скаргою на постачальника, та копії товарних чеків або інших розрахункових документів. Що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів, до податкових декларацій не надавались. Підприємцем не доведено факт отримання податкових накладних із запізненням та в акті останньої перевірки відсутня інформація про податкові накладні, що не отримані.

На підставі вищезазначеного, представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та доводи сторін суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено що відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця , яке мається в матеріалах справи, ФОП ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 04.10.2007р., номер запису в Єдиному державному реєстрі 22240000000048899, та перебуває на податковому обліку в Лівобережній МДПІ м. Дніпропетровська з 05.10.2007р.

Місцезнаходження субєкта підприємницької діяльності: м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, 54А/40.

Відповідно до матеріалів акту перевірки №2942/17-3/2822607361 від 21.07.2011р. дані про реєстрацію субєкта підприємницької діяльності як платника ПДВ: свідоцтво платника ПДВ № 100071038, видане 15.10.2007р. Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська, анульоване 30.04.2010р., свідоцтво № 100281143, видане 30.04.2010р. Індивідуальний податковий номер 2822607361.

21.07.2011 року фахівцями Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська на підставі ст. 77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання на 2 кв. 2011р. була проведена документальна планова невиїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи підприємця ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки 2822607361 за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р.

За результатами перевірки було складено акт перевірки №2942/17-3/2822607361 від 21.07.2011р. «Про результати документальної планової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки -2822607361 за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р.».

Перевіркою встановлено порушення:

- Абз.5 п. 6 ст. 128 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV в частині неналежного обліку доходів та витрат,

- ст. 13 розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів України № 13-92 від 26.12.1992р. «Про прибутковий податок з громадян», внаслідок чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності у сумі 3900,00 грн., в тому числі:

- 2010р. 3900,00 грн.

- п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168 в результаті чого занижено ПДВ у сумі 283265,00 грн., в т.ч. по періодах:

- травень 2010 р. 251065,00 грн.,

- грудень 2010 р. 32200,00 грн..

- п.п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону № 168 з урахуванням п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону № 168, в результаті чого занижено ПДВ у сумі 411433,00 грн., в т.ч. по періодах:

- січень 2010 р. 84671,00 грн.,

- лютий 2010 р. 132000,00 грн.,

- березень 2010 р. 109600,00 грн..

- квітень 2010 р. 85162,00 грн.

За результатами перевірки, оформленої актом №2942/17-3/2822607361 від 21.07.2011р., відповідачем були винесені:

- податкове повідомлення-рішення від 28.07.2011р. № 0000311711 визначену у ньому до сплати позивачем суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі 3900,00 грн.;

- повідомлення-рішення від 28.07.2011р. № 0000321711 визначену у ньому до сплати позивачем суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 694698,00 грн. за основним платежем та 173674,50 грн. за фінансовими санкціями;

- податкове повідомлення-рішення від 28.07.2011р. № 0000331711 визначену у ньому до сплати суму позивачем податкового зобов'язання за фінансовими санкціями з податку на додану вартість у розмірі 170,00грн.

Вищезазначені повідомлення-рішення винесені Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська на підставі висновків, викладених в Акті перевірки №2942/17-3/2822607361 від 21.07.2011р., згідно яких в порушення ст. 13 розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів України № 13-92 від 26.12.1992р. «Про прибутковий податок з громадян» фізичною особою підприємцем включено до складу валових витрат витрати на послуги по зберіганню товару на суму 15000,00 грн., витрати на посередницькі послуги на суму 11000,00 грн. Вищезазначені витрати у сумі 15000,00 грн. та 11000,00 грн. не підтверджені відповідним платіжними документами, а саме відсутня сплата за вказані послуги. В порушення в порушення п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168 ФОП ОСОБА_1 занижено суму податкових зобовязань по ПДВ за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р у сумі 283265,00 грн. Заниження податкових зобовязань за травень 2010р. на суму 251065,00 грн. виникло у звязку з тим, що дана декларація не визнана податкової звітністю, про що повідомлено фізичну особу-підприємця листом від 22.06.2010р., в якому зазначено, що «декларація з ПДВ за травень 2010р. не визнається податковою звітністю. ФОП ОСОБА_1 в порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону № 168 з урахуванням п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону № 168 у січні-квітні 2010р. до складу податкового кредиту були внесені суми ПДВ по податковим накладним за грудень 2007р. та січень-лютий 2008 р.р. у звязку з отримання податкових накладних із запізненням. Але заява зі скаргою на постачальника, та копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів, до податкових декларацій не надавались. Підприємцем не доведено факт отримання податкових накладних із запізненням та в акті останньої перевірки відсутня інформація про податкові накладні, що не отримані.

Згідно п.20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України зазначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до вимог п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору відповідального зберігання ТМЦ від 04.01.2010р. №04/01/10 ТОВ «ТП Айрон» (податковий номер юридичної особи 36573512) зобовязується за сплату зберігати товар, наданий йому ФОП ОСОБА_1 та повернути даний товар в повному обсязі. Плата за зберігання товару складає 1500,00 грн. в місяць. Згідно акту виконаних робіт від 31.12.2010 р. № 1231 загальна вартість робіт склала 18000,00 грн. ( в т.ч. ПДВ 3000,00 грн.), сторони претензій один до одного не мають.

Відповідно до п.п.1.1 договору посередницьких послуг від 02.08.2010р. № 2/08 замовник (ФО-П ОСОБА_1.) доручає, а виконавець (ПП «КФ Альпарі» (податковий номер юридичної особи 37029671) зобовязується в термін до 15.08.2010р. за винагороду (плату) здійснити пошук контрагентів-покупців для укладання угоди купівлі-продажу листа г/к 25-50 в кількості 65 тон на суму 450000,00 грн., з урахуванням ПДВ, на умовах найбільш вигідних для замовника. У разі виконання умов, вказаних в п.1.1 договору, замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 2,5 % від суми товарообороту по угоді. Згідно акту виконаних робіт від 01.10.2010р. № 1 ПП «КФ Альпарі» згідно договору №2/08 від 02.08.2010р. були виконані посередницькі послуги в оптовій торгівлі металопрокатом. Загальна вартість послуг становить 11000,00 грн.

В матеріалах акту перевірки №2942/17-3/2822607361 від 21.07.2011р. (стор. 25) відповідачем зазначено, що вищезазначені витрати у сумі 15000,00 грн. та 11000,00 грн. не підтверджені відповідними платіжними документами, а саме відсутня сплата за вказані послуги. Перевіркою правильності визначення оподатковуваного доходу, відображеного в деклараціях про доходи, з даними про суми оподатковуваного доходу, визначеними в ході перевірки встановлено заниження оподатковуваного доходу на загальну суму 26000,00 грн. Податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності, який донарахований за результатами перевірки з урахуванням вимог п.7.1 ст. 7 Закону № 889 складає 3900,00 грн. (26000,00*15%).

Відповідно до ст. 13 розділу IV Декрету № 13-92 від 26.12.1992 затвердженого Кабінетом Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України«Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до вимог п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» за №168/97-ВР від 03.04.1997, (який діяв на момент правовідносин) датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Проте відповідачем Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська не прийнято до уваги те, що сума ПДВ в обох місяцях за травень та грудень 2010р. ФО-П ОСОБА_1 була своєчасно визначена, задекларована та сплачена до бюджету.

Підтвердженням сплати за послуги за договором № 04/01/10 відповідального зберігання товаро-матеріальних цінностей від 04.01.2010р. укладеного між ТОВ «Торгівельне підприємство Айрон» та Приватним підприємцем ОСОБА_1 є - акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1231 від 31.12.2010р., рахунок-фактура №1231 від 31.12.2010р., податкова накладна №1231 від 31.12.2010р. та виписка ПАТ «Універсал банк» по особовому рахунку позивача за 17.03.2011р. з ПДВ на суму 18000 грн.

Підтвердженням сплати за послуги за договором №2/08 надання посередницьких послуг від 02.08.2010р. укладеного між Приватним підприємством «Комерційна фірма Альпарі» та Приватним підприємцем ОСОБА_1 є - акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 01.10.2010р., виписка ПАТ «Універсал банк» по особовому рахунку позивача за 21.01.2011р. з на суму 11000 грн. та квитанції до прибуткового касового ордеру виписані ПП «Комерційна фірма Альпарі» за № 21 від 16.08.2011р. на суму 10000 грн. та №22 від 17.08.2011р. на суму 1000 грн.

З урахуванням вищезазначеного суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 28.07.2011р. № 0000311711 на суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі 3900,00грн. підлягає скасуванню.

Стосовно виявленого порушення п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено ПДВ у сумі 283265,00 грн., в т.ч. по періодах: травень 2010р. 251065,00 грн., грудень 2010р. 32200,00 грн. - суд зазначає наступне.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) «Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій»

Заниження податкових зобовязань за травень 2010 р. на суму 251065,00 грн. виникло у звязку з тим, що дана декларація не визнана податкової звітністю, про що повідомлено фізичну особу-підприємця листом Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська за вих. №20510/10/28-215 від 22.06.2010р., в якому зазначено, що «декларація з ПДВ за травень 2010р. не визнається податковою звітністю в звязку з тим, що декларація заповнена всупереч вимог, викладених у «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість» затвердженого наказом ДПА України від 30.03.1997 р. № 166, зі змінами згідно наказу ДПА України від 28.04.09 №221, а саме, порушено п. 3 та п. 4 вище зазначеного порядку. Та повідомлено позивача про необхідність надати звітність з податку на додану вартість за вказаних звітний період, оформлену належним чином.

У судовому засіданні, на питання суду - чому саме декларація з податку на додану вартість за звітний період «травень 2010р.» не прийнята Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська та які саме вимоги п.3 та п. 4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166, зі змінами згідно наказу ДПА України від 28.04.09 №221 були позивачем порушені при заповненні декларації за травень 2010р. представники відповідача пояснити не змогли.

Крім того, в листі Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська за вих. №20510/10/28-215 від 22.06.2010р. позивача повідомлено про необхідність надати звітність з податку на додану вартість за вказаних звітний період, оформлену належним чином.

Проте, коли ФОП ОСОБА_1 рекомендованим листом було надіслано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2010р., Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська листом за вих. №21295/10/28-215 від 25.06.2010р. даний розрахунок, не визнано податковою звітністю, оскільки законодавством не передбачена можливість подання уточнюючого розрахунку відносно декларації, яка не визнана як податкова звітність.

Тому суду не зрозуміла така позиція Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська викладена в листах на адресу позивача.

Заниження податкових зобовязань за грудень 2010р. на суму 32200,00 грн. виникло у звязку з тим, що ФОП ОСОБА_1 подана податкова декларація з ПДВ за грудень 2010р. з нульовими показниками.

Проте, ФОП ОСОБА_1 рекомендованим листом на адресу Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська направлена поштою декларація з податку на додану вартість за грудень 2010р. зі статусом «звітна нова» з виправленими показниками, повністю дублюючими данні реєстрів з ПДВ за грудень 2010р. (де сума податкового кредиту з ПДВ становить 32080,00грн.), (рег. №884/зв від 20.01.2011). Згідно відповіді Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, наданої на адресу відповідача листом вих. №1878/10/28-215 від 21.01.2011р. - декларація з податку на додану вартість за грудень 2010р. заповнена з порушенням норм пунктів 48.4 статті 48 Податкового кодексу України та запропоновано ФОП ОСОБА_1 оформити та надати податкову звітність до Лівобережної МДПІ з дотриманням всіх вимог чинного законодавства.

Тому ствердження відповідача проте, що позивачем не було надано податкову декларацію з ПДВ за грудень 2010р. не відповідає дійсності.

Відповідно до вимог п. 48.4 ст. 48 Податкового Кодексу України у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:

відмітка про звітування за спеціальним режимом;

код виду економічної діяльності (КВЕД) ;

код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Згідно п.48.7 ст. 48 ПКУ податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Щодо посилань відповідача на порушення пунктів 48.4 статті 48 Податкового кодексу України при подачі ФОП ОСОБА_1 декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 р. є правомірними, оскільки позивачем в Дод. 5 «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за грудень 2010р. в рядку 05 вказаний невірний обовязковий реквізит номер свідоцтва про реєстрацію ПДВ.

Також відповідач вказує на те, що ФОП ОСОБА_1 в порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168 з урахуванням п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону № 168 у січні-квітні 2010р. до складу податкового кредиту були внесені суми ПДВ по податковим накладним за грудень 2007р. та січень-лютий 2008р. у звязку з отриманням податкових накладних із запізненням. Але заява зі скаргою на постачальника, та копії товарних чеків або інших розрахункових документів. Що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів, до податкових декларацій не надавались. Підприємцем не доведено факт отримання податкових накладних із запізненням та в акті останньої перевірки відсутня інформація про податкові накладні, що не отримані.

Проте, п.п. 7.2.6. Закону України «Про податок на додану вартість» № 168 містить норму про те, що податкова накладна видається на вимогу їх отримувача - саме так ФОП ОСОБА_1 і працювала з ТОВ «Айрон Фо». Цей контрагент ніколи не відмовляв позивачу в наданні податкових накладних. Ці накладні були дослідженні перевіряючи ми при перевірці, а тому навіщо позивач повинна була подавати будь-які скарги, стосовно свого контрагента - суду не зрозуміло.

На сторінці 29 акту перевірки вказано, що: - «... Підприємцем не доведено факт отримання податкових накладних із запізненням та в акті останньої перевірки відсутня інформація про податкові накладні, що не отримані...» - не існує ні однієї законодавчої норми, яка б зобов'язувала позивача в будь-який спосіб доводити факт отримання податкових накладних із запізненням.

Також в акті перевірки відповідачем зазначено, що - «...Станом на 11.07.2011р. ТОВ «Айрон Фо» обліковується зі станом «32»-«фактична адреса не встановлена, юридична адреса масової реєстрації...».

Проте, при проведенні перевірки в 2010р. у цього підприємства не було такого статусу, а саме у 2010р. його податкові накладні забезпечували позивачу її податковий кредит з ПДВ.

Крім того, не зрозуміло на підставі якої норми позивач повинна нести матеріальну відповідальність за третіх осіб, які за період взаємовідносин з позивачем систематично і у повному обсязі декларували всі свої податкові зобов'язання з ПДВ (2007-2008р.р), а податкові накладні надавали позивачу за її вимогою.

Тому суд вважає, що дії відповідача щодо застосування п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п.7.2.6, п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168 для визначення факту заниження податкового кредиту з ПДВ у січні-квітні 2010р. у сумі 411433,00 грн. - є неправомірними, недоведеними та протиправними, а прийняті відповідачем у відношенні позивача податкове повідомлення рішення від 28.07.2011р. № 0000321711 на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 694698,00грн. за основним платежем та 173674,50грн. за фінансовими санкціями та повідомлення-рішення від 28.07.2011р. № 0000331711 на суму податкового зобов'язання за фінансовими санкціями з податку на додану вартість у розмірі 170,00грн. підлягають скасуванню у повному обсязі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не було доведено правомірності своїх дій, не було надано доказів в обґрунтування своєї позиції та не наведено поважних причин ненадання цих доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку що адміністративний позов підлягає задоволенню та податкові повідомлення-рішення №№0000311711, 0000321711, 0000331711 від 28 липня 2011р. прийняті Відповідачем по справі на підставі висновків, викладених в вищеназваному Акті перевірки підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 28.07.2011р. № 0000311711, винесене Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська на підставі акту документальної планової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 21.07.2011р. № 2942/17-3/2822607361, та скасувати в повному обсязі визначену у ньому до сплати суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі 3900,00грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 28.07.2011р. № 0000321711, винесене Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська на підставі акту документальної планової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 21.07.2011р. № 2942/17-3/2822607361, та скасувати в повному обсязі визначену у ньому до сплати суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 694698,00грн. за основним платежем та 173674,50грн. за фінансовими санкціями.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 28.07.2011р. № 0000331711, винесене Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська на підставі акту документальної планової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 21.07.2011р. № 2942/17-3/2822607361, та скасувати в повному обсязі визначену у ньому до сплати суму податкового зобов'язання за фінансовими санкціями з податку на додану вартість у розмірі 170,00грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений 12.12.2011 року.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >Е.О. Юрков

< Текст >