Постанова № 21073205, 28.12.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

28.12.2011 16.12.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/13611/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Лозицької І.О.

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОР-1»про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2011 року, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОР-1», на користь держави в рахунок погашення боргу по податку на прибуток у сумі 1692,64 грн. та по комунальному податку у сумі 19,33 грн.

Також просить зупинити видаткові операції на рахунках ТОВ «ЕКОР-1», заборонити відчуження ТОВ «ЕКОР-1»майна, зобовязати ТОВ «ЕКОР-1»допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Судом направлено на адресу відповідача копію ухвали про відкриття скороченого провадження, однак, конверт повернувся до суду із відміткою поштового відділення «адресата не розшукано». Суд, дійшов висновку, про можливість розгляду справи, оскільки, кореспонденція направлена за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до вимог ч. 4 ст. 33 та ч. 8 ст. 35 КАС України.

У відповідності до положень ст. 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОР-1», зареєстровано Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська.

Станом на 26 вересня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОР-1»має податковий борг в загальній сумі 1711,97 грн., в т.ч. по податку на прибуток у сумі 1692,64 грн. та по комунальному податку у сумі 19,33 грн. Доказом цього, є зворотній бік облікової картки платника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОР-1»станом на 26.09.2011 року, який міститься в матеріалах справи.

По податку на прибуток сума боргу становить 1692,64 грн., з них: нараховано за 2010 р. суму 1733,00 грн. (самостійно визначена у декларації № 10234034 від 09.02.2011 р.) - 40,36 грн. (переплата).

По комунальному податку сума боргу становить 19,33 грн., з них: нараховано за квітень 2010 р. суму 20,40 грн. (самостійно визначена у податковому розрахунку № 10234033 від 09.02.2011 р.) - 1,07 грн. (переплата).

Статтею 67 Конституції України, передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 68 Конституції України, встановлює, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України, а їх невиконання і є порушенням державних інтересів.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом, строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Статтею 36 Податкового кодексу України, встановлено, податковий обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку в порядку і строки, визначеному цим Кодексом. Податковий обов'язок платника податків виникає за кожним податком та збором.

Згідно ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.57.1, 57.3 ст.57 Податкового Кодексу України, платник податків, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом, для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючім органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно ст.59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання, в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.3 Податкового Кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати грошового зобовязання.

21 лютого 2011 року Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, виставлена податкова вимога № 315 на загальну суму податкового зобовязання у розмірі 1711,97 грн.

Відповідно до пп.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також, за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

За результатами розгляду справи у скороченому провадженні, суддя, оцінивши повідомлені позивачем обставини, перевіривши матеріали справи, що надійшли до суду, зясувавши, що заперечення по справі не надійшли, як і заяви про визнання позову, розглянувши справу у встановлений законом 3-денний строк, відповідно до п.2 ч.5 ст.183-2 КАС України, вважає, що є достатньо підстав для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОР-1».

В інший частині позовних вимог, суд відмовляє, з наступних підстав.

Відповідно до п.п.95.1, 95.3 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби, здійснює за платника податків і на користь держави заходи, щодо погашення податкового боргу такого платника податків, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу, є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Проаналізувавши зміст наведеної правової норми, яка регулює порядок надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, суд приходить до висновку, що вказані дії можуть бути проведенні лише за чітким дотриманням податковим органом послідовності виконання вимог п.п.95.1, п.95. 2, п.95.3 статті 95 Податкового кодексу України, а саме, право на звернення до суду про надання дозволу на погашення всієї суми заборгованості, може бути реалізовано податковим органом за наявності рішення суду про стягнення заборгованості за вказаною сумою податкового боргу з рахунків боржника, яке набрало законної сили, знаходилося на виконанні у податковому органі та доказів того, що рішення суду у такій спосіб не було виконано з причин недостатності коштів на рахунках боржника.

З дослідженням письмових матеріалів, вбачається, що суду не надано доказів недостатності коштів на рахунках у відповідача.

В матеріалах справи міститься акт про відмову опису майна у податкову заставу від 20.06.2011 року за № 388 (0014950), з дослідження цього доказу, вбачається, що доказів направлення та отримання відповідачем запиту від 17.03.2011 року, суду не надано, що виключає можливість задоволення позовних вимог, а саме: зупинення видаткових операцій на рахунках; заборонення відчуження майна; зобовязання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Згідно вимог ст. 89.4 Податкового кодексу України, у разі, якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна, діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий, не пізніше робочого дня, що настає за днем складення зазначених у цьому пункті актів, зобов'язаний надіслати банкам та іншим фінансовим установам рішення про складання таких актів. Таке рішення, є підставою для поновлення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Також, доказів недопущення податкового керуючого для здійснення опису майна, суду не надано, що виключає можливості задоволення позовних вимог в цій частині.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено завдання адміністративного судочинства щодо захисту прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень.

На підставі ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.

Відповідно ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Факти, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини, підтверджуються наявними доказами. Вказане, є підставою для часткового задоволення позову.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає за можливе, стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОР-1» у рахунок погашення податкового боргу в іншій частини позовних вимог відмовити.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 1832, 158 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОР-1» про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОР-1», на користь держави на:

- р/р 31115009700005, одержувач: відділення держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська в установі банку ГУДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 24246786, код платежу 11021000 в рахунок погашення боргу по податку на прибуток у сумі 1692,64 грн.;

- р/р 33219828700005, одержувач: відділення держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська в установі банку ГУДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 24246786, код платежу 16010200 в рахунок погашення боргу по комунальному податку у сумі 19,33 грн.

В іншій частині позовних вимог, відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до вимог ст. 256 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції, з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >І.О. Лозицька

< Текст >