Постанова № 21072961, 26.12.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

26.12.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/12699/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

при секретарі Грушко Н.В.

за участю:

представників позивача Скидан Л.Ф.

Поєдинка О.В.

представника відповідача Пшеничникової А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комбінат Придніпровський»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

07 жовтня 2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство «Комбінат Придніпровський» (далі позивач) з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (далі відповідач) з вимогами про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 06.06.2011 р. № 0000438822/0, відповідно до якого було нараховано фінансову санкцію у розмірі 153579,0 грн. з податку на додану вартість, у тому числі за основним платежем 153578,0 грн. та штраф 1,0 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначили наступне. Позивач виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту та має всі документальні підтвердження його розміру. Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, ґрунтуються виключно на наявності порушень податкового законодавства контрагентами підприємства. Податковим органом не доведено, що договори, укладені позивачем з контрагентами, порушують публічний порядок та не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Податкове повідомлення-рішення від 06.06.2011 р. № 0000438822 суперечить вимогам діючого законодавства та підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, пояснивши свою позицію наступним. Позивачем сформовано податковий кредит за рахунок контрагентів, які допустили порушення податкового законодавства. В звязку з цим зроблено висновок про неможливість фактичного отримання та відвантаження товарів позивачу товариством з обмеженою відповідальністю ЮК «Миргородський і партнери» та приватним підприємством «Альянс-СД». Угоди між позивачем та зазначеними контрагентами укладені з метою штучного створення податкового кредиту. Такий висновок зроблений відповідачем на підставі матеріалів перевірок вказаних контрагентів. В звязку з наведеним, оскаржуване повідомлення-рішення є правомірними, винесеним у відповідності до вимог діючого законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Публічне акціонерне товариство «Комбінат Придніпровський» зареєстроване 22.12.1995 р., включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України за кодом 01528186 та перебуває на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську.

На підставі Наказу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську № 279 від 27.04.2011 року та направлення на перевірку № 169/08-03/2 від 27.04.2011 року відділом податкового супроводження підприємств торгівлі та харчової галузі було здійснено позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Комбінат Придніпровський» з питань своєчасності, правильності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «ЮК «Миргородський і Партнери» та ПП «Альянс-СД» за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 908/08-03/2-01528186 від 23.05.2011 року.

В зазначеному акті указано, що Публічне акціонерне товариство «Комбінат Придніпровський» у періоді, що перевірявся, здійснювало господарську діяльність: виробництво молочних продуктів, роздрібну та оптову торгівлю продуктами харчування. При цьому у підприємства наявні виробничі та складські приміщення, наймані працівники, транспортні засоби для здійснення господарської діяльності.

За наслідками проведеного аналізу контрагентів-постачальників Публічного акціонерного товариства «Комбінат Придніпровський» встановлено фінансово-господарські відносини з товариством з обмеженою відповідальністю ЮК «Миргородський і партнери» та приватним підприємством «Альянс-СД».

01.01.2011 р. між Публічним акціонерним товариством «Комбінат Придніпровський» (Переробник) та товариством з обмеженою відповідальністю ЮК «Миргородський і партнери» (Продавець) укладено договір на закупівлю молочної сировини № 31. Відповідно до умов договору Продавець зобовязується передати у власність Переробнику молочну сировину (молоко коровяче) в порядку і на умовах, визначених договором, а Пререробник прийняти таку продукцію і оплатити її.

18.01.2011 р. між Публічним акціонерним товариством «Комбінат Придніпровський» (Переробник) та приватним підприємством «Альянс-СД» (Продавець) укладено договір на закупівлю молочної сировини № 32. Відповідно до умов договору Продавець зобовязується передати у власність Переробнику молочну сировину (молоко коровяче) в порядку і на умовах, визначених договором, а Пререробник прийняти таку продукцію і оплатити її.

В акті перевірки зазначено про наявність податкових та видаткових накладних, товаро-транспортних накладних, проведення розрахунків за товар в безготівковій формі.

Перевіркою встановлено порушення Публічним акціонерним товариством «Комбінат Придніпровський» п.п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV, ч. 1 ст. 203, частин 1, 2 ст. 215 та ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України - заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет по декларації за січень 2011 року у розмірі 153 578,0 грн. у звязку з нікчемністю правочину, укладеного між підприємствами.

Наявність порушення законодавства позивачем обґрунтовано в акті перевірки тим, що податковий кредит Публічного акціонерного товариства «Комбінат Придніпровський» сформовано за рахунок товариства з обмеженою відповідальністю ЮК «Миргородський і партнери» та приватного підприємства «Альянс-СД», які за юридичною адресою не знаходяться, не мали матеріальних ресурсів, виробничого обладнання, працівників, офісних та складських приміщень, транспортних засобів для здійснення господарської діяльності в обсягах задекларованих показників.

На підставі акту № 908/08-03/2-01528186 від 23.05.2011 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську винесено податкове повідомлення-рішення № 0000438822/0 від 06.06.2011 р., яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 153 579,0 грн., у тому числі за основним платежем 153 578,0 грн. та штраф 1,0 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в порядку адміністративного оскарження до Державної податкової адміністрації в Дніпропетровській області, Державної податкової адміністрації України. За результатами розгляду скарг податкове повідомлення-рішення № 0000438822/0 від 06.06.2011 р. залишено без змін, а скарги без задоволення.

Представниками позивача на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «ЮК «Миргородський і партнери» та ПП «Альянс-Д» надано наступні документи: договір купівлі-продажу молочної сировини № 32 від 18.01.2011 р., протокол узгодження цін на молоко за 1 т від 18.01.2011 року, договір купівлі-продажу молочної сировини № 31 від 01.01.2011 р., протокол узгодження ціни на молоко за 1 т від 01.01.2011 року, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення.

Відповідно до п. 1 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Згідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно пп. 83.1.1.-83.1.6 п. 83.1. ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно п.п. 198.1., 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою,встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послугз метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковуваніоперації протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 200.1.-200.4 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно до ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Згідно ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що у Публічного акціонерного товариства «Комбінат Придніпровський» наявні основні фонди, виробничі та складські приміщення, працівники, транспортні засоби.

На момент здійснення господарської операції контрагенти позивача - товариство з обмеженою відповідальністю ЮК «Миргородський і партнери» та приватне підприємство «Альянс-СД» були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Факт проведення розрахунків згідно договорів підтверджується платіжними дорученнями.

Товар, придбаний від контрагентів відповідно до умов договорів, був використаний в господарській діяльності позивача.

Представниками позивача надано копії первинних документів на підтвердження реальності господарських операцій, постачання сировини та виконання укладених договорів з ТОВ «ЮК «Миргородський і партнери» та ПП «Альянс-Д».

Первинні документи відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Норми чинного законодавства, яке регулює порядок формування податкового кредиту, не передбачають позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту в разі порушення його контрагентами вимог податкового законодавства. Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до п. 3 листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 не є обовязковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобовязань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

З огляду на зазначене, судом не приймаються до уваги доводи відповідача стосовно того, що через неможливість поставки молока контрагентами на товариство з обмеженою відповідальністю ЮК «Миргородський і партнери» та приватне підприємство «Альянс-СД», неможливими є і поставки останніми молочної сировини Публічному акціонерному товариству «Комбінат Придніпровський».

Відповідачем не доведено порушення позивачем п.п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV, ч. 1 ст. 203, частин 1, 2 ст. 215 та ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України.

Податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську від 06.06.2011 р. № 0000438822/0 не відповідає вимогам п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комбінат Придніпровський» обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа), тому судові витрати в розмірі 3,40 грн. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Комбінат Придніпровський».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 11, 69, 71, 86, 94, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський окружний адміністративний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Комбінат Придніпровський» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську від 06.06.2011 р. № 0000438822/0, відповідно до якого було нараховано податкове зобовязання у розмірі 153 579,0 грн. з податку на додану вартість, у тому числі за основним платежем 153 578,0 грн. та штраф 1,0 грн.

Судові витрати в розмірі 3,40 грн. стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Комбінат Придніпровський».

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений 21.12.2011 року.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >О.С. Рябчук

< Текст >