Постанова № 21072774, 23.12.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

23.12.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/15103/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗахарчук Н. В. <Текст > при секретаріЧмух Ю.В. < за участю/без участі > < найменування Пр. >< ПІБ Представників ><Текст > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» до Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,- ВСТАНОВИВ: 14.11.2011 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» (далі позивач, підприємство або ТОВ «Нікопроммаш») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач, податковий орган або Нікопольська ОДПІ) форми Р №0002602320 від 07.11.2011 року про визначення грошового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 202984,00 грн., яке складається з суми основного платежу у розмірі 173776,00 грн. та штрафної санкції у розмірі 29208,00 грн., а також форми Р №0002612320 від 07.11.2011 року про визначення грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 144655,00 грн., яке складається з суми основного платежу у розмірі 133264,00 грн. та штрафної санкції у розмірі 11391,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Нікопольською обєднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Нікопроммаш» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008р. по 31.03.2011р. в частині повноти нарахування та сплату податку на прибуток та податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №713/232/33125694 від 09 серпня 2011 року, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення форми Р №0002602320 від 07.11.2011 року про визначення грошового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 202984,00 грн., яке складається з суми основного платежу у розмірі 173776,00 грн. та штрафної санкції у розмірі 29208,00 грн. та форми Р №0002612320 від 07.11.2011 року про визначення грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 144655,00 грн., яке складається з суми основного платежу у розмірі 133264,00 грн. та штрафної санкції у розмірі 11391,00 грн. Перевіркою було встановлено, що ТОВ «Нікопроммаш» в порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1, статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.10 статті 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР «Про оприбуткування прибутку підприємств» (далі - Закону України № 334/97-ВР) занижено валові доходи на суму 28785,00 грн., у т.ч. за 4 квартал 2010 року на суму 28785,00 грн., завищено валові витрати у загальній сумі 714294,00 грн., в тому числі за 2010 рік у сумі 486501,59 грн., за 1 квартал 2010 року у сумі 227792,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 185769,00 грн., в т.ч. за 2010 рік у сумі 128821,00 грн., у 1 кварталі 2011 року у сумі 56948,00 грн. Також, встановлено, що ТОВ «Нікопроммаш» в порушення підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97- ВР від 03.04.97 р. (далі - Закон України № 168/97-ВР), пункту 198.1 пункту 198.2 пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України завищено податковий кредит у загальній сумі 142859,00 грн., у тому числі за червень 2010 року у сумі 45558,00 грн., за грудень 2010 року у сумі 9595,00 грн., за січень 2011 року у сумі 87705,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на вищезазначені суми. Крім того, зазначеним актом перевірки було встановлено, що договір на виконання по ремонту електрообладнання № 26/10 від 05.05.2010р., укладений між ТОВ «Нікопроммаш» та ТОВ БК «Дако» та договір на виконання робіт по ремонту електрообладнання № 29 від 01.10.2010р., укладений між ТОВ «Нікопроммаш» та ПП «Приматех», є нікчемним відповідно до и частин 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, тобто таким, що порушує публічний порядок, суперечить інтересам держави та суспільства, вчинений з метою ухилення від сплати податків третіми особами, що свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, у т. ч. щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів. Позивач з такими висновками відповідача не погоджується, та зазначає, що здійснення господарських операцій між ТОВ «Нікопроммаш» та його контрагентами повністю підтверджується наявними у позивача первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, у звязку з чим просить визнати протиправними та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення. Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, вважає, що податковий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, податкові повідомлення-рішення форми Р №0002602320 та форми Р №0002612320 від 07.11.2011 року Нікопольською ОДПІ Дніпропетровської області прийнято у відповідності з чинним законодавством, у звязку з чим просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» (ЄДРПОУ 33125694) зареєстровано виконавчим комітетом Нікопольської міської ради Дніпропетровської області 11 жовтня 2004 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №427779, номер запису 12301020000000086.

Позивач перебуває на податковому обліку в Нікопольській ОДПІ Дніпропетровської області з 19 жовтня 2004 року за №634 та зареєстрований, як платник податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом від 26 жовтня 2004 року № 03380297 НВ №922828 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

На підставі направлення від 25.07.2011 №341/232 посадовими особами відповідача проводилася документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Нікопроммаш» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.07.2008р. по 31.03.2011р.

За результатами перевірки складено акт від 09.08.2011 року за №713/232/33125694, в якому зафіксовано зокрема ТОВ «Нікопроммаш» в порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1, статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.10 статті 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР «Про оприбуткування прибутку підприємств» занижено валові доходи на суму 28785,00 грн., у т.ч. за 4 квартал 2010 року на суму 28785,00 грн., завищено валові витрати у загальній сумі 714294,00 грн., в тому числі за 2010 рік у сумі 486501,59 грн., за 1 квартал 2010 року у сумі 227792,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 185769,00 грн., в т.ч. за 2010 рік у сумі 128821,00 грн., у 1 кварталі 2011 року у сумі 56948,00 грн. Також, встановлено, що ТОВ «Нікопроммаш» в порушення підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97- ВР від 03.04.97 р., пункту 198.1 пункту 198.2 пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України завищено податковий кредит у загальній сумі 142859,00 грн., у тому числі за червень 2010 року у сумі 45558,00 грн., за грудень 2010 року у сумі 9595,00 грн., за січень 2011 року у сумі 87705,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на вищезазначені суми. Крім того, зазначеним актом перевірки було встановлено, що договір на виконання по ремонту електрообладнання № 26/10 від 05.05.2010р., укладений між ТОВ «Нікопроммаш» та ТОВ БК «Дако» та договір на виконання робіт по ремонту електрообладнання № 29 від 01.10.2010р., укладений між ТОВ «Нікопроммаш» та ПП «Приматех», є нікчемним відповідно до и частин 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, тобто таким, що порушує публічний порядок, суперечить інтересам держави та суспільства, вчинений з метою ухилення від сплати податків третіми особами, що свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, у т. ч. щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів

На підставі зазначеного акту перевірки Нікопольською ОДПІ Дніпропетровської області ввинесено податкове повідомлення-рішення форми Р №0002602320 від 07.11.2011 року про визначення грошового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 202984,00 грн., яке складається з суми основного платежу у розмірі 173776,00 грн. та штрафної санкції у розмірі 29208,00 грн. та форми Р №0002612320 від 07.11.2011 року про визначення грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 144655,00 грн., яке складається з суми основного платежу у розмірі 133264,00 грн. та штрафної санкції у розмірі 11391,00 грн.

Однак, позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням рішенням форми Р №0002602320 та форми Р №0002612320 від 07.11.2011 року, суд виходить із наступного.

Відповідно до висновків відповідача, викладених в спірному акті від 09 серпня 2011р. та винесеному за результатами розгляду скарги позивача рішенні ДПА у Дніпропетровської області визначено, що позивач завищив склад валових витрат по взаємовідносинам з ПП «Приматех» та ТОВ БК «Дако» на підставі укладених з даними підприємствами договорів, а саме: з ТОВ БК «Дако» від 03.05.11р. та від 05.05.11р., з ПП «Приматех» від 01.10.10 року на підставі висновків про наявність взаємовідносин у даних контрагентів з іншими контрагентами, які не мають необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині надання послуг позивачу - ТОВ «Нікопроммаш».

В акті перевірки позивача від 09.08.2011 року зокрема зазначено про відсутність ПП «Приматех» за місцезнаходженням і у зв'язку з цим відсутні первинні документи даного підприємства. Також податковим органом визнано нікчемними правочини, укладені між ПП «Приматех» та ТОВ «Енерготехінженірінг».

В матеріалах даної адміністративної справи є копія постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2011 року по справі 2а/0470/9803/11 (суддя Коренєв А.О.) за позовом контрагента позивача - Приватного підприємства «Приматех», який звернувся до суду з позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання противоправними дій податкового органу щодо відображення в акті перевірки від 25.07.11 №2993/23-3/37149588 висновків про порушення ПП «Приматех» ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України по правочинах, здійснених з ТОВ «Енерготехінженірінг» та підприємцями-покупцями та про відсутність об'єктів оподаткування, що підпадають під визначення ст. 185-203 розділу 5 Податкового кодексу України згідно з даними декларацій з податку на додану вартість за січень 2011 року з ТОВ «Енерготехінженірінг» та підприємцями-покупцями було задоволено позов у повному обсязі, що підтверджується копією даної постанови. При винесенні постанови було визначено, що висновки зроблені суб'єктом владних повноважень з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України та не підтверджуються доказами у справі. Таким чином, висновки, передбачені у вищезазначеному акті щодо відносин ПП «Приматех» з іншими контрагентами за ланцюгом, у тому числі з позивачем визнано незаконними.

Під час судового засідання були дослідженні первинні документи надані позивачем та встановлено, що документи, підписані позивачем та вищезазначеними контрагентами відповідають вимогам, визначеним Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», мають необхідні обов'язкові реквізити, зміст та обсяг господарських операції. Так, в них чітко вказано, які саме роботи та на виконання якого договору були отримані Позивачем. Таким чином, з їх змісту просліджується виконання договорів з ТОВ «Протор» від 01.10.10 р. та від 10.02.2011 р., з ТОВ БК «Дако» від 03.05.11р. та від 05.05.11 р., з ПП «Приматех» від 01.10.10, так і факт їх реального виконання.

Положеннями пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168 (чинного на час існування зазначених правовідносин) визначені вимоги до заповнення податкової накладної, яка є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Дані документи є відповідними наведеним вимогам заповнення.

Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168 у момент виникнення податкових зобов'язань продавця складається податкова накладна, оригінал якої надається покупцю, а копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). За змістом положень пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 підставою для нарахування покупцем - платником податку податкового кредиту є податкова накладна. При цьому право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону (пп.7.2.4 п.7.2 ст.7).

Таким чином, у позивача було право на податковий кредит за операціями з ТОВ «Протор», ПП «Приматех» та ТОВ БК «Дако» адже наявність обєкту оподаткування ПДВ за спірними правочинами, які згідно положень ст. 3 Закону № 168 є реально здійснені господарські операції з виконання послуг.

Суд звертає увагу на те, що порушення контрагентами правил здійснення податкової дисципліни та господарської діяльності (як то відсутність за місцем реєстрації, несплата податків та зборів у необхідному розмірі тощо) не може бути підставою для позбавлення платника (позивача у справі) права на отримання податкової вигоди за умови відсутності доказів недобросовісності такого платника.

При цьому у висновках акта перевірки зазначено про порушення позивачем ст.203, 215, 228 ЦК в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених по ланцюгу постачання товару, робіт/послуг. Крім того, як вбачається зі змісту акту також встановлено і факт нікчемності таких правочинів з посиланням на ст.228 ЦК України.

Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до листа ДПА України «Щодо підстав для визнання договорів нікчемними» від 29.09.2010 року №20289/7/16-1617, дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Наявність же розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Стаття 203 ч.5 ЦК України передбачає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Окрім цього, з 01 січня 2011 року набули чинності зміни, внесені до ЦК України, зокрема, було викладено частину першу статті 203 у новій редакції та доповнено статтю 228 частиною третьою. На підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 Господарського кодексу України (далі ГК України) доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку. Посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, статтю 215 є безпідставними, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Представником позивача було залучено до матеріалів справи належним чином оформлені первинні документи, які відповідають вимогам первинних документів, встановленим чинним законодавством, а саме, передбаченим ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та пунктом 2.4. затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Під час судового засідання, дослідивши та проаналізувавши надані первинні документи, які відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» дають підстави спростувати твердження відповідача про те, що позивачем порушено ст. 203, 215, 228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Таким чином, суд дійшов висновку, що правочини позивача були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

ТОВ «Нікопроммаш» на момент укладення договорів та складення податкових накладних було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мало свідоцтво платника податку на додану вартість, а тому податковий кредит позивачем сформовано на підставі виписаних та належно оформлених податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами.

Також, суд не бере до уваги доводи відповідача щодо відсутності у контрагентів позивача необхідних умов для здійснення господарських операцій, основних фондів, трудових ресурсів, оскільки в судовому засіданні встановлено наявність основних фондів, що необхідні для ведення господарської діяльності.

Відтак, висновки акту перевірки позивача від 09 серпня 2011 року №713/232/33125694 є необґрунтованими та спростовані матеріалами справи.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних стравах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду відповідач не доказав правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень форми Р №0002602320 та форми Р №0002612320 від 07.11.2011 року та не доведено належними та достатніми доказами

Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 N 742/11/13-11 не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Таким чином, доводи податкового органу про порушення позивачем вимог ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 №1б8/97-ВР, із змінами та доповненнями та ст. 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», є незаконними та безпідставними.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень форми Р №0002602320 та форми Р №0002612320 від 07.11.2011 року правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Посадові особи органів державної податкової служби відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Згідно ст.21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як свідчать матеріали справи вказані положення відповідачем не дотримані, що зумовило необхідність звернення позивача за захистом порушеного права до суду.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 86, 94, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» до Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції форми Р №0002602320 від 07.11.2011 року про визначення грошового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 202984,00 грн., яке складається з суми основного платежу у розмірі 173776,00 грн. та штрафної санкції у розмірі 29208,00 грн., а також форми Р №0002612320 від 07.11.2011 року про визначення грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 144655,00 грн., яке складається з суми основного платежу у розмірі 133264,00 грн. та штрафної санкції у розмірі 11391,00 грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» витрати по оплаті судового збору в сумі 28 грн. 23 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 21.12.2011 року.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >Н.В. Захарчук

< Текст >