Постанова № 21071944, 13.12.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

13.12.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/7466/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГорбалінського В.В. <Текст > при секретаріКошлі А.О. за участю: представник позивача представник відповідача Фесенко Я..С. Понікарової А.О. <Текст > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної у місті Дніпропетровську ради до Підрозділ примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування постанови ВСТАНОВИВ: 01.07.2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору. Позовні вимоги вмотивовані тим, що 05.05.2011 року управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради отримало постанову про відкриття виконавчого провадження № 26125213 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2а-2824/2010, виданого 21.04.2011 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська. У зазначеній постанові управлінню для самостійного виконання рішення було надано строк негайного виконання.

27.05.2011 року позивач звернувся до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська із заявою про зміну порядку та способу виконання рішення, оскільки, відповідно до Положення «Про управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної у місті ради» управління не наділено повноваження щодо призначення та виплати такого виду допомоги як одноразова допомога до 5 травня, що передбачена Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Також, 27.05.2011 року представником управлінням було подано до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області заяву № 45 про відкладення виконавчого провадження до розгляду Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська питання по суті, а 08.06.2011 року до відповідача направлено супровідний лист разом із платіжними дорученнями № 1353 від 06.06.2011 року про часткову оплату допомоги на оздоровлення ОСОБА_6 за 2009 рік та за 2010 рік у розмірі 1000 грн.

Проте, 02.06.2011 року державним виконавцем було винесено постанову про стягнення з боржника управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної у місті ради, виконавчого збору у розмірі 1360,00 грн.

Представник позивача в судове засідання зявилась, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та крім обставин, зазначених у адміністративному позові, пояснила, що платежі за виконавчим документом відносяться до періодичних, а тому, відповідно до ст.ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір не повинен стягуватися.

Також, у судове засідання зявилась представник відповідача, проти позову заперечувала та пояснила, що 26.04.2011 року нею було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 26125213 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2а-2824/2010, виданого 21.04.2011 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська. Так як, рішення було допущено до негайного виконання, в постанові про відкриття виконавчого провадження не було встановлено строку на добровільне виконання. Даною постановою позивача було повідомлено про наслідки невиконання рішення та стягнення з нього виконавчого збору. Вказана постанова отримана управлінням 05.05.2011 року.

Проте, позивач не здійснив у визначеному законом порядку та обсягу дії по виконанню рішення суду та не повідомив державного виконавця про повну або часткову сплату коштів, а тому, враховуючи ту обставину, що рішення позивачем добровільно не виконувалось, державним виконавцем було розпочато примусове виконання рішення та прийнято постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 1360,00 грн. від 02.06.2011 року.

Таким чином, відповідач вважає, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору прийнята правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.

26.07.2011 року в судовому засіданні ухвалою суду було здійснено заміну первісного відповідача підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області на належного відповідача відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, та дослідивши письмові докази в ній, зазначає наступне.

26.04.2011 року старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Понікаровою А.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 26125213) з примусового виконання виконавчого листа № 2а-2824-2010, виданого 21.04.2011 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська, про зобовязання управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської у місті Дніпропетровську Ради здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_6 одноразової щорічної допомоги на оздоровлення з розрахунку чотири мінімальних заробітних плат у відповідності із ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2009-2010 року, за виключенням сум, що вже ним тримані, а також зобовязання управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської у місті Дніпропетровську Ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_6 щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2009-2010 роки з розрахунку сум мінімальних пенсій за віком у відповідності зі ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за виключенням сум, що вже ним отримані. Відповідно до зазначеного виконавчого листа рішення суду підлягає негайному виконанню.

Вказана постанова 26.04.2011 року була направлена на адресу сторін виконавчого провадження та 05.05.2011 року вона отримана позивачем у справі.

05.05.2011 по управлінню праці та соціального захисту населення Красногвардійської у місті Дніпропетровську Ради винесено розпорядження, відповідно до якого громадянину ОСОБА_6 нараховано та надано вказівку виплатити щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, визначених на момент виплати за 2009-2010 роки за виключенням сум, що вже ним отримані. Розмір сум, що підлягає виплаті, визначений у розмірі 5856,00 грн.

17.05.2011 року державним виконавцем на адресу управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської у місті Дніпропетровську Ради була направлена вимога в порядку ст.ст. 5, 11, 75, 89, 90 Закону України «Про виконавче провадження», якою управління зобовязано надати у 2-денний строк з моменту отримання даного листа інформацію щодо стану виконання виконавчого листа № 2а-2824-2010, виданого 21.04.2011 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська та належним чином завірені копії документів, які підтверджують здійснення перерахунку заборгованості та його виплату.

27.05.2011 року позивачем направлено на адресу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська заяву про зміну порядку та способу виконання рішення, яке отримано судом 01.06.2011 року, та того ж дня представником управління було подано до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області заяву № 45 про відкладення виконавчого провадження до розгляду Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська питання по суті.

02.06.2011 року старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Понікаровою А.О. винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1360,00 грн., яка того ж дня була направлена на адресу позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, в тому числі, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Вирішуючи спір по суті, відповідно до ст. 159 КАС України, суд приймає рішення, яке повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 70 КАС України докази у справі повинні бути належними і допустимими. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Таким чином, суд, розглядаючи справу, повинен перевірити чи прийняте рішення субєктом владних повноважень (в даному випадку старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Понікаровою А.О.) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, повно і всебічно зясувати всі обставини у справі та здійснити аналіз всіх наданих суду доказів, перевіривши, чи стосуються вони предмету спору, та якщо ні - не прийняти їх до уваги.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, до яких, зокрема, віднесено виконавчі листи, що видаються судами.

Частинами 1, 2, 4, 5 ст. 25 зазначеного Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

У разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог або якщо рішення підлягає негайному виконанню строк, встановлений частиною другою цієї статті, не надається. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем, виконавче провадження № 26125213 відкрито на підставі виконавчого документа виконавчого листа № 2а-2824-2010 за заявою стягувача, строк його пред'явлення до виконання не закінчився, виконавчий документ відповідає вимогам, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження» і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області.

Частиною 1 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

При цьому частиною 5 ст. 12 вказаного Закону передбачено обовязок сторін виконавчого провадження, до яких віднесено і боржника за виконавчим документом, протягом трьох робочих днів письмово повідомляти державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

Матеріалами справи підтверджується, що після отримання 05.05.2011 року постанови про відкриття виконавчого провадження, в якій встановлено обовязок боржника у виконавчому провадженні виконати рішення суду негайно, управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської у місті Дніпропетровську Ради вчинило дії на часткове виконання вимог рішення суду, а саме видано розпорядження від 05.05.2011 року про нарахування та виплату частини допомоги, проте про зазначену обставину, в порушення статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» та вимог п. 3 постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.04.2011 року, підрозділ примусового виконання повідомлено не було. Більш того, з 05.05.2011 року до 27.05.2011 року позивачем не вчинено жодної дії, які були б направлені на виконання рішення суду, або свідчили про такий намір.

Відповідно до резолютивної частини рішення, викладеної у виконавчому листі № 2а-2824-2010, на управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської у місті Дніпропетровську Ради покладено обовязок вчинити певні дії, а саме здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_6 допомоги, а тому зазначене рішення є немайнового характеру та за його невиконання в добровільному порядку з боржника юридичної особи стягується виконавчий збір в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області при винесені 02.06.2011 року постанови про стягнення з управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської у місті Дніпропетровську Ради виконавчого збору у розмірі 1360,00 грн. не допущено порушення вимог діючого законодавства, а сама постанова винесена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає про необґрунтованість тверджень позивача щодо неправомірності дій державного виконавця по винесенню постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 02.06.2011 року у звязку з направленням до Красногвардійського районного суду заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду, оскільки у судовому засіданні управлінням не були доведені вказані обставини.

Також, зазначена позивачем обставина, відповідно до законодавства України, не є підставою для скасування постанови державного виконавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів, проте позивачем не було наведено жодних обставин, які свідчать про перешкоду провадженню виконавчих дій, або підтверджують несвоєчасність одержання сторонами документів виконавчого провадження.

Крім того, суд не бере до уваги факт часткової сплати допомоги, як часткове виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.04.2011 року (ВП №26125213), оскільки дії по добровільному виконанню рішення позивачем були здійсненні після вчинення держаним виконавцем заходів по примусовому виконанню рішення.

Також суд вважає безпідставним посилання представника позивача на ч.2 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» в частині того, що вимоги за виконавчим документом є стягненням періодичних платежів.

Так, згідно вказаної норми виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, і стягнення штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону.

В той же час, оскільки зазначена вище норма Закону підлягає застосуванню при виконанні рішення майнового характеру, проте, як вбачається із виконавчого листа №2а-2824-2010, виданого 21.04.2011 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська, дане рішення має не майновий характер. Таким чином, твердження позивача про застосування в даному випадку ч.2. ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» суд не бере до уваги.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Отже, суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування постанови відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст постанови у повному обсязі складено 03.08.2011 року.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >В.В. Горбалінський

< Текст >