Постанова № 21071540, 07.12.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

07.12.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/11267/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКоблової О.Д.

при секретарі судового засіданняТуранській С.О.

без участі представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 з позовними вимогами про стягнення заборгованості по доплаті до мінімального страхового внеску за період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р. в сумі 1738 грн. 80 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в УПФУ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська та є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Згідно Закону України від 08.07.2010 року №2461-VI «Про внесення змін до законів України «Про державний бюджет на 2010р.» та Закону України від 09.07.2003 року №1058-VI «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), починаючи з 1 липня 2010 року зобовязані сплачувати до Пенсійного фонду страхові внески, щомісячний розмір яких, з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перераховується Держказначейством на рахунки органів Фонду у розмірі 10 та 42 відсотків відповідно, не може становити менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу. Відповідач сплачує фіксований податок, з якого до ПФУ перераховується 10%, що менше мінімального розміру страхового внеску. Однак у період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р. відповідач не здійснював в повному обсязі доплату до мінімального розміру страхового внеску, у звязку з чим по його особовому рахунку утворилася заборгованість в сумі 1738 грн. 80 коп.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявилась, про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Заперечень проти адміністративного позову суду не надала. На адресу суду двічі повертався конверт з відміткою поштового відділення про неможливість вручення «за закінченням терміну зберігання».

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, без участі відповідача, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін у справі про дату, час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована рішенням Виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної ради м. Дніпропетровська 10.06.2002 року, як субєкт підприємницької діяльності-фізична особа та знаходиться на обліку в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-VІ (чинної в редакції на липень 2010 року) передбачено, що страхувальники зобовязані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно Закону України від 08.07.2010 року №2461-VІ «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та Закону України від 09.07.2003 року №1058-VІ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), починаючи з 01 липня 2010 року зобовязані сплачувати до Пенсійного фонду страхові внески, щомісячний розмір яких, з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перераховується Держказначейством на рахунки органів Фонду у розмірі 10 та 42 відсотків відповідно, не може становити менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу.

Таким чином, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, яка множиться на встановлений тариф 33,2 відсотки, на 2010 рік мінімальний страховий внесок для зазначених осіб становить у липні вересні 294,82 грн., жовтні листопаді 301,12 грн., у грудні 306,10 грн.

Пунктом 4 частини 8 розділу 15 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (чинного в редакції до 01.01.2011 року) встановлено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Судом встановлено, що відповідач у період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р. сплачував фіксований податок, з якого до ПФУ відповідно було перераховано 54,00 грн., однак відповідач не здійснювала доплату до мінімального страхового внеску, в результаті чого по її особовому рахунку рахується заборгованість в сумі 1738,80 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком.

З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010 року.

Відповідно до п.5.1.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Мін'юсті за № 64/8663 від 16.01.2004 року (чинного станом на 2010 рік) нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

У зв'язку з несплатою суми зобов'язання зі сплати страхових внесків, позивачем була направлена до відповідача вимога про сплату боргу №Ф-4936 від 01.06.2011 року, яка отримана відповідачем 21.06.2011 року, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (чинної в редакції на 2010 рік) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у визначені строки, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до ч.7 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообовязкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011р. не настав, здійснюється фондами загальнообовязкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Таким чином, до заборгованості по доплаті до мінімального страхового внеску за період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р. на загальну суму 1738,80 грн., слід застосовувати законодавство, яке діяло на момент виникнення такої заборгованості.

Відповідач в судове засідання не зявився жодних доказів правомірності не сплати заборгованості суду не надав. Доказів оскарження вимог про сплату боргу у встановленому порядку не надано.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства доведений, у звязку з чим позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська (р/р 25604303013175 в Управлінні Ощадбанку м. Дніпропетровська, МФО 305482, ОКПО код 21928462) на загальну суму боргу у розмірі 1738,80 грн. (одна тисяча сімсот тридцять вісім грн. 80 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 09 грудня 2011 року.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >О. Д. Коблова

< Текст >