Постанова № 21071501, 06.12.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

06.12.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/11230/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЖукової Є.О.

при секретарі судового засіданняКоваленко М.В.

за участю представника позивачаПостойко Ю.П.

за участю представників відповідачаЦуканова В.А., Сороки В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агросс»до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську №0002002301 від 01.08.2011 року,-

ВСТАНОВИВ:

07.09.2011р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агросс», в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську №0002002301 від 01.08.2011 рок, яким було збільшено суму грошового зобовязання ТОВ «Агросс» з ПДВ в розмірі 338159грн. з них: за основним платежем 270527грн. та штрафні (фінансові) санкції 67632грн.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним. 18.08.2011р. позивач отримав податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську №0002002301 від 01.08.2011 року, яким було збільшено суму грошового зобовязання ТОВ «Агросс» з ПДВ в розмірі 338159грн. з них: за основним платежем 270527грн. та штрафні (фінансові) санкції 67632грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі акту №3448/50/23-206/25013096 від 01.08.2011 року про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Агросс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року.

Згідно сторінки 57 акту перевірки №3448/50/23-206/25013096 від 01.08.2011 року, позивачем були порушені вимоги п.1.3. ст.1, п.п.7.2.1., 7.2.3, 7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4., п.п.7.5.1. п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997р., в результаті чого ТОВ «Агросс» був занижений ПДВ на загальну суму 270527грн., у т.ч. в листопаді 2010 року 136000грн., в грудні 2010 року 134527грн.

Отже, позивач вважає, що висновки Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську, зазначені в акті перевірки №3448/50/23-206/25013096 від 01.08.2011 року суперечать нормам Конституції України, положенням Цивільного кодексу України, Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та іншим актам цивільного законодавства, також висновки, зазначені в акті перевірки є більш припущеннями ніж доведеними порушеннями позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2011 року провадження по справі було відкрито та справа призначена до судового розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2011 року була визнана обовязковою участь у судовому розгляді даної справи представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов за викладених у ньому підстав, також зазначила, що ТОВ «Агросс» здійснює легітимну господарську діяльність з належним підтвердженням податкового кредиту відповідними документами, відповідно до п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», враховуючи наявність законних підстав для здійснення даних господарських операцій, на думку позивача, твердження відповідача про неправомірність формування ТОВ «Агросс» податкового кредиту в сумі 270527грн. є безпідставним. Тому висновок, викладений в акті перевірки №3448/50/23-206/25013096 від 01.08.2011 року, щодо порушення ТОВ «Агросс» п.1.3. ст.1, п.7.2.1., п.п.7.2.3., п.7.2.4. п.7.2., п.п.7.4.5. п.7.4., п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є таким, що не відповідає дійсності, а отже, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську №0002002301 від 01.08.2011 року, яким було збільшено суму грошового зобовязання ТОВ «Агросс» з ПДВ в розмірі 338159грн. з них: за основним платежем 270527грн. та штрафні (фінансові) санкції 67632грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на заперечення проти адміністративного позову від 09.11.2011р., також зазначили наступне. Згідно даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та розшифровки в розрізі контрагентів ТОВ «Агросс» по декларації з ПДВ 14.12.2010 року №9005470745 за листопад 2010 року, позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 136000грн., в повному обсязі. По контрагенту ПП «Вікторія 2007» (код ЄДРПОУ 34974527), на думку відповідача, існує розбіжність між податковим кредитом ТОВ «Агросс» та податковим зобовязаннями ПП «Вікторія 2007» в розмірі 136000грн.

На підставі рахунку №СФ0000103 від 04.11.2010 року ТОВ «Агросс» отримало від ПП «Вікторія 2007» продукцію (товар) пшеницю на загальну суму 816000грн., у т.ч. ПДВ в сумі 136000грн. Зазначена продукція була використана на потреби власного виробництва позивача, згідно актам списання ТМЦ у виробництві. Однак, згідно пояснень головного бухгалтера підприємства, витрати, повязані з придбанням товарно-матеріальних цінностей, не було включено ТОВ «Агросс» до складу валових витрат. Крім того, підприємством під час проведення документальної планової виїзної перевірки не були надані докази транспортування такої продукції (пшениці). При проведенні перевірки господарської діяльності позивача, ДПІ у м.Дніпродзержинську був використаний акт перевірки ПП «Вікторія 2007» №2685/129/23-206/34974527 від 21.05.2011 року, згідно якого встановлено порушення ч.1 ст.201, ч.1-6 ст.203, ст.215, 216, 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Вікторія-2007» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.662, 655 та 656 ЦК України, згідно сторінки 17 акту перевірки №2685/129/23-206/34974527 від 21.05.2011 року, а також використовувались данні акту перевірки ТОВ «Аксіома» №2147/163/23-206/20251135 від 31.05.2011 року, згідно висновків якого були встановлені порушення: ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Аксіома» при придбанні та наступному продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.662, 655 та 656 ЦК України правочини були визнані нікчемними, по ланцюгу реалізації.

Судом були досліджені наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: договір №95 від 15.10.2010 року; рахунок-фактура №СФ-0000103 від 04.11.2010 року; видаткова накладна №РН-0000092 від 04.11.2010 року; податкова накладна №13 від 17.11.2010 року; договір №117 від 06.12.2010 року; рахунок-фактура №СФ-625 від 23.12.2010 року; видаткова накладна №РН-625 від 23.12.2010 року; податкова накладна №625 від 23.12.2010 року; матеріальний звіт по рахункам: 208 за жовтень 2010 року; журнал проводок за жовтень 2010 року ТОВ «Агросс» 80,208; накладна на передачу матеріалів у виробництво №А-00000097 від 31.10.2010 року; витяг з книги з кількісно-якісного обліку хлібопродуктів за жовтень 2010 року; акт по переробці зерна (пшениці 58300 кг); акт по переробці зерна (пшениці 60150 кг); акт по переробці зерна (пшениці 60000 кг); акт по переробці зерна (пшениці 57600 кг); акт по переробці зерна (пшениці 59300 кг); акт по переробці зерна (пшениці 58500 кг); акт по переробці зерна (пшениці 55100 кг); акт по переробці зерна (пшениці 56400 кг); акт по переробці зерна (пшениці 58900 кг); акт по переробці зерна (пшениці 57450 кг); акт по переробці зерна (пшениці 60200 кг); журнал проводок за жовтень 2010 року. ТОВ «Агросс» 208,63; матеріальний звіт по рахункам: 208 за листопад 2010 року; журнал проводок за листопад 2010 року ТОВ «Агросс» 80, 208; накладна на передачу матеріалів у виробництво №А-00000104 від 30.11.2010 року; витяг з книги з кількісно якісного обліку хлібопродуктів за листопад 2010 р.; акт по переробці зерна (пшениця 60100 кг); акт по переробці зерна (пшениця 60000 кг); акт по переробці зерна (пшениця 59000 кг); акт по переробці зерна (пшениця 58200 кг); акт по переробці зерна (пшениця 59500 кг); акт по переробці зерна (пшениця 57650 кг); акт по переробці зерна (пшениця 59100 кг); акт по переробці зерна (пшениця 59600 кг); акту по переробці зерна (пшениця 57600 кг); акт по переробці зерна (пшениця 58750 кг); акт по переробці зерна (пшениця 59300 кг); журнал проводок за листопад 2010 року ТОВ «Агросс» 208,63; матеріальний звіту по рахункам: 208, за грудень 2010 року; накладна на передачу матеріалів у виробництво №А-00000118 від 31 грудня 2010 року; журнал проводок за грудень 2010 року ТОВ «Агросс» 80,208; витяг з книги з кількісно якісного обліку хлібопродуктів за грудень 2010 року; акт по переробці зерна (пшениця 61200 кг); акт по переробці зерна (пшениця 55000 кг); акт по переробці зерна (пшениця 59400 кг); акт по переробці зерна (пшениця 56850 кг); акт по переробці зерна (пшениця 55750 кг); акт по переробці зерна (пшениця 57500 кг); акт по переробці зерна (пшениця 59500 кг); акт по переробці зерна (пшениця 57800 кг); акт по переробці зерна (пшениця 58600 кг); акт по переробці зерна (пшениця 58000 кг); акт по переробці зерна (пшениця 56400 кг); акт по переробці зерна (пшениця 55300 кг); журнал проводок за грудень 2010 року ТОВ «Агросс» 208,63; витяг з офіційного сайту Державної податкової адміністрації України Єдиного державного реєстру платників податків на додану вартість щодо ПП «Вікторія-2007» та ТОВ «Аксіома»; довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України щодо ТОВ у «Агросс»; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Агросс».

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у м.Дніпродзержинську в період з 10.06.2011 року по 25.07.2011 року була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Агросс» (код ЄДРПОУ 25013096) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року. Зазначена перевірка проводилась на підставі направлень від 10.06.2011 року №413, 444, 442, 404, 405, 423, 424 та на підставі наказів ДПІ у м.Дніпродзержинську від 25.04.2011 року №1178, від 11.07.2011 року №1429, від 18.07.2011 року №1485.

Наказ «Про проведення планової виїзної перевірки ТОВ «Агросс» від 24.05.2011 року №1178 був вручений під розписку головному бухгалтеру підприємства ОСОБА_4 24.05.2011 року., направлення від 10.06.2011 року №413, 444, 442, 404, 405, 423, 424 були вручені останній 10.06.2011 року. Крім того, перевірка ТОВ «Агросс» проводилась в присутності головного бухгалтера підприємства та за відома директора ТОВ «Агросс» - ОСОБА_5

За результатами проведеної перевірки ТОВ «Агросс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року, ДПІ у м.Дніпродзержинську був складений акт №3448/50/23-206/25013096 від 01.08.2011 року, згідно висновків якого позивачем були порушені вимоги п.1.3. ст.1, п.7.2.1., п.п.7.2.3., п.7.2.4. п.7.2., п.п.7.4.5. п.7.4., п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997р., в результаті чого ТОВ «Агросс» був занижений ПДВ на загальну суму 270527грн., у т.ч. в листопаді 2010 року 136000грн., в грудні 2010 року 134527грн.

На підставі акту перевірки №3448/50/23-206/25013096 від 01.08.2011 року, ДПІ у м.Дніпродзержинську було винесено податкове повідомлення-рішення №0002002301 від 01.08.2011 року, яким було збільшено суму грошового зобовязання ТОВ «Агросс» з ПДВ в розмірі 338159грн. з них: за основним платежем 270527грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 67632грн., яке було отримано останнім 18.08.2011 року.

Правовідносини сторін щодо дотримання вимог податкового законодавства України регулюються нормами Конституції України №254к/96 від 28.06.1996р., Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-XII від 04.12.1990р. та Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997р., який був чинний на момент здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами першої ланки ПП «Вікторія 2007» та ТОВ «Аксіома».

ТОВ «Агросс» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради від 02.12.1997 року та взяте на облік платників податків в ДПІ у м.Дніпродзержинську з 19.12.1997 року. У період, який перевірявся, підприємство було платником наступних податків: податку на прибуток, податку з доходів фізичних осіб, комунального податку, податку з власників транспортних засобів, збору за збирання навколишнього природного середовища, збору на спеціальне використання водних ресурсів, екологічного податку, орендної плати та за земельний податок. Також, ТОВ «Агросс» згідно з свідоцтвом №40333749 від 27.10.2000 року є платником ПДВ.

В перевіряємому періоді, позивач перебував в господарських правовідносинах з ПП «Вікторія 2007». На підставі договору №95 від 15.10.2010 року, укладеного між ТОВ «Агросс» (покупцем) та ПП «Вікторія 2007» (продавцем), останній протягом строку дії зазначеного договору, тобто до 31.12.2010 року, зобовязався поставляти покупцю товар (пшеницю) в кількості 1000т. по ціні 1700грн. Згідно умов договору №95 від 15.10.2010 року, поставка товару повинна була здійснюватись на умовах самовивозу транспортом покупця, тобто ТОВ «Агросс».

На підставі рахунку №СФ-0000103 від 04.11.2010 року позивач отримав від ПП «Вікторія 2007» товар (пшеницю) в кількості 480т. на загальну суму 816000грн., у т.ч. ПДВ 136000грн., що підтверджується накладною №РН-0000092 від 04.11.2010 року, податковою накладною №77 від 04.11.2010 року. Розрахунок за отриману продукцію ТОВ «Агросс» проводився в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №33031 від 25.11.2011 року, №32994 від 16.11.2011 року, №32938 від 04.11.2011 року, №32907 від 01.11.2011 року, №32025 від 23.11.2011 року, №33007 від 22.11.2011 року, №32963 від 11.11.2011 року, №32957 від 10.11.2011 року.

Тобто, за господарськими операціями з ТОВ «Вікторія 2007» у листопаді 2010 року, позивачем до складу податкового кредиту була включена сума ПДВ в розмірі 136000грн., що підтверджується декларацією ТОВ «Агросс» №9005470745 від 14.12.2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, існує розбіжність між податковим кредитом позивача та податковим зобовязанням контрагента позивача першої ланки ПП «Вікторія 2007» саме в розмірі 136000грн., тобто на суму заявлену позивачем в податковому кредиті та не невідображену ПП «Вікторія 2007» в податковій звітності.

Згідно актів переробки пшениці в кількості 58300 кг., 60150 кг., 60000 кг., 57600 кг., 59300 кг., 58500 кг., 55100 кг., 56400 кг., 58900 кг., 57450 кг., 60200 кг., 60100 кг., 60000 кг., 59000 кг., 58200 кг., 59500 кг., 57650 кг., 59100 кг., 59600 кг., 57600 кг., 58750 кг., 9300 кг., 55000 кг., 59400 кг., 56850 кг., 55750 кг., 57500 кг., 59500 кг., 57800 кг., 58600 кг., 58000 кг., 56400 кг., продукція (пшениця) використовувалась позивачем на потреби власного виробництва. Згідно пояснень головного бухгалтера ТОВ «Агросс» - ОСОБА_4, витрати повязані з придбанням товарно-матеріальних цінностей не було включено підприємством до складу валових витрат.

Відповідно до умов договору №95 від 15.10.2010 року, позивач зобовязаний був здійснювати самовивіз товару (пшениці). Посилаючись на зазначене вище, в ході судового розгляду справи позивачем не були надані суду докази здійснення такого самовивозу товару (пшениці), як і не були надані докази взагалі здійснення транспортування товару на час здійснення господарських операцій між ТОВ «Агросс» та ПП «Вікторія 2007», як безпосередньо позивачем, так і третіми особами.

Крім того, в матеріалах справи міститься акт №2685/129/23-206/34974527 документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Вікторія 2007» з питань підтвердження взаємовідносин та взаєморозрахунків з ПП «Альтекс-Юг», «Агропрайд» та ПП «Стилет-Юг» за період з 01.01.2010 року по 31.01.2011 року, який був складений ДПІ у м.Дніпродзержинську 21.05.2011 року. Згідно висновків акту перевірки контрагента позивача першої ланки ПП «Вікторія 2007», останнім були порушені ч.1 ст.201, ч.1-6 ст.203, ст.215, 216, 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійсненних ПП «Вікторія 2007» при придбанні товару (послуг), товар (послуги) не був переданий в порушення ст.662, 655 та 656 Цивільного кодексу України. Тобто фактично, товар (пшениця) не була передана покупцю-ТОВ «Агросс», відповідно до умов договору №95 від 15.10.2010 року, продавцем-ПП «Вікторія 2007».

За клопотанням представника позивача в судовому засіданні були досліджені та долучені до матеріалів справи первинні документи бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Агросс» по взаємовідносинах з ПП «Вікторія 2007», однак в переліку документів, який був наданий представником позивача, відсутні товарно-транспортні накладні, які б підтверджували факт здійснення транспортування позивачем начебто отриманого товару (пшениці) від продавця ПП «Вікторія 2007» на загальну суму 816000грн., у т.ч. ПДВ в сумі 136000грн. за договором №95 від 15.10.2010 року, подія чого і повинна, відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» стати підставою для включення до податкового кредиту позивачем суми з ПДВ в розмірі 136000грн. Однак, представник позивача не змогла надати суду пояснення з посиланням на норми чинного законодавства України, які б дозволяли здійснювати транспортування продукції, тобто її самовивіз, згідно умов договору №95 від 15.10.2010 року без оформлення товарно-транспортних накладних, що і виключає факт законності підстав включення до податкового кредиту ТОВ «Агросс» суми ПДВ в розмірі 136000грн.за господарськими операціями з контрагентом першої ланки ПП «Вікторія 2007».

28.11.2011 року в судовому засіданні за клопотанням представника відповідача до матеріалів справи була долучена ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2011 року по справі №5005/4983/2011, згідно якої ПП «Вікторія 2007» перебуває в стані банкрутства з 05.05.2011 року, на підставі постанови суду від 05.05.2011 року. Отже, на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2011 року ДПІ у м.Дніпродзержинську було включено до складу (черги) кредиторів.

Таким чином, позивачем не було доведено будь-якими належними доказами самого факту перевезення товару від контрагента-продавця ПП «Вікторія 2007» до ТОВ «Агросс», як і не було доведено факту зберігання такого товару останнім, а також наявності відповідних технологічних можливостей у ПП «Вікторія 2007» щодо здійснення господарської діяльності з кількістю товару, зазначеного у податковій та видатковій накладній №77 від 04.11.2010 року, що виключає реальність факту здійснення такої господарської операції та не спростовує висновку податкового органу, викладеного в акті перевірки №3448/50/23-206/25013096 від 01.08.2011 року.

В перевіряємому періоді, позивач також перебував в господарських правовідносинах з ТОВ «Аксіома». Згідно договору №117 від 06.12.2010 року, укладеного між ТОВ «Агросс» (покупець) та ТОВ «Аксіома» (продавець), протягом строку дії зазначеного договору, тобто до 31.12.2010 року, покупець отримував від продавця товар-продукцію (пшеницю) в кількості 1000т. зі ціною 1700грн., без урахування ПДВ. Як і за договором з ПП «Вікторія 2007», знову на покупця був покладений обовязок самовивозу товару (пшениці).

Відповідно до накладних №РН-000005 від 20.12.2010 року та №РН-0000625 від 23.12.2010 року, податкових накладних №5 від 20.12.2010 року та №625 від 23.12.2010 року, в грудні 2010 року позивачем від продавця «Аксіома» було отримано товар (пшеницю) в кількості 440т. на загальну суму 807160грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 134526грн. 67коп., що підтверджується Тобто, за господарськими операціями з ТОВ «Аксіома» у грудні 2010 року, позивачем до складу податкового кредиту була включена сума ПДВ в розмірі 134526грн. 67коп., що підтверджується декларацією ТОВ «Агросс» №9006048199 від 14.12.2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, існує розбіжність між податковим кредитом позивача та податковим зобовязанням контрагента позивача першої ланки ПП «Аксіома» саме в розмірі 134526грн. 67коп., тобто на суму заявлену позивачем в податкову кредиті.

Згідно актів переробки пшениці в кількості 58300 кг., 60150 кг., 60000 кг., 57600 кг., 59300 кг., 58500 кг., 55100 кг., 56400 кг., 58900 кг., 57450 кг., 60200 кг., 60100 кг., 60000 кг., 59000 кг., 58200 кг., 59500 кг., 57650 кг., 59100 кг., 59600 кг., 57600 кг., 58750 кг., 9300 кг., 55000 кг., 59400 кг., 56850 кг., 55750 кг., 57500 кг., 59500 кг., 57800 кг., 58600 кг., 58000 кг., 56400 кг., продукція (пшениця) використовувалась позивачем на потреби власного виробництва. Згідно пояснень головного бухгалтера ТОВ «Агросс» - ОСОБА_4, витрати повязані з придбанням товарно-матеріальних цінностей не було включено підприємством до складу валових витрат.

Відповідно до умов договору №117 від 06.12.2010 року, позивач зобовязувався здійснювати самовивіз товару (пшениці). Посилаючись на зазначене вище, в ході судового розгляду справи позивачем не були надані суду докази здійснення такого транспортування, як і не були надані докази взагалі здійснення транспортування товару на час здійснення господарських операцій між ТОВ «Агросс» та ТОВ «Аксіома», як безпосередньо позивачем так і третіми особами.

Крім того, в матеріалах справи міститься акт №2147/163/23-206/20251135 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Аксіома» з питань формування податкового зобовязання та податкового кредиту за період з 01.06.2010 року по 31.03.2011 року, який був складений ДПІ у м.Дніпродзержинську 31.05.2011 року. Згідно висновків акту перевірки контрагента позивача першої ланки ТОВ «Аксіома», останнім були порушені:

- в період з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року вимоги п.1.3 ст.1, п.3.1 ст.3, п.6.4 ст.6, п.п.7.2.1, п.п.7.2.3 , п.п.7.2.4 п.7.2, п.7.3 ст.7, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»;

- за період з 01.06.2010 року по 31.03.2011 року правочини укладені в цей період ТОВ «Аксіома» в силу вимог ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, 216 Цивільного кодексу України, а саме в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійсненних ТОВ «Аксіома» при придбанні та наступного продажу товарів (послуг), товар (послуги) не був переданий в порушення ст.662, 655 та 656 Цивільного кодексу України. Тобто фактично, товар (пшениця) не була передана покупцю-ТОВ «Агросс», відповідно до умов договору №117 від 06.12.2010 року, продавцем-ТОВ «Аксіома».

За клопотанням представника позивача в судовому засіданні були досліджені та долучені до матеріалів справи первинні документи бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Агросс» по взаємовідносинах з ТОВ «Аксіома», однак в переліку документів, який був наданий представником позивача відсутні товарно-транспортні накладні, які б підтверджували факт здійснення транспортування позивачем начебто отриманого товару (пшениці) від продавця ТОВ «Аксіома» на загальну суму 807160грн., у т.ч. ПДВ в сумі 134526грн. 67коп. за договором №117 від 06.12.2010 року, подія чого і повинна, відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» стати підставою для включення до податкового кредиту позивачем суми з ПДВ в розмірі 136000грн. Однак, представник позивача не змогла надати суду пояснення з посиланням на норми чинного законодавства України, які б дозволяли здійснювати транспортування продукції, тобто її самовивіз, згідно умов договору №117 від 06.12.2010 року без оформлення товарно-транспортних накладних, що і виключає факт законності підстав включення до податкового кредиту ТОВ «Агросс» суми ПДВ в розмірі 134526грн. 67коп. за господарськими операціями з контрагентом першої ланки ТОВ «Аксіома».

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997р., платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно з п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тобто, суд зазначає, що при наявності податкової накладної, податковий кредит підприємства може бути не підтверджений і сума такого кредиту, зазначена в податковій накладній не є достовірною та беззаперечною, а може бути не підтверджена за результатами перевірки підприємства, що, як вбачається з матеріалів справи і відбулось.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

На підставі зазначеного вище, продавці-контрагенти позивача першої ланки - ПП «Вікторія 2007» та ТОВ «Аксіома», як платники ПДВ зобовязані здійснювати утримання і внесення до бюджету відповідних сум податку, які сплачуються покупцем, тобто ТОВ «Агросс», однак, як вбачається з матеріалів справи, ПП «Вікторія 2007» та ТОВ «Аксіома», в порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», не здійснили відповідного відображення сум, отриманих від правочинів, укладених з ТОВ «Агросс» в листопаді-грудні 2010 року, в документах податкової звітності.

Внаслідок зазначеного вище, у позивача відсутній обєкт оподаткування при придбанні товарів (пшениці) у листопаді та грудні 2010 року, який підпадає під визначення статті 3 зазначеного Закону, врезультаті чого ТОВ «Агросс» було завищено податковий кредит на загальну суму 270527грн. за господарським операціями з контрагентами першої ланки - ПП «Вікторія 2007» та ТОВ «Аксіома», що в свою чергу і стало підставою для винесення субєктом вданих повноважень - ДПІ у м.Дніпродзержинську оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення №0002002301 від 01.08.2011 рок про збільшення суми грошового зобовязання ТОВ «Агросс» з ПДВ в розмірі 338159грн. з них: за основним платежем 270527грн. та штрафні (фінансові) санкції 67632грн.

Крім того, суд зазначає, що на спростування твердження відповідача, зазначеного в акті перевірки №3448/50/23-206/25013096 від 01.08.2011 року та протиправності підстав винесення податкового повідомлення-рішення №0002002301 від 01.08.2011 рок, позивачем не було наданого відповідних доказів транспортування товару (пшениці) від контрагентів першої ланки ТОВ «Аксіома» та ПП «Вікторія 2007» до ТОВ «Агросс», як і не було надано пояснень щодо підстав включення до податкового кредиту за листопад та грудень 2010 року суми в розмірі 270527грн., оскільки позивач не довів факту здійснення самовивозу товару (пшениці) від ПП «Вікторія 2007» та ТОВ «Аксіома» до ТОВ «Агрос».

Згідно зі ст.1 Закону України від 16.07.1999р. №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Судом не можуть бути прийняті до уваги документи бухгалтерського та податкового обліку, які були долучені до матеріалів справи за клопотанням позивача в якості беззаперечного доказ фактичного отримання грошових коштів продавцями - ТОВ «Аксіома» та ПП «Вікторія 2007» від позивача ТОВ «Агросс» за господарськими операціями в листопаді грудні 2010 року, оскільки, враховуючи недоведеність позивачем будь яких доказів наявності у контрагентів продавців ПП «Вікторія 2007» та ТОВ «Аксіома» будь-яких фізичних, технологічних можливостей для здійснення господарської діяльності у обсягах, зазначених у наведених вище документах, суд доходить висновку про невідповідність зазначених вище документів визначенню «первинних документів», наведеному Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що виключає використання зазначених документів у якості доказової бази щодо підтвердження реального характеру правочинів, вчинених між позивачем та контрагентами першої ланки - ТОВ «Аксіома» та ПП «Вікторія 2007».

Виходячи з того, що позивач не зміг довести та підтвердити відповідними доказами фізичні, технічні та технологічні можливості як власні, так і контрагентів першої ланки ТОВ «Аксіома» та ПП «Вікторія 2007» до вчинення дій, повязаних з поставкою продукції (товару), як і наявності кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення продукції, можливості здійснення операцій відповідною кількістю певного товару, не надав суду жодних документів щодо встановлення податкового статусу своїх контрагентів, суд приходить до висновку, що відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефективність відповідних первинних документів, за змістом пункту 44.1 ст.44 Податкового кодексу України, виключає право позивача формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку учасників такої операції.

Статтями 626 та 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних і обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплати за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.656 Цивільного кодексу України, предметом договору купівлі - продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст.656 ЦК України).

За статтею 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі - продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати в його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості то стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно ст.664 Цивільного кодексу України є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно з п.2 ст.215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, які недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі, визнана правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно п.1 ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ст.203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 228 Цивільного кодексу України, передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Позивач, не зважаючи на неодноразові звернення суду, обумовлені необхідністю зясуванням всіх обставин у справі, не обґрунтував суду жодними доказами наявності відповідних товаро-транспорнтих накладних на період здійснення самовивозу товару (пшениці) в листопаді-грудні 2010 року, на умовах договорів №95 від 15.10.2010 року та №117 від 06.12.2010 року, укладених ТОВ «Агросс» з ПП «Вікторія 2007» та ТОВ «Аксіома», відповідно.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-XII від 04.12.1990р., органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих і декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплато та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особі фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладене утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

З метою однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України, а також врахування при здійсненні правосуддя позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в листі від 02.06.2011р. №742/11/13-11, особлива увага при розгляді зазначеної справи була приділена саме дослідженню обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку позивача, на підставі яких ним були сформовані дані бухгалтерського обліку, для чого судом зясовувався: рух активів у процесі здійснення господарської діяльності позивачем; встановлювалася спеціальна податкова правосубєктність контрагентів позивача; встановлювався звязок між фактом придбання товарів (послуг) позивачем і безпосередньою господарською діяльністю позивача, тощо.

Для зясування зазначених вище обставин судом неодноразово пропонувалося надати позивачу будь які докази на спростування висновків, зазначених в акті перевірки №3448/50/23-206/25013096 від 01.08.2011 року, однак саме доказів здійснення транспортування товару (пшениці), що в даному випадку є важливим критерієм виникнення права позивача на включення суми податкового кредиту в розмірі 270527грн. за господарськими операціями в період з листопада по грудень 2010 року, позивачем надано не було.

Стаття 8 КАС України зазначає, що принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: верховенство права; законність; рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; гласність і відкритість адміністративного процесу; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом; обов'язковість судових рішень.

Зокрема, стаття 10 КАС України визначає рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, а відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 ст.71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем в ході судового розгляду справи не було доведено суду правомірності та обґрунтованості своєї позиції щодо протиправності підстав винесення ДПІ у м.Дніпродзержинську податкового повідомлення-рішення №0002002301 від 01.08.2011 року про збільшення сума грошового зобовязання ТОВ «Агросс» з ПДВ в розмірі 338159грн. з них: за основним платежем 270527грн. та штрафні (фінансові) санкції 67632грн., натомість відповідачем субєктом владних повноважень була доведена правомірність та обґрунтованість підстав збільшення ТОВ «Агросс» сума грошового зобовязання з ПДВ в розмірі 338159грн.

Таким чином, враховуючи відсутність будь якого обґрунтування та документального підтвердження правомірності дій позивача, суд не вбачає підстав для сумніву у тому, що вищезазначені дії призвели до збільшення ТОВ «Агросс» суми грошового зобовязання з ПДВ в розмірі 338159грн.

В матеріалах справи міститься постанова ДОАС від 21.07.2011 року по справі №2а/0470/7367/11 за позовом ТОВ «Аксіома» до ДПІ у м.Дніпродзенржинську про визнання дій ДПІ у м.Дніпродзержинську щодо встановлення правопорушень з боку позивача, викладених в акті перевірки №2147/163/23-206/20251135 від 31.05.2011 року протиправними.

Суд не приймає до уваги зазначену вище постанову, оскільки в матеріалах справи міститься апеляційна скарга ДПІ у м.Дніпродзержинську на постанову від 21.07.2011 року по справі №2а/0470/7367/11, а згідно умов статті 254 КАС постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. Тобто, постанова по справі №2а/0470/7367/11 від 21.07.2011 року не може бути прийнята судом як беззаперечний доказ відсутності протиправного характеру у діях контрагента ТОВ «Агросс» - ТОВ «Аксіома», оскільки зазначене рішення не набрало законної сили.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в тому, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже за таких підстав адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агросс» до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську №0002002301 від 01.08.2011 рок не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного товариства з обмеженою відповідальністю «Агросс» до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську №0002002301 від 01.08.2011 рок про збільшення сума грошового зобовязання ТОВ «Агросс» з ПДВ в розмірі 338159грн. з них: за основним платежем 270527грн. та штрафні (фінансові) санкції 67632грн. відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 02.12.2011р.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >Є.О. Жукова

< Текст >