Постанова № 21071500, 06.12.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

06.12.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/10155/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василієвни <Текст > при секретаріЛуговій В.О. за участю: представника позивача Ружанської О.Б. <Текст > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ: Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_4 в якому просить стягнути з відповідача на користь бюджету р/р 33213813700005, одержувач: відділення держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська в установі банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, ЄДРПОУ 24246786, код платежу 13050300 в рахунок погашення боргу по земельному податку з фізичних осіб суму 102,36 грн. Позовна заява обґрунтована тим, що внаслідок несплати узгоджених податкових зобовязань з земельного податку у відповідача виник податковий борг на суму 102,36 грн. Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовну заяву. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відповідно до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується матеріалами справи. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, суд встановив наступне.

ОСОБА_4 знаходиться на обліку у Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська як платник земельного податку.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-6, Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» N2181-III від 21.12.2000 року та Закону України «Про плату за землю» № 2535-XII від 03.07.1992.

Згідно п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

Згідно ст. 15 Закону України «Про плату за землю» власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 17 Закону України «Про плату за землю» визначено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Так, заборгованість ОСОБА_4 виникла на підставі податкових повідомлень-рішень №002391705 від 05.05.2009 р. на суму 79,43 грн. та №0021421705 від 05.05.201 р. на суму 84,12 грн. Враховуючи наявність переплати у розмірі 61,19 грн. сума заборгованості складає 102,36 грн.

Дані податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем та ні в адміністративному, ні в судовому порядку оскаржені не були.

Згідно пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин), якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Згідно до пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська на адресу відповідача було надіслано першу податкову вимогу № 1/59 від 18.08.2010 року на загальну суму 60,30 грн., та другу податкову вимогу № 2/709 від 20.09.2010 року на загальну суму 60,30 грн.

Таким чином, податкова вимога відповідачу за новоутвореним податковим боргом з земельного податку не виставляється, оскільки податковий борг платника з 2009 року не переривався, перша та друга податкові вимоги були виставлені та вручені платнику податків у 2010 році, в порядку встановленому статтею 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 95.1 ст.95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Статтями 67, 68 Конституції України передбачено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Кожен зобовязаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України, а їх невиконання і є порушенням державних інтересів.

Правовою підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення податкового боргу є пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу де зазначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафи) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільовнх фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості субєкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

На підставі п.4 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу в повному обсязі відповідачем не сплачена, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи заяву Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська про поновлення строків звернення до адміністративного суду, суд вважає за можливе задовольнити заяву та визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь бюджету р/р 33213813700005, одержувач: відділення держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська в установі банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, ЄДРПОУ 24246786, код платежу 13050300 в рахунок погашення боргу по земельному податку з фізичних осіб суму 102 (сто дві) гривні 36 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 01.11.2011р.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >Н.В. Боженко

< Текст >