Постанова № 21071470, 06.12.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

06.12.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/11834/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКонєвої С.О. <Текст > при секретарі судового засыданняТроценко О.О. за участю представників сторін: від позивача: Ніколенко М.Є. <Текст > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення 8886,12 грн. ВСТАНОВИВ: 22.09.2011р. Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулося з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області та, з урахуванням заяви позивача від 18.11.2011р., просить стягнути з відповідача витрати, понесені позивачем у звязку із виплатою пенсій, сплачених особам, яким призначені пенсії по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на підприємствах, розташованих на території країн колишнього СРСР за період з 01.06.2011р. по 01.09.2011р. в розмірі 8886 грн. 12 коп. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу призначені та виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на підприємствах, розташованих на території країн колишнього СРСР на загальну суму 8886 грн. 12 коп. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» № 2272-ІІІ від 22.02.2001р., органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, починаючи з 1 квітня 2001 року відшкодовують органам Пенсійного фонду України пенсії, сплачені особам, яким призначено пенсії внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, та пенсій у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Згідно ст.ст. 1, 3, 5 Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних держав в області пенсійного забезпечення від 13.02.1992р., пенсійне забезпечення громадян-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Всі витрати, які повязані із здійсненням пенсійного забезпечення, несе держава, що надає забезпечення. Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлено законодавством держав - учасниць. Якщо міжнародним договором України, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством про страхування від нещасного випадку, то застосовуються норми міжнародного договору. Враховуючи наведене позивач вважає, що Фонд соціального страхування зобовязаний проводити відшкодування виплачених ПФУ громадянам України витрат на виплату і доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, незалежно від місця настання нещасного випадку. Отже, керуючись п. 5 Порядку відшкодування Фондом витрат, повязаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою правління ПФУ та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві № 5-4/4 від 04.03.2004р., позивач щомісячно направляв на адресу відповідача Акти звірки витрат по виплаті пенсій потерпілим, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій повязаних із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на підприємствах, розташованих на території країн колишнього СРСР, однак відповідач відмовляється підписувати акти звірки на відшкодування витрат, повязаних з виплатою пенсій громадянам: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які отримали каліцтво на території країн колишнього СРСР. Відповідач не відшкодував витрати, понесені позивачем, внаслідок чого виникла заборгованість за період з 01.06.2011р. по 01.09.2011р. в розмірі 8886 грн. 12 коп., яку позивач і просить стягнути з відповідача. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не зявився, 15.11.2011р. надав до канцелярії суду клопотання в якому просить судове засідання провести без участі представника ВВД ФССНВ в м. Кривому Розі, проти позову заперечує, у письмових запереченнях на позов, наданих суду, просить в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що відповідно до ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-XIV від 23.09.1999р., ВВД ФССНВ здійснює виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві. При цьому, ВВД ФССНВ як страховик здійснює виплату вищезазначених пенсій застрахованим особам, тобто фізичним особам, на користь яких здійснюється страхування. Такими особами вважаються застраховані з моменту набрання чинності Законом України № 1105-XIV від 23.09.1999р., який діє в просторі в межах України і в часі з моменту вступу його в закону силу. Для проведення відшкодування будь-яких виплат відповідач відповідно до вимог ст. 35 Закону України № 1105-XIV від 23.09.1999р. в обґрунтування понесених витрат повинен мати акт розслідування та інші документи як підставу для призначення і проведення виплат, дані документи у відділенні відсутні. Отже, потерпілі, які отримали каліцтво поза межами України і переїхали на постійне місце проживання не є застрахованими в Україні і за них не сплачувалися страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, а тому у Фонду немає підстав відшкодовувати виплачені пенсії Пенсійним фондом в Жовтневому районі м. Кривого Рогу. Таке відшкодування законом не передбачено. До того ж, витрати, понесені Пенсійним фондом України у звязку з виплатою пенсій, передбачених ст. 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві на централізованому рівні. Тому, на думку відповідача, звернувшись до суду з даним позовом УПФ України м. Кривого Рогу не є тією особою, якій належить право вимоги. Відповідно і ВВД ФССНВ м. Кривого Рогу не є тією особою, яка повинна відповідати за адміністративним позовом.

Дослідившита вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За змістом ч. 2 статті 2 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 23.09.1999 року № 1105-ХІV особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, повязаних з виконанням ними трудових обовязків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону. При цьому, право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, в якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, повязане з виконанням нею трудових обовязків.

Пунктом «а» статті 27 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-ХІІ встановлено, що громадянам України переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Судом встановлено, що на підставі ст. 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за період з 01.06.2011р. по 01.09.2011р. були призначені та виплачені пенсії по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, та пенсій у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на підприємствах, розташованих на території країн колишнього СРСР громадянам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на загальну суму 8886 грн. 12 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи списками осіб, яким виплачені пенсії за червень, липень та серпень 2010 року (а.с. 7-9).

Згідно вказаних списків осіб, яким виплачені пенсії та довідки за період з 01.06.2011р. по 31.08.2011р. загальна сума виплачених пенсій становить 8886 грн.12 коп., із них: основний розмір пенсії 1141 грн. 20 коп.; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття 102 грн. 36 коп., витрати на виплату та доставку пенсій та цільової грошової допомоги 1 грн. 65 коп., державна адресна допомога 7625 грн. 64 коп., витрати на доставку державної адресної допомоги 15 грн. 27 коп. (а.с. 7-9, 47)

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування № 16/98-ВР від 14.01.1998р. встановлено, що загальнообовязкове державне соціальне страхування це система прав, обовязків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 вказаних Основ в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообовязкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.

Частиною 4 ст. 25 вказаного Закону передбачено, що за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоровя та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням ним своїх трудових обовязків;пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;пенсія у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно з частиною 4 статті 26 Основ, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому, неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Пунктом 2 статті 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001р. № 2272-Ш встановлено, що фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01.04.2001р., з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому, кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і фондом у подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Частиною 2 статті 24 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-ХІV закріплено аналогічну норму якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому, страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Підпунктами «г» і «д» пункту 1 статті 21 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 23.09.1999 року № 1105-ХІV, який набрав чинності з 1 квітня 2001 року, передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобовязаний у встановленому законодавством порядку та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоровя або у разі його смерті, виплачувати йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Пунктом 3 частини 2 статті 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»визначено, що, окрім іншого, до складу страхових виплат входять страхові виплати у вигляді пенсії по інвалідності потерпілому.

Відповідно до п.15 статті 34 вказаного вище Закону передбачено, що виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення, крім випадків, передбачених пунктом 2 статті 8 та статтею 9 цього Закону.

Таким чином, на органи фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань покладений обовязок здійснювати пенсійне забезпечення осіб, які отримали каліцтво (інвалідність) через нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання. У разі, якщо витрати з пенсійного забезпечення осіб, що отримали інвалідність внаслідок нещасного випадку на виробництві були понесені органами Пенсійного фонду України такі витрати підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4 зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697 було затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, повязаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та в звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно з пунктом 4 вказаного вище Порядку № 5-4/4 відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме:

-сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництвіабо професійного захворювання та пенсії у звязку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- щомісячна цільова грошова допомога на проживання, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

- допомога на поховання сімї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

-сумавитрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Суму витрат з виплати та доставки пенсій визначають органи Пенсійного фонду на підставі Тарифів на оплату послуг, повязаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги, затверджених наказом Державного комітету звязку та інформатизації України від 22 липня 2004 року, які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 5 серпня 2004р. за № 976/9575.

Таким чином, за прямою вказівкою пункту 4 зазначеного Порядку № 5-4/4 суми виплачених пенсій по інвалідності (основний розмір), цільова грошова допомога підлягають відшкодуванню Фондом із врахуванням витрат на їх доставку.

Як вбачається з матеріалів справи громадянам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за період з червня по серпень 2011 року були виплачені пенсії по інвалідності (основний розмір) в загальній сумі 1141 грн. 20 коп., щомісячна цільова грошова допомога на прожиття у розмірі 102 грн. 36 коп. та понесені витрати на доставку пенсій та цільової грошової допомоги 1 грн. 65 коп. (а.с. 7-9, 47).

Отже, зазначені суми заборгованості у розмірі 1245 грн. 21 коп. підлягають стягненню з відповідача.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». У розумінні статті 1 цього Закону пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сімї у випадках, визначених цим Законом. Пенсійна виплата являє собою грошову виплату в системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування, що здійснюються у вигляді пенсії, довічної пенсії або одноразової виплати.

Частиною 2 ст. 46 Конституції України та ч. 2 статті 7 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством. У разі, якщо сукупність вказаних виплат разом з пенсійними виплатами із системи пенсійного забезпечення та іншими доходами не досягають розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для непрацездатних громадян, такі громадяни мають право на отримання державної адресної допомоги в порядку, розмірах та за рахунок коштів, визначених законом.

Зазначені надбавки та доплати до пенсії визначені, зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26 березня 2008 року та Постановою Кабінету Міністрів України № 1215 від 18 вересня 2004 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2004р. № 1215 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення» встановлено, що у разі коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною, суд індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), крім соціальних пенсій за віком, не досягає прожиткового мінімуму, встановленого на 2004 рік для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії (дотація) у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму (пункт 1 цієї постанови).

Згідно п.4 вищенаведеної Постанови № 1215 виплата щомісячної державної адресної допомоги до пенсії (дотації), передбаченої пунктом 1 цієї постанови, здійснюється, починаючи з вересня 2004 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України та державного бюджету.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008р. передбачено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Згідно п.4 цієї ж постанови № 265 визначено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

Статтями 8, 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-ХІІ передбачено, що пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України, виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, тому на виконання вказаних вимог закону позивач здійснив виплату гр. ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за період з червня по серпень 2011 року державної адресної допомоги у розмірі 7625 грн. 64 коп. та поніс витрати на її доставку в сумі 15 грн. 27 коп. (а.с. 7-9, 47).

При цьому, позивач з метою відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Пенсійному фонду України м. Кривого Рога включив виплачену ним державну адресну допомогу та витрати на її доставку в загальній сумі 7640 грн. 91 коп. до актів щомісячної звірки на отримання пенсії у звязку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням з червня по серпень 2011р. (а.с. 7-9).

Спеціальним законом, який регулює загальнообовязкове державне соціальне страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, є Закон України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яким передбачено, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообовязкового державного соціального страхування за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоровя громадян у процесі їх трудової діяльності.

Відповідно до статті 21 цього Закону на Фонд соціального страхування від нещасних випадків покладено обовязок по своєчасному та у повному обсязі відшкодуванню шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження його здоровя або в разі смерті шляхом виплати, зокрема, пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які є страховими виплатами. Зазначені страхові виплати провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду (частина 1 статті 25 цього ж Закону).

Таким чином, здійснивши аналізстатті 46 Конституції України, статті 6 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», статей 21, 25 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» суд доходить висновку, що державна адресна допомога, передбачені постановами Кабінету Міністрів України № 1215 та № 265, є державними гарантіями непрацездатним громадянам щодо забезпечення належного рівня життя, не відносяться до страхових виплат, передбачених загальнообовязковим державним страхуванням від нещасних випадків, а тому не повинні виплачуватись за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Крім того, відшкодування державної адресної допомоги та витрат на її доставку Порядком № 5-4/4 від 04.03.2003р. не передбачені.

Враховуючи наведене,включення позивачем до відшкодування витрат сум адресної державної допомоги та їх доставку гр. ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за період з червня по серпень 2011року в загальній сумі 7640 грн. 91 коп. - не підлягають задоволенню.

Відповідної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України у своїй постанові від 21.10.2010р. № К-23912/10.

Крім того, слід зазначити, що посилання відповідача на те, що обовязок Фонду відшкодовувати пенсії виникає лише після передачі йому справи потерпілого є помилковим внаслідок неправильного тлумачення ст.7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Так, вказана норма регулює не саму наявність обовязку Фонду сплачувати пенсію по інвалідності, а лише спосіб такої сплати: після передачі особової справи Фонду сплачувати безпосередньо громадянину; якщо ж виплату здійснює інший орган державного соціального страхування відшкодовувати останньому понесені ним витрати.

Також твердження відповідача відносно того, що відшкодування витрат може мати місце лише на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України, а не їх органами на місцях, є безпідставними, оскільки на централізованому рівні здійснюється підписання актів, сум, які приймаються до заліку відповідачем, а у разі незгоди на підписання актів з боку відповідача на відшкодування таких сум, слід звертатися з вимогами до відповідача про відшкодування (стягнення) сум понесених витрат позивачем на виплату і доставку пенсії по інвалідності.

Тобто, позивачем обраний спосіб захисту права, який відповідає змісту прав та обовязків позивача.

Дана правова позиція викладена також і у постанові Вищого адміністративного суду України від 02.12.2010р. № К-25445/10.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позовУправління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області доВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення 8886 грн. 12 коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (50074, м. Кривий Ріг, пр. Миру, 30а, р/р 37176699983101 УДК в Дніпропетровському області МФО 805012, ЗКПО 5913606) на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (50096, м. Кривий Ріг, вул. Ватутіна, 37в, р/р 25609719464874 Дзержинське відділення № 7806 Ощадного банку України МФО 306072, ЗКПО 24450506) витрати понесені позивачем у звязку із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань на підприємствах, розташованих на території країн колишнього СРСР за період з 01.06.2011р. по 01.09.2011р. у розмірі 1245 грн. 21 коп. (одна тисяча двісті сорок пять гривень 21 коп.).

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення 7640 грн. 91 коп. державної адресної допомоги та витрат на її доставку відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений28.11.2011р.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >С.О. Конєва

< Текст >