Постанова № 21071367, 02.12.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

02.12.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/8959/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василієвни <Текст > при секретаріМакаревич К.В. за участю: представника позивача Третьякової О.В. <Текст > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Західно - Донбаської обєднаної державної податкової інспекції до Українсько - Латвійського товариства з обмеженою відповідальністю «Гулібат» про надання дозволу на погашення податкового боргу, - ВСТАНОВИВ: Захіно-Донбаська обєднана державна податкова інспекція у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Українсько - Латвійського товариства з обмеженою відповідальністю «Гулібат» в якому просить надати дозвіл Західно - Донбаській обєднаній державній податковій інспекції у Дніпропетровській області на погашення суми податкового боргу в розмірі 43844,04 грн. за рахунок майна Українсько - Латвійського товариства з обмеженою відповідальністю «Гулібат» (ЄДРПОУ 24601164, адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Магдалинівська, б. 2), що перебуває у податкові заставі. Позовна заява обґрунтована тим, що внаслідок несплати узгоджених податкових зобовязань згідно декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у відповідача виник податковий борг на суму 43844,04 грн. Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовну заяву. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відповідно до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується матеріалами справи. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Українсько - Латвійське товариство з обмеженою відповідальністю «Гулібат» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та знаходиться на обліку в Західно - Донбаській обєднаній державній податковій інспекції, як платник податків.

Відповідно до поданої Українсько - Латвійським товариством з обмеженою відповідальністю «Гулібат» податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік № 1975 від 28.01.2011 р. визначена ним сума податкового зобовязання до сплати складає 21942,02 грн. щомісячно за січень-травень 2011 року, 21942,03грн. щомісячно за червень-листопад 2011 року та 21942,06 грн. за грудень 2011 року.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-6, Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» N2181-III від 21.12.2000 року та Закону України «Про плату за землю» № 2535-XII від 03.07.1992.

Згідно п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Статтею 17 Закону України «Про плату за землю» визначено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

П. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Статтею 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Таким чином, задекларована сума з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за квітень-травень 2011 року повинна була сплачуватись, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, що підприємством зроблено не було.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно до п.36.1, п.36.2 ст.36 Податкового Кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Пункт 57.1. статті 57 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Західно - Донбаською ОДПІ у Дніпропетровської області відповідачу було направлено на адресу відповідача першу податкову вимогу № 1/253 від 02.06.2009 року та другу податкову вимогу №2/306 від 22.07.2009 року.

Відповідно до п.95.2 ст.95 Податкового Кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, податкова вимога відповідачу за новоутвореним податковим боргом з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності не виставляється, оскільки податковий борг платника з 2009 року не переривався, перша та друга податкові вимоги були виставлені та вручені платнику податків у 2009 році, в порядку встановленому статтею 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно п. 95.1 ст.95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

27.08.2009 р. працівниками Західно - Донбаської ОДПІ було складено Акт №19219/10/24-039, згідно з яким були описані активи відповідача, на які поширюється право податкової застави. Того ж дня, в звязку з відмовою від підпису та ознайомлення із зазначеним Актом, працівниками Західно - Донбаської ОДПІ було складено Акт №943/24-039.

20.02.2010 р. працівниками Західно - Донбаської ОДПІ було складено Акт №5084/10/24-039, згідно з яким були описані активи відповідача, на які поширюється право податкової застави.

Згідно положень п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

02.09.2009 р. та 01.03.2010 р. Західно - Донбаською ОДПІ було зареєстровано податкову заставу в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Судом встановлено та матеріалами справі підтверджено, що Постановою державного виконавця Індустріального відділу ДВС Дніпропетровського міського управління юстиції від 18.03.2011 року було відкрито виконавче провадження №ВП 25310917 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2010 року у справі №35/141 про стягнення на користь Павлоградської міської ради боргу по орендній платі за земельні ділянки та накладено арешт на розрахункові рахунки Українсько - Латвійського ТОВ «Гулібат».

Правовою підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення податкового боргу є пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу де зазначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафи) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості субєкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Статтями 67, 68 Конституції України передбачено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Кожен зобовязаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України, а їх невиконання і є порушенням державних інтересів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Західно - Донбаської обєднаної державної податкової інспекції до Українсько - Латвійського товариства з обмеженою відповідальністю «Гулібат» про надання дозволу на погашення податкового боргу задовольнити.

Надати дозвіл Західно - Донбаській обєднаній державній податковій інспекції у Дніпропетровській області на погашення суми податкового боргу в розмірі 43884 (сорок три тисячі вісімсот вісімдесят чотири) гривні 04 копійки за рахунок майна Українсько - Латвійського товариства з обмеженою відповідальністю «Гулібат» (код ЄДРПОУ 24601164, адреса:49000, м.Дніпропетровськ, вул. Магдалинівська, б. 2), що перебуває в податковій заставі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 17.10.2011р.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >Н.В. Боженко

< Текст >