Постанова № 21071131, 29.11.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

29.11.11 <копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2011 р. Справа № 2а-12419/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПавловського Д.П.

при секретаріБесчасові Д.В.

за участі представника позивачаАгаркової Є.В.

представника відповідачаДенисенко Я.В., Черкаса М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мобілочка»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську про визнання нечинними та скасування рішень,-

в с т а н о в и в :

06 жовтня 2010р. до суду надійшов даний адміністративний позов, у якому позивач просить визнати нечинним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за № 0001428821/0/6995 від 28 лютого 2008 року прийняте відповідачем на суму 11 230, 00 грн.; визнати нечинним та скасувати рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області № 10205/10/25-008 від 11.04.2008 року про результати розгляду скарги; визнати нечинним та скасувати рішення Державної податкової адміністрації України № 6061/6/25-0415 від 19.06.2008 року про результати розгляду скарги.

Позовні вимоги обґрунтовано адміністративним позовом від 06.10.2010р.

Представник позивача просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача просили відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на заперечення на позовну заяву від 08.12.2010р., наявне у матеріалах справи, яким обґрунтована така позиція.

Також, у судовому засіданні були досліджені письмові докази, а саме: копії направлення № 343 від 15 січня 2008 року виданого інспектору Абрамову К.І., направлення № 344 від 15 січня 2008 року виданого інспектору Вибієву Р.І., акту перевірки № 002832 зареєстрованого за № 01010148/2330 від 16.01.2008 року, податкового рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за № 0001428821/0/6995 від 28 лютого 2008 року, заперечення на акт перевірки вих. №109 від 22.02.2008 р., аркушу книги КОРО ст.46, підсумкової виписки по розрахунковому рахунку Приватбанку за 16.01.2008 року, супровідної відомості Приватбанку, фіскального звітного чеку від 15.01.2008 року, скарги ТОВ «Мобілочка»№ 141 від 07.03.2008 року, рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області № 7294/7/25-008 від 19.03.2008 року про продовження терміну розгляду скарги, рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області № 10205/10/25-008 від 11.04.2008 року про результати розгляду скарги, скарги ТОВ «Мобілочка»№ 270 від 25.04.2008 до Державної податкової адміністрації України, рішення Державної податкової адміністрації України № 6064/6/25-0415 від 19.06.2008 року про результати розгляду скарги.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, суд встановив наступні обставини.

Так, 16.01.2008 року фахівцями Державної податкової адміністрації в Автономній республіці Крим була проведена планова перевірка магазину «Мобілочка», розташованого за адресою: м.Сімферополь, пр. Кірова/Самокіша, 18/3, що належить суб'єкту підприємницької діяльності - товариству з обмеженою відповідальністю «Мобілочка», з питання дотримання чинного законодавства у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами та наявності торгових патентів та ліцензій.

За результатами проведення перевірки було складено Акт № 010101148/2330 від 16.01.2008 в якому зафіксоване наступне порушення: - пп.2.6 п.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004 року, а саме не здійснення оприбуткування готівкових коштів у повній сумі 2 246,00 грн. у день їх фактичного надходження, на підставі фіскального звітного чека від 15.01.2008 р. № 00371, шляхом непроведення щоденних записів за 15.01.2008 р. про рух готівкових коштів, та суми розрахунків в книзі обліку розрахункових операцій від 24.12.2007 р. № 0402005231 р/2.

22.02.2008 року на ім'я заступника начальника СДПІ РВПП у м. Дніпропетровськ позивачем було написано заперечення на акт перевірки вих. №109.

Відповідач прийняв рішення № 0001428821/0/6995 від 28 лютого 2008 року про застосування до підприємства позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 11 230, 00 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, позивач звернувся до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області зі скаргою № 141 від 07.03.2008 року (зареєстроване вх. № 886/10/С від 11 березня 2008 року).

19.03.2008 року Державна податкова адміністрація України за результатами розгляду скарги у зв'язку з необхідністю вивчення обставин справи зобов'язала відповідача надати сформовану папку матеріалів перевірки прийняла рішення про продовження терміну розгляду скарги до 11.04.2008 року. Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області прийняла рішення від 11.04.2008 року №10205/10/25-008 про відмову в задоволенні скарги й залишення без змін рішення відповідача від 28 лютого 2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 11 230 грн.

Не погоджуючись з рішенням ДПА у Дніпропетровській області від 11.04.2008 року та рішенням відповідача від 28 лютого 2008 року про застосування штрафних санкцій у сумі 11 230 грн., позивач направив до Державної податкової адміністрації України скаргу (вих. № 270 від 25.04.2008 року) на рішення ДПА у Дніпропетровській області № 10205/10/25-008 від 11.04.2008 року про результати розгляду скарги на рішення відповідача.

19.06.2008 року Державна податкова адміністрація України прийняла рішення про результати розгляду скарги № 6061/6/25-0415, яким залишила без змін рішення відповідача й рішення ДПА у Дніпропетровській області, а скаргу підприємства без задоволення.

Статтями 8, 9, 10 Закону №509 «Про державну податкову службу в Україні», визначені функції органів державної податкової служби, до яких, зокрема, належать, здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патенти.

Відповідно до статті 11 Закону №509, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та порядку, встановлених законами України, мають право: 1) здійснювати документальні невиїзні перевірки, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), 2) здійснювати контроль за:

- додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; - наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Статтею 111 Закону №509 встановлено підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Згідно частин другої, шостої цієї статті плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової і проводиться за наявності хоча б однієї з 9 наведених у цій нормі Закону обставин.

Перелічені обставини в цілому стосуються питання повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), порядку подання податкової звітності платниками податків, і ніяк не пов'язані з питанням додержання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), наявністю дозвільних документів (свідоцтв про державну реєстрацію СПД, ліцензій, торгових патентів).

Таким чином, визначені у статті 11 обставини і порядок проведення планових і позапланових виїзних перевірок законодавчо обґрунтовують реалізацію повноважень органів державної податкової служби наданих пунктом 1 статті 11 Закону №509, тобто, права здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відносно умов допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок, визначених статтею 111 Закону №509, то вони також стосуються перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Порядок реалізації повноважень органів державної податкової служби, наданих пунктом 2 статті 11 Закону №509, тобто, права здійснювати контроль за порядком проведення готівкових розрахунків, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій, торгових патентів, шляхом проведення планових перевірок в статтях 111, 112 не наведений.

Порядок проведення розрахунків за товари (послуги), визначено Законом №265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій і не є Законом про оподаткування.

Згідно статей 15, 16 Закону №265, контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку передбаченому законодавством України.

Враховуючи наведене, органи державної податкової служби при здійсненні контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків проводять перевірки на підставі пункту 2 статті 11 Закону №509 у межах повноважень, наданих зазначеними законами.

Питання організації перевірок щодо контролю за порядком проведення розрахунків в сфері готівкового обігу суб'єктами господарювання, які здійснюють діяльність в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, регламентоване відомчими документами Державної податкової адміністрації України. Згідно вимог даних документів, перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться за окремими планами органів державної податкової служби. З метою підвищення контролю за здійсненням розрахункових операцій формується та затверджується щомісячний план проведення зазначених перевірок.

Стосовно планових перевірок РРО, то необхідно зазначити, що згідно п.2.6 додатка 2 до Методичних рекомендацій щодо порядку складання плану-графіка перевірок суб'єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні, затверджених Наказу ДПА України від 11.10.05 №441, такі перевірки проводяться за окремими щомісячними планами податкових органів.

Отже, на підставі направлень на перевірку від 05.01.08 №343 та 344, фахівцями ДПА в АР Крим, а саме, головними державними податковими ревізорами-інспекторами Абрамовою К.І. та Вибієвим Р.І. 16.01.08 була проведена перевірка, магазину „Мобілочка", який розташований за адресою: м.Сімферополь, пр. Кірова/Самокиша, 18/3, який належить суб'єкту підприємницької діяльності - ТОВ „Мобілочка" (код ЄДРПОУ 24426502), метою якої було дотримання суб'єктами господарювання чинного законодавства у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг при здійсненні готівкових розрахунків зі споживачами та наявності торгових патентів і ліцензій, внаслідок чого було складено Акт №01010148/2330 від 16.01.2008 року. Зазначеним актом зафіксовані наступні правопорушення: -незбігання використаних розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення, а саме не збігання розрахункової книжки №0402005231р/2; - невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному Х-звіті на суму 402 грн.; - неоприбуткування готівкових коштів в сумі 2 246,0 грн., а саме: нездійснення обліку готівковій коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій №0402005232р/2 на підставі фіскального звітного чеку.

Що стосується порушеного в позовній заяві питання порядку проведення перевірки, то слід зазначити наступне.

Перевірку магазину, в якому здійснює підприємницьку діяльність ТОВ „Мобілочка" проведено 16.01.08 у відповідності до затвердженого в.о.заступника голови ДПА в АР Крим плану-графіку проведення перевірок на січень 2008 року та згідно направлень на право проведена перевірки № 343 та №344 від 15.01.2008 року.

Що стосується виявлених правопорушень.

Метою перевірки згідно направлень № 343 та № 344 є здійснення контролю за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги наявність торгових патентів та ліцензій з питань дотримання вимог Законів №265, Закону України від 23.03.96 №98/96-15Р "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (Далі - Закон №98), Закону України від 19.12.95 №481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон №481), Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яки затверджено Постановою Правління НБУ від 15.12.04 №637 (далі - Положення №637).

Відповідно до п.2.6 Положення №637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратору розрахункових операцій (далі - РРО) або використанням розрахункових кас (далі - РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Положенням №637 визначено, що оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій (пункт 1 Положення №637).

При проведені перевірки встановлено порушення п.2.6 Положення №637, а саме, нездійснення обліку готівкових коштів у сумі 2 246,00 грн. згідно фіскального звітного чека від 15.01.08 №00371 у день їх фактичного надходження. В книзі обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) від 24.12.07 №040200523/р/2 станом на момент перевірки відсутній запис про рух готівкових коштів. На ТОВ „Мобілочка" було надіслано запит від 11.02.08 №4611/10/08-03/1-102 про надання пояснень та оригіналів первинних документів по факту встановленого порушення, від підприємства 22.02.08 отримано пояснення.

Після розгляду наданих оригіналів документів та пояснень підтверджено факт порушень встановлених актом перевірки від 16.01.08 (факт порушення підтверджується Z-звітом, яким зафіксований обіг готівки 15.01.08 у сумі 2 246грн. та ксерокопією витягу з КОРО, в якій перевіряючими зроблені відповідні записи). В пояснювальній записці, наданій на ім'я директора ТОВ „Мобілочка" Юхно О.І. старший експерт Приловський В.П. не заперечує, що КОРО за попередній день (15.01.08) не було заповнено, пояснюючи зазначене отриманням від керівництва термінового завдання).

За вказане вище порушення передбачена відповідальність відповідно до ч.3 ст.1 Указу Президента України від 12.06.95 № 436/95 „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки„ (із змінами та доповненнями), а саме, за неоприбуткування (неповне оприбуткування) у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми 1 1230 грн. (2 246 грн. х 5 = 11 230 грн.).

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що фахівцями ДПА в АР Крим була проведена перевірка в межах їх компетенції. Правомірність застосування штрафної санкції підтверджується актом перевірки, копіями первинних документів та поясненнями посадових осіб.

Щодо строків винесення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, то позивач зазначає, що оскаржуване рішення винесене з порушенням встановленого строку, у своєму позові ТОВ „Мобілочка" зазначає, що згідно з п.4.11 Порядку оформлення результат невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримані податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.05 №327, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта виїзної планової перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що акт перевірки зареєстровано 16.01.2008 року, якщо відрахувати від цієї дати десять робочих днів, отримуємо 30.01.2008 року. Тобто у податкового органу залишалось, ще два дні для винесення вищезазначеного рішення.

Отже, посилання позивача на порушення строку винесення рішення від 28.02 №0001428821 є безпідставним.

Щодо оскарження рішень ДПА у Дніпропетровській області та ДПА України, то у позовній заяві позивач, також, просить скасувати та визнати недійсними рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровської області від 11.04.08 №10205/10/25-008 про резльтати розгляду скарги та рішення Державної податкової адміністрації від 19.06.08 №6061/6/25-0415 про результати розгляду скарги. З цього приводу суд вважає за доцільне, зазначити наступне.

Порядок розгляду скарг платників податків встановлений п.5.2 ст.5 Закону України № 2181-III „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181) та „Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби" затвердженого наказом ДПА України від 03.03.1998р. № 93 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 02.03.2001 p. №82), який зареєстрований в Міністерстві юстиції України за №238/5429 від 15.03.2001 року.

Відповідно до пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 2181, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

Згідно з пп. 5.2.4 цієї статті, процедура адміністративного оскарження закінчується:

останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобовязання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

На підставі рішення про результати розгляду скарги податковим органом приймаються податкові повідомлення - рішення, які є підставою для сплати податкового зобов'язання.

Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Рішення про результати розгляду скарги перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжує правовідносини, що можуть бути предметом спору.

Зважаючи на вищевказане, правові підстави для визнання недійсними та скасування оскаржуваних рішень відсутні, а отже, позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова складена у повному обсязі 04.10.2011р.

Суддя <(підпис) >

<Список >

<Список >

<Список >Д.П. Павловський

< суддя учасник колегії >

< ПІБ Судді >

< ПІБ Судді >