Постанова № 21071123, 29.11.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

29.11.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/11034/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:

при секретарі судового засідання:Конєвої С.О. <Текст >

Троценко О.О. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області до Державного спеціалізованого монтажно-експлуатаційного підприємства Управління Державтоінспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області про стягнення - 340 грн. 00 коп., - ВСТАНОВИВ:

02.09.2011р. Державна податкова інспекція у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області звернулась з позовом до Державного спеціалізованого монтажно-експлуатаційного підприємства Управління Державтоінспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області та, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 08.11.2011р., просить стягнути з відповідача борг по земельному податку в сумі 340 грн. 00 коп.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідач перебуває на обліку у позивача як платник окремих податків. У відповідача виник податковий борг по земельного податку у розмірі 340 грн. 00 коп., з яких: 170 грн. 00 коп. на підставі податкового повідомлення - рішення № 0001371503 від 13.03.2009р. та 170 грн. 00 коп. на підставі податкового повідомлення рішення № 0000781503 від 09.03.2010р., які позивач і просить стягнути з відповідача в судовому порядку

Представник позивача в судове засідання не зявився, однак надав до канцелярії суду клопотання, в якому просить розглянути дану справу без участі представника позивача в порядку письмового провадження та позов задовольнити в повному обсязі, що підтверджується наявним в матеріалах справи клопотанням позивача від 08.11.2011р. (а.с. 34).

Відповідач в судове засідання не зявився двічі (19.10.2011р. та 13.11.2011р.), причину неявки не повідомив, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 27, 33).

Відповідач своїм правом згідно до ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України на участь у судовому засіданні не скористався, свого представника в судове засідання не направив, письмових заперечень на вимогу суду не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача субєкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є субєктом владних повноважень.

Відповідно до ч. 6 ст.128 КАС України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, враховуючи строки розгляду і вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників сторін згідно до вимог ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд находить підстави достатніми для задоволення позову, виходячи з наступного.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями субєкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010р. № 2755-VІ, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, оскільки правовідносини щодо наслідків несплати платником податків відповідачем у даній адміністративній справі податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб за земельні ділянки виник до набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VІ, суд приходить до висновку, що, в даному випадку, при розгляді справи слід застосовувати норми раніше діючого законодавства, так як згідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Спеціальними законами, які визначають статус державної податкової служби в Україні, її функції, а такожобовязки платників податків щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) є Закон України «Про державну податкову службу в Україні», чинного як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на момент розгляду справи, Закон України «Про систему оподаткування»,Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», які були чинними та діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Також, пунктом 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України (який набрав чинності з 01.01.2011р.) передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платників податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Статтею 15 Закону України «Про плату за землю» встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також оренду плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року, подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій (стаття 14 Закону України «Про плату за землю»).

Згідно зі ст.17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про плату за землю», контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Законом України «Про систему оподаткування», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що земельний податок є обовязковим платежем, а платниками податків та зборів (обовязкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законодавством покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі) у встановлені законом строки.

Судом встановлено, що Державне спеціалізоване монтажно-експлуатаційне підприємство Управління Державтоінспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській (код ЄДРПОУ 14310810, м. Дніпропетровськ, вул. Поля, 1) перебуває на обліку як платник окремих податків у Державній податковій інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, що підтверджується довідкою позивача та витягом з ЄДРПОУ від 29.07.2011р., які наявні в матеріалах справи (а.с. 5 - 8).

Також судом встановлено, що у користуванні відповідача згідно даних Державного земельного кадастру від 11.01.2007р., № 230 перебуває земельна ділянка, яка розташована за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Енергетиків, 20а, у звязку з чим відповідач є платником земельного податку (а.с. 14).

Згідно наданої позивачем довідки про час виникнення заборгованості відповідач має податковий борг по земельному податку станом на 27.10.2011р. в сумі 340 грн. (а.с. 37).

Вказана заборгованість виникла у відповідача на підставі наступних податкових повідомлень-рішень, а саме:

- податкового повідомлення рішення від 13.03.2009р. № 0001371503, на суму 170 грн., яке відповідач отримав поштою 20.03.2009р., що підтверджується копією поштового повідомлення (а.с.16);

- податкового повідомлення-рішення від 09.03.2010р. № 0000781503, на суму 170 грн., яке відповідач отримав поштою 12.03.2010 р. (а.с. 17).

Отже, з урахуванням дати отримання відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень, податковий борг виник у відповідача з 31.03.2010р. та з 23.03.2010р. відповідно.

Статтею 1 Закону України № 2181-ІІІ визначено, що податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкційза їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. (чинного на момент виникнення правовідносин), з метою погашення податкового боргу відповідача податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Так, Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу було направлено на адресу відповідача податкові вимоги:

- перша податкова вимога № 1/1058 від 04.12.2007 р. на суму 214 грн. 80 коп., за якою складено акт про неможливість вручення податкової вимоги № 245 від 04.12.2007 р. та яку розміщено на дошці податкових оголошень 04.12.2007 р. (а. с. 9);

-друга податкова вимога № 2/172 від 18.02.2008 р. на суму 804 грн. 00 коп., за якою складено акт про неможливість вручення податкової вимоги № 287 від 03.03.2008 р. та яку розміщено на дошці податкових оголошень 03.03.2008 р. (а.с. 10).

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ (чинного на момент виникнення податкового боргу) податкове зобовязання платника податків нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 статті 4 цього Закону вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, коли платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Також у відповідності до підпункту 5.3.1 пункту 5.3, пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181у разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»-«в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», чинного на момент виникнення податкового боргу, платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідач в судове засідання не зявився, доказів оскарження зазначених вище податкових повідомлень-рішень позивача відповідачем в адміністративному або судовому порядку та доказів сплати податкового боргу суду не надано.

За викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, так як відповідачем порушені норми Закону України «Про плату за землю», Закону України «Про систему оподаткування», Закону України «Про порядок погашення зобовязання платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», чинних на момент виникнення податкового боргу щодо своєчасності та сплати платежів до бюджету.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються. При цьому, враховується те, що позивачем, при предявленні цього позову до суду, судові витрати не понесені.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області до Державного спеціалізованого монтажно-експлуатаційного підприємства Управління Державтоінспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області про стягнення 340 грн. 00 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Державного спеціалізованого монтажно-експлуатаційного підприємства Управління Державтоінспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 14310810, м. Дніпропетровськ, вул. Поля, 1) в обслуговуючих банках в доход бюджету (р/р 33218811700013, код платежу 13050100, одержувач: відділення Державного казначейства в м. Дніпродзержинську, код 24232324, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012) податковий борг по земельному податку у сумі 340 грн. 00 коп. (триста сорок гривень 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 21.11.2011р.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >С.О. Конєва

< Текст >