Постанова № 21071058, 28.11.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

28.11.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/13285/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кучми К.С. при секретарі Вітушко Л.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Менеджмент Інвестицій»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ: У вересні 2011 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог послався на те, що ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська було проведено документальну виїзну перевірку ТОВ «Менеджмент Інвестицій» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 19.12.2008 р. по 31.12.2010 р., валютного та іншого законодавства за період 19.12.2008 р. по 31.12.2010 р. За результатами проведеної перевірки відповідач склав акт № 1516/220/36295902 від 19 травня 2011 року. Після чого, відповідач склав податкове повідомлення-рішення від 11.08.2011 року № 0000692200 про сплату суми податкового зобовязання у сумі 532 790, 00 грн. (де 424 600, 00 грн. за основним платежем та 106 150, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями). В акті зазначено, що позивач порушив п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.6.1 ст.6, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, а саме підприємство в своїй господарській діяльності надавало фінансові послуги операцій факторингу за які отримувало плату, не було зареєстровано як платник податку на додану вартість і занизило податок на додану вартість в загальній сумі 424 600, 00 грн. Платник податків - TOB «Менеджмент Інвестицій» вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобовязання, та у звязку з цим склав податкове повідомлення-рішення без врахування норм чинного законодавства України, а тому він вимушений був звернувся до суду про його скасування в повному обсязі. Так як плата за здійснення факторингу не є за своєю суттю поставкою товарів та послуг, а представляє собою невідємну частину поняття суті факторингу, а оскільки операції факторингу не оподатковуються податком на додану вартість, податкове зобовязання не виникає. Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, на задоволенні позову наполягали. В судовому засіданні представники відповідача предявлені позовні вимоги не визнали та зазначили, що дійсно працівниками ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Менеджмент Інвестицій», код за ЄДРПОУ 36295902 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 19.12.2008 р. по 31.12.2010 р., результати якої викладені в акті № 1516/220/36295902 від 19.05.2011 року. Згідно наданих до перевірки документів за перевіряємий період було укладено 12 договорів факторингу і отримано позивачем комісійної винагороди від операцій факторингу в загальній сумі 2 573 000, 00 грн. Проведеною перевіркою укладених договорів факторингу встановлено, що у кожному договорі окремим пунктом визначено плату за проведені факторингові операції.

Згідно із п.6.1. ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», обєкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Відповідно п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону, датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установи що обслуговує платника податку. Таким чином, позивачем порушено п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.6.1 ст.6, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.9.4 ст.9 Закону, що призвело до заниження податку на додану вартість. За вказане порушення передбачено застосування штрафних санкцій згідно з п.123.1. ст.123 Податкового кодексу України. З огляду на зазначене представники відповідача вважають вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Менеджмент Інвестицій» зареєстрований 19.12.2008 р. в виконкомі Дніпропетровської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію серія А 01 №061753 від 22.11.2010 р., реєстраційний номер 12241070009045113. Код субєкта господарювання за ЄДРПОУ 36295902. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 19.12.2008 р. за №18579 та перебуває на обліку в ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська. Позивачем отримано свідоцтво про включення до державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів від 13.08.2009 р., реєстраційний номер 13102383.

Так судом встановлено, що на підставі направлення від 28.03.2011 р. № 418/220, виданого Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетродська, працівникам ДПІ, згідно із п.75.1. ст.75, п.77.1., 77.4. ст.77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) та відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок субєктів господарювання, проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Менеджмент Інвестицій» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 19.12.08 по 31.12.10, валютного та іншого законодавства за період з 19.12.08 по 31.12.10. За результатами перевірки складено акт № 1516/220/36295902 від 19 травня 2011 року.

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення TOB «Менеджмент Інвестицій» п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.6.1 ст.6, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), занижено податок на додану вартість в загальній сумі 514600, 00 грн., у тому числі за 2009 р. 94400, 00 грн., за 2010 р. 420200, 00 грн. та п.п.8.1.1., 8.1.2. п.8.1 ст.8, п.7.1. ст.7 Закону України «Про податок доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. №889-ІV (зі змінами та доповненнями), а саме податковим агентом - TOB «Менеджмент Інвестицій» утримувало податок з доходів фізичних осіб та перераховувало до бюджету не в повному обсязі, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у розмірі 39, 00 грн.

В судовому засіданні встановлено, що 24 травня 2011 року позивачем було надано відповідачу заперечення до акту перевірки вих. № 24-05/1. Відповідь на заперечення було отримано поштою 07.06.2011 р. (лист ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська «Про розгляд заперечень» № 23642/10/22-106 від 31.05.2011 р.)

03 червня 2011 року позивач отримав податкове повідомлення-рішення від 02 червня 2011 року № 0000482200/0 про сплату суми податкового зобовязання у сумі 643 250, 00 грн. (де 514 600, 00 грн. за основним платежем та 128 650,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

09 червня 2011 року позивач звернувся до ДПА у Дніпропетровській області зі скаргою на дане податкове повідомлення-рішення від 02 червня 2011 року.

03 серпня 2011 року за результатами розгляду скарги ДПА у Дніпропетровській області направила на адресу позивача рішення № 46/10/25-008 про результати розгляду скарги. У рішенні ДПА у Дніпропетровській області скасовує податкове повідомлення-рішення від 02.06.2011 року №0000482200 частково, а саме: в частині основного платежу у сумі 90 000, 00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 20 460, 00 грн. та задовольняє скаргу платника податків в цій частині, в іншій частині залишає вказане податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу позивача без задоволення. Тобто фактично суму податкового зобовязання - 514 600, 00 грн. було зменшено на 90 000, 00 грн. до 424 600,00 грн., а суму 650, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями зменшено на 20 460, 00 грн. - 106 150, 00 грн. На підставі цього ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська склала податкове повідомлення-рішення від 11.08.2011 року № 0000692200 про сплату суми податкового зобовязання у сумі 532 790, 00 грн. (де 424 600, 00 грн. за основним платежем та 106 150, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Позивачем 05 серпня 2011 року у відповідь на рішення № 22946/10/25-008 від 03.08.2011 року було надіслано скаргу до ДПА України.

11 жовтня 2011 року на адресу позивача надійшло рішення від 07.10.2011 року №3224/6/10-2115 ДПС України про результати розгляду скарги та відповідно до якого скарга позивача була залишена без задоволення.

Судом також встановлено, що згідно наданих до перевірки документів за перевіряємий період було укладено 19 договорів факторингу і отримано позивачем комісійної винагороди від операцій факторингу в загальній сумі 2 573 000, 00 грн. в тому числі за 2009 рік 472000, 00 грн., за 2010 рік 2101000, 00 грн. Реєстр договорів факторингу, укладених TOB «Менеджмент Інвестицій» з резидентами України, які надано до перевірки за період з 19.12.2008 р. по 31.12.2010 р. додається (додаток 3 до акту перевірки). Предметом даних договорів є право грошової вимоги до третіх осіб, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Фактор, передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові своє право вимоги грошових коштів до дебіторів, на підставі документів, що підтверджують таке право. Умовами договорів передбачено плата за факторингові операції: клієнт протягом 5 робочих днів з дати підписання цього договору сплачує фактору комісію за розрахункове обслуговування операцій факторингу в розмірі (сума в грн.) на рахунок фактора. Згідно наданих до перевірки документів, у банківських виписках підприємства, призначення платежу за надані послуги по даним договорам факторингу зазначено: «…сплата комісійної винагороди за договором факторингу №____ від ____ , без ПДВ».

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобовязується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобовязується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу відповідно до ст.1078 ЦК України може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, операції з відступлення клієнтом права грошової вимоги за зобовязаннями боржника, які передбачають передачу фактором за плату в розпорядження клієнта грошових коштів, мають здійснюватися на підставі договору факторингу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 р. №2664-ІІІ (із змінами та доповненнями) - фінансовою послугою є операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Будь-які операції з фінансовими активами, що відповідають цим критеріям мають ознаки фінансової послуги.

В силу п.п.11 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг віднесений до фінансової послуги.

Відповідно до ст.1079 ЦК України фактором може бути банк або фінансова установа, а також фізична особа субєкт підприємницької діяльності, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

TOB «Менеджмент Інвестицій» є фінансовою установою, яка діє на підставі свідоцтва Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг про реєстрацію фінансової установи.

TOB «Менеджмент Інвестицій» під час здійснення господарської діяльності за період з 19.12.2008 р. по 31.12.2010 р. виконало 19 договорів факторингу, де обєктом боргу були валютні цінності.

Статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 року №15-93 встановлено, що термін «валютні цінності» має, зокрема, таке значення: валюта України - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України.

За змістом операцій факторингу обєктом боргу були валютні цінності - грошові кошти.

За надання даного роду фінансових послуг TOB «Менеджмент Інвестицій» отримувало плату у вигляді дисконтування суми боргу та комісійної винагороди за розрахункове обслуговування - договору факторингу.

У пункті 1 розпорядження від 03.04.2009 р. № 231 Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України зазначила: віднести до фінансової послуги факторингу сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - субєктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників - субєктів господарювання за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Таким чином, плата за договором факторингу є складовою частиною договору факторингу.

Предметом даного спору є комісійна винагорода за розрахункове обслуговування договору факторингу, хоча економічний зміст отримання плати за виконання договору факторингу той самий що і дисконтування суми боргу.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 3.2.5 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» не є обєктом оподаткування ПДВ операції з торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобовязаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо обєктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, житлові чеки, земельні бони та деривативи.

Пунктом 1.10 вказаного Закону визначено, що факторинг - операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредитору.

Тобто, факторингові операції, обєктом боргу яких є валютні цінності, не є обєктом оподаткування. Таким чином, плата за здійснення факторингу не є за своєю суттю поставкою товарів та послуг, а представляє собою невідємну частину поняття суті факторингу, а так як операції факторингу не оподатковуються податком на додану вартість, податкове зобовязання не виникає.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Підстав звільнення від доказування сторонами не заявлено, судом не встановлено. Надані позивачем докази та обґрунтування позову доведені в судовому засіданні. Відповідачем не доведено правомірність своїх дій, що стосуються предмету позову. Факти, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини підтверджуються наявними та дослідженими в судовому засіданні доказами. Вказане є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська від 11 серпня 2011 року за № 0000692200.

Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Менеджмент Інвестицій» судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп. (три гривні сорок копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складено 21 листопада 2011 року

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >К.С. Кучма

< Текст >