Постанова № 21070906, 24.11.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

24.11.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/8926/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛуніна О.С. <Текст > при секретаріЛєскіні М.С. сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №2а/0470/8926/11 за позовом Прокурора Дзержинського району м. Кривий Ріг в інтересах держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворіжторгпостач» про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ТОВ «Криворіжторгпостач», в якому просив стягнути з відповідача на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності(далі - ДОВ ФСС з ТВП) недоїмку по сплаті страхових внесків в сумі 1024,01 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач станом на 29.06.2011 року має недоїмку зі сплати страхових внесків у сумі 1024,01 грн., яку він самостійно не сплачує, а тому така недоїмка підлягає стягненню у судовому порядку.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином, проте, до суду надав клопотання, в якому просив розгляд справи провести без його участі.

Відповідач у судове засідання вдруге не з`явився, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням. Проте, до суду надійшов конверт з відміткою «за спливом терміну зберігання».

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Криворіжторгпостач»зареєстровано 27.03.1995 р. Виконавчим комітетом Дзержинської районної ради народних депутатів м. Кривий Ріг, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацією №21886812. Підприємство зареєстровано у Криворізькій міжрайонній виконавчій дирекції ДОВ ФСС з ТВП(далі КмВД ДОВ ФСС з ТВП) як страхувальник та є платником страхових внесків, що підтверджується заявою ТОВ «Криворіжторгпостач»від 18.12.2001р.

З матеріалів справи вбачається, що останній звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, повязані з загальнобовязковим державним соціальним страхуванням у звязку з тимчасовою втратою працездатності за формою Ф-4 відповідачам було подано до КмВД ДОВ ФСС з ТВП 06.01.2005р. за 2004 рік, в якому відповідач самостійно визначив заборгованість за страховиком на кінець звітного періоду у сумі 1024,01 грн.

Зі звіту вбачається, що така заборгованість у відповідача виникла внаслідок несплати ним заробітної плати звільненим працівникам на загальну суму 26140,00 грн., що є порушенням ст. 116 КЗпП України.

У подальшому ТОВ «Криворіжторгпостач»до КмВД ДОВ ФСС з ТВП звітів не надавало та станом на 29.06.2011 р. самостійно визначену заборгованість по страховим внескам у сумі 1024,01 грн. не сплатило.

З 01.01.2011 набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування»№ 2464-VІ від 08.07.2010р.

Відповідно до п.3 Розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення»вказаного закону, з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

В свою чергу, положеннями до п.7 Розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення»вказаного закону передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообовязкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011р. не настав, здійснюється фондами загальнообовязкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Таким чином, у звязку з тим, що заборгованість відповідача виникла до 01.01.2011р., до даних правовідносин необхідно застосовувати законодавство, яке діяло до набрання чинності ЗУ №2464, а саме ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»№2240-ІІІ від 18.01.2001р.

Згідно до ст. 1 ЗУ №2240, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Нормами п.3 ч.1 ЗУ №2240 передбачено, що страхувальник відповідно до цього Закону - це роботодавець - для осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

Работодавець в свою чергу, відповідно до цього закону, є власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованих в Україні іноземних підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч.1 ст.22 ЗУ №2240, платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхувальники та застраховані особи. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 27 ЗУ №2240, страхувальник зобовязаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Положеннями п. 4.4 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів ФСС з ТВП передбачено, що суми нарахованих, донарахованих платежів, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом №2240, які не перераховані на рахунок Фонду у визначений строк, вважається недоїмкою.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що відповідач не виконує обовязки, які покладені на нього ЗУ №2240.

Згідно ст. 8 ЗУ №2240, спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та в судовому порядку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено факт існування у відповідача заборгованості у сумі 1024,01 грн., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора Дзержинського району м. Кривий Ріг в інтересах держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворіжторгпостач» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворіжторгпостач» (ЄДРПОУ 21886812) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності( р/р 2560423362100, ДОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 305653, одержувач Криворізька міжрайонна виконавча дирекція ДОВ ФСС з ТВП) недоїмку по сплаті страхових внесків у сумі 1024,01 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >О.С. Луніна

< Текст >