Постанова № 21070878, 24.11.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

24.11.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/7195/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василієвни <Текст > при секретаріМакаревич К.В. за участю: представника позивача представників відповідача Малова О.Р. Коваленко В.Ю., Якуб І.Г. <Текст > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпен - Д» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення, - ВСТАНОВИВ: До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпен - Д» з адміністративним позовом до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 червня 2011 року №0000512342. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Дніпропетровською МДПІ безпідставно було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000512342 від 16.06.2011 року про нарахування ТОВ «Інтерпен Д» суму грошового зобов'язання.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов з підстав викладених в ньому та просив позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали просили залишити його без задоволення, надали суду письмові заперечення, які містяться в матеріалах адміністративної справи, де зазначили що Дніпропетровською МДПІ отримано від ДПІ у Жовтневому р-ні м. Дніпропетровська акт №950/231/35113319 від 30.03.2011 року про визнання нікчемними угод, укладених ТОВ «Вілорд ЛТД» ( код ЄДРПОУ 35113319) за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року. Відповідно до обставин викладених в ньому, відповідач прийшов до висновку, що у грудні 2010 року податковий кредит ТОВ «Інтерпен-Д» формувався за рахунок ТОВ «Вілорд ЛТД», постачальником якого виступив субєкт господарювання, якому укладені угоди визнано нікчемними, а саме ПП «Гамма». Вищезазначене підтверджує неможливість проведення фінансово - господарських операцій посадовими особами зазначених підприємств з використанням розрахункових рахунків відкритих в банківських установах та складання первинних документів, у т.ч. податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних документів та інше. Таким чином, діяльність ТОВ «Інтерпен-Д» була спрямована на формування податкового кредиту від ТОВ «Вілорд ЛТД» з метою заниження бази оподаткування по податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств та несплати відповідних сум податків. Позивач не надав до перевірки товарно-транспортні накладні та будь-які інші документи, які підтверджують транспортування придбаних будівельних матеріалів, що не дає змогу підтвердити факт транспортування товару на склад позивача.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представників відповідача, свідка, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтрепен-Д» зареєстроване Дніпропетровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 02.02.1998 року. Взято на податковий облік 05.03.1998 року у Дніпропетровській МДПІ.

ТОВ «Інтерпен-Д» зареєстровано як платника податку на додану вартість, згідно свідоцтва від 06.03.1998 року № 03612374.

На підставі наказу від 23 травня 2011 року № 420 Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції, відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст. 78 ст.79 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпен-Д» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійснені фінансово-господарських взаємовідносин з підприємством ТОВ «Вілорд ЛТД» за період грудень 2010 року.

За результатами перевірки 03.06.2011 року Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області складено акт №387/234/25514131.

У ході документальної планової виїзної перевірки встановлено порушення: 1) ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Інтерпен-Д» (код ЄДРПОУ 25514131). Товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.ст.662,655 та 656 ЦК України; 2) пп.7.4.1, пп.7.4.5 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого завищено податковий кредит грудня 2010 року на суму ПДВ 33444,00 гривень.

На підставі вищезазначеного акту перевірки Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області винесене податкове повідомлення-рішення від 16 червня 2011 року №0000512342, яким збільшено суму грошового зобовязання ТОВ «Інтрепен-Д» на суму 33444,00 гривень та штрафні (фінансові) санкції 8361,00 гривень.

Перевіркою було встановлено взаємовідносини з ТОВ «Інтрепен-Д» та ТОВ «Вілорд ЛТД» дані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами та не заперечувались сторонами в судовому засіданні.

В ході судового розгляду було встановлено та відображено в акті перевірки, що між ТОВ «Інтрепен-Д» та ТОВ «Вілорд ЛТД» було укладено договір поставки будівельних матеріалів №0112000-1 від 01.12.2010 року, за умовами якого постачальник (ТОВ «Вілорд ЛТД») зобовязався передати у власність покупцю (ТОВ «Інтерпен-Д») будівельні матеріали, матеріали до метало пластикових виробів, а покупець зобовязується прийняти і оплатити товар. З 02.12.2010 по 03.12.2010 року ТОВ «Вілорд ЛТД» здійснило поставку будівельних матеріалів, що підтверджується накладними №№ 01120001 від 02.12.2010 р., № 03120002; №03120003; №03120005; №03120001 від 03.12.2010 року, всього на суму 33444,18 гривень та видатковими накладним № 03120005 від 03.12.2010 року, №03120001 від 03.12.2010 року, №03120002 від 03.12.2010 року, №03120003 від 03.12.2010 року, № 01120001 від 02.12.2010 року, всього на суму 33444, 18 гривень. На зазначену продукцію у ТОВ «Інтерпен-Д» були сертифікати якості. Розрахунки між субєктами господарювання за вищевказаний товар у грудня 2010 не проводились, однак представником позивача надано до суду додаткову угоду №1 від 01.08.2011 року до договору поставки №0112000-1 від 01.12.2010 року, в якому зазначено, що ТОВ «Інтерпен-Д» видає ТОВ «Вілорд ЛТД», в забезпечення заборгованості простий вексель на суму 200665,06 гривен зі строком платежу за предявленням та акт приймання-передачі простого векселя № 0545198 від 01 серпня 2011 року. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за грудень 2010 року. ТОВ «Інтерпен-Д» є кінцевим споживачем отриманих від ТОВ «Вілорд ЛТД» будівельних матеріалів за період грудень 2010 року та використовував у своїй господарській діяльності, що підтверджується письмовими доказами.

Судом також встановлено, що на момент укладання та строку дії вищезазначеного договору ТОВ «Вілорд ЛТД» було платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 06.07.2007 року №100051098.

Окрім того, відповідно до пояснень Шевченко В.І., головного бухгалтера ТОВ «Вілорд ЛТД» в період укладення та виконання умов зазначеного договору, допитаного в судовому засіданні в якості свідка, судом встановлено, що договір поставки будівельних матеріалів №0112000-1 від 01.12.2010 року дійсно був укладений, товар був поставлений, транспортування товару за даним договором поставки у грудні 2010 року здійснювалось постачальником, а саме ТОВ «Вілорд ЛТД».

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України №2755-VI, від 02.12.2010 року, Законом України «Про податок на додану вартість»N168/97-ВР від 03.04.1997 року (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 року.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що передбачено ст.61 Конституції України.

Згідно п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1.4 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон України «Про податок на додану вартість») поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з положеннями підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д» пункту 10.1 статті 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» (пункт 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Таким чином, продавець товарів (послуг) відповідає за утримання та внесення до бюджету податку на додану вартість, а тому несплата цих зобовязань при фактичному здійснені господарських операцій не впливає на податковий кредит покупця.

Отже, чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідачем не встановлено невідповідність виданих ТОВ «Вілорд ЛТД» податкових накладних податковому законодавству України, а саме вимогам пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того, як встановлено в ході судового розгляду, у діях ТОВ «Інтерпен-Д» при укладанні з ТОВ «Вілорд ЛТД» договору поставки будівельних матеріалів від 01.12.2010 року була наявна господарська мета, товарно-матеріальні цінності за даним договором були використані на виконання робіт за іншими договорами підряду, що свідчить про фактичне здійснення господарської операції.

Отже, доводи представників відповідача стосовно недійсності вказаного правочину є такими, що суперечать доказам досліджених судом в ході судового розгляду справи.

Оцінуючи, докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено порушень п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому податкове повідомлення-рішення відповідача №0000512342 за платежем податок на додану вартість у розмірі 41805,00 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 33444,00 грн. та штрафними санкціями у розмірі 8361,00 грн. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.8,10,11,12,18,69,94,128,158-163,167,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпен - Д» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 16 червня 2011 року №0000512342.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 18.10.2011р.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >Н.В. Боженко

< Текст >