Постанова № 21070739, 22.11.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

22.11.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/9638/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя - Юрков Е.О.

при секретарі - Кисельові К.П.

за участю:представників позивача -Щагіної С.Ю., Вакуленко Ю.М.,

Головіна О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна фірма «Стройкомплекс»LTD до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна фірма «Стройкомплекс» LTD до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська з вимогою: визнати податкове повідомлення-рішення від 18.05.2011 р. за № 0000692305 недійсним, чим визнати нарахований завищений податковий кредит у сумі 74580,76 грн. та штрафні санкції 18645,19 грн. помилковими.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Державною податковою інспекцією Красногвардійського району в м. Дніпропетровську 18.05.2011р. було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000692305/11213 на підставі акту від 29.04.2011р. № 1332/23-307/13445382 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ПБФ «Стройкомплекс» LTD, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Гранд Буд Престиж» за грудень 2010 року.

Також Рішенням Державної податкової адміністрації України у Дніпропетровській області про результати розгляду справи від 22.07.2011 № 21657/10/25-008 вищенаведене податкове повідомлення-рішення було залишено без змін. Дане рішення було отримано Позивачем 26.07.2011р.

Податковим повідомленням-рішенням було встановлено порушення Підприємством п.п. 7.4.1, п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та визначена сума податкового зобов'язання за основним платежем на суму 74580,76 грн. та штрафних санкцій на суму 18645,19 грн.

Всупереч нормам Податкового кодексу, Наказу №984 та діючого законодавства Відповідачем складено Акт від 29.04.2011р. №1332/23-307/13445382, підстава для винесення оскаржуваного повідомлення-рішення, складено на підставі необгрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів.

Доказами належного виконання робіт саме по договорам від 06.12.2010року №С-016.10/77.02, №С-016.10/77.01 - є акти виконаних робіт за грудень 2010 року на суму 122061,58 грн. та на суму 254863,01 грн.

Посилання відповідача на нікчемність правовідносин між контрагентами позивача є невірним розумінням норм матеріального права.

Підприємство позивача вело бухгалтерський облік всіх взаємовідносин, в тому числі із ТОВ «Гранд Буд Престиж» з фіксуванням та реєстрацією всієї первинної документації у відповідності до вимог Законів України.

Позивач вважає, що докази ДПІ щодо укладання Договорів між ТОВ «ПБФ «Стройкомплекс» LTD та ТОВ «Гранд Буд Престиж», які нібито були вчинені без наміру на реальне настання правових наслідків - є необґрунтованими.

Повноважень податкових органів щодо визнання правочину недійсним або нікчемним не передбачено законодавством в тому числі Законом України «Про державну податкову службу України», а тому повідомлення-рішення від 18.05.2011р. винесене з порушенням норм матеріального права і повинно бути скасовано.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

До матеріалів справи було надано заперечення відповідача, в обґрунтування яких відповідач зазначив, що ТОВ «ПБФ «Стройкомплекс» LTD не доведено факт фактичного отримання товару та послуг від ТОВ «Гранд Буд Престиж» та правомірність включення до складу податкового кредиту, тому в порушення п.п.7.4.1, п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ТОВ «ПБФ «Стройкомплекс» LTD до складу податкового кредиту безпідставно віднесено суму ПДВ у розмірі 74580,76 грн. за отриманий товар та послуги від ТОВ «Гранд Буд Престиж» у грудні 2010 року.

ТОВ «ПБФ «Стройкомплекс» LTD порушено ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228, 901, 902 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочину, здійсненому ТОВ «ПБФ «Стройкомплекс» LTD з ТОВ «Гранд - Буд Престиж».

Таким чином, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська вважає, що перевірку ТОВ «ПБФ «Стройкомплекс» LTD проведено з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення від 18.05.2011р. за № 0000692305/11213 було винесено правомірно.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна фірма «Стройкомплекс» LTD зареєстровано Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 05.04.1993 року, свідоцтво про державну реєстрацію від 19.02.2009 р. А01 №052595. Код субєкта господарювання за ЄДРПОУ: 13445382. Місцезнаходження субєкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію : м. Дніпропетровськ, пр. Калініна, б. 19.

Судом встановлено, що фахівцем ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська 18.03.2011 року проведено документальну невиїзну перевірку контрагента позивача ТОВ «Гранд-Буд Престиж» з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, що мала правові відносини з ПП «Агропрайд» (код ЄДРПОУ 35870453) за жовтень, листопад, грудень 2010 року.

В результаті перевірки фахівцем ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська було складено акт перевірки від 18.03.2011 року № 784/23-307/37276498 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Гранд-Буд Престиж» (код ЄДРПОУ 37276498) з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, що мала правові відносини з ПП «Агропрайд» (код ЄДРПОУ 35870453) за жовтень, листопад, грудень 2010 року».

У висновках акту перевірки зазначено наступне:

Перевіркою ТОВ «Гранд - Буд Престиж» не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови якщо платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших субєктів підприємницької діяльності. Угоди з поставки по ланцюгу ПП «Агропрайд» (код ЄДРПОУ 35870453) ТОВ «Гранд - Буд Престиж» (код ЄДРПОУ 37276498) підприємства-покупці не спричиняють реального настання правових наслідків.

ТОВ «Гранд - Буд Престиж» порушено ч. 1 ст. 203, 215, 216.228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочину, здійсненому ТОВ «Гранд - Буд Престиж» з ТОВ «ПБФ «Стройкомплекс» LTD.

29.04.2011 року фахівцем ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська з урахуванням матеріалів документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Гранд-Буд Престиж» (код ЄДРПОУ 37276498) з питань перевірки відомостей, від особи, що мала правові відносини з ПП «Агропрайд» (код ЄДРПОУ 35870453) за жовтень, листопад, грудень 2010 року акт ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська №784/23-307/37276498 від 18.03.2011 року згідно з п.п. 75.1.2, п.75.1, ст. 75, п.п.79.1., ст. 79 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 р. № 2755-VI проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «ПБФ «Стройкомлекс» LTD (код ЄДРПОУ 13445382) з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Гранд-Буд. Престиж (код ЄДРПОУ 37276498) за грудень 2010 року.

В результаті перевірки було складено акт перевірки від 29.04.2011 року № 1332/23-307/13445382 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ПБФ «Стройкомлекс» LTD (код ЄДРПОУ 13445382) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Гранд-Буд Престиж» (код ЄДРПОУ 37276498) за грудень 2010 року».

Перевіркою встановлено порушення п.п.7.4.1 п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» 97- BP від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями), завищено податковий кредит на загальну 74580,76 грн., а саме у декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 74 580,76 грн. ТОВ «ПБФ «Стройкомплекс» LTD порушено ч.1 ст. 203, 215, 216,228 ЦК України в частині недотримання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст. 203 ЦК України) по правочину, здійсненому ТОВ «ПБФ «Стройкомплекс» LTD з ТОВ «Гранд-Буд Престиж».

За результатами розгляду акту перевірки №1332/23-307/13445382 від 29.04.2011 року було винесено податкове повідомлення-рішення від 18.05.2011 року №0000692305/11213 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 93 225,95 грн. (основний платіж - 74 580,76 грн., штрафні (фінансові санкції - 18645,19 грн.). Вказане повідомлення-рішення оскаржене ТОВ «ПБФ «Стройкомплекс» LTD в адміністративному порядку до ДПА у Дніпропетровській області. Рішенням ДПА у Дніпропетровській області №21657/10/15-008 від 22.07.2011 року скарга ТОВ «ПБФ «Стройкомплекс» LTD залишена без задоволення. Дане рішення було отримано Позивачем 26.07.2011р.

Суд вважає, що висновки викладені у податковому повідомленні-рішенні є такими котрі суперечать актам законодавства.

У п.20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України зазначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Частиною 5 п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75 цього Кодексу передбачено, що документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Кодексу документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України вказано, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування) та строки проведення розрахунків визначено у п. 7.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 (який діяв у перевіряємому періоді). Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Таким чином, сума бюджетного відшкодування залежить лише від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Відповідно до п.7.4.1. Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської дiяльнocтi платника податку.

Водночас відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від. 16.07.1999 р. № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні складатись під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У відповідності до ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають тюгу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, керуючись вищенаведеним законодавством, підприємство позивача вело бухгалтерський облік всіх взаємовідносин, в тому числі, із ТОВ «Гранд-Буд Престиж» з фіксуванням та реєстрацією всієї первинної документації у відповідності до вимог Законів України, результатом чого була надана до ДПІ звітність за грудень 2010року.

Як встановлено у судовому засіданні, між ТОВ «ПБФ «Стройкомплекс» LTD та ТОВ ТОВ «Гранд-Буд Престиж» було укладено договір про виготовлення ліпних виробів від 06.12.2010 року №С-016.10/77.02, та договір на ремонт фасаду будівлі по пр. К. Маркса, 38 в м. Дніпропетровську від 06.12.2010р. №С-016.10/77.01.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-X1V «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

ТОВ «ПБФ «Стройкомплекс» LTD, відповідно до Договору С-016.10 від 15.11.10 з прокуратурою м. Дніпропетровська , маючи право укладати підрядні договори, уклав із ТОВ «Гранд-Буд Престиж» договір про виготовлення ліпних виробів від 06.12.2010 року №С-016.10/77.02., та договір на ремонт фасаду будівлі по пр. К. Маркса, 38 в м. Дніпропетровську від 06.12.2010р. №С-016.10/77.01, а також придбав гіпс згідно сч.-ф. №1063 від 03.12.2010р., сч.-ф.№1144 від 13.12.2010р.

Так ТОВ «Гранд-Буд Престиж», в особі виконавчого директора Павлушонка Р.І виконало всі роботи за договорами: 06.12.2010року №С-016.10/77.02. та 06.12.2010р. №С-016.10/77.01., а ТОВ «ПБФ «Стройкомплекс» LTD в свою чергу виконала послуги генпідряду, згідно з договором С-016.10/77.01 від 17.11.10 на суму - 21288,66 грн.

Так як визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. В підтвердження належного виконання робіт саме по договорам від 06.12.2010 року , №С-016.10/77.02. №С-016.10/77.01 є акти за грудень 2010 року на суму 122061,58 грн. та на суму 254863,01 грн.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку а додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Судом були досліджені належним чином оформлені первинні документи ТОВ «ПБФ «Стройкомплекс» LTD зі своїми торговими контрагентами, а саме: договір про виготовлення ліпних виробів від 06.12.2010 року №С-016.10/77.02. та договір на ремонт фасаду будівлі від 06.12.2010р. №С-016.10/77.01, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Гранд-Буд Престиж», акти виконання робіт між сторонами по договорам, податкові накладні, видаткові накладні, рахунок-фактура, платіжні доручення, наказ щодо призначення на посаду директора ТОВ «ПБФ «Стройкомплекс» LTD, копія статуту ТОВ «ПБФ «Стройкомплекс» LTD, свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ «ПБФ «Стройкомплекс» LTD, довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відносно позивача, штатний розклад на 2011р., підсумкова звітність ресурсів, локальна смета на ліпні роботи.

Перелічені вище документи свідчать про товарний характер господарських відносин з Контрагентами за Договорами.

Крім того, відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «ПБФ «Стройкомплекс» LTD є діючим підприємством.

Судом встановлено, що Позивач надав Суду акти виконання робіт між Сторонами по договору С-016.10 від 15.11.10 (Прокуратурою м. Дніпропетровська та Позивачем) де просліджується факт реального виконання умов договору в тому числі виконання з боку Позивача робіт пов'язаних із ремонтом фасаду та встановлення ліпних виробів. Також при вирішенні справи про порушення кримінальної справи щодо ухилення від сплати податків за ст. 212КК України за спірними договорами, співробітниками податкової міліції було вчинено ряд оперативних дій за якими було встановлено факт фактичного тобто реального виконання робіт за спірними договорами, в результаті чого була винесена Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 06.06.2011р.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою етапі 203 цього Кодексу.

Тому посилання Відповідача у акті перевірки від 29.04.2011 року, на положення ст. 234 Цивільного кодексу України є необгрунтованими та недоведеними належним чином.

Враховуючи матеріали справи, Відповідачем при складанні акту та винесенні повідомлення-рішення не було доведено певними доказами, що укладаючи спірні договори, на підставі яких виникло господарське зобов'язання, Позивач діяв з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та без мети настання правових наслідків від дійсності угод.

Більш того, Листом Вищого Адміністративного Суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11 передбачено, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Тобто єдине посилання Відповідача по справі яким він обґрунтовує свої заперечення, а саме, участь Сторони спірного Договору ТОВ «Гранд-Буд Престиж» у ланцюгу інших угод за якими на сьогодні також складені акти про завищення суми податкового кредиту, але за якими на сьогодні судом дані угоди не визнані нікчемними (недійсними) - є неналежним доказом по справі.

Частинами 1 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено: правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Крім того, дії позивача не можна розглядати як спробу заволодіння державним майном, оскільки не сплачені суми податку не є грошовими коштами, що знаходяться в державній власності.

Акт перевірки від 29.04.2011 № №1332/23-307/13445382 не тільки не містить таких посилань, але і не доводить умислу ТОВ «ПБФ «Стройкомплекс» LTD на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину, укладений між сторонами правочин є чинним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється: судове рішення.

Отже, відповідач, зробивши висновок у акті від 29.04.2011 про нікчемність правочину, не міг керуватися, лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеного договору, його позиція про те, що цей правочин очевидно суперечить інтересам держави, не підкріплена належними доказами чи рішеннями суду про визнання його таким.

Відповідачем зроблені висновки про порушення позивачем приписів ст.ст. 655, 656, 662 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, у відповідності до ст.655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст. 656 ЦК України).

Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

В той же час, слід зазначити, що документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документів, а саме: податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Закон України «Про податок на додану вартість», який є спеціальним законом прямої дії, не містить вимоги щодо перевірки правильності визначення податкового кредиту в залежності від заявленого та сплаченого ПДВ по всьому ланцюгу постачання товарів чи сировини до виробника. Тому, при визначенні податкового кредиту слід керуватись нормами цього Закону, враховуючи також положення інших законодавчих актів з питань оподаткування, які регулюють порядок та підстави виникнення податкового кредиту, але не суперечать спеціальному Закону.

Включені ТОВ «ПБФ «Стройкомплекс» LTD до податкового кредиту суми ПДВ підтверджені податковими накладними, а при сплаті податку в ціні придбання товарів відповідальність за перерахування цих сум до бюджету згідно наведеного чинного законодавства в повному обсязі лежить на контрагентах-постачальниках товарів. Сума податку на додану вартість, яка включена в ціну товару, не є згідно законодавства податковим зобов'язанням покупця, а є податковим зобов'язанням саме продавця товару і саме продавець несе зобов'язання по сплаті даного податку до бюджету.

У зв'язку з тим, що покупець ні яким чином не може вплинути на правильність та своєчасність відображення та розрахунків продавців товару, законодавство не передбачає і його відповідальність за наслідки цих розрахунків.

ТОВ «ПБФ «Стройкомплекс» LTD, як це підтверджено матеріалами самого Акту перевірки, здійснив повний розрахунок з ТОВ «Гранд-Буд Престиж» за придбаний товар, а також сплатив повністю суму ПДВ в ціні такого товару.

Отже, Відповідач не може визнати податковий кредит ТОВ «ПБФ «Стройкомплекс» LTD за придбаний у відповідності до чинного законодавства товар не дійсним у разі несплати, часткової сплати та невірного обліку податку продавцем товару, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для таких дій.

Отже суд вважає, що докази ДПІ щодо укладання Договорів між ТОВ «ПБФ «Стройкомплекс» LTD та ТОВ «Гранд-Буд Престиж» без наміру на реальне настання правових наслідків, та не доведеність з боку ТОВ «ПБФ «Стройкомплекс» LTD факту фактичного отримання товару, робіт, послуг є необґрунтованими даними, а також субєктивними припущеннями, які не мають підтверджених доказів.

Відповідно до ст. 21 Податкового кодексу України «Посадові особи контролюючих органів зобовязані: дотримуватись Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій, не допускати порушення прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ та організацій….»

Неповне з'ясування та дослідження Відповідачем обставин, які мають істотне значення при розгляді цієї справи, незаконність та необґрунтованість прийнятого Відповідачем рішення за № 0000692305/11213 від 18.05.2011 р. є безперечною підставою для його скасування.

Згідно з вимогами ч. 1 ст.67 та п.1 ч.2 статті 92 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Згідно п.п. 21.1.1. п. 21.1. ст. 21 Податкового кодексу України - посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами роз'яснення.

Пунктом 56.18 Кодексу передбачено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

У разі коли платником податків до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, строк звернення до суду продовжується на строк, що фактично пройшов з дати звернення платника податків із скаргою до контролюючого органу до дати отримання (включно) таким платником податків остаточного рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами розгляду скарги.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. А згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням вищезазначеного, суд доходть висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна фірма «Стройкомплекс» LTD до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська № 0000692305/11213 від 18 травня 2011 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська № 0000692305/11213 від 18 травня 2011 року.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений 31.10.2011 року.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >Е.О. Юрков

< Текст >