Постанова № 21070385, 15.11.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

15.11.2011

копія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/3262/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Барановського Р. А. <Текст > розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора Солонянського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Солонянського районного центру зайнятості-виконавча дирекція Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів виплачених, як матеріальна допомога по безробіттю, - ВСТАНОВИВ:

Прокурор Солонянського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Солонянського районного центру зайнятості-виконавча дирекція Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було порушено вимоги Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02 березня 2000 року № 1533 на підставі якого, їй були видані кошти в розмірі 2697,93 грн., як допомога по безробіттю.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що у Солонянському районному центрі зайнятості- зареєстровано гр. ОСОБА_2, яка звернулася з метою пошуку роботи.

19.01.2010 року ОСОБА_2 було надано статус безробітної та призначена допомога по безробіттю.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державною податковою адміністрацією України № 60\62 від 13.02.2009 року передбачено проведення органами служби зайнятості перевірок достовірності даних, які зазначаються у документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду перебування на обліку як безробітний, та які, в свою чергу, є підставою для надання особі статусу безробітного та виплати йому матеріального забезпечення.

Слід зазначити, що в результаті обміну інформацією між позивачем та Державною податковою адміністрацією та Пенсійним фондом України, до центру зайнятості надійшли відомості про отримання доходу безробітною ОСОБА_2, яка в період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітна з 20.05.2007 року була зареєстрована як приватний підприємець .

Згідно із нормами статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.

В судовому засіданні встановлено, що в результаті проведеної прокуратурою Солонянського району щодо цільового використання державних коштів на виплату матеріального забезпечення та надання послуг, встановлено, що Солонянською районною державною адміністрацією 20.05.2007 року громадянка ОСОБА_2 зареєстрована як приватний підприємець.

Таким чином, зареєструвавшись 20.05.2007 року в порядку установленому чинним законодавством як приватний підприємець, гр. ОСОБА_2 здійснила своє право на підприємницьку діяльність і набула статусу підприємця. Отже гр. ОСОБА_2 обрала шлях самостійного забезпечення себе роботою і доходом від цієї діяльності і згідно ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" належала до категорії зайнятого населення. У зв'язку з відношенням її згідно пп. б п. З ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" до категорії зайнятого населення, вона не мала права на отримання статусу безробітної згідно ст. 2 вказаного Закону і як наслідок не мала права на отримання допомоги по безробіттю згідно п. 2,4 ст. 22, п. 2 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п.п. 2.7., 2.9 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності.

Цим самим, ОСОБА_2, при отриманні статусу безробітного не повідомила центр зайнятості про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг, а саме про працевлаштування, порушила вимоги, передбачені частиною 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Крім того, у відповідності з частиною 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття",ОСОБА_2 зобов язана повернути суму виплаченої допомоги по безробіттю за період з 12.01.2010 року по 25.08.2010 року. Сума коштів, яку необхідно повернути, згідно з довідкою бухгалтерії центру зайнятості складає 2697,93 грн.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Суд, згідно зі статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на наведене вище та те, що відповідачем було доведено неправомірність дій ОСОБА_2, суд вважає, що позовні вимоги Прокурора Солонянського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Солонянського районного центру зайнятості-виконавча дирекція Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття про стягнення коштів є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 6, 7, 9, 10, 11, 71, 86, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (і.н.НОМЕР_1) на користь держави в особі Фонду загальнообов язкового державного соціального страхування на випадок безробіття України в особі Солонянського районного центру зайнятості ( р/р 37176304900305, управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, МФО 805012, ОКПО 23929804, УДКУ у Дніпропетровській області) незаконно отриману допомогу по безробіттю за період з 12.01.2010 р. по 25.08.2010 р. у сумі 2697 (дві тисячі шістсот дев яносто сім) грн. 93 коп.

Копію постанови направити сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис)

< Список >

Постанова не набрала законної сили 09.11.11

СуддяР.А. Барановський

Р.А. Барановський