Постанова № 21070357, 15.11.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

15.11.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/1615/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГорбалінського В.В. <Текст > при секретаріКошлі А.О. за участю: представника позивача Гармаша Л.М. представника відповідача Карамишева Д.В. < ПІБ Представників ><Текст > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області до Комунального підприємства "Дніпродзержинське агроуправління "Зеленбуд" про стягнення податкового боргу ВСТАНОВИВ: 27.01.2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області до комунального підприємства «Дніпродзержинське агроуправління «Зеленбуд», в якому позивач, з урахування уточнень до позовних вимог, просить суд прийняти постанову про стягнення коштів з рахунків комунального підприємства «Дніпродзержинське агроуправління «Зеленбуд» у банках, обслуговуючих такого платника податків, в розмірі заборгованості по платежам до бюджету на загальну суму 1423690,22 грн., з яких: - податок на додану вартість в сумі 1240619,92 грн. (1011031,15 грн. за основним платежем та 229588,77 грн. пені) ; - податок на прибуток в сумі 159094,11 грн. (50268,46 грн. та 108825,65 грн. пені);

- земельний податок в сумі 23976,19 грн. (3409,84 грн. за основним платежем та 20566,35 грн. пені).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що комунальне підприємство «Дніпродзержинське агроуправління «Зеленбуд» не сплатило суму податкового зобовязання, нарахованого у звязку з порушенням вимог чинного законодавства, а тому у відповідача виник податковий борг за період з 16.03.2006 року по 30.09.2010 року на загальну суму 1423690,22 грн., який не сплачений.

Представник позивача в судове засідання зявився, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував у звязку з тим що, сума заборгованості, визначена позивачем в розмірі 1423690,22 грн., містить в собі вже сплачені відповідачем суми податкового зобовязання згідно декларацій та розрахунків з податку на додану вартість, податку на прибуток і земельному податку, що підтверджуються платіжними дорученнями Отже, з метою уникнення подвійної сплати податків, відповідач просить відмовити у задоволені позовних вимог.

Також, відповідач зазначив, що Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області на момент звернення до суду були порушені строки щодо стягнення пені по податку на додану вартість, по податку на прибуток та по земельному податку, оскільки п.15.4 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», встановлює 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобовязання для стягнення заборгованості.

Суд зобовязував позивача та відповідача скласти акт звірки щодо наявності заборгованості по податках з метою встановлення розбіжностей в позиціях сторін, проте зазначену вимогу виконано не було та акт звірки наданий до суду не був. Тому, суд вирішив спір на підставі документів, що містяться в матеріалах справи на момент її розгляду.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, та дослідивши письмові докази в ній, встановив.

01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, оскільки правовідносини щодо несплати платником податків відповідачем у даній адміністративній справі податкового боргу в сумі 1423690,22 грн., виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, суд приходить до висновку, що, в даному випадку, при розгляді справи, в частині обґрунтування податкового боргу, слід застосовувати норми раніше діючого законодавства.

Спеціальними законами, які визначали статус державної податкової служби в Україні, її функції, а також обовязки платників податків щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) є Закон України «Про державну податкову службу в Україні», Закон України «Про систему оподаткування», Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закон України «Про податок на додану вартість», Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закон України «Про плату за землю» тощо, які були чинними та діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Комунальне підприємство «Дніпродзержинське агроуправління «Зеленбуд» зареєстровано, як субєкт підприємницької діяльності, виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області 22.07.1999 року та знаходиться на обліку у Державній податковій інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області.

Відповідач є платником податків та зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування» № 1251-ХІІ від 25.06.1991 року.

Відповідно до пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Закон № 2181-ІІІ), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

У відповідності до п.5.1 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

У відповідності до статей 4, 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі, коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, то такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Абзацом 3 пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 зазначеного Закону, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом 10 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

У відповідності до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.4.2 та 4.3 ст.4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених пп.5.2.2 цього Закону.

Таким чином, якщо платник податків самостійно визначив своє податкове зобовязання або його визначив контролюючий орган і його рішення не оскаржено, на платника податків покладено обовязок сплатити вказане зобовязання у визначені законом строки.

Водночас, вирішуючи питання порядку сплати платником податку податкових зобовязань і податкового боргу, а також повноваження органу державної податкової служби щодо зміни призначення платежу сплачених сум, суд зазначає, що відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях.

В той же час підпунктом 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 вказаного Закону визначено, що джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Таким чином, суд вважає, що грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобовязань і погашення податкового боргу.

Система, порядок і форми платежів в Україні, згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України», визначаються Національним банком України.

На виконання зазначеної функції Правлінням національного банку України постановою № 22 від 21.01.2004 року затверджено Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків.

Пунктом 1.7 вказаної Інструкції передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів утримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, враховуючи наведені норми, суд вважає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобовязань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобовязань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, та серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Тому, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обовязком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Комунальне підприємство «Дніпродзержинське агроуправління «Зеленбуд» подало до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області декларації з податку на додану вартість:

№ 38156 від 17.07.2007 року, в якій визначено суму податкового зобовязання за червень 2007 року в розмірі 64417,00 грн.;

№ 47732 від 15.08.2007 року за липень 2007 року 25532,00 грн.;

№ 50337 від 14.09.2007 року за серпень 2007 року 32 448,00 грн.;

№ 58976 від 11.10.2007 року за вересень 2007 року 28205,00 грн.;

№ 71425 від 15.11.2007 року за жовтень 2007 року 29035,00 грн.;

№ 75954 від 19.12.2007 року за листопад 2007 року 43754,00 грн.;

№ 87394 від 18.01.2008 року за грудень 2007 року 10147,00 грн.;

№ 3807 від 19.02.2008 року за січень 2008 року 7689,00 грн.;

№ 6705 від 19.03.2008 року за лютий 2008 року 21712,00 грн.;

№ 39500 від 16.04.2008 року за березень 2008 року 31712,00 грн.;

№ 49276 від 15.05.2008 року за квітень 2008 року - 37201,00 грн.;

№ 52772 від 18.06.2008 року за травень 2008 року 24562,00 грн.;

№ 63697 від 16.07.2008 року за червень 2008 року 48850,00 грн.;

№ 73713 від 12.08.2008 року за липень 2008 року 16137,00 грн.;

№ 76997 від 12.09.2008 року за серпень 2008 року 338,00 грн.;

№ 88808 від 16.10.2008 року за вересень 2008 року 108991,00 грн.;

№ 99834 від 19.11.2008 року за жовтень 2008 року 9465,00 грн.;

№ 103719 від 17.12.2008 року за листопад 2008 року 16530,00 грн.;

№ 114957 від 16.01.2009 року за грудень 2008 року 41595,00 грн.;

№ 24870 від 20.02.2009 року за січень 2009 року 414,00 грн.;

№ 27738 від 19.03.2009 року за лютий 2009 року 65,00 грн.;

№ 38517 від 17.04.2009 року за березень 2009 року 747,00 грн.;

№ 51313 від 20.05.2009 року за квітень 2009 року 2419,00 грн.;

№ 54341 від 17.06.2009 року за травень 2009 року 1361,00 грн.;

№ 66586 від 16.07.2009 року за червень 2009 року 2473,00 грн.;

№ 77525 від 19.08.2009 року за липень 2009 року 2954,00 грн.;

№ 81654 від 21.09.2009 року за серпень 2009 року - 6943,00 грн.;

№ 93377 від 19.10.2009 року за вересень 2009 року 1085,00 грн.;

№ 104168 від 20.11.2009 року за жовтень 2009 року 207,00 грн.;

№ 107511 від 17.12.2009 року за листопад 2009 року 590,00 грн.;

№ 116551 від 15.01.2010 року за грудень 2009 року 439,00 грн.;

№ 47097 від 17.02.2010 року за січень 2010 року 23,00 грн.;

№ 51066 від 18.03.2010 року за лютий 2010 року 10474,00 грн.;

№ 62013 від 20.04.2010 року за березень 2010 року 55607,00 грн.;

№ 72534 від 20.05.2010 року за квітень 2010 року 3 531,00 грн.;

№ 75944 від 21.06.2010 року за травень 2010 року 1296,00 грн.;

№ 88244 від 20.07.2010 року за червень 2010 року 14482,00 грн.;

№ 99561 від 20.08.2010 року за липень 2010 року 24934,00 грн.;

№ 103647 від 20.09.2010 року за серпень 2010 року 29453,00 грн.

Загальна сума самостійно визначеного податкового зобовязання з податку на додану вартість за період з червня 2007 року по серпень 2010 року складає 757817,00 грн.

Представник відповідача у судовому засідання надав до суду платіжні доручення, відповідно до яких комунальне підприємство «Дніпродзержинське агроуправління «Зеленбуд» частково сплатило самостійно визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість, а саме:

за червень 2007 року 64417,00 грн. (п/д № 271 від 27.07.2007 року);

за липень 2007 року 25532,00 грн. (п/д №1564 від 21.08.2007 року);

за серпень 2007 року 32448,00 грн. (п/ д №343 від 26.08.2007 року);

за вересень 2007 року 28205,00 грн. (п/д №380 від 24.10.2007 року);

за жовтень 2007 року 28035,00 грн. (п/д №430 від 23.11.2007 року);

за листопад 2007 року 43754,00 грн. (п/д №453 від 20.12.2007 року);

за грудень 2007 року 9147,00 грн. (п/д №31 від 23.01.2008 року);

за січень 2008 року 6689,00 грн. (п/д №62 від 28.02.2008 року);

за лютий 2008 року 21712,00 грн. (п/д № 98 від 01.04.2008 року);

за березень 2008 року 31712,00 грн. (п/д №149 від 21.04.2008 року, №1575 від 30.04.2008 року, №151 від 30.04.2008 року);

за квітень 2008 року 37201,00 грн. (п/д №195 від 21.05.2008 року);

за травень 2008 року 24562,00 грн. (п/д №1582 від 27.06.2008 року, №1581 від 27.06.2008 року);

за червень 2008 року 48850,00 грн. (п/д №290 від 30.07.2008 року, №1586 від 06.08.2008 року, №1587 від 08.08.2008 року, №1588 від 26.08.2008 року, №328 від 03.09.2008 року);

за липень 2008 року 16137,00 грн. (п/д №329 від 03.09.2008 року);

за серпень 2008 року 338,00 грн. (п/д №349 від 16.09.2008 року);

за вересень 2008 року 108991,00 грн. (п/д №1594 від 23.10.2008 року);

за жовтень 2008 року 9465,00 грн. (п/д №450 від 20.11.2008 року);

за листопад 2008 року 16530,00 грн. (п/д №504 від 25.12.2008 року);

за січень 2009 року 414,00 грн. (п/д №75 від 26.02.2009 року);

за лютий 2009 року 65,00 грн. (п/д №1616 від 27.03.2009 року);

за березень 2009 року 747,00 грн. (п/д №1639 від 24.04.2009 року);

за квітень 2009 року 2420,00 грн. (п/д №1662 від 26.05.2009 року);

за травень 2009 року 1361,00 грн. (п/д №1675 від 30.06.2009 року);

за серпень 2009 року 6943,00 грн. (п/д №1705 від 28.09.2009 року);

за вересень 2009 року 1085,00 грн. (п/д №1719 від 28.10.2009 року);

за жовтень 2009 року 207,00 грн. (п/д №292 від 27.11.2009 року);

за листопад 2009 року 600,00 грн. (п/д №495 від 21.12.2009 року);

за березень 2010 року 8000,00 грн. (п/д №152 від 21.04.2010 року, №157 від 28.04.2010 року);

за квітень 2010 року 3531,00 грн. (п/д №176 від 27.05.2010 року);

за травень 2010 року 1296,00 грн. (п/д №218 від 22.06.2010 року).

за червень 2010 року 14482,00 грн. (банківська виписка № БВ-0000132 від 26.07.2010 року).

Оскільки позивач, відповідно до чинного законодавства, не наділений повноваженнями змінювати визначене платником податків призначення платежу, суд вважає, що Державна податкова інспекція у м. Дніпродзержинську неправомірно зарахувала сплачені комунальним підприємством «Дніпродзержинське агроуправління «Зеленбуд» кошти в рахунок погашення податкової заборгованості за попередні періоди в розмірі 594876,00 грн.

Таким чином, залишок несплаченого самостійно визначеного податкового зобовязання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті відповідачем за період з червня 2007 року по серпень 2010 року, становить 162941,00 грн.

Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області були проведені невиїзні документальні перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету комунальним підприємством ««Дніпродзержинське агроуправління «Зеленбуд», під час яких були виявлені порушення вимог чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, а саме: порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобовязання. За результатами перевірки податковим органом складені акти № № 15/224-488 від 31.10.2007 року, 47/15-224/05472910 від 30.01.2008 року, 2448/597/15-224/05472910 від 26.08.2008 року, 315/49/15-224/05472910 від 28.01.2009 року.

На підставі виявлених порушень та вищезазначеної норми, Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області були прийняті податкові повідомлення рішення: № 48815200/1 від 21.12.2007 року на суму 39792,00 грн. (отримане відповідачем 10.01.2008 року), № 0000881502/1 від 19.03.2008 року на суму 16488,50 грн. (отримане відповідачем 21.03.2008 року), № 0006291502/1 від 18.12.2008 року на суму 59595,83 грн. (отримане відповідачем 03.01.2009 року), № 0008011502/0 від 18.12.2008 року на суму 951,72 грн. (отримане відповідачем 03.01.2009 року), № 0001381502/0 від 27.02.2009 року на суму 63519,02 грн. (отримане відповідачем 12.03.2009 року), № 0003121502 від 04.06.2010 року на суму 71463,51 грн. (отримане відповідачем 14.06.2010 року). А всього на загальну суму 251810,58 грн.

При цьому судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення №0000881502/1 від 19.03.2008 року на суму 16488,50 грн. відповідачем оскаржувалось у адміністративному порядку, проте у задоволені скарг йому було відмовлено та податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення №0000881502/2 від 28.05.2008 року на суму 16488,50 та № 0000881502/3 від 14.08.2008 року на суму 16488,50 грн.

Так як, з матеріалів справи вбачається, що позивач двічі зазначив в довідці про заборгованість податковий борг, що виник на підставі податкового повідомлення рішення №0000881502, в розмірі 16,488,50 грн., суд, дослідивши облікову картку платника податків, встановив, що заборгованість за цим рішенням в ній обліковується один раз, а тому суд не враховує вказану в довідці суму двічі та враховує її лише за податковим повідомленням-рішенням від 19.03.2008 року №0000881502/1.

Згідно п.п. 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, у разі, коли податкове зобовязання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у п.15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у звязку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобовязання, може бути стягнутий протягом 1095 днів від дня узгодження податкового зобовязання.

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідач отримав податкове повідомлення рішення № 48815200/1 від 21.12.2007 року на суму 39792,00 грн. 10.01.2008 року, та позивачем не надано до суду будь-яких доказів того, що вказане рішення було узгоджено пізніше, ніж 10.01.2008 року, суд вважає, що позивач порушив строк стягнення заборгованості по зазначеному рішенню.

Таким чином, розмір податкового боргу з податку на додану вартість, який визначений контролюючим органом, складає 212018,58 грн.

У звязку із несвоєчасною та неповною сплатою податкового зобовязання відповідачу на підставі 16.1.1 п.16.1 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», була нарахована пеня по податку на додану вартість в розмірі 235 039,33 грн.

Відповідно до п.п. 16.1.2 п.16.1 ст.16 зазначеного Закону, Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом; б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Пунктом 16.3. статті 16 Закону №2181 визначено, що нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку. У разі погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів або відчуження інших активів боржника у порядку, передбаченому цим Законом, нарахування пені зупиняється у день такого стягнення або відчуження активів з права власності (повного господарського відання) боржника в рахунок погашення, незалежно від строків оплати вартості таких активів їх покупцем.

У відповідності до п.п.16.4.1. п.16.4. ст.16 Закону №2181 пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Державна податкова інспекція у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області звернулась до суду з даною позовною заявою 27.01.2011 року.

Згідно п.п. 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, у разі, коли податкове зобовязання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у п.15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у звязку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобовязання, може бути стягнутий протягом 1095 днів від дня узгодження податкового зобовязання.

Враховуючи матеріали справи та період нарахування пені з податку на додану вартість, суд вважає, що позивачем пропущено строк стягнення пені, термін нарахування якої завершився 20.12.2007 року, в розмірі 61649,47 грн., що підтверджується розрахунком сум пені з податку на додану вартість за 2006 2010 рік, наявним в матеріалах справи, та витягами із зворотного боку облікової картки платника.

Суд не бере до уваги твердження позивача, що строк пропущено з поважних причин у звязку з розглядом господарським судом Дніпропетровської області справи №А27/209 за позовом ДПІ у м. Дніпродзержинську до комунального підприємства «Дніпродзержинське агроуправління «Зеленбуд» про стягнення з відповідача 1050 211,97 грн. суми зобовязання, на підставі якого нарахована пеня, оскільки, ним були порушені не строки нарахування податкового зобовязання 1095 днів (п.п.15.1.1 п.15.1. ст.15 Закону №2181), а строки стягнення податкових зобовязань, що не погашені у добровільному порядку.

Щодо іншої частини пені суд зазначає, що представником позивача було надано до суду розрахунок пені та зворотній бік облікової картки платника по податку на додану вартість, з яких вбачається правомірність вимог позивача.

Таким чином, нарахована Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області пеня підлягає частковому стягненню в розмірі 169489,12 грн.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з комунального підприємства «Дніпродзержинське агроуправління «Зеленбуд» податку на прибуток, суд встановив наступне.

Комунальне підприємство «Дніпродзержинське агроуправління «Зеленбуд» подало до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області декларації з податку на прибуток: № 92777 від 28.10.2008 року за 3 квартал 2008 року на суму 2 072,45 грн.; № 104147 від 18.12.2008 року 103,00 грн.; № 123622 від 09.02.2009 року за 2008 рік 24581,00 грн.; № 47463 від 12.05.2009 року за 1 квартал 2009 року 227,00 грн.; № 73693 від 06.08.2009 року за півріччя 2009 року 634,00 грн.; №99450 від 05.11.2009 року за 3 квартал 2009 року 588,00 грн.; №126001 від 09.02.2010 року за 2009 рік 598,00 грн.; №67843 від 06.05.2010 року за 1 квартал 2010 року 224,00 грн.; №95987 від 09.08.2010 року за півріччя 2010 року 9991,00 грн. А всього на загальну суму 39018,45 грн.

У судовому засіданні представник відповідача надав копії платіжних доручень, відповідно до яких встановлено, що відповідач частково сплатив самостійно визначене податкове зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 17559,00 грн., а саме: за 3 квартал 2008 року 15010,00 грн. (платіжне доручення №437 від 11.11.2008 року); за 1 квартал 2009 року 227,00 грн. (платіжне доручення №1655 від 18.05.2009 року); за півріччя 2009 року 634,00 грн. (платіжне доручення №1693 від 18.08.2009 року); за 3 квартали 2009 року 588,00 грн. (платіжне доручення №1725 від 09.11.2009 року); за 1 квартал 2010 року 1100,00 грн. (платіжні доручення №104 від 19.03.2010 року, №165 від 19.05.2010 року).

Так як, позивач, відповідно до чинного законодавства, не наділений повноваженнями змінювати визначене платником податків призначення платежу, суд вважає, що залишок несплаченого самостійно визначеного податкового зобовязання з податку на прибуток з 3 кварталу 2008 року по півріччя 2010 року становить 21459,45 грн.

Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податку на прибуток комунальним підприємством ««Дніпродзержинське агроуправління «Зеленбуд», під час якої виявлено порушення вимог чинного законодавства, а саме: несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобовязання. За результатами перевірки складено акт №3926/1003/15/05472910 від 10.12.2008 року та винесено податкове повідомлення рішення №0000411501/0 від 23.01.2009 року на суму 11250,00 грн., яке отримане відповідачем 19.02.2009 року. Зазначене податкове повідомлення рішення відповідачем не оскаржувалось та сума штрафу у встановлені законом граничні строки не сплачена.

У звязку із несплатою податкового зобовязання контролюючим органом, на підставі 16.1.1 п.16.1, пп. 16.4.1 п.16.4 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ, була нарахована пеня з податку на прибуток в розмірі 108825,65 грн..

Оскільки, як зазначалося вище, діючим на момент виникнення спірних правовідносин та діючим на момент розгляду справи законодавством для стягнення податкового боргу встановлений строк 1095 днів, суд не враховує при визначенні розміру пені, суми, які нараховані поза межами вказаного строку. А тому, відповідно до довідки розрахунку заборгованості, доданої до позову, та розрахунку суми пені, розмір пені, що підлягає стягненню, становить 97465,97 грн. (108825,65 грн. 11359,68 грн.).

Згідно з ст.5 Закону України «Про плату за землю» об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про плату за землю», платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

У відповідності до ст.17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Комунальним підприємством «Дніпродзержинське агроуправління «Зеленбуд» були подані до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області розрахунки по земельному податку: №20337 від 16.01.2009 року на 2009 рік 3549,81 грн.; №43185 від 27.01.2010 року на 2010 рік 3759,17 грн.

Відповідно до довідки про заборгованість, залишок несплаченого відповідачем земельного податку за 2009 рік складає: за вересень 2009 року 16,32 грн.; за жовтень 2009 року 295,82 грн.; за листопад 2009 року 295,82 грн.; за грудень 2009 року 295,79 грн. Також, за 2010 рік становить: за січень 2010 року 313,26 грн.; за лютий 2010 року 313,26 грн.; за березень 2010 року - 313,26 грн.; за квітень 2010 року - 313,26 грн.; за травень 2010 року - 313,26 грн.; за червень 2010 року - 313,26 грн.; за липень 2010 року - 313,26 грн.; за серпень 2010 року - 313,27 грн.

Представник відповідача надав до суду копії платіжних доручень, відповідно до яких судом встановлено, що комунальне підприємство «Дніпродзержинське агроуправління «Зеленбуд» частково сплатило самостійно визначене податкове зобовязання з земельного податку на загальну суму 4848,04 грн., а саме: за вересень 2009 року -265,00 грн. (платіжне доручення №1708 від 30.09.2009 року); за жовтень листопад 2009 року 530,00 грн. (платіжне доручення №1721 від 04.11.2009 року); за січень-лютий 2010 року 626,52 грн. (платіжне доручення №76 від 10.03.2010 року); за лютий березень 2010 року 626,52 грн. (платіжне доручення №108 від 24.03.2010 року); за травень 2010 року 2800,00 грн. (платіжне доручення №202 від 08.06.2010 року).

Як було раніше зазначено, позивач відповідно до чинного законодавства не наділений повноваженнями змінювати визначене платником податків призначення платежу, а тому суд вважає, що Державна податкова інспекція у м. Дніпродзержинську неправомірно зарахувала сплачені комунальним підприємством ««Дніпродзержинське агроуправління «Зеленбуд» кошти за вересень, жовтень, листопад 2009 року та за січень, лютий, березень, травень 2010 року в рахунок погашення податкової заборгованості за попередні періоди.

Таким чином, залишок несплаченого самостійно визначеного податкового зобовязання з земельного податку становить 1810,48 грн. (за 2009 рік 557,43 грн.; за 2010 рік 1253,05 грн.).

Податковим органом у звязку із порушенням платником податків вимог чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства була нарахована пеня в розмірі 20566,35 грн. на підставі 16.1.1 п.16.1, пп. 16.4.1 п.16.4 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ.

Так як, дата виникнення заборгованості по пені з земельного податку, яка стягується в цій справі, починається з 2009 року, тобто в межах 1095днів та розмір цієї пені підтверджується відповідним розрахунком, суд вважає в цій частині вимоги позивача обґрунтованими та такими. що підлягають задоволенню.

Згідно пп.6.2.1. п.6.2 ст. 6 зазначеного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області було сформовано першу податкову вимогу №1/31 від 25.10.2001 року на суму 13773,14 грн. та другу №2/134 від 01.12.2001 року на суму 34842,44 грн., які вручені відповідачу 31.10.2001 року та 01.12.2001 року відповідно.

Отже, враховуючи вищевикладене, загальна сума боргу комунальне підприємство «Дніпродзержинське агроуправління «Зеленбуд» складає 697000,95 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобовязані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до п. 95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст.95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем не сплачена в добровільному порядку, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що частина позовних вимог є обґрунтованою, а тому, податкові зобовязання відповідача підлягають погашенню за рахунок примусовому стягнення його коштів.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області до комунального підприємства «Дніпродзержинське агроуправління «Зеленбуд» про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути кошти з розрахунків комунального підприємства «Дніпродзержинське агроуправління «Зеленбуд» у банках, обслуговуючих такого платника податків, в розмірі заборгованості по платежам до бюджету на загальну суму 697000,95 грн., з яких:

-податок на додану вартість в сумі 544448,70 грн., з яких 374959,58 грн. за основним платежем та 169489,12 пені (код платежу 14010100) одержувач: відділення Державного казначейства в м. Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 24232324, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31110029700013;

-податок на прибуток в сумі 130175,42 грн., з яких 32709,45 грн. за основним платежем та 97465,97 грн. пені (код платежу 11021021) одержувач: відділення Державного казначейства в м. Дніпродзержинську, код ЄДРПУ 24232324, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31118009700013;

-земельний податок в сумі 22376,83 грн., з яких 1810,48 за основним платежем та 20566,35 грн. пені (код платежу 13050100) одержувач: відділення Державного казначейства в м. Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 24232324, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 33218811700013;

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 09.11.2011 року.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >В.В. Горбалінський

< Текст >