Постанова № 21070289, 14.11.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

14.11.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/9942/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя - Юрков Е.О.

при секретарі - Кисельові К.П.

за участю:представників позивача -Анохін В.О., Воробйов О.І.

представника відповідача -Мішуровська О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Соя» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Соя» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська у якому позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просить:

- визнати не чинним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у АНД районі від 23.05.2011 № 0001172302 (основний платіж 52041 грн., штрафні (фінансові) санкції 13010 грн.);

- визнати незаконними дії в частині встановлення порушення п. п. 7.4.1., п.п.7.4.5, п.7.4., с. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо завищення ТОВ «Агро-Соя» відємного значення (податкового кредиту) за червень 2009 року на суму 34694 грн.;

- визнати не чинним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у АНД районі від 11.03.2011 № 0000452302 (основний платіж 43667 грн., штрафна санкція (фінансова) санкція 10841,75 грн.).

- витрати по справі покласти на Відповідача.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 23.06.2009 року між ПП «Авто-СВ-2009» (Продавець) та ТОВ «Агро-Соя» (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу. За даним договором кількість соєвих бобів (Товару) становить 50 т. На виконання умов договору купівлі-продажу здійснено постачання Товару згідно видаткової та податкової накладних у кількості 45,70 т. Решта Товару у Продавця на той момент була відсутня. Таким чином, Покупцем було оплачено Товар у кількості 45,70 т. Заборгованість між підприємствами за даним договором відсутня. Ці правовідносини також підтверджуються Актом від 17.02.2011р. №262/23-2/33109316, виданого ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська. Враховуючи що у сторін претензії відсутні, даний договір є дійсним та виконаним.

ТОВ «Агро-Соя» вважає прийняте податкове повідомлення-рішення винесене ДПІ у АНД районі безпідставним, необґрунтованим та протиправним, у зв'язку з чим просить його визнати не чинним та скасувати.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Соя» зареєстроване рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради 19.07.2004 р., номер запису 12241020000000073. Згідно протоколу№2 від 30.01.2006 року загальних зборів учасників ПП «Агро-Соя» реорганізовано в ТОВ «Агро-Соя». Державну реєстрацію змін до установчих документів проведено у звязку з реорганізацією підприємства від 18.05.2006 р., номер запису 12241230000026535. Державну реєстрацію змін до установчих документів проведено у звязку зі зміною засновників товариства від 26.10.2006 р. номер запису 12241050001026535.

Форма власності приватна, підпорядкованості не має.

Код ТОВ «Агро-Соя за ЄДРПОУ: 33109316.

Місцезнаходження ТОВ «Агро-Соя» відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію : 49034, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський р-н, вул. Білостоцького, буд. 116.

ТОВ «Агро-Соя» взято на податковий облік у Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська 02.08.2004 р. за №5258 та станом на дату складання Акту документальної позапланової виїзної перевірки перебуває на обліку в ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська.

Так, ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська отримано від ДПІ у м. Чернівці акт позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Авто-СВ-2009» (код за ЄДРПОУ 36142115) (акт від 29.11.10 за № 3912/23-3/36142115), яким встановлено порушення ПП «Авто-СВ-2009», а саме:

- п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» №2181- ІІІ від 21.12.00р. (зі змінами та доповненнями), а саме підприємством не подавалися до податкових органів декларації з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2009 p., 9 місяців 2009 року, за 2009 рік, за І квартал 2010 року, за І півріччя 2010 р. та 9 місяців 2010 року;

- п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94- ВР від 28.12.1994 року (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 1235100.0 грн., у тому числі за І півріччя 2009 року в сумі 1235100,0 грн.;

- п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» №2181-111 від 21.12.00р. (зі змінами та доповненнями), а саме встановлено неподання до ДПІ у м. Чернівці декларацій з податку на додану вартість за квітень - вересень 2010 року;

- п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок та додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 983438,0 грн., в т.ч.: за лютий 09 р. - завищено на 440,0 грн., березень 09 р. - занижено на 682876,0 грн., квітень 09 р. - занижено на 304227,0 грн., травень 09 р. - завищено на 528,0 грн., червень 09 р. - завищено на 724,0 грн., липень 09 р. - завищено на 588,0 грн., серпень 2009 р. - завищено на 507,0 грн., вересень 09 р. - завищено на 509,0 грн., жовтень 09 р. - ищено на 350,0 грн., листопад 09 р. - завищено на 5,0 грн. та грудень 09 р. завищено на 14.0 грн.;

- задекларовані податкові зобов'язання за період з травня 2009 року по грудень року за рахунок податкових накладних, наданих IIГІ «Авто-СВ-2009» своїм покупцям згідно додатку №3 до акта перевірки зменшуються до нуля;

- задекларований ПП «Авто-СВ-2009» податковий кредит за період з травня 2009 року по грудень 2009 року за рахунок податкових накладних, наданих ПП «Авто- СВ-2009» постачальниками згідно додатку №5 до акта перевірки зменшуються до нуля.

17.02.2011 року фахівцем ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська на підставі наказу «Щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агро-Соя» від 04.02.2011р. № 141, відповідно п.п. 78.1.11 п. 78.1. ст.. 78 Податкового кодексу України від 02.12.10 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) та на виконання постанови про проведення позапланової документальної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів) від 25.10.2011 р. старшого слідчого ОВС СГ ПМ ДПА в Чернівецькій області майора податкової міліції Івановича Л.М., проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства України по взаємовідносинах з підприємством ПП «Авто-СВ-2009» (код за ЄДРПОУ 36142115) за податковий період з 01.02.2009р. по 30.09.2009р.

В результаті перевірки фахівцем ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська було складено Акт перевірки від 17.02.2011 року № 262/23-2/331109316 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агро-Соя» (код за ЄДРПОУ 33109316) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства України по взаємовідносинах з підприємством ПП «Авто-СВ-2009» (код за ЄДРПОУ 36142115) за податковий період з 01.02.2009р. по 30.09.2009р.».

У висновках акту перевірки зазначено наступне:

1. відображення в податковому обліку по податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств взаємовідносин з ПП «Авто-СВ-2009» (код за ЄДРПОУ 36142115).

2. порушення ч.1 ст. 203, 215, 216, 228, 654, 655, 656, 662 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними ( п. 5 ст. 203 Цивільним Кодексом України) по правочинах, здійснених ТОВ «Агро-Соя» та постачальником товару ПП «Авто-СВ-2009».

3. порушення п.п.7.4.1., п.п.7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Агро-Соя» завищено відємне значення червня 2010 року на суму 34694 грн.

4. порушення п.5.1., п.п.5.2.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ «Агро-Соя» завищено валові витрати за 2 квартал 2009 року на суму 173469 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток за І півріччя 2010 року у розмірі 43367 грн.

На підставі акту перевірки від 17.02.2011 року № 262/23-2/331109316 було визначено податкове зобовязання з податку на прибуток, податкове повідомлення-рішення від 11.03.2011 р. № 0000452302.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Агро-Соя» було подано первинну скаргу на податкове повідомлення - рішення ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська від 11.03.2011р. № 0000452302 до ДПА у Дніпропетровській області ( вхідний №1262/10/С від 22 березня 2011 року).

Рішенням ДПА у Дніпропетровській області від 29 березня 2011 року №9243/10/25-008 термін розгляду первинної скарги продовжений до 21 травня 2011 року.

13.05.2011 року за №14448/10/25-008 було винесено рішення про результати розгляду первинної скарги, яким - податкове повідомлення-рішення ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська від 11 березня 2011 року №0000452302 залишено без змін та на 65051 грн. (основний платіж - на 52 041 грн. штрафні (фінансові) санкції - на 13010 грн.) збільшено суму визначеного ним грошового зобов'язання ТОВ «Агро-Соя» з податку на прибуток;

- донараховано суму зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації з ПДВ ТОВ «Агро-Соя» за червень 2009 року - 34 694 грн.

- скаргу платника податків залишено без задоволення.

ДПА України при розгляді повторної скарги Позивача (вих. № 5251 від 25.05.2011) підтримала позицію ДПА у Дніпропетровській області та залишила скаргу без задоволення (рішення про результати розгляду скарги від 25.07.2011 № 13452\6\25-0115). За результатами розгляду скарги ДПА у Дніпропетровській області ТОВ «Агро-Соя» отримало податкове повідомлення-рішення від 23.05.2011 №0001172302.

Підтримання позиції ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська ґрунтується на наявній кримінальній справі відносно керівника ПП «Авто-СВ-2009» та неналежним чином, на думку податкових органів Дніпропетровська, оформлених товарно-супровідних документів, які дають підстави визнати всі правочини за участю ПП «Авто-СВ-2009» нікчемними, в тому числі по правовідносинах з ТОВ «Агро-Соя».

Згідно п.20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України зазначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Частиною 5 п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75 цього Кодексу передбачено, що документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Кодексу документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування) та строки проведення розрахунків визначено у п. 7.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 (який діяв у перевіряємому періоді). Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Таким чином, сума бюджетного відшкодування залежить лише від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Згідно п. 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п.п 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як передбачено п.п.7.6.2 п.7.6 ст.7 Закону №168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Пунктом 7.5 статті 7 Закону № 168 передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, оформлену із повним дотриманням правил щодо її складання згідно вимог п.п 7.2.1 п. 7.2 статті 7 Закону № 168.

Згідно п.п 7.2.3 п. 7.2 статті 3 Закону № 168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п 7.2.4 п. 7.2 статті 3 Закону № 168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 7.2.6 Закону України «Про податок на додану вартість податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств України" є спеціальним Законом щодо питання формування валових витрат підприємства.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат звітного періоду, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Основним видом діяльності позивача, згідно наведеної таблиці в акті перевірки від 17.02.2011 року № 262/23-2/331109316 (арк.3 акту) - є операції продажу готової продукції власного виробництва (соєва макуха, соєва олія) торгівля продукцією інших виробників (соєва макуха), здійснення придбання сої в бобах для подальшої їх переробки, обладнання, запчастин, приладдя необхідного в процесц виробництва соєвої макухи та соєвої олії, здійснення придбання соєвої макухи для подальшого його перепродажу.

Відповідно до норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підставою для не включення до складу валових витрат є витрати, зазначені в п.5.3. ст.5 вказаного Закону, а також випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі.

Згідно акту перевірки, у позивача, ВПМ ДПІ у АНД районі згідно протоколу від 31.01.2011 р. вилучені наступні первинні документи, що підтверджують господарську діяльність ТОВ «Агро-Соя», а саме :

1. видаткова накладна від 24.06.2010 р №РН-000096, виписана ПП «Авто-СВ-2009»;

2. рахунок-фактура від 24.06.2010 р. №СФ-0000113, виписаний ПП «Авто-СВ-2009»;

3. податкова накладна від 24.06.2010 р. №РН-0000109, виписана «Авто-СВ-2009»;

4.договір купівлі-продажу від 23.06.2010 р. № 23\06, укладений між ПП «Авто-СВ-2009» та ТОВ «Агро-Соя»;

5. роздруківки реєстру електронних платіжних документів про рух грошових коштів по розрахункових рахунках підприємства ТОВ «Агро-Соя».

Надані для перевірки підприємством ТОВ «Агро-Соя»:

1. Податкові накладні, реєстр отриманих та виданих податкових накладних за перевіряє мий період.

2. Угоди з підприємствами-контрагентами.

3.Видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, акти приймання-передачі та ін.

4. платіжні доручення, банківські виписки, оборотньо - сальдові відомості по рахункам 361, 631.

5. Довіреності згідно яких отримано товар.

6. Інформацію щодо наявності заборгованості з контрагентом на момент перевірки.

Судом встановлено, що 23.06.2009 року між ПП «Авто-СВ-2009» (далі - Продавець) та ТОВ «Агро-Соя» (далі - Покупець) був укладений договір купівлі-продажу. За даним договором кількість соєвих бобів (Товару) становить 50 т. На виконання умов договору купівлі-продажу здійснено постачання Товару згідно видаткової та податкової накладних у кількості 45,70 т. Решта Товару у Продавця на той момент була відсутня. Таким чином, Покупцем було оплачено Товар у кількості 45,70 т. Заборгованість між підприємствами за даним договором відсутня. Ці правовідносини також підтверджуються Актом від 17.02.2011 р. №262/23- 2/33109316, виданого ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська. Враховуючи що у сторін претензії відсутні, даний договір є дійсним та виконаним.

Згідно умов укладеного договору, перевезення Товару здійснювалось власним та найманим транспортом. Таким чином, 22,1 т. Товару було перевезено найманим транспортом ФОП ОСОБА_5, про що свідчить: договір №27/03 від 27 березня 2009р., товарно-транспортна накладна від 25.06.2009р, податкова накладна від 26.06.2009р, банківська виписка від 03.07.2009р. Відповідно 23,6 т Товару було перевезено власним транспортом ТОВ «Агро-Соя», про що також свідчать товарно-транспортна накладна від 25.06.2009р., подорожний лист № 624 від 25.06.2009р.

Підтвердженням того факту, що перевезення здійснювались власним транспортом ТОВ «Агро-Соя» є нотаріально засвідчені Договори найму (оренди) транспортних засобів від 30.03.2006 року та тимчасовий реєстраційний талон від 12.04.2007 року. Перевезення вантажу здійснював водій ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить наказ від 08.08.2008 року, № 38 «Про прийняття на роботу», наказ від 08.08.2008 року, №3-т «Про закріплення водія за транспортом», наказ від 01.02.2010 року, №10 «Про звільнення» також Особову картку №НОМЕР_1, посвідчення водія №НОМЕР_2.

Крім того, ОСОБА_6 був допитаний в якості свідка в судовому звсіданні, який також підтвердив, що дійсно здійснював перевезення товару від ПП «Авто-СВ-2009» до ТОВ «Агро-Соя».

Вищенаведені обставини свідчать про те, що реальне настання правових наслідків відбулося, що відповідає п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України.

У висновку Акта №262/23-2/33109316 від 17.02.2011 року складеному ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська, є посилання на порушення норм Цивільного кодексу України, що є перевищенням повноважень ДПІ та є не допустимим.

Слід зауважити, що відповідно ст. 204 Цивільного кодексу України, яка має назву «Презумпція правомірності правочину» вказано, що «Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним». Даний договір між ПП «Авто-СВ-2009» та ТОВ «Агро-Соя» був укладений з додержанням загальних вимог чинного законодавства України з урахуванням ст.ст. 203, 205, 207, 208,211 ЦК України.

Пунктом 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу України» передбачено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції - подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено: правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Крім того, дії позивача не можна розглядати як спробу заволодіння державним майном, оскільки не сплачені суми податку не є грошовими коштами, що знаходяться в державній власності.

Акт перевірки від 17.02.2011 №262/23-2/33109316 не тільки не містить таких посилань, але і не доводить умислу ТОВ «Агро-Соя» на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину, укладений між сторонами правочин є чинним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється: судове рішення.

Отже, відповідач зробивши висновок у акті від 17.02.2011 про нікчемність правочину, не міг керуватися, лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеного договору, його позиція про те, що цей правочин очевидно суперечить інтересам держави, не підкріплена належними доказами чи рішеннями суду про визнання його таким.

Відповідачем зроблені висновки про порушення позивачем приписів ст.ст. 655, 656, 662 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, у відповідності до ст.655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст. 656 ЦК України).

Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

В той же час, слід зазначити, що документальна позапланова перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документів, а саме: податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Закон України «Про податок на додану вартість», який є спеціальним законом прямої дії, не містить вимоги щодо перевірки правильності визначення податкового кредиту в залежності від заявленого та сплаченого ПДВ по всьому ланцюгу постачання товарів чи сировини до виробника. Тому, при визначенні податкового кредиту слід керуватись нормами цього Закону, враховуючи також положення інших законодавчих актів з питань оподаткування, які регулюють порядок та підстави виникнення податкового кредиту, але не суперечать спеціальному Закону.

Неповне з'ясування та дослідження Відповідачем обставин, які мають істотне значення при розгляді цієї справи, незаконність та необґрунтованість прийнятих Відповідачем податкових повідомлень-рішень є безперечною підставою для його скасування.

Згідно з вимогами ч. 1 ст.67 та п.1 ч.2 статті 92 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Згідно п.п. 21.1.1. п. 21.1. ст. 21 Податкового кодексу України - посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами роз'яснення.

Пунктом 56.18 Кодексу передбачено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

У разі коли платником податків до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, строк звернення до суду продовжується на строк, що фактично пройшов з дати звернення платника податків із скаргою до контролюючого органу до дати отримання (включно) таким платником податків остаточного рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами розгляду скарги.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. А згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням вищезазначеного, суд доходть висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Соя» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 23.05.2011р. № 0001172302.

Визнати незаконними дії в частині встановлення порушення п.п. 7.4.1., п.п.7.4.5., п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо завищення Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Соя» від'ємного значення (податкового кредиту) за червень 2009 року па суму 34694 грн.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 11.03.2011р. № 0000452302.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Соя» понесені ним судові витрати в сумі 3 гривні 40 копійок.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений 31.10.2011 року.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >Е.О. Юрков

< Текст >