Постанова № 21069022, 19.10.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

19.10.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ < Справу розглянуто >Справа № 2а/0470/10776/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кучми К.С. при секретарі Горобець Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «ХІТ» до Головного державного податкового ревізора-інспектора податкової служби 1 рангу відділу організації перевірок ризикових операцій, управління податкового контролю юридичних осіб Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Жданової Тетяни Анатоліївни, Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ: У серпні 2011 року позивач звернувся із вищезазначеним адміністративним позовом, в якому з уточненням позовних вимог просив суд: - визнати протиправними дії головного державного податкового ревізора-інспектора податкової служби 1 рангу відділу організації перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська Жданової Т.А. по проведенню позапланової документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства «ХІТ» (код ЄДРПОУ 32366398) та складанню акта позапланової документальної невиїзної перевірки від 26.05.2011 р. № 1101/234/3236639826 з питань взаємовідносин з ПП «Транс-Грей» (код за ЄДРПОУ 36725965) у січні 2011 року, без рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, без надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення, без вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, а також по визнанню договору №0401/11 від 04.01.2011 р. укладеному між ПП «ХІТ» (код ЄДРПОУ 32366398) та ПП «Транс-Грейн» (код ЄДРПОУ 36725965), як правочина, нікчемним; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська № 0001072302 від 10.06.2011 р. в частині 12 432, 00 грн. (основний платіж -12 431, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1 грн.);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська № 0001792302 від 31.08.2011 р. з податку на додану вартість на суму 12 432, 00 грн. (основний платіж - 12 431, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1 грн.).

- стягнути на користь позивача з державного бюджету судові витрати по справі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з викладених у позові підстав, просив суд його задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська, відповідач - Головний державний податковий ревізор-інспектор Жданова Т.А. предявлені позовні вимоги не визнали та просили суд у задоволенні позову відмовити, оскільки дії ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки TOB «ХІТ» є законними, податкові повідомлення-рішення № 0001072302 від 10.06.2011 р. та № 0001792302 від 31.08.2011 р. ухвалені у відповідності до чинного законодавства України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, та як наслідок такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що згідно поданої до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська податкової декларації за січень 2001 року Приватне підприємство «ХІТ» сформувало податковий кредит у податковій декларації з ПДВ на суму 32 723 грн. (стр.10.1). Сума податкового кредиту з ПДВ сформованого позивачем у січні 2011 року отриманого за рахунок поставки товару (дитяче взуття в асортименті) від ПП «Транс-Грейн» (код ЄДРПОУ 36725965) згідно податкової накладної № 8 від 04.01.2011 р. в сумі 32 702, 24 грн. (додаток № 5 розд. 2 стр.1). Вказана сума ПДВ зазначена у видатковій накладній № 128 від 04.01.2011 р. підписаною представниками позивача та ПП «Транс-Грейн». Сума податкового зобовязання позивача з ПДВ в цій декларації за січень 2011 р. визначена у розмірі 12 431 грн. (стр.1) яка складається з оподатковуваних операцій з реалізації ТМЦ, які не мають відношення до товару придбаного у січні 2011 року у ПП «Транс-Грейн» (додаток № 5 до декларації з ПДВ стр. 1 гр.4).

Також судом встановлено, що на підставі п.п.20.1.4 п.20.1, п.п.78.1.2. п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головним державним податковим ревізором-інспектором податкової служби 1 рангу відділу організації перевірок ризикових операцій, управління податкового контролю юридичних осіб Ждановою Т.А. проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Приватного підприємства «ХІТ» (код за ЄДРПОУ 32366398), в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства за податковий період січень 2011 року, в якому підприємство мало правові відносини з платником податків ПП «Транс-Грей» (код за ЄДРПОУ 36725965).

За результатам позапланової невиїзної перевірки було складено Акт перевірки №1101/234/3236639826 від 26 травня 2011 року, в якому, зокрема, зазначено про порушення вимог податкового законодавства з боку позивача та відсутності у нього права на податковий кредит у січні 2011 року, з таких обставин:

-відсутність реальності господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку. Обгрунтуванням такої відсутності на думку ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська є нібито відсутність у ПП «ХІТ» управлінського та технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів;

-вчинення ПП «ХІТ» у січні 2011 р. правочину (договір № 0401/11 від 04.01.2011 р.) щодо придбання товарів у ПП «Транс-Грейн» (код ЄДРПОУ 36725965), податкова звітність якого за січень 2011 року не має статусу податкової, основні засоби якого відсутні, чисельність працюючих за січень 2011 р. складала 5 осіб та місцезнаходження якого відділом податкової міліції не підтверджено.

Тобто, за правочином (договір № 0401/11 від 04.01.2011 р.) з участю ПП «Транс- Грейн» нібито не відбулася реальна господарська операція з постачання (придбання з переходом права власності) товару (взуття дитяче в асортименті) згідно видаткової накладної № 128 від 04.01.2011 р. та податкової накладної № 8 від 04.01.2011 р., а відтак відсутній як обєкт оподаткування та і база оподаткування ПДВ, що нібито свідчить про відсутність права на формування податкового кредиту у ПП «ХІТ» у січні 2011 р. за вказаною податковою накладною. На підставі даного Акту було винесено податкове повідомлення рішення від 10 червня 2011 року №0001072302.

В судовому засіданні встановлено, що 20 червня 2011 року позивачем було подано до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області скаргу на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська від 10 червня 2011 року №0001072302 про збільшення грошового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 32703, 24 грн. Рішенням ДПА у Дніпропетровській області №24331/10/25-008 від 16 серпня 2011 року, було скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська від 10 червня 2011 року №0001072302 у сумі 20292, 00 грн., в іншій частині 12432, 00 грн. (основний платіж 12431, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції 1, 00 грн.) залишено без змін, а скаргу ПП «ХІТ» без задоволення та зменшено відємне значення суми податку на додану вартість податкової декларації з ПДВ за січень 2011 року у розмірі 20292, 00 грн. та застосовано штрафну фінансову санкцію у сумі 1, 00 грн.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Згідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п.п.79.1, 79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до пп.78.1.1-78.1.13 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України. Документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обовязків письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та обєктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки; розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків; платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з відємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень; щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня його отримання; отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні; органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обовязкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне зясування під час перевірки питань, що повинні бути зясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації.

Згідно пп.83.1.1-83.1.6 п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Наведені норми Податкового кодексу України свідчать про наявність певних порушень в діях ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська, які полягають в наступному. Працівник податкової інспекції приступив до проведення позапланової документальної невиїзної перевірки підприємства, здійснив її та склав акт від 26 травня 2011 року №1101/234/3236639826 з питань взаємовідносин з ПП «Транс-Трейд» у січні 2011 року без направлення (вручення) підприємству копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Посилання відповідача - Головного державного податкового ревізора-інспектора податкової служби 1 рангу відділу організації перевірок ризикових операцій, управління податкового контролю юридичних осіб Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Жданової Т.А., що підставою для проведення перевірки є резолюція керівника на листі ПП «ХІТ», щодо надіслання документів від 26.04.2011 р. №12, суд вважає недоречним та рахує коли вона проводила перевірку, то діяла поза межами наданих їй повноважень.

Суд також вважає посилання відповідача в Акті перевірки на норми Цивільного кодексу України безпідставними виходячи з наступного.

У відповідності до частин 2, 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно статті 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження обєктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу обєктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших обєктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Тобто, факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Крім того, необхідно зазначити, що можливий захист порушеного права шляхом звернення до суду із позовом про визнання нікчемного правочину дійсним стосується лише нікчемних правочинів з дефектом форми та правочинів без необхідного схвалення (параграф 2 глави 16 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю - не настають.

Згідно зі ст.234 ЦК України фіктивний правочин визнається судом недійсним. При цьому фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Угоди, які укладені між позивачем та контрагентами, не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у звязку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обовязків сторін за такими угодами.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що відповідно до приписів ст.207 Господарського кодексу України господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

З огляду на викладене наведені в Акті перевірки порушення не дають право податковому органу вчиняти дії щодо визнання правочинів нікчемними, а є лише підставою, при наявності достатніх доказів, для звернення до суду у встановленому законодавством порядку з вимогою про визнання правочинів недійсними (оспорюваний правочин).

Відобразивши в акті перевірки певні фактичні дані, не можна довести нікчемність правочину, свідчить і думка Верховного суду України, висловлена в Узагальненнях ВСУ під назвою «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними», доведених листом від 24.12.2008 р. Так у розділі Узагальнень «Правові наслідки не відповідності змісту правочину законодавству» йдеться про зміст правочину, а не факти, що свідчать про його виконання.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, та які повинні мати певні обовязкові реквізити (дату та місце складання, назву підприємства, зміст господарської операції, посади осіб, підписи осіб, що дають змогу ідентифікувати осіб, яка брали учать у здійсненні господарської операції).

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88 від 24.05.1995 р. визначено, що первинні документи, в тому числі на паперових носіях, для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, від імені якої складений документ, назва документа, дата і місце складання, зміст господарської операції, посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і складання первинного документа.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначене вище свідчить про відсутність законних підстав для проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «ХІТ» (код за ЄДРПОУ 32366398) з питань дотримання вимог податкового законодавства за податковий період січень 2011 року, в якому підприємство мало правові відносини з платником податків ПП «Транс-Грейн» (код за ЄДРПОУ 36725965) та щодо висновків, викладених в Акті перевірки №1101/234/32366398 від 26 травня 2011 року.

Згідно частин 1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином суд приходить до висновку, про недоведеність правомірності дій ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська, щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, а не Головного державного податкового ревізора-інспектора податкової служби 1 рангу відділу організації перевірок ризикових операцій, управління податкового контролю юридичних осіб Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Жданової Т.А. та винесенню податкового повідомлення-рішення ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська №0001792302 від 31 серпня 2011 року з податку на додану вартість на суму 12432, 00 грн.

Згідно п.п.60.1.3. п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважається відкликаною, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобовязання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

За таких обставин, вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська №0001072302 від 10 червня 2011 року в частині 12432, 00 грн., є необґрунтованими, оскільки як було встановлено під час судового розгляду рішенням Державної податкової адміністрації Дніпропетровської області від 16 серпня 2011 року податкове повідомлення-рішення було скасовано, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства «ХІТ» (код за ЄДРПОУ 32366398) з питань дотримання вимог податкового законодавства за податковий період січень 2011 року, в якому підприємство мало правові відносини з платником податків Приватним підприємством «Транс-Грейн» (код за ЄДРПОУ 36725965) та щодо висновків, викладених в Акті перевірки №1101/234/32366398 від 26 травня 2011 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська від 31 серпня 2011 року за № 0001792302.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «ХІТ» судовий збір у розмірі 1 грн. 70 коп. (однієї грн. 70 коп.)

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складено 03 жовтня 2011 року

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >К.С. Кучма

< Текст >