Постанова № 21068963, 17.10.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

17.10.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/7396/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василієвни <Текст > при секретаріЛуговій В.О. за участю: представника позивача Талан О.Л. <Текст > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства обласного комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» «Петриківкатеплоенерго» до Царичанської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування податкових повідомлень - рішень, - ВСТАНОВИВ: Дочірнє підприємство обласного комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» «Петриківкатеплоенерго» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Царичанської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання нечинними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000332340 від 03.06.2011 року та податкового повідомлення-рішення №0000342340 від 03.06.2011 року. В обґрунтування позову зазначає, що відповідач неправомірно встановив заниження позивачем показника у рядку 1 Декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 889,00 гривень, у зв'язку із списанням заборгованості фізичних осіб перед підприємством за поставлені послуги. Оскільки заборгованість фізичних осіб перед позивачем виникла в період, в якому він знаходився на спрощеній системі оподаткування та обліку, та не був платником податком на додану вартість, то до складу податкових зобов'язань з ПДВ позивач повинен був включати ті суми, які надходять на його поточні рахунки та в касу. Крім того, позивач вважає безпідставним виключення зі складу податкового кредиту 2043,78 гривень та неправомірне заниження позивачем валового доходу у 4 кварталі 2010 року у зв'язку із списанням заборгованості фізичних осіб перед позивачем за поставлені послуг з теплопостачання. Вважає, що позивач правомірно включив основні фонди, які передані йому згідно з рішеннями сесій районної ради та обласної ради, до складу статутного фонду і, відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» мав право нараховувати амортизаційні відрахування по цим основним фондам. Таким чином, зменшення податковою інспекцією амортизаційних відрахувань є неправомірним. Оскаржувані податкові повідомлення рішення просить скасувати. Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити з підстав викладених в позові. Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час і місце судового розгляду, повідомлений належним чином. Надав до суду заперечення від 09.08.2011 року, в яких зазначає, що проведене Царичанською МДПІ збільшення валового доходу та податкових зобов'язань з ПДВ ДП ОКП «Дніпротеплоенерго» «Петриківкатеплоенерго» за операцією списання безнадійної дебіторської заборгованості фізичних осіб є таким, що відповідає вимогам законодавства, оскільки операції з реалізації послуг залишились поза межами оподаткування. Щодо витрат, понесених підприємством при наданні вказаних послуг, то, виходячи з норми ст. 5 Закону № 334, такі витрати не можуть бути включені до валових витрат позивача, оскільки платником податків у ході перевірки не надані докази вжиття необхідних заходів до боржників зі стягнення спірної заборгованості. Царичанська МДПІ вважає правомірним проведення коригування податкового обліку позивача по взаємовідносинах із П І І «Лукойл Україна», оскільки первинні документи, якими оформлена спірна господарська операція, не відповідають вимогам законодавства. Відсутність у позивача на момент оскаржуваної перевірки оригіналів податкових накладних Дніпропетровської торгово-промислової палати та ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» (приймаючи до уваги, крім іншого, пункти 44.6 та 44.7 ст.44 ПК) є порушенням вимог пп.7.4.5 п.7.4 сг.7 Закону № 168 і є підставою для невизнання у складі податкового кредиту відповідних сум ПДВ. Тобто, зменшення податкового кредиту позивачем на включені до його складу з посиланням на даних субєктів господарювання суми ПДВ також є правомірним. Щодо амортизації безоплатно отриманих основних засобів зазначає, що амортизації у податковому обліку підлягають не основні фонди, а витрати на їх придбання. При цьому, виходячи з редакції підпункту 8.4.11 пункту 8.4 статті 8 Закону № 334, платник податку на прибуток має право збільшити вартість відповідної групи основних фондів на вартість внесених до його статутного фонду основних фондів лише після державної реєстрації такого внеску. Нарахування амортизації у податковому обліку здійснюється від балансової вартості основних засобів на початок розрахункового кварталу, яка відрізняється від бухгалтерської і визначається за формулою, наведеною у пп.8.3.2 п.8.3 ст.8 Закону № 334. Отже, до моменту державної реєстрації змін до Статуту нараховувати амортизацію на безоплатно отримані за рішеннями районної та обласної рад основні фонди позивач не мав законодавчих підстав. У звязку з чим просить в позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, суд встановив наступне.

ДП ОКП «Дніпротеплоерего» «Петриківкатеплоенерго» зареєстровано 25.09.2001 року Петриківської районною державною адміністрацією та знаходиться на податковому обліку в Царичанській міжрайонній державній податковій інспекції з 04.03.1999 року.

Царичанською міжрайонною державною податковою інспекцією проведена планова виїзна перевірка Дочірнього підприємства обласного комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» «Петриківкатеплоенерго» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 31.12.2010р., якою, крім інших, виявлені порушення п.1.23, п. 1.31, п.1.32 ст.1, пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.8.1.2 п.8.1, пп.8.3.2 п.8.3 ст.8, пп.5.1. ст.5, пп.5.2.1, пп.5.2.2, пп.5.2.8 п.5.2 ст.5, пп. 4.2.15 п.4.2 ст.4, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, пп.8.4.11 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.1.4 ст.1, пп.3.1.1 п.3.1. ст.3, п.4.1. п.4.2. ст.4, пп.7.2.1 п.7.2 ст.7, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7, пп.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За результатами перевірки 28.03.2011 р. складений Акт № 10/23/25000834, на підставі якого Царичанською МДПІ 31.03.2011р. прийняті податкові повідомлення-рішення про збільшення сум грошових зобов'язань ДП ОКП «Дніпротеплоенерго» «Петриківкатеплоенерго» № 0000182340 з податку на прибуток на суму 58049,00 гривень (основний платіж 46439,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 11610,00 грн.); № 0000192340 з податку на додану вартість на суму 5050 гривень (основний платіж 4040,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 1010,00 грн..

В порядку адміністративного оскарження, ДП ОКП «Дніпротеплоенерго» «Петриківкатеплоенерго», на зазначені податкові повідомлення-рішення були подані до ДПА у Дніпропетровській області скарги від 07.04.11р. № 44 та № 45.

За результатами розгляду скарг ДПА у Дніпропетровській області були частково скасовані податкові повідомлення-рішення Царичанської МДПІ від 31.03.2011 року, а саме: №0000182340 в частині 11229,00 грн. грошового зобов'язання ДП ОКП «Дніпротеплоенерго» «Петриківкатеплоенерго» з податку на прибуток (основний платіж 8983,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 2246,00 грн.; № 0000192340 в частині 1384,00 гривень грошового зобов'язання ДП ОКП «Дніпротеплоенерго» «Петриківкатеплоенерго» з податку на додану вартість (основний платіж 1107,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 277,00 грн., в іншій частині податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

В звязку з розглядом ДПА у Дніпропетровській області скарг ДП ОКП «Дніпротеплоенерго» «Петриківкатеплоенерго» Царичанською МДПІ 03.06.11р. були винесені податкові повідомлення - рішення № 0000342340 з податку на прибуток на суму 46820,00 гривень, в т.ч. основний платіж 37456,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 9364,00 грн.; №0000332340 з податку на додану вартість на суму 3666,00 гривень, в т.ч. основний платіж 2933,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 733,00 грн..

Перевіряючи висновок відповідача і винесені на його підставі податкові повідомлення-рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до наступного.

Перевіркою повноти визначення амортизаційних відрахувань за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року встановлено їх завищення на суму 117382,00 гривні. Висновок відповідача про те, що оскільки позивач не здійснив державну реєстрацію змін до статуту, у звязку з формуванням статутного фонду, то основні фонди, що включені до статутного фонду позивача, не підлягають амортизації спростовуються наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішень сесій районної ради та обласної ради (а.с.89-94) були безоплатно отримані основні фонди та оприбутковані на рахунку 40 бухгалтерського обліку «Статутний капітал» та на рахунку 10 бухгалтерського обліку «Основні засоби».

Згідно з Доповненнями №1 до Статуту ОКП «Дніпротеплоенерго», затверджених рішенням Дніпропетровської обласної Ради 23.07.2001 року та зареєстрованих Виконкомом Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська 24.07.2001 року, Доповненнями №3 до Статуту ОКП «Дніпротеплоенерго», затверджених рішенням Дніпропетровської обласної Ради 05.09.2002 року та зареєстрованих Виконкомом Жовтневої районної ради м.Дніпропетровська, встановлений порядок управління дочірніми підприємствами ОКП «Дніпротеплоенерго», одним з яких є позивач, так правовий режим майна дочірнього підприємства є однаковим з правовим режимом майна підприємства, майно передане на баланс підприємства відповідно до рішень органів місцевого самоврядування вважається таким, що ввійшло до статутного фонду підприємства на праві повного господарського віддання.

Згідно п. п. 4.2.15 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334-94-ВР не включаються до складу валових витрат - вартість основних фондів, безоплатно отриманих платником податку з метою здійснення їх експлуатації у випадках, передбачених законодавством, зокрема: якщо такі основні фонди отримані за рішенням органів центральної виконавчої влади, у разі отримання спеціалізованими експлуатуючими підприємствами об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж відповідно до рішень місцевих органів виконавчої влади та виконавчих органів рад, прийнятих у межах їх повноважень.

Основні фонди, що отримуються у випадках, передбачених цим підпунктом, приймаються на баланс за балансовою вартістю.

Пп. 8.4.11 п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що до продажу основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з внесення таких основних фондів та нематеріальних активів до статутного фонду іншої особи.

Оскільки отримання основних фондів комунальним підприємством позивача, відповідає ознакам п. п. 4.2.15 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», то такі основні фонди підлягають амортизації.

Крім того, згідно ст. 89 Цивільного кодексу України, зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

З наведеного слідує, що зміни до установчих документів, зокрема внесення змін щодо формування статутного фонду, набули юридичної сили з моменту їх прийняття.

Позивачем надано для проведення перевірки договір з ПІІ «Лукойл», рахунок-фактуру від 05.11.2009 року та податкову накладну від 05.11.2009 року, а також банківські виписки, які свідчать про сплату зазначеної суми на поточний рахунок ПІІ «Лукойл».

Згідно з п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вiд 16.07.1999 № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є пер винні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з п.1.4 Договору б/н від 05.11.2009 року, укладений між ПІІ «Лукойл» та позивачем, відпуск палива позивачу здійснюється тільки після його оплати та пред'явлення на АЗС бланків-дозволів на відпуск палива, строк дії яких ще не закінчився.

Згідно з пп. 11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку під приємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Оплата за даним договором була здійснена 05.11.2009 року, тобто позивач мав право на збільшення валових витрат виробництва з моменту здійснення оплати.

Таким чином, розрахунковим документом, обов'язковість ведення та зберігання якого визначено п.5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в даному випадку є платіжне доручення про сплату рахунку-фактури.

Тобто витрати на паливо підлягають включенню до складу валових витрат пері оду, в якому відбулася оплата за нього.

Згідно з пп.7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д)місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Підпунктом 7.2.3 цього ж пункту встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 року визначено, що податкову накладну складає особа, яка заре єстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Таким чином, єдиною підставою для визнання податкової накладної недійсною й, відповідно, не визнання за позивачем права на включення нарахованих (сплачених) сум ПДВ у складі вартості придбаних у своїх контрагентів товарів (робіт, послуг) є заповнення податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість.

Відповідачем не надано доказів, що особи, які видавали податкові накладні не є платниками ПДВ.

Заборгованість перед позивачем виникла у грудні 2003 року, на той час ДП ОКП «Дніпротеплоенерго» «Петриківкатеплоенерго» являлось платником єдиного податку у відповідності до Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» обєктом оподаткування єдиним податком є виручка від реалізації товарів, робіт, послуг, фактично отримана підприємством на розрахунковий рахунок.

До складу валових доходів позивач повинен був включати ті суми, які надходять на його поточні рахунки та в касу. Тобто вести облік цих сум за касовим методом.

Позивач під час врегулювання сумнівної та безнадійної заборгованості, згідно зі ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включав ці суми до складу валових витрат, і відповідно не повинен був включати до складу валових доходів періоду, в якому відбувалось таке списання.

Відносно податку на додану вартість в межах списання сумнівної та безнадійної заборгованості, то також, враховуючи, що заборгованість фізичних осіб перед позивачем виникла в період, в якому позивач знаходився на спрощеній системі оподаткування та обліку, та не був платником податком на додану вартість, то до складу податкових зобов'язань з ПДВ позивач повинен був включати ті суми, які надходять на його поточні рахунки та в касу. Тобто вести облік цих сум за касовим методом.

Згідно з пунктом 11.11 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» тимчасово, до набрання чинності Податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, надають послуги водопостачання, водо-відведення, чи надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості (далі - ЖЕКи), визначають базу оподаткуванняоперацій з поставки таких товарів (послуг) за касовим способом. За касовим способом визначається також база оподаткування операцій з поставки зазначених товарів (послуг) для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують ці товари (послуги), у разі якщо вони зареєстровані як платники податку.

При зміні способу визначення бази оподаткування, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту (включаючи суми бюджетного або експортного відшкодування), нараховані до початку застосування касового способу або після закінчення строку його застосування, не підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною такого способу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства обласного комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» «Петриківкатеплоенерго» до Царичанської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень рішень №0000332340 від 03.06.2011 року та №0000342340 від 03.06.2011 року задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення рішення №0000332340 від 03.06.2011 року.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення рішення №0000342340 від 03.06.2011 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 20.09.2011р.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >Н.В. Боженко

< Текст >