Постанова № 21068845, 14.10.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

14.10.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/10992/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головко О.В.

при секретарі судового засідання Кваші Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську

про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 01 серпня 2011 надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому позивач просить:

1.Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки субєкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ід. № НОМЕР_1) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Вікторія-2007» (код ЄДРПОУ 34974527), ТОВ «Аксіома» (код ЄДРПОУ 20251135), ТОВ НПП «Брат» (код ЄДРПОУ 34156215) за період з 01.11.2010 по 28.02.2011, за результатами якої було складено Акт Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську № 3644/661/17-325/НОМЕР_1 від 01.07.2011 та дії щодо встановлення в такому акті перевірки порушень з боку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 липня 2011 року № 0001371701, винесеного Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську, повністю.

В обґрунтування позову ФОП ОСОБА_1 зазначив, що при проведенні перевірки відповідач припустився численних порушень норм законодавства України, внаслідок чого були порушені його права та охоронювані законом інтереси, а висновки, викладені в Акті перевірки, не відповідають чинному законодавству, у звязку з чим винесене на підставі акту податкове повідомлення-рішення є безпідставним та протиправним.

Відповідач позов не визнав, в письмових запереченнях зазначив, що доводи позивача не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не підтверджуються належними доказами.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську було здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Вікторія-2007», ТОВ «Аксіома», ТОВ НПП «Брат» за період з 01.11.2010 по 28.02.2011.

Перевірка проведена на підставі наказу ДПІ у м. Дніпродзержинську від 16.06.2011 №1325 та повідомлення від 17.06.2011 №22330/17-338, керуючись пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України та відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 розділу ІІ Податкового кодексу України.

Позивач вважає, що податковий орган не мав підстави та прав для проведення перевірки, оскільки відповідачем 03.06.2011 та 16.06.2011 ФОП ОСОБА_1 було направлено листи, згідно з яким запропоновано надати пояснення щодо взаємовідносин з ТОВ «Аксіома», ТОВ «НПП «Брат», ПП «Вікторія» та завірені копії документів, що підтверджують факт таких взаємовідносин, згідно з якими надано відповідну інформацію.

Суд не погоджується з доводами позивача з огляду на сукупність правових норм.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено право органів державної податкової служби проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.75.1.2 ст.75 ПК України).

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

При цьому законодавчо не визначено обсяг інформації, достатньої для перевірки інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків податкового законодавства, а також не встановлено обмеження на проведення перевірки в разі визнання такої інформації недостатньою чи в разі, якщо з поданих платником податків документів вбачається порушення податкового, валютного чи іншого законодавства.

Разом з тим Податковим кодексом встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (п. 78.4 ст. 78).

Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Згідно з п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, представником позивача не заперечується, що копія повідомлення та наказу були вручені позивачеві особисто під підпис 16.06.2011 та 17.06.2011 відповідно.

При цьому суд не знаходить обґрунтованими доводи представника позивача щодо порушення відповідачем вимог чинного законодавства стосовно строку направлення повідомлення та наказу на адресу платника податків, оскільки Податковим кодексом встановлено такий строк тільки для проведення документальних планових перевірок (ст. 77).

Враховуючи викладене суд доходить висновку, що відповідач, маючи підстави для проведення перевірки, реалізував надане йому чинним законодавством право на її здійснення в межах своєї компетенції.

Щодо оскарження позивачем дій податкового органу по складанню Акту перевірки та визначення в ньому порушень суд зазначає, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника (ст.86 ПК України).

Отже на податковий орган покладається обовязок за результатами перевірки скласти Акт, а тому дії відповідача не можуть бути визнані протиправними, оскільки випливають із норм чинного законодавства України.

Також суд зазначає, що Акт перевірки є фіскальним документом, який містить інформацію про обєкт перевірки, висновки посадових осіб за результатами перевірки та іншу інформацію. На підставі акту перевірки податковий орган приймає податкове повідомлення-рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку. Сам же Акт перевірки не підлягає оскарженню до суду, оскільки не породжує жодних обовязків для субєкта господарювання, тобто не є актом індивідуальної дії в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи позовну вимогу про скасування податкового повідомлення-рішення суд встановив, що за результатами перевірки складено Акт №3644/661/17-325/НОМЕР_1 від 01 липня 2011 року, в якому зафіксовано наступні порушення:

1.Правочини укладені між ФОП ОСОБА_1 та ПП «Вікторія-2007», TOB «Аксіома», TOB НПП «Брат» у листопаді 2010 р. - лютому 2011 р. відповідно до п.1 ст.215, п.п. 1, 5 ст. 203 ЦК України є нікчемними та недійсними, так як не спричиняють реального настання правових наслідків, передбаченими ст.626, 629, 655, 662, 658, 664 ЦК України, і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

2.ФОП ОСОБА_1 порушено ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах, укладених між ФОП ОСОБА_1 та

-ВАТ «Дніпро Азот» іпн. 057616204034;

-TOB «НВО «Промсервіс» іпн. 134417104038;

-ЗАТ «Криворізький завод гірничного обладнання» іпн. 315501704052;

-9 міська лікарня;

-ВАТ «ДКХЗ» іпн. 53930804037;

-Комунальний заклад «Міська клінічна лікарня № 19. Міський онкологічний центр»;

-TOB «Сучасні кліматичні технології» іпн. 351042304033;

-TOB « Велес-Агро» іпн. 314279615408;

-ДП «Гарантія-Маркет» іпн. 322541826598;

-ВАТ «Запоріжсталь» іпн. 001912308247;

-ВАТ «Стахановський завод ферросплавів» іпн. 001865112150.

3. Порушено пп. 7.2.1, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит за листопад 2010 року лютий 2011 року по операціях з ПП «Вікторія-2007», TOB «Аксіома», TOB НПП «Брат» (в межах нереалізованого товару, отриманого від ПП «Вікторія-2007» (код ЄДРПОУ 34974527), ТОВ «Аксіома» (код ЄДРПОУ 20251135), ТОВ НПП «Брат» (код ЄДРПОУ 34156215)), в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, у розмірі 3054,73 грн., в т.ч. за рахунок завищення податкового кредиту 3054,73 грн.

4. Порушено пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податкові зобов'язання за листопад 2010 року лютий 2011 року по операціях з покупцями, вказаними в п. 2 даного висновку.

Заперечення на Акт були подані ФОП ОСОБА_1 08 липня 2011 року.

За результатами розгляду заперечень листом № 25529/17-338 від 15 липня 2011 року ДПІ у м. Дніпродзержинську позивачеві була надана відповідь щодо правомірності та обґрунтованості висновків, викладених в акті перевірки.

Листами ДПІ у м. Дніпродзержинську від 15.07.2011 № 25528/17-338 та 20.01.2011 №26010/17-338 до акту перевірки були внесені зміни.

На підставі зазначеного акту відповідачем 20 липня 2011 року було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001371701, згідно з яким збільшено суму грошового зобовязання ФОП ОСОБА_1 за платежем «податок на додану вартість» в сумі 4040 грн. 48 коп. (за основним платежем 3766, 38 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 274, 1 грн.).

Таких висновків відповідач дійшов, виходячи з Актів перевірки, складених за результатами проведеної перевірки контрагентів ФОП ОСОБА_1, згідно з якими встановлено порушення вимог законодавства окремими постачальниками товару по ланцюгу постачання, а тому договори, укладені позивачем з ПП «Вікторія-2007», ТОВ «Аксіома», ТОВ «НВП «Брат» мають ознаки нікчемності.

Позивач не погоджується з висновками податкового органу, зазначаючи, що ним виконані всі умови Договору поставки №11/10-10 від 11.10.2010, Договору поставки №1110 від 11.10.2010, Договору поставки №0211 від 07.02.2011, що підтверджується первинними документами: накладними, податковими накладними, Актами приймання виконаних робіт та іншими первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи.

Надаючи оцінку доводам сторін суд встановив, що пунктом 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв в момент виникнення спірних правовідносин за Договорами №1110 від 11.10.2010 та №11/10-10 від 11.10.2010, встановлено, що податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пп. 7.2.6. податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є:

транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами;

касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість).

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закон України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Також відповідно до норм (ст. 198) Податкового кодексу України, який набрав чинності в момент укладання Договору поставки №0211 від 07.02.2011, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Проте при вирішенні спору суд дійшов висновку, що для формування податкового кредиту необхідно оцінювати реальність (фактичність) проведеної господарської операції.

Суд зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку за ланцюгом постачання товарів (послуг).

Факт порушення контрагентами-постачальниками позивача своїх податкових зобовязань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених позивачем вимог про надання податкової вигоди відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податкових орган доведе, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти.

Судом встановлено, що згідно з п. 2.1. Договору № 11/10-10 від 11.10.2010, п.2.1 Договору №1110 від 11.10.2010, Договору №0211 від 07.02.2011 поставка товару здійснюється транспортом Продавця на склад Покупця. Згідно з п.2.2 зазначених Договорів товар вважається переданим Продавцем і прийнятим Покупцем в момент фактичного отримання товару на складі Покупця по вантажній накладній та підписання її матеріально-відповідальною особою. При цьому позивач не надав будь-які додаткові угоди, які змінюють порядок перевезення товару, які, згідно з п.2.5 Договорів, є їх невідємною частиною.

Порядок оформлення документів на перевезення закріплено Наказом Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні» № 363 від 14.10.97, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568.

Відповідно до пп. 11.1 п. 11 Правил, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Згідно з п. 1 Правил, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з пп. 11.5. та 11.7 п. 11 Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому згідно зі ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, крім того правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В судовому засідання встановлено, позивачем підтверджено, що товарно-транспортна накладна під час отримання товару за вищезазначеними Договорами поставки між ФОП не надавалась, більш того перевезення товару здійснювалося начебто власним транспортом позивача.

Отже відсутність первинного документу, наявність якого є обовязковою за нормами чинного законодавства та за умовами укладених договорів, ставить під сумнів факт отримання позивачем товару за Договорами поставки № 11/10-10 від 11.10.2010, №1110 від 11.10.2010, №0211 від 07.02.2011, а тому спірне податкове повідомлення-рішення, за висновком суду, прийнято правомірно та обґрунтовано.

Враховуючи сукупність викладених обставин суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 162, 163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови шляхом подачі апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції з одночасним її направленням до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складений 14 жовтня 2011 року.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >О.В. Головко

< Текст >