Постанова № 21068813, 13.10.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

13.10.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/10295/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКоблової О. Д. <Текст > при секретаріТуранській С.О. за участю представників: позивача відповідача Дмитрієнка Д.Д., Жигадла К.Є. Сороки В.М., Гололобової І.І. <Текст > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Агротехкомплект» до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про скасування податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ: Приватне підприємство «Агротехкомплект» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську з позовними вимогами про: - скасування податкового повідомлення-рішення за № 0001922301/26444 від 25.07.2011 року Державної податкової інспекції у місті Дніпродзержинську до приватного підприємства «Агротехкомплект» про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 778 400,00 грн.;

- скасування податкового повідомлення-рішення за № 0001932301/23443 від 25.07.2011 року Державної податкової інспекції у місті Дніпродзержинську до приватного підприємства «Агротехкомплект» про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 311 359,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що планова виїзна перевірка від 08.07.2011 року, за результатами якої складено акт №3135/45/23-206/31330093 про результати планової виїзної перевірки Приватного підприємства «Агротехкомплект» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.03.2011р., була проведена посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську з порушенням вимог чинного законодавства, тому винесені на підставі зазначеного акту податкові повідомлення-рішення №0001922301/26444, №0001932301/23443 від 25.07.2011 року підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позову, просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначили, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення винесені в межах та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, а також всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі п. 77.1, п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, наказу Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську від 22.04.2011 року №962 та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання, було проведено планову виїзну перевірку Приватного підприємства «Агротехкомплект» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.03.2011р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт №3135/45/23-206/31330093 від 08.07.2011 року, згідно з висновками якого відповідачем встановлено заниження податку на прибу ток в сумі 626 886,00 грн., заниження податку на додану вартість в сумі 250 753,00 грн.

На підставі зазначеного акту відповідачем направлені податкові повідомлення-рішення:

- №0001932301/23443 від 25.07.2011 року, відповідно до якого позивачем за період з 01.04.2010р. по 31.03.2011р. було завищено від'ємне значення податку на додану вартість на суму: 250 753,00 грн., за що застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 60 606,00 грн. Тобто нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму: 311 359,00 грн.

- №0001922301/26444 від 25.07.2011 року, відповідно до якого позивачем за період з 01.04.2010р. по 31.03.2011р. було занижено податок на прибуток у сумі: 626 886,00 грн., за що застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі: 151 514,00 грн. Тобто нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток на загальну суму: 778 400,00 грн. Зазначені нарахування здійснені на підставі того, що відповідачем визнані як нікчемні угоди, укладені ПП «Агротехкомплект» зі своїми контрагентами: ТОВ «Батіман», та ТОВ «П'ятий фактор».

Керуючись цим висновком податковою виключено зі складу валових витрат та податкового кредиту суми, нараховані (сплачені) позивачем у зв'язку із придбанням товарно-матеріальних цінностей у цих контрагентів у відповідні податкові періоди.

Як вбачається з акту перевірки, підставою визнання відповідачем угод, укладених ПП «Агротехкомплект» зі своїми контрагентами як нікчемні, та направлення позивачу податкових повідомлень-рішень стало наступне.

Між ТОВ «П'ятий фактор» та позивачем на підставі укладеного Договору поставки, 15.02.2011року позивач отримав запчастини до сільськогосподарської техніки на суму 50 000,00 грн. (ПДВ 8 333,33 грн.) та сплатив їх вартість, що підтверджується видатковими, розрахунковими та іншими документами.

Так, відповідачем було складено Акт № 2963/149/23-206/36981232 від 24.05.2011 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «П'ятий фактор» (ЄДРПОУ 36981232) з питань дотримання вимог податкового законодавства за лютий 2011 року. В зазначеному акті відповідачем визнано нікчемні всі правочини здійснені ТОВ «П'ятий фактор» за лютий 2011 року, тобто як такі, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що є порушенням ч. 5 ст. 203, та ч. 1,2 ст. 215 ЦК України.

На зазначеній підставі угода між ПП «Агротехкомплект» та ТОВ «П'ятий фактор» - визнана податковою нікчемною.

Також, між ТОВ «Батіман» та ПП «Агротехкомплект» укладено Договір поставки № 20 від 20.02.2010 року. Відповідно до даного Договору, позивач в період з 20.05.2010р. по 02.11.2011р. включно, отримав від ТОВ «Батіман» металопрокат та запчастини до сільськогосподарської техніки на загальну суму: 1 454 525,00 грн. (ПДВ 242 420,83 грн.), та сплатив їх вартість, що стверджується видатковими, розрахунковими та іншими документами.

Однак відповідачем, як зазначено в акті, отримано від відділу податкової міліції протокол допиту ОСОБА_7 від 11.05.2011 року (директор ТОВ «Батіман»), в якому ОСОБА_7 повідомляє про непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства.

На цій підставі ДПІ у м. Дніпродзержинську визнає угоду між ПП «Агротехкомплект» та ТОВ «Батіма» - нікчемною за ознакою укладання угоди, що не спрямована на реальне настання правових наслідків.

Суд не погоджується з даними висновками відповідача з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначені функції податкових органів, а саме: державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України; за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 20 Податкового кодексу України податковим органам надано право, а саме: запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків); під час проведення, виїзних перевірок отримувати у платників податків (представників платників податків) копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу; проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим цього пункту, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу; для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом; під час проведення перевірок вимагати виготовлення і надання копій первинних документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою), які свідчать про порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та отримувати їх у платників податків у порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

3 аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, вбачається, що відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності.

Податковим органом в акті перевірки від 08.07.2011 року зроблено висновок про те, що правочини, укладені ПП «Агротехкомплект» зі своїми контрагентами: ТОВ «Батіман», та ТОВ «П'ятий фактор» мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, такий правочин свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, тобто, такі правочини носять фіктивний характер.

Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено: правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Разом з тим, висновок суду стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній частині судового рішення.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Акт перевірки від 08.07.2011 року не тільки не містить посилань про вину позивача, яка виразилася в намірі позивача порушити публічний порядок, а й не доводить умислу ПП «Агротехкомплект» на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобовязання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктивності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.

Отже, відповідач, зробивши висновок у акті від 08.07.2011 року про нікчемність правочину, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечить інтересам держави, не підкріплені належними доказами, а саме: рішеннями суду про визнання їх такими або вироком суду відносно посадових осіб позивача, який би свідчив про наявність умислу у діях посадових осіб позивача на порушення публічного порядку.

Згідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено правомірність та законність своїх висновків щодо нікчемності правочинів, викладених в акті перевірки від 08.07.2011 року з урахуванням наданих відповідачу повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, оскільки податкові органи правом на встановлення нікчемності правочинів не наділені. Таким чином, податкові повідомлення-рішення №0001922301/26444, №0001932301/23443 від 25.07.2011 року, які винесені на підставі зазначеного акту перевірки підлягають скасуванню.

Статтями 7, 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що принципами здійснення правосуддя в адміністративній справі є: верховенство права, законність, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та Законів України.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Агротехкомплект» до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення за № 0001922301/26444 від 25.07.2011 року Державної податкової інспекції у місті Дніпродзержинську до приватного підприємства «Агротехкомплект» про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 778 400,00 грн.;

Скасувати податкове повідомлення-рішення за № 0001932301/23443 від 25.07.2011 року Державної податкової інспекції у місті Дніпродзержинську до приватного підприємства «Агротехкомплект» про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 311 359,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 03 жовтня 2011 року.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >О. Д. Коблова

< Текст >