Постанова № 21068378, 06.10.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

06.10.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/3303/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКучми Костянтина Сергійовича <Текст > при секретаріКалиті І.В. < за участю/без участі > < найменування Пр. >< ПІБ Представників ><Текст > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Строй Комплекс»до Державної податкової інспекції в м.Суми, Головного державного податкового ревізора-інспектора, інспектора податкової служби 1 рангу, відділу перевірок підприємств стратегічний галузей економіки управління податкового контролю Державної податкової інспекції в м.Суми Буряченко Тетяни Миколаївни про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: У березні 2011 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог послався на те, що 28.03.2011 року на його адресу надійшов лист від TOB «Укррезервуарсервіс» із якого стало відомо, що в результаті проведеної перевірки не прийняті декларації з податку на додану вартість, подані їх підприємством в установленому законом порядку. На підставі цього позивач самостійно надав запит і 06 травня 2011 року отримав акт від 18.02.2011 року №744/2312/36165242/21к «Про результати невиїзної документальної перевірки TOB «Агро Строй Комплекс» з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з січня 2010 р. по грудень 2010 р.». Згідно зазначеного акту відповідачем, керуючись п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу встановлено що відомості, викладені у деклараціях з ПДВ за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року наданих TOB «Агро Строй Комплекс» не відповідають дійсності, так як поставки товарів фактично не було, податкова визнала що податкові зобовязання заявлено безпідставно, також безпідставно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, встановлено нікчемність правочинів між позивачем та контрагентами. Дії ДПІ в м.Суми в особі Головного державного податкового ревізора-інспектора, інспектора податкової служби 1 рангу, відділу перевірок підприємств стратегічний галузей економіки управління податкового контролю Державної податкової інспекції в м.Суми Буряченко Т.М. позивач вважає незаконними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства з наступних підстав. Про факт неповідомлення позивача, про проведення перевірки, відповідач підтверджує в акті, зазначивши, що перевірка проводилася без відома та присутності директора ТОВ «Агро Строй Комплекс» чи уповноважених ним осіб. Тобто, в даному випадку має місце порушення вимог п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України. В акті перевірки взагалі не було зазначено підстави проведення перевірки та на підставі яких документів було проведено перевірку. Акт який ними отримано зроблено на простому бланку податкової інспекції, що є грубим порушенням зазначеного Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984. Відповідно до п.2.4 Розділу II зазначеного Порядку вказується, що в змісті акту (довідки) документальної перевірки повинно бути зазначено дата та номер направлення на проведення документальної перевірки, найменування органу державної податкової служби, який його виписав. В акті перевірки взагалі не було зазначено підстави проведення перевірки та на підставі яких документів було проведено перевірку.

Також в акті повинна міститися, відповідно до п.2.8. Інформація про надсилання (вручення) платнику податків повідомлення про проведення документальної перевірки, але таке повідомлення відсутнє.

По результатам перевірки податковою складено акт перевірки, який сам по собі не є підставою для встановлення правочинів нікчемними. Податкова інспекція не винесла податкове повідомлення-рішення. ДПІ в м.Суми в акті перевірки не встановила фактів недійсності, нікчемності цих угод (не досліджувала фактично недійсність здійснення цих угод), оскільки перевірка проведена без вивчення і огляду документів, таким чином незрозуміло, як проведено перевірку без вивчення документів і зроблено висновок, щодо нікчемності угод. Хоча підприємство знаходилося за місцем реєстрації. Не зважаючи на наявність документів, їх документи залишилися поза межами перевірки. Таким чином, податкова інспекція зробила висновок лише виключно на підставі припущень. Підприємство знаходилося за місцем реєстрації і на вимогу податкового органу обовязково надала б документи, якщо би їх попередили про проведення перевірки належним чином.

Позивач в обґрунтування позовних вимог також зазначив, що акти, якими оформлювався факт отримання і надання послуг між позивачем та контрагентами, містять всі обовязкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів: назву послуг, їх вартісне вираження, одиницю виміру, місце та дату складання, посади та підписи уповноважених осіб. Крім того, зазначені акти, що засвідчують факт надання послуг, не були визнані недійсними у встановленому чинним законодавством порядку.

В акті перевірки (стор.4 акту) в розділі «Податкові зобовязання» зазначено, що перевіркою повноти визначення податкових зобовязань встановлено їх завищення. Проте дане ствердження не відповідає дійсності і не надано доказів у підтвердження цих обставин. Доказів завищення задекларованого податкового зобовязання за період з січня 2010 року по грудень 2010 року в акті перевірки не зазначено. В даному акті в одному розділі зазначено, що позивач надав декларації з ПДВ за 2010 рік, а в іншому розділі, що не надав, так в акті зазначено дві різні позиції, що суперечать одна одній.

Факт того, що контрагентами були підписані податкові накладні не спростовано в акті перевірки. Також не спростовано те, що суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду та відображено у додатках 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та до даних декларацій з податку на додану вартість.

В акті перевірки (стор.36 акту) зазначено, що з серпня 2010 року перевіряєме підприємство не подавало звітність з податку на додану вартість. Зазначене ствердження не відповідає дійсності. Факт надання декларацій позивачем підтверджується доказами відправлення декларацій з ПДВ поштою та розписами працівниками податкової інспекції про отримання декларацій. Декларації з ПДВ TOB «Агро Строй Комплекс» складені у відповідності з вимогами Наказу Державної податкової служби України від 25.01.2011 року №41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» у відповідності до п.4.6. «Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України» затверджених наказом ДПА України від 31 грудня 2008 року №827. Враховуючи те, що податкові декларації складені у відповідності з вимогами законодавства та надіслані до податкової інспекції в межах встановлених строків, позивач вважає, що дії відповідача є необґрунтованими та незаконними.

В акті перевірки (стор.37 акту) зазначено - за місцем реєстрації TOB «Агро Строй Комплекс» та його посадові особи відсутні. Однак це ствердження не відповідає дійсності, так як товариство знаходилося за місцем реєстрації.

У даному акті перевірки (стор.37 акту) зазначено, що декларація з податку на прибуток підприємств не надавалась до ДПІ з дня реєстрації, таким чином відсутні відомості про наявність у підприємства основних фондів, товарно-матеріальних цінностей (запасів). Це свідчить про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності. Також зазначено, що діяльність підприємства здійснювалась у порушення ст.24 та ст.65 ГК України. Однак зазначене є неправдою, оскільки TOB «Агро Строй Комплекс» в зазначені терміни подавало в установленому законодавством порядку декларації з податку на прибуток, що підтверджується поштовими повідомленнями про відправлення і отримання. А статтею 24 ГК України передбачено особливості управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки, тому не зрозуміло посилання саме на цю статтю і що саме порушило товариство в ході своєї діяльності.

У акті зазначено (стор.39 акту) не маючи на те законних підстав та повноважень невстановлені особи, фактично здійснювали функції директора TOB «Агро Строй Комплекс». Документи по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) TOB «Агро Строй Комплекс» для формування податкового кредиту з ПДВ фактично використані невстановленими особами та не спричиняють реального настання правових наслідків. Керівництво товариством здійснювалося безпосередньо його керівником гр.ОСОБА_5. В акті перевірки не доведено обставин і фактів, що підтверджують зазначене ствердження, а висновки податкової є необґрунтованими.

В акті зазначено (стор.39 акту) господарські операції з придбання товарів не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

У акті зазначено (стор.40 акту) таким чином підприємство TOB «Агро Строй Комплекс» фінансово-господарською діяльністю не займалося, фактично операцій з продажу та придбання товарів (робіт, послуг) не здійснювало, у результаті чого підприємством безпідставно заявлено податкові зобовязання з ПДВ по операціям продажу товарів (робіт, послуг) на адресу покупців. Враховуючи те, що вищезазначені підприємства - постачальники не поставили товар на TOB «Агро Строй Комплекс» не могло його придбати та поставити цей товар на адресу підприємців - покупців, наведених у п.3.1 акту перевірки.

В акті перевірки не наведено конкретних фактів, які підтверджували б факт не здійснення позивачем операцій з придбання і продажу товарів. Акт перевірки не містить обґрунтування завищення задекларованого податкового зобовязання і податкового кредиту. Таким чином, відповідачем безпідставно заявлено відсутність обєктів оподаткування, не аргументовано, що зменшенню підлягають задекларовані податкові зобовязання і податковий кредит. Звідки висновок про відсутність обєктів оподаткування взагалі незрозуміло.

Податкова інспекція дійшла безпідставного, неаргументованого висновку, щодо наявності нікчемності угод, позивач вважає ці висновки необґрунтованими, оскільки перелік функцій державних податкових інспекції перелічений у ст.10 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 року №509-ХІІ. Визнання угод нікчемними не входить до переліку функцій працівників державних податкових інспекцій. Окрім цього у акті перевірки не доведено, що угоди не відповідають вимогам законодавства. З огляду на викладене, наведені в акті перевірки від 18.02.2011 року №744/2312/36165242/21к порушення не дають право податковому органу вчиняти дії, щодо визнання правочинів нікчемними, а є лише підставою, при наявності достатніх доказів, для звернення до суду у встановленому законодавством порядку з вимогою про визнання правочинів недійсними (оспорюваний правочин). За таких обставин, позивач просив суд:

-визнати дії ДПІ в м.Суми незаконними (40030, м.Суми, Покровська площа, буд.2), щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Агро Строй Комплекс» (код ЄДРПОУ 36165242, 49073, АДРЕСА_1) з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з січня 2010 року по грудень 2010 року, на підставі якої був складений акт перевірки від 18.02.2011 року за № 744/2312/36165242/21к, що вчинені з порушенням підстав та порядку проведення перевірки;

-визнати незаконними дії посадової особи - головного державного податкового ревізора-інспектора, інспектора податкової служби 1 рангу, відділу перевірок підприємств стратегічних галузей економіки управління податкового контролю ДПІ у м.Суми гр.Буряченко Т.М. по визнанню нікчемними правочинів, укладених TOB «Агро Строй Комплекс» із контрагентами за період з січня 2010 року по грудень 2010 року;

-зобовязати ДПІ в м.Суми відновити в електронній автоматизованій системі співставлення податкового зобовязання та податкового кредиту в розрізі контрагентів податкові декларації з податку на додану вартість у період з січня 2010 року по грудень 2010 року, подані ТОВ «Агро Строй Комплекс».

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, на задоволенні позову наполягала та пояснила суду, що TOB «Агро Строй Комплекс» здійснює господарську діяльність з 24.09.2008 року. Директором і засновником є ОСОБА_5, що працює з 18.06.2010 року. Функціональні обовязки директора визначені статутом. Основним видом діяльності товариства є будівництво будівель (КВЕД - 45.21.1.). Бухгалтерський облік на підприємстві веде ПП «Аудиторська Фірма «Крафт-Аудит» на підставі договору на ведення бухгалтерського обліку, яка також складає і подає податкову звітність та ін. З жовтня 2010 року TOB «Агро Строй Комплекс» підприємницьку діяльність не здійснює, тому на підприємстві рахується тільки один директор. Для виконання робіт завжди залучалися субпідрядні організації. У разі необхідності по договорам підряду наймаються робочі. Право першого і другого підпису належить директору. Всі договори, які були укладені з ТОВ «Агро Строй Комплекс» із контрагентами мали безготівковий розрахунок, що підтверджується виписками із установи банку.

Відповідач ДПІ в м.Суми в судове засідання свого представника не направив, про день та час його проведення повідомлявся належним чином, про що в справі є розписки. В своєму клопотанні відповідач просив суд, відповідно до ч.4 ст.122 КАС України, розглядати справу за відсутності представника інспекції за наявними матеріалами, у звязку з недостатністю фінансування витрат на виконання функцій органів ДПС. Зазначив, що ДПІ в м.Суми повністю підтримує свою позицію по даній справі, викладену в запереченні проти адміністративного позову від 07.06.2011 р. №44833/9/10-008 надісланому на адресу суду 07.06.2011 р. засобом факсимільного звязку.

Суд зазначає, що 07.06.2011 року на адресу суду надійшли від ДПІ в м.Суми засобом факсимільного звязку заперечення проти адміністративного позову від 07.06.2011 р. №44828/9/10-008 по цивільній справі №2а/0470/3309/11 та не в повному обсязі. Заперечення проти адміністративного позову від 07.06.2011 р. №44833/9/10-008 на адресу суду не надходили.

Відповідач - Головний державний податковий ревізор-інспектор, інспектор податкової служби 1 рангу, відділу перевірок підприємств стратегічний галузей економіки управління податкового контролю ДПІ в м.Суми Буряченко Т.М. в судове засідання теж не зявилася, про день та час його проведення повідомлялася належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що TOB «Агро Строй Комплекс» (код за ЄДРПОУ 36165242) зареєстроване 24.09.2008 р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради за №12241070015045115. Товариство взято на податковий облік в органах державної податкової служби 25.09.2008 р. за №47413 в ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська, станом на 18.02.2011 року перебуває на обліку в ДПІ в м.Суми. Місцезнаходження субєкта господарювання: 40030, Сумська область, м.Суми, пл.Незалежності, 1. Відповідно довідки АА №249876 з ЄДРПОУ від 26.04.2010 року місцезнаходження TOB «Агро Строй Комплекс» - 49000, м.Дніпропетровськ, Кіровський район, пр.Кірова, буд.103. Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №185140 від 22.03.2011 року місцезнаходження TOB «Агро Строй Комплекс»: 49073, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вул.Прикордонна, буд.44, кім.7.

Судом встановлено, що на підставі наказу начальника ДПІ в м.Суми від 18.02.2010 року за №699, постанови слідчого групи податкової міліції ДПА України від 25.01.2011 року та службового посвідчення серія УСМ №026818, виданого 16.06.2010 р. ДПІ в м.Суми Буряченко Т.М. - головним державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби 1 рангу, відділу перевірок підприємств стратегічний галузей економіки управління податкового контролю згідно із п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.79.1 статті 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2756-VІ, проведено документальну невиїзну перевірку TOB «Агро Строй Комплекс» (код за ЄДРПОУ 36165242) з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з січня 2010 року по грудень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт №744/2312/36165242/21к від 18.02.2011 року та було видалено з електронної бази податкових декларацій (Автоматизована система співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів), подані TOB «Агро Строй Комплекс» податкові декларації з податку на додану вартість за 2010 рік.

Згідно з висновком акту встановлено, що відповідно до частини 1, 5 ст.203, п.1, 2 ст.215, ст.228 ЦК України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В звязку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і обєкт оподаткування податком на додану вартість.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

Згідно до п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п.п.79.1., п.79.2. ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до пп.78.1.1.-78.1.13. п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обовязків письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та обєктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки; розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків; платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з відємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень; щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня його отримання; отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні; органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обовязкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне зясування під час перевірки питань, що повинні бути зясовані під час перевірки для винесення обєктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації.

Згідно пп.83.1.1.-83.1.6. п.83.1. ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно п.86.1. ст.86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Пунктом 86.8. ст.86 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Підстави і порядок проведення органами державної податкової служби невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства передбачено Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Відповідно до ст.93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно п.45.2. ст.45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Про факт неповідомлення позивача, про проведення перевірки, відповідач підтверджує в акті, зазначивши, що за юридичною адресою ТОВ «Агро Строй Комплекс» директор відсутній, фактичне місце здійснення діяльності підприємства встановити немає можливості. Тобто, в даному випадку має місце порушення вимог п.78.4. ст.78 Податкового кодексу України.

Суд також вважає посилання відповідача в акті перевірки на вищезазначені норми Цивільного кодексу України безпідставними виходячи з наступного.

У відповідності до частин 2, 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно статті 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження обєктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу обєктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших обєктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Тобто, факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Крім того, необхідно зазначити, що можливий захист порушеного права шляхом звернення до суду із позовом про визнання нікчемного правочину дійсним стосується лише нікчемних правочинів з дефектом форми та правочинів без необхідного схвалення (параграф 2 глави 16 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю - не настають.

Згідно зі ст.234 ЦК України фіктивний правочин визнається судом недійсним. При цьому фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Угоди, які укладені між позивачем та контрагентами, не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у звязку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обовязків сторін за такими угодами.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що відповідно до приписів ст.207 ГК України господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

З огляду на викладене наведені в акті перевірки порушення не дають право податковому органу вчиняти дії щодо визнання правочинів нікчемними, а є лише підставою, при наявності достатніх доказів, для звернення до суду у встановленому законодавством порядку з вимогою про визнання правочинів недійсними (оспорюваний правочин).

Відобразивши в акті перевірки певні фактичні дані, не можна довести нікчемність правочину, свідчить і думка Верховного суду України, висловлена в Узагальненнях ВСУ під назвою «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними», доведених листом від 24.12.2008 р. Так у розділі Узагальнень «Правові наслідки не відповідності змісту правочину законодавству» йдеться про зміст правочину, а не факти, що свідчать про його виконання.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, та які повинні мати певні обовязкові реквізити (дату та місце складання, назву підприємства, зміст господарської операції, посади осіб, підписи осіб, що дають змогу ідентифікувати осіб, яка брали учать у здійсненні господарської операції).

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88 від 24.05.1995 р. визначено, що первинні документи, в тому числі на паперових носіях, для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, від імені якої складений документ, назва документа, дата і місце складання, зміст господарської операції, посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Отже, у звязку з відсутністю підстав вважати правочини ТОВ «Агро Строй Комплекс» нікчемними, відсутні підстави для застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів та внесення такої інформації щодо декларацій з податку на додану вартість у період з січня 2010 року по грудень 2010 року позивача до «Автоматизованій системі співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частин 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності з пунктів 1, 2 ч.2 ст.162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправними рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобовязання відповідача вчинити певні дії.

За таких обставин, суд вважає за можливим визнати протиправними дії ДПІ в м.Суми щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Агро Строй Комплекс» з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з січня 2010 року по грудень 2010 року та зобовязати ДПІ в м.Суми відновити в електронній автоматизованій системі співставлення податкового зобовязання та податкового кредиту в розрізі контрагентів податкові декларації з податку на додану вартість у період з січня 2010 року по грудень 2010 року, подані ТОВ «Агро Строй Комплекс». Крім того, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії ДПІ в м.Суми по визнанню нікчемними правочинів що відображені в акті перевірки від 18.02.2010 року №744/2312/36165242/21к, а не Головного державного податкового ревізора-інспектора, інспектора податкової служби 1 рангу, відділу перевірок підприємств стратегічний галузей економіки управління податкового контролю ДПІ в м.Суми Буряченко Т.М., оскільки вона діяла як посадова особа податкової інспекції.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м.Суми щодо проведення невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Строй Комплекс» (код за ЄДРПОУ 36165242, 49073, АДРЕСА_1) з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з січня 2010 року по грудень 2010 року.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м.Суми по визнанню нікчемними правочинів що відображені в акті перевірки від 18.02.2010 року №744/2312/36165242/21к.

Зобовязати Державну податкову інспекцію в м.Суми відновити в електронній автоматизованій системі співставлення податкового зобовязання та податкового кредиту в розрізі контрагентів податкові декларації з податку на додану вартість у період з січня 2010 року по грудень 2010 року, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Строй Комплекс».

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складено 19 вересня 2011 року

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >К.С. Кучма

< Текст >