Єдиний державний реєстр судових рішень 04.10.2011
<копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2011 р. Справа № 2а-11222/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В. <Текст > розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Петриківського районного управління юстиції Дніпропетровської області про визнання протиправними дії та скасування акту від 08.09.10. та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Петриківського районного управління юстиції Дніпропетровської області в якому позивач просить:
визнати протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Петриківського районного управління юстиції Дніпропетровської області по здійсненню виконавчих дій по виконанню виконавчого напису № А511/1-1 від 26 березня 2010 року, вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на бланкі НОМЕР_1, за відсутності державної реєстрації стягувача Публічного акціонерного товариства Райффайзен банк Аваль" код ОКПО 19358301, вул. Лєскова, 9, м.Київ;
скасувати Акт державного виконавця відділу державної виконавчої служби Петриківського районного управління юстиції Дніпропетровської області Курило Володимира Володимировича від 08.09.2010 року;
зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Петриківського районного управління юстиції Дніпропетровської області звернутися до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округа ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) за розясненням порядку і способу виконання виконавчого напису від 26.03.10 реєстровий № А511/1-1 (бланк серія НОМЕР_1) на користь ПАТ «Райффайзен банк Аваль» код 19358301 вул. Лєскова, 9, м.Київ, за відсутності державної реєстрації в ЄДРПОУ такого банку, як юридичної особи.
В обгрунтування позову зазначено, що відповідач протиправно продовжує здійснювати виконавчі дії достовірно знаючи, що ПАТ «Райффайзен банк Аваль» не може бути стягувачем, бо не набув статусу юридичної особи. Відповідач не розглянув клопотання позивача від 02.08.10 року і не звернувся до нотаріуса за розясненням порядку та способу виконання вчиненого ним виконавчого напису на користь неіснуючої юридичної особи, до того ж не витребував від стягувача довідку з ЄДРПОУ про реєстрацію банку з кодом 19358301. Таким чином, просить позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не зявився, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Таким чином, суд ухвалив розглянути справу в письмовому провадженні в порядку ч.6 ст.128 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що згідно договору іпотеки від 11 квітня 2008 року №010/28-10/007-08/1Д ОСОБА_2 виступила майновим поручителем Селянського (фермерського) господарства «Зоря» по кредитному договору, за умовами якого позичальник зобовязується перед іпотекодержателем повернути кредит в розмірі 140000,00 грн.
Виконавчим написом від 26 березня 2010 року запропоновано за рахунок коштів, виручених від реалізації в установленому чинним законодавством порядку заставленого майна, задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (місцезнаходження: м.Київ, вул.. Лєскова,9, МФО 305653, код ОКПО 19358301) в особі Дніпропетровської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» МФО 305653 код ОКПО 19358201 рахунок №29091000000002 в розмірі 34325,13 дол. США або 272232,61 грн. згідно офіційного курсу НБУ 1 долар США=7,931 грн.
ОСОБА_2 02.08.2010 року звернулася до начальника ВДВС Петриківського РУЮ Рашевського Ю.В. із заявою про зупинення виконавчого провадження № 19206531 на підставі п.1ч.1ст.34 Закону «Про виконавче провадження» у звязку з тим, що у виконавчому провадженні №19206531 відсутній стягувач.
Крім того, 02.08.2010 позивачка заявила державному виконавцеві ВДВС Петриківського РУЮ Курило В.В. клопотання про необхідність звернення на підставі п.8 ч.З ст.5 Закону «Про виконавче провадження» до приватного нотаріуса ОСОБА_3 за розясненням порядку і способу виконання, вчиненого нею виконавчого напису від 26.03.2010 року на користь ПАТ» Райффайзен банк Аваль» код 19358301 за відсутності державної реєстрації такого банку, як юридичної особи.
08.09.2010 року державним виконавцем Петриківського районного управління юстиції Дніпропетровської області складено акт про перешкоджання при проведені виконавчих дій.
Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобовязані діяти в межах повноважень та у спосіб, що визначений Конституцією і законами України.
Пунктом 12 ч.1 ст.92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про державну виконавчу службу» державний виконавець здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Частинами 1,2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Крім того, ч.1 ст.7 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на моент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Відповідно до ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи, зокрема виконавчі написи нотаріусів.
Пунктом 8 ч.3 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на моент виникнення спірних правовідносин) державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право звертатися до органу, який видав виконавчий документ, за роз'ясненням рішення з заявою про видачу дубліката виконавчого документа, порушувати клопотання про встановлення чи зміни порядку і способу виконання, відстрочку та розстрочку виконання рішення.
Частиною 3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на моент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.4 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа. Крім того, ч.1,2 ст.50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти
З огляду на вищезазначене, дії відповідача узгоджуються з нормами діючого законодавства.
Нормами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
також 03 листопада 2010 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду застосовано захід забезпечення позову шляхом заборони здійснення дій державною виконавчою службою Петриківського РУЮ у виконавчому провадженні №19206531
Згідно ст.. 161 КАС України під час прийняття постанови, суд вирішує чи є підстави для скасування заходів забезпечення адміністративного позову
З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку щодо відмови у задоволені позовних вимог, а тому є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволені адміністративного позову відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані на підставі ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду 03 листопада 2010 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя <(підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >О.В. Єфанова
< Текст >
Судове рішення № 21068307, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 04.10.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-11222/10/0470. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: